Постанова № 2000576, 12.08.2008, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ  ОКРУЖНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД        

                                                                                                                      справа № 2-а-2017/08

                                                                                                                                                             категорія статобліку-23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12 серпня 2008 року                                                                                                    м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суду складі головуючого судді Головко О.В.

присекретарі судового засідання Дєговцові І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовПриватного підприємства «Стратос»

доДержавної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська

проскасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

               21 березня 2008 року Приватне підприємство "Стратос" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, в якому просило  скасувати податкові повідомлення-рішення від 11січня 2008 року: № 0001592301/3 на суму 47818, 23 грн., № 0001602301/3 на суму 45988, 00 грн. та покласти на відповідача судові витрати. 

В обґрунтування позову ПП "Стратос" зазначило, що рішення від 11 січня  2008 року                         № 0001592301/3, № 0001602301/3  винесені незаконно, на підставі складених з грубим порушенням чинного законодавства Акту  № 1449/23231/23079116 від 06 липня 2007 року, внаслідок невірного застосування вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємстві",  Закону України  "Про податок  на додану вартість". Зазначені податкові повідомлення-рішення винесені податковою після скасування ДПА у Дніпропетровській області податкових повідомлень-рішень № 0000902301/0 та                № 0000912301/0 від 12.07.2007 року, відповідно до яких позивачу нараховано суму  податкового зобов'язання  у розмірах 69065, 30 грн. за податком на прибуток приватних підприємств та 54781, 50 грн. за податком на додану вартість з вироблених в Україні товарів.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову та зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню. Вимоги податкового органу ґрунтуються на нормах чинного законодавства, податкові повідомлення-рішення прийняті у межах компетенції та є правомірними.

Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи та доводи сторін суд доходить висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що з 15.05.2007 року по 02.07.2007 року  працівниками ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська була проведена перевірка Приватного підприємства "Стратос" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

За результатами перевірки складено Акт № 1449/23231/23079116 від 06 липня 2007 року, яким  встановлено порушення порядку ведення податкового обліку, а саме:

-              в порушення п.5.9 ст. 5  Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" 334/94-ВР в редакції Закону України зі змінами та доповненнями від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, ПП "Стратос" за 2006 року занижено валовий доход на 38390  грн.;

-              в порушення п.п. 7.1.1 п. 7.1  ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 року в редакції Закону України зі змінами та доповненнями від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, ПП "Стратос" за 2006 рік знижено валовий доход  на 36134 грн.;

-              в порушення п. 4.2 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168\97-ВР від 03.04.2997 року, зі змінами та доповненнями встановлено заниження податкового зобов'язання в  серпні 2006 року на 7227 грн.;

-              в порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 року в редакції Закону України зі змінами та доповненнями від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, ПП "Стратос"  1 кварталі 2007 року завищено валові витрати 146470 грн.;

-              в порушення п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, зі змінами та доповненнями встановлено завищення податкового кредиту в лютому 2007 року на 15281 грн. в березні 2007 року на 14013 грн.

Перевіркою встановлено незаконне включено до складу валових витрат та податкового кредиту маркетингові послуги, виконані ТОВ «АТБ-маркет» у 2007 році, у зв’язку з чим податковою інспекцією було донараховано суму податкового зобов'язання за податком на прибуток приватних підприємств у розмірі 36318, 00 грн. та за  ПДВ 29294, 00 грн.

               При дослідженні даного питання, яке оспорюється позивачем, судом встановлено, що 01 лютого 2007 року між ПП «Стратос»  і «ТОВ «АТБ-маркет» була укладена угода про проведення робіт з просування торгової марки, яка є додатком № 1 до Договору поставки № 304 від 31.01.2007 року. Предметом угоди стало надання  підприємством ТОВ «АТБ-маркет» послуг з просування торгової марки товару, який постачається позивачем і власником якої він є.

 Вищезазначена угода була оформлена додатком до договору поставки і її основною метою є привернення уваги покупця до продукту (торгової марки) позивача в точках продажу для збільшення об’ємів  продажу товарів, що призводить до отримання позивачем доходу.

Результатом надання послуг стало двостороннє підписання актів про надання послуг на лютий та березень 2007 року відповідно на 91686,00 грн. та 84078,00 грн. У кожному акті міститься найменування наданих позивачу послуг.

ТОВ «АТБ-маркет» були виписані податкові накладні: у лютому – № 1663 від 20.02.2007 року на суму 42432, 00 грн., № 1706 від 27.02.2007 року на суму 49254, 00 грн., у березні – № 1882 від 06.03.2007 року на суму 28116, 00 грн..,  № 2516 від 13.03.2007 року на суму 18732, 00 грн., № 2623 від 20.03.2007 року на суму 24990, 00 грн., № 2716 від 26.03.2007 року на суму 12240, 00 грн. Всього 175764,00 грн.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається, зокрема, із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

П.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 – 5.7 цієї статті.

В силу п.п. 5.3.9 п.5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Не належать складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними рахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення  податкового обліку.

Отже для включення до складу валових витрат необхідні лише відповідні рахункові, платіжні та інші документи. Такими документами є Договір поставки № 304 від 31.01.2007 року, додаток № 1  від 01.02.2007 року до Договору № 304, акти про надання послуг за лютий та березень 2007 року, податкові накладні за лютий та березень 2007 року та платіжні доручення про перерахування грошових коштів за послуги передбачені додатком № 1 до Договору поставки –    № 304 від 31.01.2007 року з просування торгової марки товару: п/д № 394 від 20.02.2007 року на суму 42432,00 грн., п/д № 423 від27.02.2007 року на суму 49254,00 грн., п/д № 448  від 06.03.2007 на суму 28116,00 грн., п/д № 461 від 13.03.2007 року на суму18732,00 грн., п/д № 502 від 20.03.2007 року на суму 24990,00 грн., п/д № 514 від 26.03.2007 року на суму 12240,00 грн. Всього 175764,00 грн.

