Рішення № 20008800, 11.11.2011, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 2-291/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2011 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

          головуючого судді —ОСОБА_1

          при секретарі —ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області цивільну справу за позовом: Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк»до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -

ВСТАНОВИВ:

          Представник ПАТ КБ «ПриватБанк»звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № MRT9GK04000037 від 12.11.2007 року в розмірі 16 070,61 доларів США . Під час судового розгляду представник позивача збільшив розмір позовних вимог та в остаточній редакції просив стягнути з ОСОБА_4 заборгованість за кредитом, яка станом на 22.02.2010 рік складає 19 363,54 доларів США. В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача зазначила, що відповідно до укладеного кредитного договору № MRT9GK04000037 від 12.11.2007р. ОСОБА_4 отримала кредит у розмірі 14 700 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,92 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 12.11.2017 року. Погашення заборгованості за кредитом здійснюється шляхом внесення позичальником грошових коштів (щомісячний платіж) щомісяця, в період сплати. Відповідач ОСОБА_4 зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого, станом на 22.02.2010 року в останньої утворилась заборгованість в сумі 19 363,54 доларів США, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 14 298,88 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом - 2526,27 доларів США, комісії за кредитом –446,05 доларів США, пені за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором у розмірі 1347,44 доларів США та штрафу –744,90 доларів США. Представник позивача просить суд стягнути з відповідача заборгованість у зазначеному вище розмірі, а також судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 1203,94 гривень та витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривень.

          Представник позивача ОСОБА_5, діюча на підставі довіреності, до відкритого судового засідання не з’явилась, надавши суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутність, в якій зазначила, що позовні вимоги в остаточній редакції підтримує у повному обсязі та наполягає на їх задоволенні. Крім того під час розгляду справи зазначала, що відповідачкою зобов'язання за спірним кредитним договором не виконуються тривалий час, а саме останнє погашення кредиту було проведене у лютому 2009 року. Порушень діючого законодавства під час укладення договору допущено не було, усі пункти кредитного договору є дійними і підлягають обов'язковому виконанню. Відсутність грошових коштів не звільняє особу від зобов'язань щодо виконання грошового зобов'язання.

          Відповідачка ОСОБА_4 до відкритого судового засідання не з’явилась за невідомих суду причин про день та час розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином. Раніше у судовому засіданні проти позову заперечувала та пояснювала, що грошові кошти відповідно до умов Кредитного договору отримала, однак у зв'язку із фінансовою кризою та відсутністю грошових коштів не має можливості виконувати зобов'язання щодо повернення Кредиту. Крім того, пояснила, що має у власності нерухоме майно, від реалізації якого, має намір погасити заборгованість перед ПриватБанком.

          Представники відповідача –ОСОБА_6, ОСОБА_7, діючі на підставі договору про надання юридичної допомоги до відкритого судового засідання не з’явились, надавши суду заяву з проханням розглядати справу за їх відсутності. Під час розгляду справи проти задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк»заперечували, посилаючись на відсутність у позивача права стягнення суми кредиту у розмірі 14 298,99 доларів США, строк повернення якого ще не настав. Наголошували, що зобов'язання відповідача з повернення суми кредиту виникає тільки на підставі і після пред'явлення вимоги. Заперечували проти суми комісії за кредитом, посилаючись на відсутність у кредитному договорі такого виду забезпечення виконання зобов'язання, як сплата комісії за кредитом. Заперечували проти суми пені, оскільки при укладенні кредитного договору позивачем проігноровано вимоги Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», згідно якого неустойка у вигляді пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, отже п. 4.1 кредитного договору є недійсним (нікчемним). Також частково заперечували проти заборгованості за відсотками за користування кредитом, у зв'язку з тим, що ПриватБанком 26.11.2008 року в односторонньому порядку було підвищено відсоткову ставку за користування кредитом, однак всі зміни до договорів повинні укладатися двосторонніми угодами.                     

