Рішення № 20008748, 06.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.11.11р.Справа № 17/5005/13163/2011 За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

до Приватного акціонерного товариства "Українська фінансова група", м. Київ

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Дніпропетровська державна медична академія, м. Дніпропетровськ

про стягнення 2483,53 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довір. № 149 від 27.04.11р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довір. № 219 від 18.10.11р.;

від третьої особи: не зявився.

Суть спору:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (надалі - позивач) звернулось з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська фінансова група" (надалі - відповідач); за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Дніпропетровська державна медична академія, у якому враховуючи уточнення позовних вимог (а.с. 147-148, том І) просить господарський суд стягнути з відповідача суму 1803,83 грн. основного боргу по орендній платі, 111,20 грн. пені, а всього 1915,03 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобовязань по договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-4003-ОД від 18.05.10р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.11р. по справі № 33/10-11, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.05.11р., позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.09.11р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.11р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.05.11р. у справі № 33/10-11 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області. При цьому, названа вище постанова ВГСУ вмотивована тим, що судами попередніх інстанцій надано оцінку лише поданим позивачем доказам та його доводам, натомість, доводи відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі, зокрема, щодо того, що у відповідача відсутня заборгованість за договором оренди, залишились поза увагою господарських судів, підстави відхилення вказаних доводів та поданих відповідачем доказів (копії платіжних доручень, які долучені до відзиву на позовну заяву) у рішенні та постанові не наведені, оцінка їм не надана.

Автоматизованою системою розподілу справ, справу № 33/10-11 передано на новий розгляд судді Суховарову А.В. та присвоєно їй номер 17/5005/13163/2011.

Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач позов не визнає. У відзиві обґрунтовує свої заперечення посиланнями на те, що фактично спірний основний борг зі сплати орендної плати у відповідача перед позивачем відсутній, свідченням чого є документи долучені до матеріалів справи. При цьому, оскільки відсутня заборгованість по орендній платі, тому і відсутні підстави для застосування штрафних санкцій.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 01.11.11р. по 10.11.11р. та з 10.11.11р. по 17.11.11р., згідно ст. 77 ГПК України.

Третя особа була належним чином повідомлена про час і місце проведення судового засідання, свідченням чого є документи наявні в матеріалах справи, проте явку повноважного представника не забезпечила. Клопотання про відкладення розгляду спору та письмові пояснення причин такої неявки на адресу господарського суду не надходили.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника третьої особи, оскільки про час та місце розгляду справи остання була повідомлена належним чином, а в матеріалах справи достатньо необхідних господарському суду документів для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

Між позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-4003-ОД від 18.05.10р. (далі - Договір), за умовами якого позивач зобовязався передати, а відповідач, в свою чергу, прийняти в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно нежитлове приміщення площею 7,0 м2 на першому поверсі 10-поверхової будівлі, що перебуває на балансі Дніпропетровської державної медичної академії (балансоутримувач) і знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ. пл. Жовтнева, 2-а, що підтверджується актом приймання-передачі від 18.05.10р. (а.с. 13, зворотня сторона, том І).

За умовами п. 3.6 Договору орендар зобовязався вносити щомісяця не пізніше 15-го числа місяця орендну плату відповідно до пропорцій розподілу установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. При цьому, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3 Договору).

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець (позивач у справі) передає або зобов'язується передати наймачеві (відповідач у справі) майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України та п. 7 ст. 193 ГК України).

Позивач зазначає, що відповідачем порушено взяті на себе Договірні зобовязання в частині повного та своєчасного внесення орендної плати на рахунок державного бюджету, у звязку з чим у орендаря утворилась заборгованість за період з червня по грудень 2010 року у загальній сумі 1803,83 грн.

