Рішення № 19996233, 16.12.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.11 Справа № 24/5009/7749/11

Суддя Азізбекян Т.А.

за позовом: Спільне українсько-естонське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Оптіма Фарм, ЛТД” (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-а)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Теко Фарм” (юридична адреса: 69095, м. Запоріжжя, вул. Козача, 7; фактична адреса: 69000, м. Запоріжжя, вул. Леніна, 11)

про стягнення 29 583,91 грн.

суддя Азізбекян Т.А.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 01.01.2011р. № 727

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

06.12.2011р. до господарського суду Запорізької області звернулося Спільне українсько-естонське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю “ОптімаФарм, ЛТД” (ТОВ “Оптіма-Фарм, ЛТД”) з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Теко Фарм” (ТОВ “Теко-Фарм”) про стягнення з відповідача 29 583,91 грн. заборгованості за договором поставки № 4595 від 01.01.2011р., з яких: 24 653,26 грн. основного боргу та 4 930,65 грн. проценти за користування чужими грошовими коштами.

Ухвалою від 08.12.2011р. судом порушено провадження в справі № 24/5009/7749/11, у сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 16.12.2011р.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 16.12.2011р., на підставі статей 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Судом розяснено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та пояснив наступне. 01.01.2011р. між сторонами укладено договір поставки № 4595, на виконання умов якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача товари медичного призначення, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар. Свої зобовязання за договором позивач виконав у повному обсязі. Проте, відповідач порушив взяті на себе зобовязання та не здійснив оплату у повному обсязі, внаслідок чого сума основного боргу становить 24 653,26 грн. Крім того, за прострочення оплати товару відповідачу нараховано 4 930,65 грн. процентів за користування чужими коштами на підставі п. 10.4 договору. Враховуючи викладене, позивач просить суд на підставі ст. ст. 16, 526, 536, 610, 623, 625, 692 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 193, 216, 217, 218 Господарського кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, в судове засідання за викликом не зявився, правом надати відзив не скористався. Про дату, місце та час судового розгляду справи відповідача судом повідомлено належним чином.

Згідно із п. 3.6 розяснень президії Вищого господарського суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями), особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження фізичних осіб-підприємців - учасників судового процесу.

Ухвала про порушення провадження у справі направлено на вказану у позові адресу.

Таким чином, відповідач є належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи і його неявка не перешкоджала вирішенню даного спору.

Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2011р. між Спільним українсько-естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Оптіма-Фарм, ЛТД” (Постачальник) і товариством з обмеженою відповідальністю “Теко Фарм” (Покупець) укладено договір поставки № 4595, за умовами якого (п. 1.1.) Постачальник зобовязується поставити і передати у власність Покупцеві, а Покупець прийняти та оплатити певний Товар, асортимент, кількість та ціна якого, зазначені в видаткових накладних, які є його невід'ємною частиною.

Предметом поставки є лікарські засоби та вироби медичного призначення (п.1.2.).

Відповідно до п. 2.2. Договору, загальна кількість та асортимент Товару, що поставляється за Договором, складається з кількості та асортименту Товару, погоджених Сторонами та вказаних в підписаних видаткових накладних на передачу Товару.

Розділом 5 договору визначено, що ціна Товару за одиницю визначається в національній валюті України гривні (п. 5.2.). Ціни кожної одиниці Товару вказуються у видаткових накладних на поставку кожної партії Товару (п. 5.3.). Загальна сума по Договору складається із всіх договірних вартостей по всіх видаткових накладних до даного Договору (5.4.). Вартість кожної партії Товару обчислюється виходячи з кількості одиниць асортименту Товару у відповідній партії та вартості кожної одиниці асортименту Товару та вказується в видатковій накладній на кожну окрему (п. 5.5.)

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що Оплата Покупцем Товару за цим Договором здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. При цьому порядок оплати Товару за цим Договором (попередня оплата чи оплата з відстроченням платежу) обирається Покупцем самостійно при поданні Замовлення на поставку.

При здійсненні Покупцем оплати Товару за цим Договором з відстроченням платежу строк, протягом якого Покупець зобов'язаний здійснити оплату за Товар на користь Постачальника, вказується Постачальником у видатковій накладній на Товар, який поставляється. При цьому перебіг такого строку починається від дати поставки Товару Покупцю, що вказана у видатковій накладній. Надання Постачальником Покупцю рахунку-фактури для оплати Товару з відстроченням платежу не є обов'язковим (п.6.2.).

Відповідно до п. 12.8. Договору, цей договір вступає в силу з 01.01.2011р. та діє на протязі 2 календарних років, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами взятих на себе зобовязань згідно з умовами даного Договору.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що позивач поставив, а відповідач прийняв товар медичного призначення на загальну суму 24 653,26 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями, які видані уповноваженій особі ТОВ “Теко-Фарм ”.

Однак, відповідач взятих на себе договірних зобовязань належним чином не виконав, оплату за прийнятий товар в строк, визначений договором не здійснив, внаслідок чого, станом на час розгляду справи в суді, заборгованість за поставлені медикаменти на підставі спірного договору складає 24 653,26 грн., факт наявності якої підтверджується матеріалами справи.

Глава 50 Цивільного кодексу України (ЦК України) передбачає підстави та умови припинення зобовязання, зокрема, ст. 599 ЦК України встановлено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, зобовязання відповідача оплатити поставлений отриманий товар не припинено.

Оскільки відповідач в ході розгляду цієї справи не надав суду доказів сплати ним заборгованості, суд вважає, що позовна вимога в частині стягнення з відповідача 24 653,26 грн. основного боргу на підставі договору від 01.01.2011р. № 4595 доведена, обґрунтована, підтверджена доданими документами та підлягає задоволенню судом.

Частиною 3 ст. 692 ЦК України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 10.4. договору сторони узгодили, що за умови прострочення Покупцем строків оплати за Товар за цим Договором, він повинен сплатити Постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі двадцяти відсотків від простроченої суми оплати.

Отже, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлено договором.

Позивачем надано суду розрахунок процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 4 930,65 грн. Вимоги в цій частині є обґрунтованими та задовольняються судом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі 1 411,50 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Теко Фарм” (юридична адреса: 69095, м. Запоріжжя, вул. Козача, 7; фактична адреса: 69000, м. Запоріжжя, вул. Леніна, 11, р/р 26001143481 в АТ АКБ Раффайзенбанк «Аваль», МФО 380805; код ЄДРПОУ 24519735) на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Оптіма Фарм, ЛТД” (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-а, р/р 26003012817821 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313, код ЄДРПОУ 21642228) 24 653 (двадцять чотири тисячі шістсот пятдесят три) грн. 26 коп. основного боргу, 4 930 (чотири тисячі девятсот тридцять) грн. 65 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами та 1 411 (одну тисячу чотириста одинадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.А. Азізбекян

Повне рішення складено 16.12.2011р.

16.12.2011