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

          Закрите акціонерне товариство комерційний ОСОБА_3 «ПриватБанк»було перейменоване у Публічне акціонерне товариство комерційний ОСОБА_3 «ПриватБанк»(а.с.38-40).

          Матеріалами справи встановлено, що 12 листопада 2007 року між ЗАТ КБ «Приват Банк»та ОСОБА_4 укладений кредитний договір № MRT9GK04000037, за умовами якого ОСОБА_3 надав позичальнику кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 12.11.2007 по 12.11.2017 року включно у вигляді не поновлюваної лінії в розмірі 14700 доларів США на наступні цілі: на придбання нерухомості, а також у розмірі 1785 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених п.п. 2.13,2.2.7 Кредитного договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,92 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 3,0% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,20% від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати виданих ресурсів, відсотків за дострокове погашення кредиту згідно п.3.10 Кредитного договору та періодом сплати вважати період з «22»по «26»число кожного місяця. Погашення заборгованості (за винятком винагороди, що сплачується в момент надання кредиту) здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 233,50 доларів США для погашення заборгованості за Кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії. Позичальник зобов’язалася повернути кредит згідно порядку та в строки, вказані в договорі (а.с. 5-7).

          06.11.2007 року ОСОБА_4 підтвердила підписом на Анкеті-заяві, що вона ознайомлена і згодна з умовами кредитування, підтвердила факт про надання їй повної інформації про умови кредитування в ПриватБанку, у тому числі варіанти повернення кредиту, строк на який він може бути виданий, кількість платежів, їх частоту та інше.(а.с.78-79). Крім того 12.11.2007 року ОСОБА_4 під розпис ознайомлена з загальною вартістю кредиту –Додаток 1 до Кредитного договору (а.с.80).

          Позивач виконав свої зобов'язання, надавши кредитні кошти, обумовлені Договором, що не оспорюється сторонами.

          Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

          Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

          Згідно до ст. 1054 ЦК України, банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.          

          У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

          Статтею 617 ЦК України встановлено, що відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

          Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

          З розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що ОСОБА_4 перед позивачем станом на 22.02.2010 р. має заборгованість в сумі 19363,54 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ 7,98 станом на 11.11.2011 рік 154 521,05 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 14 298,88 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом - 2526,27 доларів США, комісії за кредитом –446,05 доларів США, пені за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором у розмірі 1347,44 доларів США та штрафу у розмірі 250 грн. + 5% від суми позову, що складає 5 959, 22 грн., що за курсом 8,00 відповідно до службового розпорядження НБУ 417/68 від 19.02.2010 року складає 744, 90 доларів США .

          Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення договору, яким встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), є право позикодавця, в разі прострочення повернення чергової частини, вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

          Згідно до пункту 2.2.10. кредитного договору, позичальник зобов'язується «при настанні випадків, передбачених п.2.3.3. даного Договору, достроково погасити заборгованість перед Банком в повному обсязі».

          Згідно до п. 2.3.7. кредитного договору, ОСОБА_3 має право «стягнути Кредит до настання дати, передбаченої п. 7.1 даного Договору, при настанні умов, передбачених п. 2.3.3».

          Пункт 2.3.3. містить перелік подій, однією з яких встановлено «порушення Позичальником зобов'язань, передбачених умовами даного Договору».

          Таким чином вимоги позивача про дострокове виконання Відповідачем зобов'язань за кредитним договором відповідає умовам договору та ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

          Крім того, 22 вересня 2010 року ПриватБанк звернувся до ОСОБА_4 з претензією з вимогами виконання порушеного зобов'язання, однак ця вимога залишена Відповідачем без уваги. (а.с.133)

          Кредитні правовідносини між ПриватБанком та ОСОБА_4 виникли 12.11.2007 року шляхом укладення між сторонами Кредитного договору.

          Згідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни.

          Відповідно до ч. 7 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»- комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях.

