Рішення № 19996708, 12.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/35512.12.11 За позовомПублічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія

"Гарант-Авто" в особі Центральної філії

до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова

компанія "ОРАНТА"

про стягнення 10710,98 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1. предст. за довір.;

Від відповідача:не з'явились.

У судовому засіданні 12.12.2011, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Центральної філії ПАТ "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 10710,98 грн., та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.10.20011 порушено провадження у справі №35/355, розгляд справи призначений на 21.11.2011.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.10.2011, на підставі ст. 89 Господарського процесуального кодексу України, виправлені описки в ухвалі суду від 27.10.2011.

15.11.2011 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли письмові пояснення до позовної заяви.

У судове засідання 15.11.2011 представники відповідача не з'явились, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/355 від 27.10.2011 не виконали, витребуваних судом документів не надали.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.10.2011, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 12.12.2011.

Представники відповідача у судове засідання 12.12.2011 повторно не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/355 від 27.10.2011 не виконали, відзив на позов та витребувані судом документи не надали.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.10.2009 між Відкритим акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант", яке в подальшому була перейменоване на Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (далі - позивач) та ОСОБА_2 (далі - страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування автотранспорту, оформлений полісом №19G-0346421 (далі Договір), за яким був застрахований транспортний засіб VOLKSWAGEN Golf, державний номер НОМЕР_1.

31.08.2010 у м. Києві по вул. Щусєва сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля VOLKSWAGEN Golf, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2., та автомобіля Хюндай, державний номер АА2568НР, під керуванням ОСОБА_3, внаслідок якої застрахованому автомобілю були завдані механічні пошкодження.

Згідно з Довідкою ДАІ, дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_3. п. 13.3. Правил дорожнього руху України,

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва №3-10999/10 від 28.09.2010 ОСОБА_3. визнаний винним у вчиненні ДТП, у зв'язку із чим його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Згідно із Звітом №6002 від 14.09.2010 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, вартість матеріального збитку, завданого власнику застрахованого автомобіля складає 10710,98 грн.

Відповідно до заяви страхувальника, на підставі Страхових актів №1011578 (111604) від 16.09.2010, №1011578 (111604) від 28.09.2010, №1011578(111604)2 від 06.10.2010, позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 10177,10 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №5977 від 12.10.2010, №5762 від 29.09.2010, №5589 від 17.09.2010, копії яких містяться в матеріалах справи.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на момент ДТП була застрахована у ВАТ НАСК "Оранта", на підставі полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/2012755 з терміном дії до 27.08.2011.

У звязку із зазначеним, 08.04.2011 позивач направив відповідачу регресну вимогу за вих. №111604 з відповідними додатками про відшкодування в порядку регресу 10457,10 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні ДТП, зобов'язаний відшкодувати позивачеві в порядку регресу суму матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, у розмірі 10176,44 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, позивач відповідно до вищенаведених положень законодавства має право зворотної вимоги до ОСОБА_3, який зобов'язаний у порядку регресу відшкодувати позивачу шкоду, заподіяну з вини останнього застрахованому транспортному засобу.

Разом з тим, як встановлено судом, цивільна відповідальність ОСОБА_3 за шкоду, завдану майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу, застрахована ВАТ "НАСК "Оранта" на підставі полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/2012755 з терміном дії до 27.08.2011, франшиза 0 грн.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Отже, з урахуванням наведеного відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу матеріальну шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Як свідчать матеріали справи та надані представником позивача пояснення, станом на дату звернення з позовом до суду та дату вирішення спору у судовому засіданні відповідач не сплатив позивачеві суму матеріальної шкоди у розмірі 10 176,44 грн.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача в порядку регресу матеріальної шкоди у розмірі 10 176,44 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"(01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, ідентифікаційний код 00034186) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 19/3, ідентифікаційний код 16467237) 10 176,44 грн. (десять тисяч сто сімдесят шість гривень 44 коп.) матеріальної шкоди в порядку регресу, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 19.12.2011