Рішення № 20007971, 05.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.11.11р.Справа № 25/5005/14217/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Талісман" ЛТД, м. Бровари Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБК-Дніпро", м. Дніпропетровськ

про стягнення 163015,70 грн.

Суддя Чередко А.Є.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1 - дов. б/н від 23.11.2011р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього суми основного боргу у розмірі 110353,81 грн., суму збитків від інфляції - 38193,45 грн., 3% річних - 10203,95 грн. та пені - 4264,49 грн. за попередньо досягнутою домовленістю між сторонами.

Позовні вимоги обгрунтовані посиланням на не виконання відповідачем своїх грошових зобовязань по оплаті переданого йому товару та на ст.ст. 193, 231 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України.

Відповідач не забезпечив явку представника до судового засідання та не надав витребувані судом матеріали. Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений судом про час та місце судового засідання у справі за своїм зареєстрованим місцезнаходженням, що підтверджується відповідними матеріалами справи, повторне не зявлення представника відповідача до судового засідання без поважних причин (доказів не надано), суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами (ст. 75 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За попередньо досягнутою домовленістю між сторонами Позивач зобов'язався поставити Відповідачу алюмінієві профілі та комплектуючі (Товар) на умовах 100% передоплати. При цьому, згідно досягнутої домовленості Відповідач направляє Позивачеві заявку на товар, Позивач на підставі заявки виставляє Відповідачу рахунок на оплату замовленого товару, і після оплати рахунку відвантажує товар представникові Відповідача, який діє згідно довіреності.

Позивач на підставі отриманих заявок виставив Відповідачеві рахунки на суму 278245,00 грн.. рахунки № 167 від 28.01.08р., № 1585 від 10.06.08р., № 1700 від 19.06.08р. Під час виконання Позивачем замовлення Відповідач дійшов висновку, що для досягнення поставлених цілей йому вистачить меншого обсягу товару. Позивач не заперечував, і відвантажив Товар на суму меншу ніж зазначено в рахунках, але відповідно до фактично проведеної передоплати.

Так, Відповідачем було здійснено оплату на загальну суму 98912,80грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками, а Позивач відвантажив Товар на суму 98790,12грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними, підписаними представниками сторін та довіреністю серія ЯПГ № 110527 від 24.07.2008 року. В результаті проведених операцій переплата Відповідача становила 122,68 грн.

28.08.2008 року Позивач отримав нову заявку від Відповідача на поставку Товару, і того ж дня виставив Відповідачеві рахунок № 2425 на оплату товару на суму 110476,49 грн.

29.08.2008 року Позивач отримав гарантійний лист від Відповідача вих. № 104. Лист містив прохання відвантажити товар 01 вересня 2008 року на суму 110476,49 грн., та гарантував оплату в десятиденний термін з моменту відвантаження товару.

На підставі зазначеного листа та відповідної заяви Позивачем Товар відвантажено, що підтверджується видатковою накладною № 1995 від 03.09.2008 року. Товар був прийнятий представником Відповідача, який діяв на підставі довіреності серія ЯПГ № 110596 від 01.09.2008 року.

Однак у термін зазначений у гарантійному листі Відповідач оплату одержаного Товару на суму 110476,49 грн. не здійснив. Отже, на день подачі позовної заяви сума основного боргу Відповідача становить 110353,81 грн. (110476,49 грн.- 122,68 грн. переплати).

Доказів сплати зазначеної заборгованості на час розгляду справи сторонами не надано.

Відповідно положень ч. 1 ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема господарських зобов'язань, можуть бути дії осіб, які за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, або з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Сторони своїми діями, а саме: Позивач шляхом відвантаження Товару, а Відповідач шляхом надання гарантійного листа та одержанням Товару за накладною, породили певні права та обов'язки, які аналогічні цивільним правам та обов'язкам сторін за договором поставки продукції, встановленим в ст.ст. 655, 691, 692, 712 ЦК України та ст. 265 ГК України. Зокрема, у Позивача виникло право вимагати оплати поставленого товару, а у Відповідача виник обов'язок по оплаті вартості отриманого товару.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, Договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічну норму містить і ст. 526 ЦК України.

Згідно із ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором». За ч. 7 ст. 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов 'язання.

Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих чинним Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

В силу ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, Відповідач окрім суми основного боргу у розмірі 110353,81 грн. зобовязаний сплатити Позивачу інфляційні втрати, нараховані на суму боргу за період з 15.09.2008р. по 15.10.2011р. у розмірі 38193,45грн. та 3% річних за той же період у розмірі 10203,95грн.

В решті позову про стягнення пені, нарахованої Позивачем на суму боргу на підставі п. 6 ст. 231 ГК України у розмірі 4264,49грн. слід відмовити, оскільки зазначеної нормою передбачено лише встановлення розміру відсотків штрафних санкцій, а не обовязок їх сплати.

Згідно ж з ч. 2 ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Між сторонами у письмовій формі не укладалось правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання з оплати поставленого товару неустойкою у вигляді пені, тому позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені є безпідставними.

Таким чином, позовні вимоги Позивача слід задовольнити частково, а саме стягнути з Відповідача основний борг у розмірі 110353,81 грн., інфляційні втрати у розмірі 38193,45грн. та 3% річних у розмірі 10203,95грн., а в решті позову відмовити.

Судові витрати понесені позивачем за розгляд справи по сплаті держмита у сумі 1630,16грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн. згідно з ст.ст. 44, 49 ГПК України слід віднести на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБК-Дніпро" (49034, м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, будинок 91-Б, ЄДРПОУ 23365997) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Талісман" ЛТД (Київська обл., м. Бровари, вул. Чкалова, 3, код ЄДРПОУ 13732199) основний борг у розмірі 110353,81 грн., інфляційні втрати у розмірі 38193,45грн., 3% річних у розмірі 10203,95грн., а також судові витрати по сплаті держмита у сумі 1581,25грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 228,92грн., видати наказ. В решті позову відмовити.

СуддяА.Є. Чередко