Ухвала суду № 20006208, 21.12.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

95003, Автономна Республіка Крим, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 317

УХВАЛА

< Список (При необходимости выбрать) >

< Список (При необходимости выбрать) >

21.12.2011

№2/21-6091-2011

Суддя С.О. Лукачов, розглянувши матеріали

За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Орбіко», м. Харків.

До – Товариства з обмеженою відповідальністю «Стайер», м. Сімферополь.

Про стягнення 22 088,70 грн.

встановив:

Відповідно до ч. 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми (пункт 3); не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі (пункт 4).

Матеріали позовної заяви містять наступні недоліки:

Відповідно до частини 5 статті 54 ГПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Позивач не подав доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, оскільки документи, додані до позову, не можуть бути відповідними доказами в силу ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Подані документи позовної заяви не засвідчені у належному порядку, що суперечить п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 р. N 55, відповідно до якого, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011 р., судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 2 ст. 4 зазначеного Закону, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Крім того, законом від 08.07.2011р. встановлено порядок сплати судового збору.

У зв’язку з наведеним відкрито розрахунковий рахунок для сплати судового збору, з інформацією щодо реквізитів можна ознайомитись на офіційному веб-сайті господарського суду Автономної Республіки Крим.

Проте, позивач надав платіжне доручення № 60 від 01.12.2011 р. на суму 220,89 грн., у якому в графі «Призначення платежу» зазначено: «оплата держмита за подання позовної заяви», а також платіжне доручення № 61 від 01.12.2011 р. на суму 236,00 грн., у якому в графі «Призначення платежу» зазначено: «оплата за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу».

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч. 1 ст. 32 ГПК України).

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).

Таким чином, надані позивачем платіжні доручення від 01.12.2011 р. не можуть бути доказом сплати саме судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Статтею 8 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону), а в даному випадку подібність відносин полягає в тому, що вищевказані витрати є судовими витратами.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

При цьому, Вищий господарський суд України у листі від 25.08.2011р. № 01-06/1175/2011 «Щодо судового збору», у п. 11 зазначив наступне: статтею 7 Закону врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду. Зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у випадках, зазначених у таких нормах ГПК, як, зокрема, частині першій статті 63 (повернення позовної заяви).

Крім того, відповідно до п. 3 листа Вищого господарського суду від 21.11.2011р. № 01-06/1625/2011 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір», на даний час зберігає чинність Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 N 15. У вирішенні питань, пов'язаних зі сплатою та поверненням сум судового збору при розгляді справ господарськими судами, останніми мають враховуватися відповідні положення названої Інструкції в частині, що не суперечить Закону.

Відповідно до п. 15 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції від 22.04.1993р. № 15, сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках, передбачених статтею 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

В свою чергу, ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. № 7-93 «Про державне мито» передбачає, що сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю, зокрема, в інших випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до п. 4 зазначеного листа № 01-06/1625/2011, згідно з частиною першою статті 7 Закону сплачена сума судового збору повертається у передбачених в цій частині випадках за ухвалою суду. Зазначене питання має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення сплаченої суми судового збору. Зміст пов'язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність застосування аналогії закону та повернення ТОВ «Орбіко» суми сплачених судових витрат за платіжними дорученнями від 01.12.2011р. на підставі Закону України «Про судовий збір».

Також, суд повертає позивачу позовні матеріали для усунення вказаних порушень.

Суд вважає за необхідне зазначити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись п. 3, 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Повернути позивачу позовну заяву.

2. Повернути з державного бюджету м. Сімферополь (р/р 31216206700002, код отримувача 34740405, МФО 824026 в ГУ ДКУ в АРК) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Орбіко» (61071, м. Харків, пров. Новожанівський, 11, код ЄДРПО України 37191451) суму державного мита у розмірі 220,89 грн., сплачену платіжним дорученням № 60 від 01.12.2011р., та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., сплачену платіжним дорученням № 61 від 01.12.2011р.

Додаток: позовний матеріал на 32 аркушах та конверт.

Суддя Лукачов С.О.