Рішення № 19996419, 08.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/40008.12.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Хілті (Україна) Лтд”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄДІТЕПЕ-Україна”

Про стягнення 106189,93 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 предст. (дов. від 27.07.2011р.)

від відповідача не зявився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 08.12.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 18381,19грн. заборгованості (69303,42грн. основного боргу, 5356,30грн. пені, 6026,55грн. 3% річних, 25503,66грн. інфляційних втрат), а також витрат по сплаті державного мита 1061,90грн. та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2011р. було порушено провадження у справі №47/400, розгляд справи було призначено на 10.11.2011р.

Ухвалою суду від 10.11.2011р. розгляд справи було відкладено до 08.12.2011р.

У судовому засіданні 08.12.2011р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на виконання умов Договору поставки №841-вп від 05.08.2008р. було поставлено відповідачу товар загалом на суму 99303,42грн., проте відповідач не здійснив повної оплати отриманого товару у сумі 69303,42грн., у звязку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 69303,42грн. основного боргу.

Також, на підставі ст. 612 Цивільного кодексу України та п.5.2 Договору позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача за прострочення оплати товару 5356,30грн. пені.

Крім того, у відповідності до приписів статті 625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача 6026,55грн. 3% річних, 25503,66грн. інфляційних втрат.

Відповідач своїх представників у судове засідання 08.12.2011р. не направив, вимоги ухвали суду від 21.10.2011р. щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №285614 про включення відповідача.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.08.2008р. між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю “Хілті (Україна) Лтд”, в якості постачальника, та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю “ЄДІТЕПЕ-Україна”, в якості покупця, було укладено Договір поставки №841-вп (далі договір), відповідно до умов якого постачальник зобовязується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобовязується прийняти та своєчасно оплатити товар на умовах даного договору, право власності на товар переходить з моменту отримання товару уповноваженим на те представником покупця.

Відповідно до п.2.1 договору ціна на товар є договірна і вказана в національній валюті. Загальна ціна договору складає 600000,00грн., ПДВ (20%) 120000,00грн., загалом з урахуванням ПДВ складає 720000,00грн. (п.2.2 договору).

Відповідно до накладної №61063295 від 21.08.2008р., яка підписана уповноваженими особами позивача та відповідача, належним чином завірена копія якої міститься в матеріалах справи, а оригінал оглянуто судом у судовому засіданні, позивачем було поставлено відповідачу товар загалом на суму 81273,08грн.

Відповідно до п.2.6 договору встановлено, що відстрочення платежу за поставлену партію товару складає 30 календарних днів від дати, вказаної у видатковій накладній.

Як зазначає позивач, відповідач здійснив часткову оплату поставленого позивачем товару загалом у сумі 13969,66грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою банку з рахунку позивача, проте повну вартість отриманого товару у сумі 69303,42грн. у строк, встановлений п.2.6 договору відповідач не оплатив.

Відповідно до позовної заяви, у звязку з простроченням виконання відповідачем свого зобовязання щодо оплати отриманого товару, позивач звертався до останнього з претензією №134-юр від 24.11.2009р., у відповідь на яку відповідач у листі вих. №598 від 26.02.2010р. зазначив, що у звязку зі складним фінансово-економічним станом не може у повному обсязі виконати своє зобовязання щодо оплати товару, та зазначав, що заборгованість за отриманий товар у сумі 69303,42грн. буде сплачена до 05.06.2010р.

Оскільки відповідач свого обовязку щодо повної оплати поставленого позивачем товару не виконав, грошові кошти у сумі 69303,42грн. не сплатив, то позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 69303,42грн. основного боргу за поставлений товар.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору поставки №841-вп від 05.08.2008р. було поставлено відповідачу товар на загальну суму 81273,08грн., що підтверджується накладною №61063295 від 21.08.2008р., проте відповідач свого обовязку щодо своєчасної повної оплати поставленого позивачем товару на суму 69303,42грн. у строк, встановлений п.2.6 договору не виконав.

За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 69303,42грн. основного боргу є законною, обґрунтованою і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 5356,30грн. пені, 6026,55грн. 3% річних, 25503,66грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до п.5.2 договору встановлено, що у разі порушення строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діятиме на момент прострочення виконання зобовязання від несплаченої у строк суми партії товару за кожен календарний день прострочення з моменту закінчення строку товарного кредиту, зазначеного в п.2 цього договору.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобовязання по оплаті поставленого товару за договором в розмірі 69303,42грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно розрахунку позивача сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, який судом перевірено, і з яким суд погоджується, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача за прострочення виконання грошового зобовязання по оплаті поставленого товару за договором у сумі 69303,42грн. пені у розмірі 5356,30грн. пені, 6026,55грн. 3% річних, 25503,66грн. інфляційних втрат.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄДІТЕПЕ-Україна” (код ЄДРПОУ 32821445, місцезнаходження: 03127, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 100/2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Хілті (Україна) Лтд” (код ЄДРПОУ 23162194, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Боженка, 86-л, оф. 10) 69 303 (шістдесят девять тисяч триста три) грн. 42коп. основного боргу, 5356 (пять тисяч триста пятдесят шість) грн. 30коп. пені, 6026 (шість тисяч двадцять шість) грн. 55коп. 3% річних, 25503 (двадцять пять тисяч пятсот три) грн. 66коп. інфляційних втрат, 1061 (одну тисячу шістдесят одну) грн. 90 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення 15.12.2011р.