Рішення № 20006358, 15.12.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

15 грудня 2011 р.

Справа 4/154/2011/5003

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя В. Білоус

Секретар судового засідання Д.Нестеров

за участю представників:

позивача :ОСОБА_2 - згідно довіреності;

відповідача : не з"явився.

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1114

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі" (вул. Пирогова, 174, м. Вінниця, 21008) до:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) про стягнення 2113,57 грн. заборгованості за спожиту електроенергію згідно договору на постачання електричної енергії № 2911 від 23.01.2008 р, -

ВСТАНОВИВ :

Відповідач вимоги ухвали суду від 28.10.2011 р. про явку в судове засідання повноважного представника, надання додаткових доказів не виконав. Вказана ухвала направлена відповідачу рекомендованим листом на адресу вказану в позовній заяві, у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Копія ухвали, що надіслана на адресу вказану у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вул. Карла Маркса, 30/83, м. Вінниця органом поштового зв"язку до суду повернулася із зазначенням в довідці про причину повернення "За зазначеною адресою не проживає".

Згідно ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Це розцінюється судом як вручення рекомендованого листа із ухвалою відповідачу та, як належне повідомлення останнього про час і місце судового розгляду справи за його участю та небажання відповідача скористатись наданим йому правом надавати свої пояснення в суді. Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду справи за його участю.

Представник позивача в судовому засіданні заявив клопотання про вирішення спору в даному судовому засіданні за відсутності представника відповідача, оскільки він належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи за його участю і його неявка не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на надані в справу докази, суд вважає що неявка відповідача, його представника не перешкоджає вирішенню спору і вирішенню його за наявними в справі матеріалами відповідно ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно, обєктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд на підставі ст. 11, 16, 525, 526, 530 ЦК України, ст. 275, 277 ГК України прийшов до висновку про те, що позовні вимоги в сумі 2113, 57 грн. боргу за електроенергію підлягають задоволенню.

До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.

23.01.2008 р. між позивачем (в договорі "Постачальник") і відповідачем (в договорі "Споживач") було укладено договір про постачання електричної енергії № 2911. За цим договором позивач брав зобов"язання продати відповідачеві електричну електроенергію для забезпечення потреб електроустановок з приєднаною потужністю 3, 6 кВт, а відповідач зобов"язувався оплатити позивачеві вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснити інші платежі за умовами договору.

В п.2.2.2 договору сторони передбачили обов"язок позивача постачати відповідачу електроенергію, як різновид товару:

- в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам");

- згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електро постачання схем електропостачання, визначених додатком № 2 «Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін»;

- із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами;

- забезпечити отримання споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності 3, 6 кВт.

В п. 2.3.2, 2.3.3, 2.3.4, 2.3.5 договору передбачено обов»язок відповідача дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього Договору та режиму роботи електроустановки: згідно "Облсвітло" літо 19-6, зима 16,30-7:50; проводити оплату вартості спожитої електроенергії на протязі 5 днів з дня отримання рахунку шляхом перерахування грошових коштів з урахуванням попередньої оплати; здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача; здійснювати оплату за послуги по заміні, ремонту, повірці та перепрограмуванню розрахункових засобів обліку.

Згідно п. 4.2.3 договору відповідач сплачує позивачеві вартість недоврахованої електроенергії розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів або сили струму робочого навантаження об"єкту, розрахованому за визначеним відповідно до площі перерізу та профілю проводів (кабелів) допустимим тривалим струмом (згідно з гл.1.3 ПУЕ) та кількості годин їх використання відповідно до Методики обчислення обсягу електричної енергії недоврахованої внаслідок порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електричною енергією , за тарифами, що діяли протягом споживання енергії з порушенням, у разі таких дій споживача:

- самовільного внесення змін у схему обліку електроенергії;

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;

- споживання електроенергії поза засобами обліку;

- інших умов, визначених Методикою.

Відповідно до п. 4.4 даного договору у разі виявлення однією із сторін договору порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду, тощо на місці оформляється двосторонній акт порушень.

