Рішення № 19996590, 08.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/51208.12.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Рамірент Україна»

До Приватного підприємства «Комплекс-С-К-В»

Простягнення 68 275, 23 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 дов.

Від відповідача ОСОБА_2 дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача Приватного підприємства «Комплекс-С-К-В»заборгованості по сплаті орендної плати в розмірі 68275, 23 грн. за договором оренди обладнання № ОС29/07/10-10ЯР від 29.07.2010р.

В судовому засіданні від 17.11.2011р. Відповідач визнав позов частково, про що зробив усну заяву.

Однак, відповідач всупереч вимогам суду письмового відзиву по суті заявлених вимог не надав.

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рамірент Україна»та Приватним підприємством «Комплекс-С-К-В»був укладений договір оренди обладнання № ОС29/07/10-10ЯР.

Згідно п. 1.1. Договору Орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове оплатне користування будівельне та інше обладнання, яке є обєктом власності Орендодавця .

Відповідно до п. 6.2. Договору, орендна плата нараховується в розмірі, встановленому Орендодавцем за добу, тиждень або календарний місяць оренди одиниці обладнання, узгодженому та наведеному у відповідному Протоколі до Договору, з можливістю отримання Орендарем за рішенням Орендодавця відповідних знижок.

В п. 15.1. Договору зазначено, що даний Договір діє з дати його укладення до 31.12.2010р.

Згідно зі ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Враховуючи зазначене та виходячи з тарифу (протоколу) вказаному в актах прийому-передачі обладнання, Відповідачу нарахована орендна плата за користування обладнанням за період з 10.08.2010р. по 28.02.2011р. в загальному розмірі 139590, 27 грн., а саме: за серпень 2010р. в розмірі 12265, 82 грн., за вересень 2010р. 16933, 32 грн., за жовтень 2010р. 8053, 68 грн., за листопад 2010р. 36492, 67 грн., за грудень 2010р. 28436, 38 грн., за січень 2011р. 21756, 50 грн., за лютий 2011р. 15651, 90 грн.

Згідно п. 6.4. Договору, якщо обладнання за цим Договором було передано в оренду на невизначений строк згідно п. 4.3. даного Договору, оплата орендної плати здійснюється згідно умов вказаних в протоколі, але не пізніше 5 числа місяця наступного за звітним.

Проте, всупереч взятим на себе зобовязанням за Договором Орендар перерахував Орендодавцю лише частину коштів у сумі 71315, 04 грн. як орендну плату по Договору, а саме: 02.08.2010р. 4599, 00 грн., 17.08.2010р. 8250, 00 грн., 20.09.2010р. 4599, 00 грн., 29.09.2010р. 13200, 00 грн., 05.10.2010р. 4600, 08 грн., 21.10.2010р. 3873, 60 грн., 29.10.2010р. 16594, 20 грн., 01.11.2010р. 13799, 16 грн., 31.01.2011р. 1800, 00 грн.

Таким чином, за період з листопада 2010 р. по лютий 2011 р. за Відповідачем утворилась заборгованість по сплаті орендних платежів в розмірі 68275, 23 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі обладнання в оренду, користування ним відповідачем, а також існування у відповідача заборгованості по сплаті орендних платежів за період з серпня 2010 р. по лютий 2011 р. у розмірі 68275, 23 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 6.4. Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату не пізніше 5 числа місяця наступного за звітним.

Проте відповідач свого обовязку зі спати орендних платежів належним чином не виконав у звязку із чим заборгованість відповідача по орендній платі за період з листопада 2010 р. по лютий 2011 р. становить 68275, 23 грн., а строк виконання грошового зобовязання на момент винесення рішення у справі настав.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обовязків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобовязання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 68275, 23 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Комплекс-С-К-В»(юридична адреса: вул. В. Ярмоли, буд. 4, кв. 11, м. Київ, 03055, поштова адреса: вул. Польова, буд. 24, оф. 713, м. Київ, 03056; ідентифікаційний код: 37025319) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рамірент Україна»(юридична адреса: вул. Бережанська, буд. 9, м. Київ, 04074, поштова адреса: вул. Петропавловська, 14-А, с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський р-н, Київська обл., 08130; ідентифікаційний код: 32664239) заборгованості по сплаті орендної плати в розмірі 68275 (шістдесят вісім тисяч двісті сімдесят п'ять) грн. 23 коп., 682 (шістсот вісімдесят дві) грн. 75 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 16.12.2011р.