Рішення № 19997151, 12.12.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" грудня 2011 р.Справа № 4-3/110-10-4600 За позовом: Знам'янського транспортного прокурора Кіровоградської області в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області До відповідача: Одеської залізниці

про стягнення 93585,5грн.

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від прокуратури: Лянна О.А.- посвідчення №184;

Від позивача: ОСОБА_1.- по довіреності;

Від відповідача: -не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Знам'янський транспортний прокурор Кіровоградської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області до Одеської залізниці, у якій просить суд стягнути з Одеської залізниці на користь держави, в особі Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області для Кіровоградської міської ради, що є розпорядником міського фонду охорони навколишнього природного середовища збитки завдані навколишньому природному середовищу забрудненням земельної ділянки нафтопродуктами в сумі 93585,50 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.05.2011 р. в задоволенні позову Знамянського транспортного прокурора Кіровоградської області в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області про стягнення 93585,5 грн. збитків завданих навколишньому природному середовищу забрудненням земельної ділянки нафтопродуктами відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.06.2011р., рішення господарського суду Одеської області від 11 травня 2011 р. залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.09.2011р. касаційну скаргу Державної екологічної інспекції в Кіровоградської області задоволено частково. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.06.2011р. та рішення господарського суду Одеської області від 11 травня 2011 р. скасовані, а справу направлено до господарського суду Одеської області.

Автоматизованою системою документообігу визначено суддю Літвінова С.В. для розгляду справи № 3/110-10-4600.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.10.2011р. прийнято справу № 3/110-10-4600 до провадження суддею Літвіновим С.В. та присвоєно справі № 4-3/110-10-4600.

Представник прокуратури, в судових засіданнях на позовних вимогах наполягав, просив їх задовольнити

Представник позивача, в судових засіданнях підтримає позовні вимоги проруратури, просив їх задовольнити.

05.12.2011р. Знам'янський транспортний прокурор Кіровоградської області звернувся до господарського суду Одеської області з заявою про уточнення позовних вимог в якій просить суд врахувати те, що станом на 30.11.11р. змінився розрахунковий рахунок, на який повинні надійти кошти за забруднення землі.

05.12.2011р. представник Одеської залізниці звернувся до суду з клопотанням про продовження строку розгляду справи відповідно до ст.. 69 ГПК України на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.12.2011р. строк розгляду справи продовжений до 19.12.2011р. відповідно до ст. 69 ГПК України.

По справі оголошено перерву з 05.12.2011р. на 12.12.2011р. відповідно до ст. 77 ГПК України.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників учасників судового процесу, суд встановив.

03.04.2010р. на території вантажного двору станції Кіровоград Одеської залізниці проводились маневренні роботи локомотивом ЧМЕ-3 №5546, в результаті яких було пошкоджено паливний бак локомотиву та відбувся пролив дизельного палива.

Вищевикладені обставини відповідачем не заперечуються.

Згідно довідки Локомотивного депо Помічна Одеської залізниці від 09.11.2010р. №Т4Т-4-07/528 локомотив ЧМЕ-3 №5546 перебуває на балансі депо з 1987 р.

У звязку з випадком проливу дизельного палива внутрішнім наказом Локомотивного депо Одеської залізниці від 13.04.2010р. №ТЧК-4-06/35 відповідальних працівників локомотивного депо притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

21.05.2010р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області Гладченком О.А. та старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області Попович І.В. складено акт обстеження, з якого вбачається, що при візуальному обстеженні території, яка відноситься до станції Кіровоград Одеської залізниці, виявлено забруднення земельної ділянки нафтопродуктами на 13-й колії, розмір якої визначено як 3,5 м х 15 м, заміри були проведені рулеткою, згідно свідоцтва від 01.08.2010р. №80. До акту додано акт відбору проб ґрунтів від 21.05.2010р. №05-05-10.