          Відповідно до п. 2.3.1. укладеного Кредитного договору ОСОБА_3 має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування Кредитом. При цьому ОСОБА_3 зобов'язаний надіслати Позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки.

          10 жовтня 2008 року, згідно до поштового реєстру № 266 USD, ПриватБанк направив Відповідачу повідомлення про збільшення відсоткової ставки за кредитом починаючи з 26.11.2008р. до 13,08% річних у зв'язку із подорожчанням грошових ресурсів на світовому та українському фінансових ринках та підвищення рівня облікової ставки Національного Банку України (а.с. 140-142).

          Отже, дії Позивача щодо підвищення відсоткової ставки не суперечили нормам законодавства, що діяло на час їх проведення.

          Відповідно до преамбули Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

          Норми вказаного Закону не підлягають застосуванню до оспорюваних правовідносин, кредитний договір було укладено з фізичною особою ОСОБА_4, отже спірні правовідносини відносяться до цивільної юрисдикції.

          Згідно до п. 2 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

          Відповідно до п. 6.3. Кредитного договору, всі види платежів (за винятком кредиту, винагороди за проведення додаткового моніторингу, неустойки), що вносяться Позичальником за даним Договором є відсотками в розумінні ЦК України, у тому числі й комісія. Розмір комісії та порядок її сплати передбачений у пункті 7.1. укладеного Кредитного договору та є складовою щомісячного платежу за кредитом. Наявність щомісячної комісії вказано й у Додатку 1 до Кредитного договору, в якому зазначено загальну вартість кредиту.

          Крім того, безпідставні вимоги представників відповідача про відмову у задоволенні позову в частині стягнення пені з підстав пропуску Позивачем строків позовної давності, які згідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) становлять 1 рік.

          Відповідно до ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

          Згідно до пункту 4.5. Кредитного договору, терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки –пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

          Таким чином строк позовної давності не сплинув.

          Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня і штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання.

          Пунктами: 7.4 кредитного договору передбачена відповідальність за порушення зобов'язання, а саме пеня в розмір 0,15 % від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочки, але не менше 1 гривні та п. 5.4 передбачено штраф у розмірі 250грн. + 5% від суми позову. Тобто за одне й те саме порушення зобов'язання передбачена подвійна відповідальність одного виду. При цьому у ст. 61 Конституції України зазначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

          Посилання Позивача на те, що розмір неустойки може бути збільшений за погодженням сторін, стосується лише законної неустойки, тобто неустойки, встановленої законом. Проте відповідно до договору сторонами була встановлена договірна неустойка.

          Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Тобто він не може визначатися у твердій сумі.

          Отже, Суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог Банку в частині стягнення штрафів і приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.

          Згідно статті 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони, понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому, пропорційно задоволеним вимогам, суд стягує з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ПАТ КБ «ПриватБанк»судовий збір у розмірі 1203,94 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30,00 гривень. (а.с. 15)

          На підставі ст.ст. 259, 526, 527, 530, 617, 625, 626, 629, 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 10,11,60,79,81,88,169,209,212-215,224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного Банку «ПриватБанк»до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором –задовольнити частково.

          Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка мешкає за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, вул. З. Космодем'янської, буд.142 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», юридична адреса: м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, буд.50 на р/р 29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299 заборгованість за кредитним договором №MRT9GK04000037 від 12листопада 2007 року в сумі 18618,64 доларів США, що в перерахунку за офіційним курсом НБУ станом на 11.11.2011 еквівалентно 148619 (сто сорок вісім шістсот дев’ятнадцять) гривень 57 копійок.

          Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний ОСОБА_3 “ПриватБанк” на р/р №64993919400001, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 1203, 94 гривень та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 30,00 гривень.

          У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний ОСОБА_3 “ПриватБанк” до ОСОБА_4 в частині стягнення штрафу у розмірі 250 гривень (фіксована складова) та 5 959, 22 гривень (процентна складова) - відмовити.

          Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги або у разі неприсутності осіб протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення.

Суддя _____