Рішення № 20006528, 16.12.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

16 грудня 2011 р. Справа 3/58/2011/5003

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Україна", код ЄДРПОУ 32154038 (юр. адреса: бульвар І.Лепсе, 55, м. Київ, 03065; поштова адреса: вул. Васильківська, 34, м. Київ, 03022)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ситковецьке", код ЄДРПОУ 33845116 (вул. Мандролька, 19, с. Ситківці, Немирівський район, Вінницька область, 22865)

про стягнення 35 654,04 грн.

Головуючий суддя Колбасов Ф.Ф.

Cекретар судового засідання Здорик Я.С.

Представники сторін не з"явилися.

ВСТАНОВИВ :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Україна" подано позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ситковецьке" 30136,92 грн. - суми боргу, 4520,54 грн. - штрафу, 435,13 грн. - пені, 561,45 грн. - 20% річних.

16.11.2011 року господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 3/58/2011/5003 та призначено її до розгляду на 01.12.2011 року.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснюється в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Ухвалою суду від 01.12.2011р. розгляд справи відкладено на 16.12.2011р.

В судове засідання 16.12.2011р. позивач уповноваженого представника не направив, однак 15.12.2011р. подав до суду заяву № 1060 від 14.12.2011р. якою просив розглянути справу без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами. Крім того, в зазначеній заяві повідомив, що станом на 14.12.2011р. розмір боргу відповідача не змінився і становить 30136,92 грн. Разом з тим, позивач уточнив розрахунок суми штрафу та, як наслідок, загальної ціни позову, а саме просить стягнути з відповідача 30136,92 грн. - суми боргу, 3013,70 - штрафу, 435,13 грн. - пені, 561,45 грн. - 20% річних.

Дослідивши подану позивачем заяву, № 1060 від 14.12.2011р., суд розцінює її як заяву про зменшення позовних вимог та приймає до розгляду на підставі ст. 22 ГПК України, як таку, що не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідач вимоги ухвали суду щодо забезпечення явки в судове засідання 16.12.2011р. уповноваженого представника та надання витребуваних документів не виконав. Натомість двічі клопотав перед судом про відкладення розгляду справи. Так, 01.12.2011р. до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що представник відповідача знаходиться у відрядженні. Зазначене клопотання судом задоволено та ухвалою суду від 01.12.2011р. розгляд справи відкладено на 16.12.2011р.

16.12.2011р. відповідач вдруге звернувся до суду з клопотанням (вх. № 08-46/16823/11 від 16.12.2011р.) про відкладення розгляду справи, мотивуючи тим, що уповноважений представник відповідача не може з'явитися у зв'язку з хворобою та перебуванням на лікарняному.

Розглянувши дане клопотання та матеріали справи, суд не вбачає підстав для його задоволення зважаючи на те, що ст. 28 Господарського процесуального кодексу України визначено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

З аналізу наведеної норми випливає, що представником юридичної особи в суді може бути керівник чи представник за дорученням. Отже, відповідач не був позбавлений можливості забезпечити явку керівника товариства чи іншого представника та надати докази в обґрунтування своїх доводів чи заперечень, в разі наявності таких.

Крім того, до зазначеного клопотання не додано доказів перебування представника відповідача на лікарняному.

Беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

16.08.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Україна" (за договором - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ситковецьке" (за договором - покупець) укладено договір купівлі-продажу насіння № 112093, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язався передати у власність покупця сорти насіння згідно специфікацій - додатків до договору, що становлять його невід'ємну частину, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити його вартість згідно умов договору.

Відповідно до п. 2.1. договору, ціни, загальна вартість, найменування товару, вид обробки, одиниця виміру зазначаються у додатку (ах). В ціну товару входить вартість тари, упаковки та маркування.