У акті відбору проб ґрунтів від 21.05.2010р. №05-05-10 зафіксовано здійснення відбору 2 проб ґрунтів на станції Кіровоград Одеської залізниці (вул. Поповича, 1 м. Кіровоград). Проба № 1 (обєднана) відібрана у кількості 5 точкових проб із земельної ділянки площею 52,5 кв. м, глибина відбору склала 0,2 м, маса проби 1 кг. Проба № 2 (точкова) відібрана у кількості 1 шт. з пробної площадки розмірами 0,5х0,5 кв. м при глибині відбору 0,2 м, масою проби 1 кг. При відборі проб застосовувались засоби вимірювальної техніки та допоміжне обладнання, а саме: рулетка вимірювальна, згідно свідоцтва від 01.08.2010р. №80 та лопата, проби упаковано в поліетиленові пакети.

На підставі акту відбору проб ґрунтів від 21.05.2010р. №04-05-10 Державною екологічною інспекцією проведено вимірювання нафтопродуктів у ґрунті, відібраному на станції Кіровоград Одеської залізниці, на підставі чого складено протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 28.05.2010р. № 04-05-10. При вимірюванні застосовувались засоби вимірювальної техніки: бюретка 1-3-2-25-0,1, ГОСТ 29251-91; ваги електронні WPS 60/180/с/2, завод. №134566, свідоцтво на повірку №121 від 15.02.2010р. В результаті вимірювань встановлено перевищення вмісту нафтопродуктів порівняно з фоном, при нормальному фоновому вмісті 60,0 мг/кг, результат вимірювань склав 2145 мг/кг.

Взявши за основу кількість пального, яка могла вилитись з пошкодженого баку маневреного локомотива ЧМЕ-3 №5546 на рівні 4700 кг та результати проведених вимірювань державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області та старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області виконано розрахунок розміру шкоди, завданого навколишньому природному середовищу, внаслідок забруднення земельної ділянки площею 52,5 кв. м, на території станції Кіровоград Одеської залізниці, який склав 93585,50 грн.

На підставі вказаного розрахунку, листом від 16.07.2010р. №07-8/1311 Державна екологічна інспекція в Кіровоградській області звернулась до Одеської залізниці з претензією про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу на суму 93585,5 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, наслідки проливу пального Одеською залізницею усунуто у повному обсязі, в підтвердження чого надано суду акти виконаних робіт, датовані 09.07.2010р. №0000540, №0000536, №0000538, №0000539, які засвідчують перевезення, прийняття та знищення нафтомісткого ґрунту, складені з виконавцем робіт ТОВ „Грін-Порт”.

Позовні вимоги обґрунтовані необхідністю відшкодування Одеською залізницею завданих збитків навколишньому середовищу, відповідно до розрахунку, проведеного Державною екологічною інспекцією в Кіровоградській області та направлено на стягнення 93585,50 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у відкритих судових засіданнях присутніх представників сторін, суд вважає задовольнити позовні вимоги Знам'янського транспортного прокурора Кіровоградської області в повному обсязі з наступних підстав.

Управлінням Служби безпеки України в Кіровоградській області направлено до інспекції вимогу за № 61/КЗЕ/1525 від 19.05.2010р. про здійснення обстеження посадовими особами інспекції забрудненої земельної ділянки на залізничній станції Кіровоград.

На зазначену вимогу для участі у перевірці було направлено, згідно розпорядження інспекції державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області, що проводилася та була організована 21.05.2010 р. посадовими особами Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області.

З акту обстеження земельної ділянки від 21.05.2010 р., протоколу про адміністративне правопорушення від 21.05.2010 р. вбачається, що при візуальному обстеженні території станції Кіровоград виявлено забруднення земельної ділянки нафтопродуктами. При проведенні обстеження одночасно, в присутності представників Відповідача відібрані проби ґрунту для визначення та остаточного встановлення наявності забруднення земельної ділянки інструментально-лабораторними методами контролю, про що складено акт відбору проб ґрунтів від 21.05.2010р. № 04-05-10.

У згаданих актах відображено інформацію про характер забруднення, забруднююча речовина (нафтопродукти - пальне тепловозу), площу забрудненої ділянки 52,5 м (ширину - 3,5 м, довжину - 15 м ділянки), масу забруднюючої речовини (4,7 т), глибину проникнення та відбору проб (0,2 м), що є достатньою та дозволяє провести розрахунок розмірів шкоди. Також, зазначено, що визначення відповідних показників здійснено шляхом проведення замірів повіреною рулеткою вимірювальною металевою (зав. № 13, свідоцтво № 80 від 01.03.2010р.).

Згідно акту відбору проб ґрунтів, відходів від 21.05.2010 р. № 04-05-10 та відповідно до проб цього ґрунту, у земельній ділянці, де були здійснені розливи нафтопродуктів внаслідок аварійної ситуації, відбулися зміни показників складу та властивостей ґрунту, що підтверджується протоколом вимірювань від 28.05.2010 р. №04-05-10.

Лабораторні вимірювання показників складу та властивостей відібраних зразків ґрунту, виконані фахівцями інспекції, показали, що фактична концентрація неполярних вуглеводнів (нафтопродуктів) в ґрунті становить 2 145,0 мг/кг при нормованому фоновому вмісті 60,0 мг/кг. Вуглеводне забруднення довкілля на земельній ділянці виникло внаслідок незаконних дій відповідача, а саме розливів на поверхні ґрунту нафтопродуктів, що призвело до його забруднення.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.05.2010р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області було складено протокол про адміністративне правопорушення № 010599 відносно посадової особи підприємства Відповідача за порушення ст. 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 010599, яка не оскаржувалася. Штраф сплачено в повному обсязі квитанцією від 27.05.2010 № 27.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 010599, посадова особа Відповідача - начальник станції Кіровоград Одеської залізниці ОСОБА_2. погодився з наявністю порушення відповідальність за яке передбачена ст. 52 КУпАП та ст. 211 Земельного кодексу України, а саме забруднення земельної ділянки.

Відповідно до статті 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою і нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами, а так само невжиття заходів по боротьбі з бур'янами тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян-суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У наявному в матеріалах справи акті обстеження від 21.05.2011 р. зазначено, що перевірка проводилася Управлінням Служби безпеки України в Кіровоградській області та взагалі не вказано, яка саме була проведена перевірка - планова чи позапланова. З матеріалів справи вбачається, що державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області Гладченком О.А., Пустовітом С.Л. на підставі ст.ст. 16, 19 Конституції України, ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 10 Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, від 19.02.2007 р. № 55, у присутності старшого оперуповноваженого відділу Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області Попович І.В., за участю директора станції Кіровоград Голованова І.М., 21.05.2011 р. проведено обстеження земельної ділянки розташованої на території станції Кіровоград, за результатами якого складено акт обстеження.

Статтею 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»визначена сфера його дії. Так, згідно з частиною першою цієї статті дія Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Разом з цим, частиною другою статті 2 цього Закону встановлений виняток для певного кола відносин у сфері господарської діяльності. А саме, дія цього Закону не поширюється зокрема на відносини, що виникають під час здійснення оперативно-розшукової діяльності.

Так, перевірка за фактом розливу нафтопродуктів на земельній ділянці станції Кіровоград, проводилася Управлінням Служби безпеки України в Кіровоградській області за участю фахівця Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області, а не Державною екологічною інспекцією в Кіровоградській області як суб'єктом владних повноважень.

Тобто, Інспекцією не здійснювалася перевірка (планова або позапланова) Одеської залізниці. Порушення природоохоронного законодавства були виявлені та зафіксовані в межах здійснення обстеження земельної ділянки фахівцями інспекції та перевірки, що проводилася Управлінням Служби безпеки України в Кіровоградській області на підставі ст. 24 Закону України «Про Службу безпеки України», ст. 12 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю».

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю»підрозділам Служби безпеки України надаються повноваження залучати до проведення перевірок, ревізій та експертиз кваліфікованих спеціалістів установ, організацій контрольних і фінансових органів.

Правовідносини, що виникли між сторонами по даній справі регулюються нормами Земельного кодексу України, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», а при складанні розрахунків розміру шкоди державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища діяли у межах повноважень, визначених ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 188 Земельного кодексу України, ст.ст. 17, 35 «Про охорону земель»та ст. 7 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

Від посадових осіб відповідача зауважень, скарг за результатами проведеного обстеження земельної ділянки до інспекції не надходило, рішення прийняті посадовими особами інспекції внаслідок проведення перевірки не оскаржувалися.

Державна екологічна інспекція в Кіровоградській області, здійснюючи державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища у сфері охорони земель суб'єктами господарювання, діє як суб'єкт владних повноважень, а відносини сторін щодо проведення перевірки, порядку складання акту перевірки та відображення у ньому результатів перевірки і фактів виявлених під час її проведення, в порядку статті 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»є публічно-правовими. Отже, за суб'єктним складом сторін та предметом спору такі справи належить до адміністративної юрисдикції та підлягають розгляду у порядку, визначеному КАС України.

Відповідно до ст. 10 Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності та інші.

Отже, враховуючи відсутність спору між суб'єктом владних повноважень та суб'єктом господарювання щодо правомірності проведення обстеження земельної ділянки, прийнятих рішень за результатами здійснення державного контролю, встановлення зазначених обставин не передбачено, не відповідає та не випливає з положень цивільного та господарського законодавства України і не підлягає оцінці при розгляді справ про стягнення шкоди завданої довкіллю в господарських судах, а є компетенцією суду адміністративної юрисдикції.

В обґрунтування своїх заперечень на позов Відповідач посилається на норми постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 р. № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31.12.2010р.», у яких зазначено, що приймати рішення про застосування до суб'єктів господарювання фінансових і адміністративних санкцій лише у разі невиконання ними протягом ЗО діб від дня одержання приписів про усунення виявлених порушень (крім порушень, що неможливо усунути), а отже застосовані до Відповідача санкції є безпідставними. Однак, визнати таке твердження обґрунтованим та таким, що відповідає нормам матеріального права, не можливо виходячи з наступного.

До Відповідача не були застосовані ані фінансові, ані адміністративні санкції. Прокурором заявлено вимоги про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок порушення норм чинного природоохоронного законодавства. Санкції та шкода мають різні підстави виникнення та нормативне обґрунтування стягнення, тобто не є тотожними категоріями. Нормами Цивільного кодексу України не врегульовано поняття майнової шкоди та порядок її стягнення як фінансової чи адміністративної санкції .

Таким чином, Постанова КМУ від 21.05.2009 р. № 502 до правовідносин сторін не застосовується.

Відповідно до ст. 10, 40, 50, 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», на міністерства, відомства, підприємства, установи та організації покладено обов'язок здійснювати технічні та інші заходи для запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище.

Ст. 153 Господарського кодексу України встановлений обов'язок суб'єктів господарювання здійснювати заходи щодо своєчасного запобігання псуванню, забрудненню, засміченню та виснаженню природних ресурсів.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»(далі - Закон України) передбачено, що природні ресурси України є власністю народу України, який має право на володіння, використання та розпорядження природними багатствами республіки.

Ст. 5 Закону України визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ст. 20 Закону України до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»підприємства, установи, організації зобов'язані здійснювати технічні та інші заходи для запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище.

Відповідно до статті 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»використання природних ресурсів здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог здійснення заходів щодо запобігання забрудненню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та дотримуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про охорону земель»всі землі в межах території України є об'єктом особливої охорони держави.

Статтею 35 цього ж Закону передбачено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані:

-дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України;

-проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів;

-своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок;

-забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям;

-уживати заходівщодозапобіганнянегативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Як вбачається з приписів ст. 56 Закону України «Про охорону земель»юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Отже, спеціальними нормами екологічного законодавства визначено правову природу спірних правовідносин, як відносини щодо відшкодування шкоди, які поряд з регулюванням їх спеціальними нормами права, регламентується також статтями 22, 1166, 1172, 1187 Цивільного кодексу України.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачені загальні підстави для відшкодування шкоди: вина особи, спричинення наслідків та причинний зв'язок між діями особи та наслідками.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. В даному випадку інспекцією доведено вину Відповідача, яка підтверджується актом обстеження земельної ділянки від 21.05.2011, в спричиненні його неправомірними діями, а саме, забрудненням земельної ділянки, шкоди державі у розмірі 93 585 грн 50 коп, що підтверджується розрахунком розміру шкоди.

Визнання вини самим правопорушником під час адміністративного провадження, вищезазначені обставини справи та вимоги чинного законодавства свідчать про наявність вини Одеської залізниці у порушенні природоохоронного законодавства.

Відповідач в ході розгляду справи не заперечив і не спростував за допомогою належних та допустимих доказів факту порушення ним природоохоронного законодавства.

Враховуючи, що статтею 35 Закону України «Про охорону земель»на землекористувачів земельних ділянок покладений обов'язок проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та приймаючи до уваги норми ст. 211 Земельного кодексу України, вважаємо що між забрудненням земельної ділянки в результаті витоку дизельного палива і шкодою, заподіяною внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, існує прямий причинний зв'язок.

Таким чином, наявними є всі складові елементи правопорушення, яке тягне цивільно-правову відповідальність Одеської залізниці за шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу.

Розмір завданої навколишньому природному середовищу шкоди внаслідок забруднення та засмічення земельних ресурсів розраховано відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 р. № 171, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 285/2725 від 05.05.1998 р., в редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 р. № 149 (далі - Методика).

Як вказує представник Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області , згідно п. 4.6 ч. 4 Методики розмір шкоди від забруднення земель визначається за формулою: РШ = А х ГОз х Пд х К3 х Кн х КЕГ, де Рш розмір шкоди від забруднення земель, грн.; А - питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5.

Як випливає з згаданої правової норми для визначення розміру шкоди, враховуються питомі витрати на ліквідацію відповідних наслідк Відшкодування шкоди державі за забруднення земель не звільняє порушника від необхідності здійснення заходів для локалізації осередку забруднення ліквідації його наслідків в найкоротший строк.

Приписами Закону України «Про державний контроль за використанні та охороною земель» від 19.06.2003 р. № 963-ІУ, абзацом 2 ч.1 ст. 1 передбачено, що забруднення земель - це накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін. Для встановлення факту забруднення земель необхідним є застосування спеціальних знань у відповідних галузах народного господарства шляхом проведення експертиз або досліджень. Таке дослідження проводилося фахівцями інспекції, внаслідок яких встановлено, що відбулися зміни показників складу та властивостей ґрунту, шо підтверджується протоколом вимірювань від 28.05.2010 р. № 04-05-10.

Згідно з п.3 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнєння цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі. Держава в особі уповноважених органів також може бути учасником цивільних відносин (ч.2 ст.2 ЦК України), в тому числі відносин відшкодування шкоди.

Судом встановлено, що Відповідачем допущено аварійне витіканн 4,7 тон пального в результаті якого забруднено 52,5 кв.м. земельної ділянки залізничної станції Кіровоград, що підтверджується актом обстеження від 21.05.2010р., аварійний скид стався внаслідок проведення маневрових робіт, що проводилися на тепловозі ЧМЕЗ 5546.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки і діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, ще створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до приписів частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Таким чином, як вбачається з положень вказаних приписів, підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкода; протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду; причинний зв'язок між ними.

Відповідно до статті 1187 Цивільного кодексу України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Доказів того, що шкода завдана внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, Відповідачем надано не було.

Отже, відповідачем не спростовано наявність підстав для відповідальності Одеської залізниці, як володільця джерела підвищеної небезпеки (тепловозу ЧМЕЗ 5546) за шкоду, завдану забрудненням земель внаслідок аварійного витікання пального 03.04.2010 р. на території станції Кіровоград Одеської залізниці. Відповідач не довів відсутність в його діях вини у заподіянні шкоди, не заперечив проти того, що забруднення землі сталося внаслідок виливу нафтопродуктів, і не спростував правильність суми нарахованої шкоди. Його доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони не підтверджені належними і допустимими доказами.

Державною екологічною інспекцією в Кіровоградській області спільно з Знам'янською транспортною прокуратурою 03.10.2011 р. було проведено обстеження земельної ділянки з метою встановлення факту ліквідації наслідків забруднення земельної ділянки, внаслідок не дотримання Відповідачем вимог природоохоронного законодавства, на території залізничної станції Кіровоград.

За результатами обстеження складено акт обстеження від 03.10.2011 р. № 07-358 та акт відбору проб ґрунтів від 03.10.2011 р. № 10-10-11.

Лабораторні вимірювання показників складу та властивостей відібраних зразків ґрунту, виконані фахівцями інспекції, показали, що фактична концентрація неполярних вуглеводнів (нафтопродуктів) в ґрунті становить 460 мг/кг при нормованому фоновому вмісті 67,5 мг/кг, що зафіксовано у протоколі вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 06.10.2011 р. № 10-10-11. Так, вуглеводне забруднення довкілля на земельній ділянці, внаслідок незаконних дій відповідача, а саме розливів на поверхні ґрунту нафтопродуктів, що призвело до його забруднення, не ліквідовано у повному обсязі.

Отже, посилання Відповідача на відсутність у його діях складу правопорушення, через відсутність заподіяної ним шкоди і, відповідно, причинного зв'язку, оскільки забруднення земельної ділянки ліквідовано, спростовуються вище згаданими актом обстеження земельної ділянки, актом відбору проб ґрунтів та протоколом вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів, в яких зафіксовано невиконання відповідачем встановленого обов'язку стосовно вжиття заходів щодо повного усунення негативного і екологонебезпечного впливу на земельну ділянку та те, що вищевказане забруднення земельної ділянки не ліквідовано у повному обсязі.

На-підставі вищевикладеного та з урахуванням пояснень сторін, суд задовольняє позовні вимоги Знам'янського транспортного прокурора Кіровоградської області в повному обсязі, оскільки, наявність факту заподіяння Одеською залізницею шкоди, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, її розмір, підтверджується матеріалами справи та змістом позовних вимог, згідно яких складає 93585,50грн..

Отже, суд вважає, що грошові стягнення за шкоду заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської діяльності підлягають стягненню з Одеської залізниці на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області з зарахуванням коштів до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища (одержувач коштів - Кіровоградська міська рада Кіровоградської області, р/р 33112331700002, код ЄДРПОУ 24145329, МФО 823016, код бюджетної класифікації 24062100, банк одержувача ГУДКУ у Кіровоградської області), що підтверджено матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести на Відповідача, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Одеської залізниці код 01071315 ( 65023, м. Одеса, вул.. Пантелеймонівська, 19) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області код 34894892 (25022, м. Кіровоград, вул.. Дзержинського, 84/37) (одержувач коштів - Управління Державного Казначейства в М.Кіровограді р/р 33112331700002, код ЄДРПОУ 24145329, МФО 823016, код бюджетної класифікації 24062100, банк одержувача ГУДКУ у Кіровоградської області) шкоду, заподіяну забрудненням землі у розмірі 93 585 грн 50 коп.

3. Стягнути з Одеської залізниці код 01071315 ( 65023, м. Одеса, вул.. Пантелеймонівська, 19) на користь Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095, р/р 31114095700008, Банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ - 23213460) витрати по сплаті державного мита у сумі 935,86грн..

4. Стягнути з Одеської залізниці код 01071315 ( 65023, м. Одеса, вул.. Пантелеймонівська, 19) на користь бюджету (на р/р 31213264700008, код бюджетної класифікації № 22050003 „Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах”, символ звітності банку 264, одержувач ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ЕДРПОУ 23213460.) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236(двісті тридцять шість)грн.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати в порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 15.12.2011р.

Суддя Літвінов С.В.