Рішення № 19996460, 12.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/29612.12.11 За позовом Комунального підприємства «Київпастранс»

до Підприємства обєднання громадян «Науково-виробнича компанія «Соціум плюс»Громадської організації «Товариство реабілітації жінок-інвалідів та жінок, які виховують дітей-інвалідів «Асоль»

про стягнення заборгованості 169315,39 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. довіреність б/н від 04.01.2011р., ОСОБА_2. довіреність б/н від 07.04.2011р.;

від відповідача: не зявились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Київпастранс»звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом доПідприємства обєднання громадян «Науково-виробнича компанія «Соціум плюс»Громадської організації «Товариство реабілітації жінок-інвалідів та жінок, які виховують дітей-інвалідів «Асоль» про стягнення боргу за договором оренди 169315,39 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобовязання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за найм нежитлових приміщень згідно Договору оренди № 3654/2 від 31.12.2008 р.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 152378,43 грн. боргу, 10871,05 грн. пені, 2104,07 грн. 3% річних, 3961,84 грн. інфляційних збитків, 1693,15 грн. - витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 13.10.2011 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 03.11.2011.

Через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про зміну розміру позовних вимог, відповідно до змісту якого позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 152378,43 грн. основного боргу, 9259,29 грн. пені, 2680,19 грн. 3% річних, 3496,30 грн. інфляційних збитків, 1678,14 грн. - витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник відповідача в судовому засіданні подав клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості укласти мирову угоду, яке судом було задоволено, у звязку з чим розгляд справи було відкладено до 14.11.2011р.

В судовому засіданні 14.11.2011р. представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи для укладення мирової угоди, яке було підтримано представником відповідача, у звязку з чим розгляд справи було відкладено до 24.11.2011р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду м. Києва від 24.11.2011р. у звязку з перебуванням судді Якименко М.М. на лікарняному, справу передано для розгляду судді Ващенко Т.М.

Розпорядженням заступника голови господарського суду м. Києва від 05.12.2011р. у звязку з виходом судді Якименко М.М. з лікарняного, справу передано для розгляду судді Якименко М.М.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.12.2011р. справу прийнято до розгляду суддею Якименко М.М. та призначено до розгляду на 12.12.2011р.

Представник відповідача у судове засідання 12.12.2011р. не зявився, відзив на позов не надав, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 13.10.2011, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Представник позивача в судовому засіданні 12.12.2011 підтримав позовні вимоги повністю з урахуванням змін та просив їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.12.2008р. між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено договір № 3654/2 оренди нежилого приміщення (далі - Договір).

Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п. 1.1. Договору орендодавець надає, а орендар приймає на визначений строк в орендне користування приміщення у будинку № 25, корп. 1 на вул. Сирецькій в м. Києві, загальною площею 233 кв. м.

Передача позивачем нерухомого майна в оренду відповідачу підтверджується актом прийому-передачі приміщення від 01.01.2009р.

Відповідно до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін, на який укладається договір оренди, є істотною умовою договору оренди.

Частина 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»передбачає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

П. 9.1 Договору оренди встановлений строк дії Договору з 01.01.2009р. до одержання рішення Київради.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача по орендним платежам станом на день подання позову до суду становить 152378,43 грн.

Таким чином, спір по справі виник внаслідок порушення відповідачем взятих на себе зобовязань щодо проведення оплати за користування приміщеннями.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Пунктом 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено обовязок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно п. 1, п. 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування обєктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до Додатків № 1 та № 1/1 від 31.12.2008р. до Договору плата за оренду приміщення, яку сплачує орендар, становить 6545,33 грн. за приміщення площею 179 кв.м. та 2210,90 грн. за приміщення 54 кв.м. за перший місяць. За кожний наступний місяць розмір орендної плати визначається виходячи з розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції.

Орендні платежі сплачуються орендарем орендодавцю щомісячно до 10 числа поточного місяця (п. 3.6 Договору).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі наявних в матеріалах доказів, суд дійшов висновку, що відповідач порушив зобовязання щодо здійснення платежів за користування приміщенням.

Зокрема, всупереч норм законодавства та вищеназваному договірному зобовязанню відповідач не виконав своїх обовязків в частинні внесення орендної плати у розмірі 152378,43 грн.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 152378,43 грн. визнається судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, посилаючись на п. 6.2Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 9259,29 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 6.2 Договору сторони погодили, що за несвоєчасне внесення орендної плати відповідач сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу але не більше розміру, встановленого законодавством.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобовязань в розмірі 9259,29 грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 2680,19 грн. 3 % річних та 3496,30 грн. інфляційних збитків (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач не виконав свої договірні зобовязання щодо повноти та своєчасності оплати користування приміщеннями, чим порушив умови Договору.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобовязання, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, з відповідача підлягають стягненню 2680,19 грн. 3% річних та 3496,30 грн. інфляційних збитків за час прострочення, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Підприємства обєднання громадян «Науково-виробнича компанія «Соціум плюс»Громадської організації «Товариство реабілітації жінок-інвалідів та жінок, які виховують дітей-інвалідів «Асоль» (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 25, код ЄДРПОУ 35017180) на користь Комунального підприємства «Київпастранс»(04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 2, код ЄДРПОУ 31725604) 152378 (сто пятдесят дві тисячі триста сімдесят вісім) грн. 43 коп. - боргу, 9259 (девять тисяч двісті пятдесят девять) грн. 29 коп. пені, 2680 (дві тисячі шістсот вісімдесят) грн. 19 коп. 3% річних, 3496 (три тисячі чотириста девяносто шість) грн. 30 коп. інфляційних збитків, 1678 (одну тисячу шістсот сімдесят вісім) грн. 14 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 16.12.2011р.