Рішення № 20007531, 05.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.12.11р.Справа № 38/5005/15494/2011 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Ікар-Україна", м. Дніпропетровськ

до відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг

про стягнення 3 005, 75 грн. інфляційних та 14 257 грн. річних за невиконання зобов'язання за договором поставки

Суддя Бондарєв Е.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1., представник за довіреністю від 21.05.11р.

Від відповідача: ОСОБА_2, провідний юрисконсульт за довіреністю №52-16/33 від 12.01.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Ікар-Україна", м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг 14 257 грн. інфляційних збитків за період з 01.09.10р. по 10.07.11р., 3 005, 75 грн. 3% річних за період з 08.10.10р. по 10.07.11р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.09р. у справі №14/85-09, яке постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.07.09р. та постановою Вищого господарського суду України від 22.10.09р. залишене без змін, з відповідача на користь позивача стягнута сума основного боргу у розмірі 132 499, 99 грн. за договором №1493д від 22.07.08р. Також, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.11р. у справі №27/244-10, яке постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.02.11р. та постановою Вищого господарського суду України від 13.04.11р. залишене без змін, з відповідача на користь позивача стягнуто 3% річних за період з 03.12.08р. по 07.10.10р. у розмірі 7 339, 27 грн. та інфляційних за період з 03.12.08р. по 31.08.10р. у розмірі 26 036, 25 грн.

Відповідач заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що діючим законодавством (ст. 20 Господарського кодексу України, ст. 16 Цивільного кодексу України) не передбачено такого способу захисту як стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих окремо на встановлену в судовому рішенні суму боргу. Крім того, відповідача зазначає, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.11р. порушено провадження у справі №34/5005/8758/2011 про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. У відповідності до п. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" одночасно з порушенням провадження у справі про вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом дії якого не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції з невиконання чи неналежного виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Тобто, після порушення справи про банкрутство не виникає нових додаткових до основного зобов'язання, до яких відноситься не тільки неустойка (штраф, пеня), але і три відсотки річних та інфляційні.

Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні від 22.11.11р. було оголошено перерву до 06.12.11р.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.09р. у справі №14/85-09 встановлено факт поставки позивачем на адресу відповідача на підставі договору №1493д від 22.07.08р. товару на загальну суму 132 499, 99 грн. по накладній №94 від 25.11.08р.

Вказаним рішенням з відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Ікар-Україна", м. Дніпропетровськ стягнута сума основного боргу у розмірі 132 499, 99 грн. за договором №1493д від 22.07.08р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.11р. у справі №27/244-10 з відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Ікар-Україна", м. Дніпропетровськ стягнуто 3% річних за період з 03.12.08р. по 07.10.10р. у розмірі 7 339, 27 грн. та інфляційних за період з грудня 2008р. по серпень 2010р. у розмірі 26 036, 25 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Причиною виникнення спору у справі є не погашення відповідачем суми основного боргу за договором №1493д від 22.07.08р., стягнуто рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.09р. №14/85-09.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.11р. порушено провадження у справі №34/5005/8758/2011 про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

Звертаючись з даним позовом позивач посилається на те, що зобов'язання по оплаті в період з 08.10.10р. по 10.07.11р. залишались не виконаними.

Заперечення відповідача не заслуговують на увагу виходячи з наступного.

Статтею 625 Цивільного кодексу України, згідно з якою боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриття виконавчого провадження по його примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Якщо зобов'язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України, оскільки остання передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Приписи статті 625 Цивільного кодексу України не заперечують можливості звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання.

В законодавстві відсутнє обмеження щодо звернення кредитора з позовом до боржника про стягнення інфляційних втрат та річних після винесення рішення судом про стягнення боргу.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем зобовязання з оплати отриманого товару є підставою для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Також, не заслуговують на увагу заперечення відповідача відносно того, що після порушення справи про банкрутство не виникає нових додаткових до основного зобов'язання, до яких відноситься не тільки неустойка (штраф, пеня), але і три відсотки річних та інфляційні виходячи з наступного.

Частиною 4 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання або неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообовязкового державного соціального страхування, податків та зборів (обовязкових платежів).

Відповідно до статті 1 Закону, грошове зобовязання - це зобовязання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобовязань боржника не зараховуються, зокрема, пеня та штраф.

Передбачене ст. 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Інфляційні втрати за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а 3% річних платою за користування коштами, що не були вчасно сплачені боржником, в звязку з чим останні входять до складу грошового зобовязання, як його визначено у ст. 1 Закону та не є санкціями у розумінні статті 12 Закону.

Згідно п. 4 ст. 12 Закону, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

У зв'язку з цим грошовими зобов'язаннями відповідача перед позивачем є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.

На проценти та індекс інфляції за весь час прострочення грошового зобовязання не поширюється заборона на їх нарахування у період провадження зі справи про банкрутство.

На підставі вищевикладеного позовні вимоги позивача щодо стягнення 14 257 грн. інфляції грошових коштів за період вересня 2010р. - червень 2011р., 3 005, 75 грн. 3% річних за період з 08.10.10р. по 10.07.11р. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50034, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191000) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Ікар-Україна" (49050, м. Дніпропетровськ, вул. Баумана, 10, приміщення №73, код ЄДРПОУ 33274612) 14 257 грн. інфляційних збитків, 3 005, 75 грн. 3 % річних, 172, 63 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяЕ.М. Бондарєв Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, 07 грудня 2011р.