Рішення № 19995892, 01.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.12.11р.Справа № 15/5005/14693/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арістей Кр", м. Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Рейнфорд", м.Дніпропетровськ

про стягнення 111 377,56 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Гурський В.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1., представник за довіреністю № б/н від 01.04.11р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Арістей Кр" (далі-позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Рейнфорд" (далі-відповідач), про стягнення 111377,56 грн.

Сума позову складається з наступних сум:

- 90 003,98 грн. - сума основного боргу;

- 12 536,16 грн. - пеня;

- 2 427,20 грн. - 3% річних;

- 6 410,22 грн. - інфляційні витрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки № ПР-40674 від 01.12.2009р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.11р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 01.12.11р., зобов'язано до засідання подати:

позивачу: докази в обґрунтування позову; всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір (для огляду в судове засідання);

відповідачу: відзив на позов; докази в обґрунтування відзиву; контррозрахунок суми позову; документи, що посвідчують правовий статус виробничої або структурної одиниці: статус (положення), довідку про включення до ЄДРПОУ, свідоцтво про державну реєстрацію (оригінали для огляду та належним чином засвідчені копії у справу); докази сплати боргу.

Зобов'язано сторін провести звірку взаєморозрахунків, для чого відповідачу необхідно з'явитися до позивача. Акт звірки надати у судове засідання.

Зобов'язано позивача повідомити відповідача про день, час та місце розгляду справи, докази належного (поштове повідомлення про вручення) та вчасного повідомлення надати суду.

Попереджено позивача про те, що відповідно до ч. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішенню спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Розяснено сторонам, що згідно з п.5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, за не надіслання витребуваних господарським судом матеріалів, а також за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону, з винної сторони стягується штраф до 1 700 грн.

Явку в судове засідання повноважних представників учасників судового процесу визнано обовязковою.

01.12.11р. у судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив та витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.8, Т-3).

Таким чином, господарський суд приходить до висновку про те, що повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився та не подав витребувані судом документи без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2009р. між Дочірнєм підприємством "АРІ" Товариством з обмеженою відповідальністю "Арістей КР", яке перетворено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Арістей КР" (а.с 107-110, Т-2), тобто між позивачем та відповідачем було укладено Договір поставки № ПР-40674 (далі-Договір), відповідно до умов п.1.1. якого, позивач зобов'язується поставити товар у строки, обумовлені даним Договором, згідно замовлення відповідача, яке є невід'ємною частиною Договору (далі в Договорі - Додаток №3 "Замовлення товару"), а відповідач прийняти його та оплатити на умовах, обумовлених в додатку № 4 до даного Договору "Додаткові умови", які є невід'ємною частиною Договору (далі в Договорі - додаток № 4 "Додаткові умови").

Згідно п.1.2. Договору, право власності на товар переходе від позивача до відповідача у момент підписання повноважними представниками сторін товарної (товаротранспортної) накладної, яка підтверджує факт передачі товару.

Асортимент та вартість товару погоджується у специфікації до Договору. Специфікація затверджується сторонами в установленій формі (додаток № 1 "Специфікація") та є невід'ємною частиною Договору (п.2.1. Договору).

Відповідно п.2.6. Договору, ціна на товар формується в українській національній валюті, згідно з чинним законодавством України, в тому числі ПДВ, за виключенням товарів (операцій), які звільняються від сплати податку на додану вартість, згідно діючого законодавства України.

Згідно п.2.7. Договору, ціна на товар включає в себе вартість доставки товару позивачем.

Загальна сума Договору складає суму товару, отриманого за всіма накладними (п.7.1. Договору).

Відповідно п.7.2. Договору, відповідач проводить оплату за поставлений товар шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача у термін, встановлений сторонами у п.5 додатку № 4 до даного Договору "Додаткові умови."

У випадку прострочення оплати товару позивач стягує з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від суми несплаченого в строк товару за кожен день прострочення платежу (п. 8.9. Договору).

Термін дії даного Договору встановлюється з моменту його фактичного підписання та до грудня 2009р. (п.12.1. Договору).

Відповідно до п.12.2. Договору, термін дії даного Договору автоматично продовжується на один рік, у випадку, якщо жодна зі сторін не поставить до відома другу сторону у письмовій формі про свій намір змінити чи призупинити дію договору за 30 календарних днів до закінчення дії даного Договору.

У відповідності до п.5 додатку № 4 до Договору, відповідач здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача впродовж 31 календарного дня з моменту поставки товару.