Проте, вивчивши документи долучені до матеріалів справи господарський суд зазначає, що спірний розмір основного боргу по орендній платі за спірний період повністю сплачений відповідачем з огляду на наступне:

-за червень 2010 року нараховано суму 232,17 грн. (строк оплати до 15.06.10р.), оплачено 19.07.10р. суму 102,30 грн. (а.с. 51, том І);

-за липень 2010 року нараховано суму 381,21 грн. (строк оплати до 15.07.10р.), оплачено 04.08.10р. суму 102,10 грн. (а.с. 52, том І);

-за серпень 2010 року нараховано суму 385,78 грн. (строк оплати до 15.08.10р.), оплачено 14.09.10р. суму 848,51 грн. (а.с. 53, том І);

-за вересень 2010 року нараховано суму 396,97 грн. (строк оплати до 15.09.10р.), оплачено 13.10.10р. суму 394,98 грн. (а.с. 54, том І);

-за жовтень 2010 року нараховано суму 398,95 грн. (строк оплати до 15.10.10р.), оплачено 02.11.10р. суму 415,04 грн. (а.с. 55, том І);

-за листопад 2010 року нараховано суму 400,15 грн. (строк оплати до 15.11.10р.), оплачено 29.11.10р. суму 391,42 грн. (а.с. 56, том І);

-за грудень 2010 року нараховано суму 403,35 грн. (строк оплати до 15.12.10р.), оплачено 30.12.10р. суму 400,55 грн. (а.с. 132, том ІІ).

Таким чином, позивачем нараховано орендарю на сплату орендної плати за період з червня по грудень 2010 року загальну суму 2598,68 грн., тоді як відповідачем сплачено до державного бюджету загальну суму 2654,90 грн., де переплата складає 56,22 грн. (2654,90 грн. 2598,68 грн.).

В той же час, аналіз документів долучених до матеріалів справи відображає, що відповідач листом № 615-08 від 08.02.11р. (а.с. 137, том І), надісланим на адресу позивача та Державного ощадного банку України, повідомив позивача про уточнення у платіжних дорученнях «призначення платежу»замінивши номер договору оренди що втратив чинність на номер договору оренди № 12/02-4003-ОД, якими насамперед було сплачено орендну плату за спірний період, що підтверджується наданими 15.02.11р. Державним ощадним банком України позивачу інформаційними повідомленнями (а.с. 7-13, том ІІІ), у звязку із чим суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення спірного розміру основного боргу по орендній платі за період з червня по грудень 2010 року за безпідставністю.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Окрім того, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до п. 3.8 Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Так, позивач на підставі п. 3.8 Договору нарахував відповідачу за період з 16.06.10р. по 02.02.11р. пеню на загальну суму 111,20 грн., розмір якої відображається в розрахунку позивача (а.с. 150, том І).

Проте, перевіривши здійснений позивачем розрахунок розміру пені, з урахуванням вищенаведених обставин та встановлених строків оплати відповідачем орендної плати, господарський суд задовольняє його частково, а саме за період з 16.06.10р. по 30.12.10р. на суму 30,99 грн., тоді як в решті нарахувань відмовляє за безпідставністю.

В силу положень передбачених ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Наведене є підставою для часткового задоволення позову.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська фінансова група" (01034, м. Київ, вул. Прорізна, 15; ЄДРПОУ 14285934) до Державного бюджету України суму 30,99 грн. (тридцять грн. 99 коп.) пені.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська фінансова група" (01034, м. Київ, вул. Прорізна, 15; ЄДРПОУ 14285934) в дохід держбюджету Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (Відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 24246786, МФО 805012, р/р 31118095700005) державне мито у сумі 1,65 грн. (одна грн. 65 коп.).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська фінансова група" (01034, м. Київ, вул. Прорізна, 15; ЄДРПОУ 14285934) в дохід держбюджету Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (Відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, р/р 31217264700005, МФО 805012, ЄДРПОУ 24246786, КБКД 22050003) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 3,82 грн. (три грн. 82 коп.).

В решті позовних вимог відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано ______