Рішення № 19997059, 20.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.11 Справа№ 5015/6820/11

Суддя Н. Березяк при секретарі О. Іванило розглянула матеріали справи

За позовом: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка, с.Софіївка

До відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Львів

Про стягнення 35904,26 грн.

В судове засідання зявились:

від позивача: Кондратюк І.С. представник

від відповідача: не зявився

Представнику позивача розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім.Шевченка до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення 35904,26 грн.

В судовому засіданні 20.12.2011 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги та стягнути з відповідача заборгованість по грошовому зобовязанню за Договором купівлі-продажу № 19/04 від 01.04.2010 р. в розмірі 35904,26 грн. з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Відповідач в судові засідання не зявився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 20.12.2011 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

01.04.2011 року між Закритим акціонерним товариством „Укршампіньйон” (Продавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу № 19/04, відповідно до умов якого Продавець зобовязується передати у власність Покупця продукцію „Блоки грибного міцелію”, а Покупець в порядку та на умовах даного договору зобовязується оплатити та прийняти продукцію.

Згідно рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ „Укршампіньйон” від 27.10.2010 р., що вбачається з протоколу № 3 загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства „Укршампіньйон” від 27.10.2010 р. (а.с.32-36) ЗАТ „Укршампіньйон” припинило свою діяльність шляхом приєднання Закритого акціонерного товариства „Укршампіньйон” до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка, яке стало правонаступником всіх прав та зобовязань ЗАТ „Укршампіньйон”.

20.01.2011 р. на базі ЗАТ „Укршампіньйон” було створено Литвинецьку філію Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка

На виконання умов договору купівлі-продажу № 19/04 від 01.04.2011 р. позивач передав у власність відповідачу Товар (грибний міцелій) на загальну суму 30000,00 грн. за які відповідач зобовязувався оплатити, однак свої договірні зобовязання не виконав.

Позивачем відповідачу 20.09.2011 року була направлена претензія про оплату заборгованості, яка залишена відповідачем без відповіді і задоволення.

Станом на день подання позову, основна заборгованість відповідача перед позивачем складала 30000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані три відсотки річних в сумі 470,96 грн., які просить стягнути з відповідача. Крім цього, відповідно до п.7.3 Договору купівлі-продажу № 19/04 позивачем нарахований штраф у розмірі 10 відсотків від суми боргу, що складає 3000,00 грн., відповідно до п.7.4 Договору купівлі-продажу № 19/04 позивачем в межах шестимісячного строку нарахована пеня, яка не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки, за кожен день прострочення, що становить 2433,30 грн., які просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору купівлі-продажу № 19/04 від 01.04.2011 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством „Укршампіньйон”, правонаступником якого відповідно до рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ „Укршампіньйон” від 27.10.2010 р. (протокол № 3 загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства „Укршампіньйон” від 27.10.2010 р. (а.с.32-36)) є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, позивач передав у власність відповідачу Товар (грибний міцелій) на загальну суму 30000,00 грн., що підтверджується витратною накладною № 363 від 18.04.2011 року (а.с.11) та довіреністю № 5 від 18.04.2011 р. (а.с.12).

Відповідно до п. 5 Договору купівлі-продажу № 19/04 від 01.06.2008 року Покупець здійснює оплату вартості Продукції, що поставляється за цим Договором наступним чином: - 100% відсотків від вартості кожної замовленої партії Продукції сплачується Покупцем протягом однієї доби, з моменту відвантаження Продукції, на підставі виставлених рахунків (п.5.1.). Оплата здійснюється Покупцем по безготівковому розрахунку за цінами вказаними у видаткових накладних та рахунках на відповідну партію Продукції.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобовязання відповідач не виконав, заборгувавши позивачу 30000,00 грн. за отриману продукцію, що підлягає до стягнення з відповідача.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобовязання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобовязань нараховані позивачем три відсотки річних в сумі 470,96 грн. підлягають до сплати.

Положенням ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частинами 1-3 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків..

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.7.3 Договору купівлі-продажу № 19/04 від 01.04.2011 р. у випадку несвоєчасної оплати поставленої Продукції у строки визначені у розділі 5 даного Договору, Покупець сплачує Продавцю штраф у розмірі 10 відсотків від суми боргу. Позивачем відповідно до п.7.3. Договору нараховано штраф у розмірі 3000,00 грн., що підлягає до стягнення з відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п.7.4. Договору № 19/04 від 01.04.2011р., позивачем нарахована пеня в межах шестимісячного строку позовної давності, яка не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, та підлягає до стягнення з відповідача в розмірі 2433,30 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання не зявився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.

Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 359,04 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,49,75,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, Ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім.. Шевченка (19610, Черкаська область, Черкаський район, село Софіївка, вул. Шевченка, буд. 39, код ЄДРПОУ 03793419) 30000,00 грн. основного боргу, 470,96 грн. трьох відсотків річних, 3000,00 грн. штрафу, 2433,30 грн. пені, 359,04 грн. державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 20.12.2011 року.

Суддя Березяк Н.Є.