Рішення № 19996387, 13.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/9013.12.11 Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Приватної фірми «СВАН»м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Менд С форвардінг Ко»м. Київ

про стягнення 8527,20 грн.

за участю:

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1юрисконсульт

від відповідача: ОСОБА_2. юрисконсульт

СУТЬ СПОРУ:

Приватна фірма «Сван»звернулася до господарського суду з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Менд С форвардінг Ко» про стягнення з останнього основного боргу в сумі 7000,00 грн., інфляційних в сумі 952,00 грн. та пені в сумі 575,20 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобовязань згідно договору транспортного експедирування №121 від 24.11.2009року.

Відповідач повідомив суд про погашення суми основного боргу та інфляційних на загальну суму 7952,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2534 від 26.10.2011року. Відносно нарахування пені в сумі 575,20 грн., вважає такі дії відповідача необгрунтвоаними, оскільки сторони не встановили в Договорі розмір пені, яка підлягає стягненню.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, пояснення відповідача, суд встановив:

До прийняття рішення по справі позивач згідно вимог статті 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог, у звязку з погашенням відповідачем суми основного боргу та інфляційних. Крім того, надав уточнений розрахунок пені, яка складає 346,44 грн. за період прострочення з 23.01.10р. по 22.07.10р.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Судом не приймається клопотання позивач про зменшення розміру позовних вимог, оскільки такі дії суперечать фактичним обставинам справи та порушає права та охоронюванні законом інтереси самого позивача. З урахуванням викладеного спір розглядається по суті заявлених вимог.

Позов мотивовано тим, що 24.11.2009р. між сторонами було укладено Договір транспортного експедирування відповідно до предмету якого, зазначеного в пункті 1.1 Договору входить обовязок позивача, як Перевізника, доставити довірений йому відповідачем Експедитором, вантаж в пункт призначення, зазначений Експедитором у разовому договорі заявці, та видати його особі, уповноваженій Експедитором на одержання вантажу, яка має право на одержання вантажу та вказана у супровідних документах. В свою чергу Експедитор відповідно до умов пункту 4.2 Договору зобовязується здійснити оплату наданих послуг по перевезенню.

24 листопада 2009 року позивач одержав від відповідача договір-заявку на перевезення вантажу у міжнародному сполучені №01 за маршрутом з м. Санки- Петербург (Російська Федерація) до м. Києва (Україна). Обумовлена вартість перевезення становить 7000,00 грн. Позивач вчасно відповідно до умов заявки виконав зобовязання по перевезенню вантажу про що свідчать товаросупровідні документи залучені до справи.

Втім, відповідач відповідно до вимог заявки не здійснив оплату протягом 36 банківських днів після отримання документів. Тому за ним утворився основний борг в сумі 7000,00 грн., який позивач намагається стягнути. Додатково з посиланням на вимоги пункту 5.1 Договору позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 575,20 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобовязань. Оскільки мало місце прострочення грошових зобовязань позивач намагається стягнути з відповідача з посиланням на приписи статті 625 ЦК України інфляційні в сумі 952,00 грн.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір транспортного експедирування. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно цього типу договору, уклали його у письмовій формі, на підтвердження склали транспортні накладні, а тому згідно вимог ст.ст. 627, 546, 638, 909, 929, 930, 931 ЦК України договір вважається укладеним.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Судом прийнято до уваги що учасниками судового процесу є субєкти господарювання в розумінні ст. 55 ГПК України, тому до спірних відносин сторін слід застосувати також приписи статті 316 ГК України

Так, стаття 909 ЦК України встановлює, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобовязується доставити довірений їй другої стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу ( одержувачеві), а відправник зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату, що кореспондується з приписами статті 12 Закону України "Про траспортно-експедиторську діяльність".

Стаття 929 ЦК України та вимоги статті 316 ГК України встановлюють обвязки експедитора за плату і за рахунок клієнта виконати або організувати виконання визначених договором послуг, повязаних з перевезенням вантажу.

Безпосередньо у судовому засіданні відповідач повідомив суд про погашення ним згідно платіжного доручення №2534 від 26.10.2011року суми основного боргу, та інфляційних, однак після звернення кредитора з позовом. Тому провадження у справі щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 7000,00 грн. та інфляційних в сумі 952,00 грн., підлягає припиненню за ознаками пункту 1-1 статті 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.

У задоволені позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені на загальну суму 575,20 грн., слід відмовити. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать що дійсно мале місце несвоєчасне виконання грошових зобовязань. Однак, пунктом 5.1 договору передбачено, що у випадку порушень своїх зобовязань за договором сторони несуть відповідальність відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, Договору, іншого чинного законодавства України та КДВП.

З такими доводами відповідача не можливо погодитися. Законодавець встановлює, що якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, передбаченої статтями 1 та 2 Закону України „Про несвоєчасне виконання грошових зобовязань від 22.11.96р. за № 543/96 ВР, пеня стягненню не підлягає. У разі встановлення сторонами розміру пені меншого ніж передбачено чинним законодавчими актами, пеня підлягає стягненню у межах, визначених чинними актами законодавства. Спірний Договір не містить посилання на конкретний розмір пені, а доказів встановлення пені за допомогою інших актів законодавства у відносинах сторін - відсутні.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача адвокатських послуг в сумі 2400,00 грн. Доказами надання таких послуг є: Договір про надання правових допомоги від 03.10.2011року, акт виконаних робіт від 14.10.2011р., видатковий касовий ордер №26 від 09.12.2011року на сплату послуг адвокату. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.

З урахуванням обставин справи, зокрема, ціни позову та вартості послуг наданих адвокатом, суд вважає, що розмір таких витрат є неспіврозмірним, а тому обмежує їх стягнення з огляду на їх розумну необхідність до 1000 грн. У задоволені решти частини адвокатських послуг в розмірі 2400,00 грн., слід відмовити.

Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно з частиною пятою статті 49 ГПК України. У судовому засіданні, яке відбулося 13.12.11р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 627, 546, 638, 909, 929, 930, 931 ЦК України, ст. ст. 55, 173, 194, 202, 316 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, ч.3 ст. 43, ч. 5 ст. 49, п.1-1 ст. 80, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі за позовом Приватної фірми «Сван»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Менд С форвардінг Ко»щодо стягнення основного боргу в сумі 7000,00 грн. припинити.

2. Провадження у справі за позовом Приватної фірми «Сван»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Менд С форвардінг Ко»щодо стягнення інфляційних в сумі 952,00 грн. припинити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Менд С форвардінг Ко , 02092, м. Київ, вул. Довбуша, 37, р/р № 26001801309246 в ЗАТ «ОТП БАНК», м. Києва, МФО 300528, код ЄДРПОУ 32305728, на користь:

- Приватної фірми «СВАН», 03061, м. Київ, вул. Ново-Польова, 2, р/р 26002010030786 у ВАТ Укрексімбанк»м. Києва, МФО 322313, код ЄДРПОУ 2294172, витрати по державному миту в сумі 95,11 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 220,08грн., послуги адвоката в сумі 1000,00грн., видавши наказ.

4. У задоволенні вимог Приватної фірми «Сван»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Менд С форвардінг Ко»щодо стягнення послуг адвоката в сумі 2400,00грн. відмовити.

5. У задоволенні позовних вимог Приватної фірми «Сван»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Менд С форвардінг Ко»щодо стягнення пені в сумі 575,20 грн. - відмовити.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.О.Підченко

Повне рішення складено - 19.12.11р.