Згідно п. 2.3. договору, покупець здійснює попередню оплату за товар у розмірі 50 % вартості кожної окремої партії товару, зазначених в додатку або замовленні покупця не пізніше, ніж за три дні до дати поставки відповідної партії товару. Решта вартості товару (вартість товару зменшена на суму здійсненої попередньої оплати) виплачується покупцем, згідно нищенаведеного графіку платежів:

- до 15 вересня 2011р. - 25 % вартості партії товару отриманої покупцем (що наростаючим підсумком складає 75 відсотків вартості товару);

- до 15 жовтня 2011р. - 25 % вартості партії товару отриманої покупцем (що наростаючим підсумком складає 100% вартості партії товару). Повний розрахунок за товар здійснюється покупцем не пізніше 15 жовтня 2011р.

В п. 8.1. договору, сторони погодили, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та його скріплення печатками сторін і діє до остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На виконання умов договору 22.08.2011р. позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 60273,84 грн., що стверджується видатковою накладною № ДЗБ-000222 від 22.08.2011р. та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей № 98 від 18.08.2011р. (а.с. 16, 17).

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково на загальну суму 30136,92 грн., що підтверджується виписками по особовому рахунку позивача за 19.08.2011р. та за 29.08.2011р. (а.с. 18, 19).

17.10.2011р. позивач направив відповідачу претензію № 824 від 17.10.2011р. на суму боргу (а.с. 20, 21). Однак зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, станом на час звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем склала 30136,92 грн. Зазначена заборгованість підтверджується також обопільно підписаним сторонами та скріпленим печатками актом звірки взаєморозрахунків станом на 22.11.2011р. (а.с. 29).

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Між сторонами виникли правовідносини з купівлі-продажу товару.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України).

Оскільки відповідач не надав суду належних доказів проведення з позивачем розрахунків за отриманий товар у сумі 30136,92 грн., а вимоги позивача про стягнення з відповідача 30136,92 грн. грн. заборгованості відповідають чинному законодавству та умовам договору, вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3013,70 грн. - штрафу, 435,13 грн. - пені за період з 16.09.201р. по 03.11.2011р., 561,45 грн. - 20% річних, за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною першою ст. 548 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Пунктом 6.4. договору сторони передбачили, що у випадку порушення покупцем термінів оплати, обумовлених у договорі, він (покупець) сплачує продавцю неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення платежів по оплаті товару, від своєчасно неоплаченої суми заборгованості за кожен день прострочення оплати до моменту повної оплати, а також 20 процентів річних від простроченої суми.

Відповідно до п. 6.5. договору, в разі порушення покупцем строків попередньої оплати та/або оплати за товар відповідно до графіку, встановленого договором, продавець має право стягнути з покупця штраф у розмірі 10% від суми неоплаченої або несвоєчасно сплаченої вартості товару. Штраф сплачується за кожне порушення строків проведення оплати, встановлених договором.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення з відповідача пені, штрафу та 20% річних за порушення строків оплати товару відповідають чинному законодавству, підтверджуються договором, а тому є правомірними.

При перевірці правильності нарахування позивачем пені, штрафу та 20% річних, судом не виявлено помилок, а тому 3013,70 грн. - штрафу, 435,13 грн. - пені та 561,45 грн. - 20% річних за порушення строків оплати товару та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

Всупереч наведеним вище нормам та вимоги ухвали, відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, річних, штрафу та пені, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з віднесенням судових витрат на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись 4-5, 22, 32, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ситковецьке", код ЄДРПОУ 33845116 (вул. Мандролька, 19, с. Ситківці, Немирівський район, Вінницька область, 22865) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Україна", код ЄДРПОУ 32154038 (юр. адреса: бульвар І.Лепсе, 55, м. Київ, 03065; поштова адреса: вул. Васильківська, 34, м. Київ, 03022) 30136,92 грн. - основного боргу, 3013,70 грн. - штрафу, 435,13 грн. - пені, 561,45 грн. - 20% річних, 1411,50 - витрат на сплату судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 21 грудня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Васильківська, 34, м. Київ, 03022)

3 - відповідачу (вул. Мандролька, 19, с. Ситківці, Немирівський район, Вінницька область, 22865)