Постанова № 20005816, 20.12.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"20" грудня 2011 р. Справа № 5008/901/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого, суддіКоваленко С.С.,

суддівВоліка І.М., Шевчук С.Р.

розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Компанія Укрбудінвест"

напостанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.09.11р.

у справі№ 5008/901/2011 господарського суду Закарпатської області

за позовомПП "ДЦ Арт-Салон"

доТОВ "Компанія Укрбудінвест"

простягнення 229699,27 грн.

За участю представників сторін

від позивача не з'явилися,

від відповідача не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 30.08.2011 року у справі № 5008/901/2011 (суддя –Васьковський О.В.) задоволено позовні вимоги приватного підприємства "ДЦ Арт-Салон" (далі –Позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Укрбудінвест" (далі –Відповідач) про стягнення 229 699,27 грн. Стягнуто з Відповідача на користь Приватного підприємства "ДЦ Арт-Салон" 229 699,27 грн., в тому числі 184 155,90 грн. основної заборгованості, 34 989,62 грн. інфляційних нарахувань та 10 553,75 грн. три проценти річних, 2 296,99 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.09.2011 року у справі № 5008/901/2011 (судді Давид Л.Л., Кордюк Г.Т., Мурська Х.В.) рішення господарського суду Закарпатської області від 30.08.2011 року залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ "Компанія Укрбудінвест" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 17.08.2009 року між ПП "ДЦ Арт-Салон"("Підрядник") та ТзОВ "Компанія Укрбудінвест"("Замовник") уклали договір № 430/09, відповідно до умов кого якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується своїми силами і/або засобами організувати на умовах цього Договору будівельні роботи з реконструкції з розширення пішохідного переходу міжнародного автомобільного пункту "Шегині".

Сторони погодили вартість робіт у сумі 223 125,40 грн., що відображено в кошторисі – додатку № 1 до Договору

Відповідно до п.п. 3.1, 3.3. Договору до початку робіт замовник перераховує підряднику аванс в розмірі 60% від договірної ціни, вказаної у додатку № 1 до даного Договору. Оплата замовником робіт проводиться шляхом перерахування авансової суми до початку робіт і кінцевого розрахунку не пізніше 10-ти днів після підписання "Акту виконаних робіт". Наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 22 від 17.09.2011 р. підтверджується, що Відповідачем на виконання Договору перераховано аванс у сумі 50 000,00 грн.

Актом прийому-передачі виконаних робіт №1 від 30.09.2009 року підтверджується, що на виконання умов договору Позивач виконав підрядні роботи на суму 234 155,90 грн. В свою чергу, Відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання за договором в частині повної та своєчасної оплати за виконані роботи, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість за підрядні роботи в сумі 184 155,90 грн.

Як з'ясували суди попередніх інстанцій, Позивач звертався до Відповідача з претензією за вих. № 553 від 15.02.2011 р. сплатити заборгованість за виконанні підрядні роботи у сумі 184 155,90 грн., однак Відповідач залишив вимогу Позивача без відповіді та задоволення.

Крім цього, в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують виконання відповідачем зобов’язань щодо оплати 184 155,90 грн. і відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора.

Згідно ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

З огляду на приписи ст. 526 Цивільного кодексу України та ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

На підставі викладеного, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позовних вимог в частині стягнення заборгованості в сумі 184 155,90 грн.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суди встановили, що як вбачається з матеріалів справи, за прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті за підрядні роботи Позивач за період з 01.10.2009 р. по 01.08.2011 р. нарахував Відповідачу інфляційні втрати, які згідно розрахунку становлять 34 989,62 грн., а також за період з 01.10.2009 р. по 30.08.2011 р. нарахував три проценти річних, що згідно розрахунку становлять 10 553,75 грн.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій, перевіривши наданий позивачем розрахунок сум інфляційних втрат та 3% річних, дійшли правильного висновку про задоволення до стягнення вказаних сум.

Крім цього, Заявлене Позивачем клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову підставно відхилено у зв'язку із недоведеністю необхідності вжиття таких заходів.

Згідно ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідач подав до суду клопотання про надання відстрочки виконання рішення, мотивуючи тим, що товариство перебуває у складному фінансово-економічному стані, у зв'язку з економічною кризою в країні, її негативними наслідками та неможливістю дебіторами своєчасно та в повному обсязі погасити свою дебіторську заборгованість, а тому стягнення повної суми заборгованості з Відповідача призведе до неможливості підприємством здійснювати господарську діяльність та, як наслідок, блокування рахунків, неможливості виплатити заробітну плату працівникам підприємства та неможливості виконати взятих на себе зобов'язань.

Відмовляючи в задоволенні вказаного клопотання, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Відповідачем не надано доказів у підтвердження обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, як це передбачено ст. 121 ГПК України.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, якою рішення суду першої інстанції залишено без змін, відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не має.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117 , 1119 - 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

1.          Касаційну скаргу ТОВ "Компанія Укрбудінвест" залишити без задоволення.

2.          Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.09.11р. по справі № 5008/901/2011 залишити без змін.

Головуючий, суддяС.С. Коваленко

СуддяІ.М. Волік

СуддяС.Р. Шевчук