Рішення № 20008118, 06.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.11.11р.Справа № 33/5005/13048/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікролайф-Сервіс", м. Дніпропетровськ

до Приватне підприємство "Екологія та Медицина", м. Дніпропетровськ

про стягнення 2 640 грн. 06 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мікролайф-Сервіс" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до приватного підприємства "Екологія та Медицина" про стягнення 1 590 грн. 49 коп. –суми заборгованості, 256 грн. 07 коп. –інфляційних втрат, 793 грн. 50 коп. –проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30%. і витрат по справі.

Представники позивача підтримали свої позовні вимоги та просили суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач не направив повноважного представника в судові засідання 10.11.2011 року, 29.11.2011 року документи витребувані ухвалами господарського суду Дніпропетровського області від 03.10.2011 року, 10.11.2011 р. суду не надав, про слухання справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0172048 2.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності представника відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 29.11.2011 року прийнято рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ :

17.12.2009 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки № 131 Дн (далі –Договір).

Відповідно до умов Договору постачальник взяв на себе зобов’язання поставляти непродовольчі товари, відповідно до поданого покупцем замовлення, а покупець зобов’язався прийняти цей товар та своєчасно його оплатити.

          Відповідно до пункту 4.4. Договору покупець сплачує 0% вартості кожної партії товару до моменту її передачі на підставі виставленого постачальнику рахунку. Решту вартості кожної партії товару покупець сплачує в такому порядку:

-          на протязі 30 календарних днів з дня отримання товару –100% вартості товару.

Позивач, на виконання своїх зобов’язань за Договором, поставив відповідачу товар на загальну суму 2 190 грн. 49 коп., що підтверджується видатковими накладними № 09365 від 21.12.2009 року та № 09364 від 21.12.2009 року, які підписані та скріплені печатками підприємств (а.с. 13-14).

Відповідач, свої договірні зобов’язання в частині оплати товару, виконав частково, сплативши позивачу 600 грн. 00 коп., що підтверджується копіями платіжних доручень, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 15-20).

          Станом на 30.06.2011 року між позивачем та відповідачем проведений акт звірки взаєморозрахунків, яким останнім фактично підтверджено заборгованість в розмірі 1 590 грн. 49 коп. (а.с. 10).

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача складає 1 590 грн. 49 коп., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та фактично визнаються відповідачем в акті звірки розрахунків станом на 30.06.2011 року і підлягають задоволенню.

Водночас, порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

          Відповідно до п. 5.4 Договору, за порушення строку оплати товарів покупець сплачує продавцю проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30% річних. Позивач просить суд стягнути з відповідача 30% річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 793 грн. 50 коп. 9за період з 20.01.10 р. по 19.09.2011 р.), які підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Перевіривши розрахунок інфляційних втрат у сумі 256 грн. 07 коп. (за період з 20.01.10 р. по 19.09.2011 р.), суд вважає його таким, що підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтвердженні матеріалами справи та підлягають задоволенню у сумі 1 590 грн. 49 коп. –суми заборгованості, 256 грн. 07 коп. –інфляційних втрат, 793 грн. 50 коп. – проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30%.

Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4-7, 33, 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Екологія та Медицина" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 10/142, код ЄДРПОУ 30295734) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікролайф-Сервіс" (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 27/31, код ЄДРПОУ 33808378) 1 590 (одна тисяча п’ятсот дев’яноста) грн. 49 коп. –основного боргу, 256 (двісті п’ятдесят шість) грн. 07 коп. –інфляційних втрат, 793 (сімсот дев’яноста три) грн. 50 коп. –проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30%, 102 (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя І.А.Рудовська

Рішення оформлене

відповідно до ст. 84 ГПК України -02.12..2011 р.