Рішення № 20007601, 05.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.11.11р.Справа № 35/5005/14361/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрово",

м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертекс",

м. Дніпропетровськ

про стягнення 20 000,00 грн

та за зустрічним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертекс",

м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрово",

м. Дніпропетровськ

про визнання договору недійсним

Суддя Широбокова Л.П.

Секретар судового засідання Задорожна К.С.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1., представник дов. б/н від 13.10.2011 року

Від відповідача: представник не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду та просить стягнути з Відповідача борг - 20 000,00 грн, посилаючись на неналежне виконання Відповідачем умов договору № 050511_И від 05.05.2011р. та вимогу про оплату товару від 01.08.2011р.

Представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідач своїх заперечень на позовну заяву не надав, явку повноважного представника в жодне судове засідання не забезпечив, не зважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи (поштове повідомлення від 15.11.2011р.), заявив зустрічний позов, який надійшов до суду 11.11.2011р. (до початку розгляду справи по суті), в якому просить визнати недійсним договір №050511_И від 05.05.2011р., укладений між ним та Позивачем, посилаючись на те, що він порушує публічний порядок та є нікчемним в силу ст. 228 Цивільного кодексу України.

Позивач проти зустрічного позову заперечує, вважає, що спірний договір є дійсним, оскільки сторонами досягнуто згоди з усіх істотних його умов, договір направлений на дійсне настання правових наслідків, зобов`язання по ньому визнані Відповідачем та частково виконані, що підтверджується частковими оплатами за отриманий товар, підстави для визнання його недійсним, в тому числі наведені Відповідачем, відсутні.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Петрово" - постачальник (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертекс" - покупець (далі відповідач) було укладено договір № 050511_И від 05.05.2011р. (надалі договір) строком дії до 31.05.2011р, а в частині гарантійних зобов`язань до спливу строку їх виконання. Доказів розірвання договору в спірний період суду не надано.

Відповідно до п. 1.1. договору Позивач зобов`язався поставити товар (продукція ветеринарного призначення) згідно виставлених рахунків, а Відповідач зобов`язався прийняти та оплатити товар на умовах договору.

Позивач виконав свої зобов`язання за договором та поставив Відповідачу товар (продукція ветеринарного призначення) на суму 2979964,18 грн, що підтверджується видатковими накладними №0405_10 від 04.05.2011р. на суму 2130682,78 грн, №2005_09 від 20.05.2011р. на суму 773191,75 грн, №1305_15 від 13.05.2011р. на суму 76089,65 грн, а відповідач в свою чергу прийняв товар, що підтверджується штемпелем підприємства та підписом представника, уповноваженого на отримання товару, на вище зазначених накладних.

Відповідно до п.6.1 Договору, Відповідач зобов'язаний розрахуватись за товар шляхом переказу коштів на рахунок Позивача. Строк оплати не встановлений.

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково в сумі 2 959 964,18 грн, а саме: 18.05.2011р. - 392004 грн, 19.05.2011р. - 314004 грн, 24.05.2011р. - 168030 грн, 26.05.2011р. - 516996 грн, 02.06.2011р. -136980 грн, 06.06.2011р. - 162012 грн, 07.06.2011р. - 697998 грн, 08.06.2011р. - 158004 грн, 10.06.2011р. - 57996 грн, 14.06.2011р. - 25996 грн, 15.06.2011р. - 91998 грн, 16.06.2011р. - 237946,18 грн, що підтверджується банківськими виписками.

Відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК).

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Оскільки термін оплати Договором не встановлено, то Позивач 01.08.2011 року листом звернувся до Відповідача з вимогою в 7-денний термін оплатити отриманий та неоплачений товар.

Відповідач лист отримав 01.08.2011р., про що наявний напис представника Відповідача та печатка на ньому, втім вимоги Позивача по оплаті отриманого товару Відповідачем не виконані, заборгованість становить 20000,00 грн., що підтверджується розрахунком Позивача та не спростовано Відповідачем.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів сплати боргу на час розгляду справи суду не надано, в цій частині позовні вимоги Позивача доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Цією статтею визначено перелік способів судового захисту, одним із яких є визнання правочину недійсним.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, що кореспондуються з положеннями ст. 207 Господарського кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, вирішуючи спір про визнання правочину недійсним, госпо-дарському суду належить встановити наявність саме тих обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, зокрема: відповідність змісту правочину вимогам Цивільного Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правоздатність сторін правочину; свободу волевиявлення учасників правочину та відповідність волевиявлення їх внутрішній волі; спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Свобода договору означає можливість сторін вільно визначати зміст договору, який вони укладають і формувати його конкретні умови. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ст.179 Господарського кодексу України). При непогодженні вказаних умов договір є таким, що не відбувся.

Вище зазначеним Договором сторони погодили предмет договору (продукція ветеринарного призначення), ціну (п. 2. Договору: ціна договору зазначається у гривнях, орієнтовна вартість товару складає 2500000,00 грн, НДС 20% складає 500000,00 грн, загальна вартість товару 3000000,00 грн) та строк його дії (до 31.05.2011р). Сторонами виконувалися умови договору щодо постачання та оплати продукції ветеринарного призначення, що підтверджено видатковими накладними та виписками про оплату, що свідчить про реальність договору.

Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України N9 від 06.11.2009р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Позивачем не надано до суду жодного доказу того, що спірний правочин посягає саме на суспільні, економічні та соціальні основи держави, відсутні докази і наявності вини, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Інших підстав щодо невідповідності укладеного сторонами договору чинному законодавству позивачем не наведено.

Зважаючи на встановлені обставини, відсутні правові підстави для визнання договору недійсним із наведених відповідачем підстав, та в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Таким чином вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі. В задоволенні зустрічного позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за первісним та за зустрічним позовом відносяться на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 6, 15, 16, 179, 203, 215, 228, 525, 526, 530, 627, 628 Цивільного кодексу України господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертекс" - 49005, м. Дніпропетровськ, вул. Фурманова, 17, код ЄДРПОУ 32192890 (р/р 2600500017041 в ПАО філіал “Укрексімбанк” м. Дніпропетровськ, МФО 305675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрово" - 49040, м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, 2, кор. 12, код ЄДРПОУ 31655600 (р/р 26003010402814 в ДФ ВАТ АКБ „Автокразбанк” м. Дніпропетровськ, МФО 307219) борг 20000, 00 грн (двадцять тисяч грн 00 коп), витрати по сплаті державного мита 200,00 грн (двісті грн 00 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00 грн (двісті тридцять шість грн 00 коп).

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЛ.П. Широбокова Повне рішення складено 30 листопада 2011 року