Як зазначає позивач, він відповідно до умов Договору поставив на адресу відповідача товару на загальну суму 564 236,83 грн., що підтверджують копії накладних, які знаходяться в матеріалах справи. Відповідачем в свою чергу було повернуто позивачу товар на суму 46 984 грн. та було частково сплачено позивачу за поставлений товар 427 248,86 грн. Таким чином, як зазначає позивач, відповідач має перед ним заборгованість у розмірі 90 003,97 грн., що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.11.10р. (а.с. 36, Т-1) та актом звірки станом на 28.02.11р. (а.с. 37), які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

У зв'язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором, позивачем відповідно до п. 8.9. Договору була нарахована пеня у розмірі 12 536,16 грн.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував до сплати відповідачу інфляційні витрати у розмірі 6 410,22 грн. та 3% у розмірі 2 427,20 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 90 003,98 грн., пеню у розмірі 12 536,16 грн., інфляційні витрати у розмірі 6 410,22 грн., 3% річних у розмірі 2 427,20 грн., всього 111 377,56 грн.

Доказів виконання зобов'язання по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору відповідач до господарського суду не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 90 003,98 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно п. 8.9. Договору, у разі прострочення оплати товару позивач стягує з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми неоплаченого в строк товару за кожен день прострочки платежу.

На підставі п. 8.9. Договору, позивачем нарахована до сплати відповідачу пеня за період з 20.09.2010р. по 14.08.2011р., тобто за 328 дня, у розмірі 12 536,16 грн.

При перевірці розрахунку суми пені, господарський суд встановив, що розрахунок зроблено не вірно, оскільки в супереч ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, позивач нараховував пеню за більшу кількість днів ніж за дозволені 182 дня.

Оскільки, остання дата поставки товару є 20.09.2010р., а пунктом 5 додатку № 4 до Договору передбачено, що оплата відповідачем здійснюється впродовж 31 календарного дня з моменту поставки товару, суд приходить до висновку, що право вимоги у позивача виникло 20.10.10р.

Таким чином, пеня повинна нараховуватись з дня виникнення у позивача права вимоги, тобто з 20.10.2010р. по 19.04.2011р. ( за 182 дня).

Після проведеного судом перерахунку, відповідно до вимог чинного законодавства України, пеня складає 6 956,20 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми закону позивачем були нараховані інфляційні витрати у розмірі 6 410,22 грн. та 3 % річних у розмірі 2 427,20 грн. за період з жовтня 2010р. по липня 2011р.

Перевіривши розрахунок 3 % річних, суд прийшов до висновку про те, що він зроблено не вірно.

Після перерахунку господарським судом сума 3% річних, за період з 20.10.2010р. по 31.07.2011р., складає 2 108,31 грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних витрат, суд прийшов до висновку про те, що він також зроблено не вірно.

Після перерахунку відповідно до вимог чинного законодавства України, інфляційні витрати ,за період з 20.10.2010р. по 31.07.2011р., складають 5 130,23 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягає заборгованість за поставлений товар у сумі 90 003,98 грн., пеня у розмірі 6 956,20 грн., інфляційні витрати у розмірі 5 130,23 грн., 3 % річних у розмірі 2 108,31 грн., в решті вимог - відмовлено.

Заява позивача про забезпечення позову є необґрунтованою, тому суд не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Стягненню з відповідача підлягають витрати по сплаті державного мита в розмірі 1041,99 грн. та 220,79 грн. витрат, повязаних зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549,599, 610, 612, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 265, 266 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Рейнфорд" (49030, м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, буд. 12; ЄДРПОУ 30982361) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арістей Кр" (50036, м. Кривий Ріг, вул Бикова, буд.9, приміщення 4; ЄДРПОУ 31735449, р/р 26002120000687 в ХОФ ПАТ "Укрсоцбанк" м. Харків, МФО 351016) заборгованість за поставлений товар у розмірі 90 003,98 грн. (дев'яносто тисяч три грн. 98 коп.), пеня у розмірі 6 956,20 грн. (шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість грн. 20 коп.), інфляційні витрати у розмірі 5 130,23 грн. (п'ять тисяч сто тридцять грн. 23 коп.), 3 % річних у розмірі 2 108,31 грн. (дві тисячі сто вісім грн. 31 коп.), витрати по сплаті державного мита у сумі 1 041,99 грн. (одна тисяча сорок одна грн. 99 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмір 220,79 грн. (двісті двадцять грн. 79 коп.) .

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Е. Петренко Повне рішення складено 05.12.11р.