Звернення до загальних норм Закону про прибуток дозволяють зробити висновок про те, що законодавець передбачив віднесення до валових витрат суми будь-яких витрат, сплачених, нарахованих у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем товарів (робіт, послуг).

Послуги, передбачені угодою про проведення робіт з просування торгової марки від 01.02.2007 року, безпосередньо пов'язані з продажем продукції, яка виробляється позивачем і тому у відповідності із вказаними нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» пов'язані із господарською діяльністю позивача і відносяться до складу його валових витрат.

Таким чином суд доходить висновку про правомірність включення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту послуг, виконаних ТОВ «АТБ-маркет» з просування торгової марки товару «Золотая мельница».

Перевіркою правильності визначення валового доходу також встановлено, що 31 липня 2006 року ПП «Стратос» отримано від ТОВ «Технохім» різноманітний товар та оприбутковано по бухгалтерському рахунку № 28  «Товари на складі»  на суму 400121, 56 грн.

01 серпня 2006 року між ПП «Стратос» і ТОВ «Технохім» було укладено договір поставки               № 68/08/3П, згідно з яким ПП «Стратос» поставило ТОВ «Технохім» товар – цукор по видатковій накладній  № РН-0001161 від 01.08.2006 року в кількості 112600 кг  на загальну суму 317621, 57 грн., в рахунок оплати якого був здійснений взаємозалік на суму 381213, 00 грн.

Працівниками ДПІ Красногвардійського району м. Дніпропетровська було зроблено невірний висновок, що цукор відвантажено за ціною, яка на той час була нижча за звичайну. Податковим органом зазначено, що у той же  день – 01.08. 2006 року, цукор був поставлений  до ТОВ «Молагробізнес» згідно з видатковою накладною № РН-001165, ціна поставки складає 3,1417 грн. за 1 кг, у зв’язку з чим відповідачем уроблено висновок, що ПП «Стратос» було занижено ціну товару на 0, 3209 грн. за 1 кг, що вплинуло на заниження скоригованого валового доходу за 9 місяців 2006 року на суму 36134 грн. та до заниження податкового зобов'язання в серпні 2006 року з ПДВ на 7227, 00 грн., а з податку на прибуток – на суму 9034, 00 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 67 Господарського кодексу України підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Стаття 6 цього ж кодексу забороняє незаконне втручання органів державної влади і органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб в господарські відносини.

Незалежно від умов договорів, які передбачають розрахунки грошовими коштами або здійснення взаємозаліку , ПП «Стратос» фактично була проведена бартерна операція в розумінні п. 1.19 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.ст. 601, 715, 716 Цивільного кодексу України.

Згідно з п.п.7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» доходи та витрати від здійснення товарообмінних (бартерних) операцій визначаються виходячи з договірної ціни такої операції, але не нижчої за звичайні ціни.

 Законодавче поняття «звичайна ціна» і механізм визначення звичайної ціни для цілей податкового обліку зазначено в п. 1.20 ст.1 вищезазначеного Закону – якщо  цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

ДПА у Дніпропетровській області погодилось з тим, що  оскільки  законодавством на цукор встановлені мінімальні продажні ціни, то в даному випадку звичайною ціною вважається справедлива ринкова ціна.

Справедлива ринкова ціна – ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності – однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ринок товарів (робіт, послуг) – сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних податкових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.

Відповідно до п. 13 Указу Президента України від 23.07.1998 року  № 817/95 «Про деякі заходи з дерегулювання   підприємницької діяльності» індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях встановлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку. Індикативні або звичайні ціни не можуть встановлюватися органами виконавчої влади, які використовують їх для нарахування та стягнення податків і зборів (обов'язкових платежів) та неподаткових платежів, крім випадків відсутності статистичних даних про рівень цін на окремі види товарів (робіт, послуг).

При проведенні перевірки ПП «Стратос» працівники ДПІ у Красногвардійському районі                       м. Дніпропетровська  мали зробити запит,  а позивач зобов’язаний був  обґрунтувати  рівень договірних цін, але відповідачами  запиту зроблено не було.

При цьому судом встановлено, що 26.01.2007 Державною інспекцією з контролю за цінами у Дніпропетровській області було проведено перевірку ПП «Стратос» щодо порядку встановлення і застосування цін, тарифів, про що складено відповідний акт. Даною перевірку не встановлено порушень з боку ПП «Стратос» порушень з зазначених питань.

Таким чином суд доходить висновку, що відповідач помилково визначив звичайну ціну товару, в акті перевірки відсутній метод, за яким відповідач визначив таку ціну.

З урахуванням сукупності викладених обставин суд доходить висновку, що спірні  податковіповідомлення-рішення єтакими, що не відповідаютьнормам податкового законодавства.

Щодо позовної вимоги про покладення на відповідача судових витрат суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 122, 162  КАС України суд, -

п о с т а н о в и в:

            Позов Приватного підприємства «Стратос» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська задовольнити частково.

            Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 11.01.2008 №0001592301/3 в частині сплати суми основного платежу у розмірі 38665 грн. 87 коп. та суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 9152 грн. 36 коп.

            Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 11.01.2008 №0001602301/3 скасувати повністю.

            Присудити на користь Приватного підприємства «Стратос» з Державного бюджету України всі документально підтверджені судові витрати.

Повний текст постанови буде складений  17.08.2008 року.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складений  17.08.2008 року.

Суддя                                                                                                                       Головко О.В.