Позивач свої зобовязання стосовно постачання електричної енергії виконав відповідно до умов договору про постачання електричної енергії. Таким чином відповідачу було поставлено електричної енергії на суму 13785, 6 грн. (з ПДВ), що стверджується виставленими рахунками на оплату за електроенергію, розрахунком суми позову.

Враховуючи, що електрична енергія продавалась для освітлення рекламних щитів Відповідача, розрахунки за спожиту електричну енергію Відповідач мав здійснювати по встановленій потужності з урахуванням щомісячного графіка роботи електромереж зовнішнього освітлення м. Вінниці.

Відповідно до довідок МКУП «Міськсвітло» від 11.09.2006р. та від 05.02.2009р. № 12 рекламні щити ФОП ОСОБА_3 були підключені до мереж МКУП «Міськсвітло» та споживалась електроенергія на їх освітлення протягом періоду з 01.09.2006р. по 26.01.2009р.

Згідно з умовами п. 1.2 Договору розрахунковий період за договором прирівнюється до календарного місяця, протягом якого визначається обсяг спожитої електроенергії та протягом якого Споживач зобовязаний здійснити розрахунок за куплену електроенергію.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені договором, Сторони зобовязуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).

Згідно з додатком № 3 до Договору № 2911 від 23.01.2008р., Відповідач зобов'язався оплачувати вартість спожитої електроенергії шляхом 100% попередньої оплати від вартості договірної величинии споживання до 05 числа розрахункового місяця та остаточний розрахунок за фактичне споживання електричної енергії в розрахунковому періоді протягом 5 днів з моменту отримання рахунку на оплату спожититої електроенергії.

Згідно умов договору нарахування здійснювалось по встановленій потужності, а тому відповідач звіти про спожиту електричну енергію не надав.

В грудні 2008р. та в січні 2009р. Відповідачу було нараховано за спожиту електроенергію відповідно 1103,04 грн. та 1079.39 грн., що разом складає 2182,43 грн.

Відповідач оплату провів частково на суму 11672, 03 грн., що стверджується банківськими витягами.

В зв'язку з тим, що Відповідач не в повному обсязі сплатив вартість спожитої електроенергії, виникла заборгованість ФОП ОСОБА_3 за спожиту електроенергію в розмірі 2113,57 грн.

На момент звернення до суду з позовом про стягнення суми боргу за спожиту електроенергію заборгованість ФОП ОСОБА_3 складає 2113,57 грн. Відповідач доказів оплати вказаної суми заборгованості суду не надав.

Зміст вказаного договору свідчить, що між сторонами виникли правовідносини з енергопостачання електроенергії, які регулюються ст. 275, 277 ГК України.

Згідно ст. 275, 277 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію споживачеві (абоненту), який зобов"язаний оплатити прийняту електроенергію та дотримуватися передбаченого договором режим у її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.

Відповідно до ст. 33, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Господарський суд оцінює доказ за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено , що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін ) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо не встановлений строк , кредитор має право вимагати його в будь - який час.

З огляду на вказані норми законодавства, встановлені судом фактичні обставини, позовні вимоги про стягнення 2113, 57 грн. боргу є такими що ґрунтуються на законі та підтверджені належними доказами, а відтак підлягають задоволенню.

В звязку із доведенням спору до розгляду в суді внаслідок неправильних дій (бездіяльності) відповідача судові витрати на держмито в сумі 102 грн., 236 грн. на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача.

Керуючись ст.11, 16, 509, 525, 526, 530 ЦК України, ст. 275, 277 ГК України, ст.4-3, 4-5, 22, 33, 43, 49, 75, 82 - 84 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити. Судові витрати на держмито в сумі 102 грн., 236 грн. на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі", код ЄДРПОУ 25509880(вул. Пирогова, 174, м. Вінниця, 21008)2113, 57 грн. боргу, судові витрати на держмито в сумі 102 грн., 236 грн. на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

3.Копії даного рішення направити відповідачу рекомендованим листом або вручити уповноваженому представнику під розписку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 15.12.2011р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 19.12.2011 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

Суддя Білоус В.В.

<Дата >

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (АДРЕСА_1)