Рішення № 19995704, 01.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.11.11р.Справа № 8/5005/12311/2011 За позовом Приватного підприємства фірма "МГТ", (м. Павлоград)

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", (м. Павлоград)

про стягнення заборгованості за договором про надання транспортних послуг з перевезення вантажу № 11-14/39-П від 04.01.2011р. у загальному розмірі 443 045,32 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1. - представник (дов. б/№ від 06.06.11р.)

від відповідача: ОСОБА_2 - представник (дов. б/№ від 26.04.11р.)

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство фірма "МГТ" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання транспортних послуг з перевезення вантажу № 11-14/39-П від 04.01.2011р. у загальному розмірі 443 045,32 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 400 215,25 грн. - основний борг, 35 889,36 грн. - пеня, 6 940,71 грн. - 3% річних.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 11-14/39-П від 04.01.2011р., в частині повного та своєчасного розрахунку за надані транспортні послуги з перевезення вантажу та своєчасно здійснити їх оплату.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись у відзиві на те, що позивачем для підтвердження своїх позовних вимог, не надано заявки замовника на перевезення вантажу за січень 2011р. по договору. Позивач по оплаті за надані послуги, посилається на акти виконаних робіт за січень2011р. № 28, № 31, № 29, № 26, № 25, але вищезазначені акти виконаних робіт складені про надання послуг по договору № 09-14/2426-У, а не по договору № 11-14/39-П від 04.01.11р., а тому ці акти не можуть вважатися належними та допустимими доказами виконання позивачем робіт по договору № 11-14/39-П від 04.01.11р. Також до позовної заяви позивачем додаються акти виконаних робіт за січень 2011р., які підписані сторонами до договору, але дата підписання, як того вимагають умови договору, на актах відсутня, отже, позивачем не надано доказів визнання дати виникнення зобов'язання відповідача по оплаті за виконані роботи, а також дату порушення зобов'язання по оплаті за роботи. У зв'язку із тим, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази прострочення зобов'язання з боку відповідача, нараховані пеня та 3% річних за прострочення оплати за виконані роботи не підлягають задоволенню.

Позивач 15.11.11р. надав до суду письмові заперечення до відзиву № 725 від 14.11.11р., в яких з не погоджується з відповідачем виходячи з наступного.

На підставі наданої заявки на грудень 2010 року відповідачем, позивач здійснював перевезення вантажу, що передбачено умовами Договору, в зв'язку з чим відповідач взяв на себе зобов'язання забезпечити роботою замовлений транспорт, прийняти надані транспортні послуги і своєчасно здійснити оплату за перевезення вантажу позивачеві.

Відповідач вважає, що акти виконаних робіт за січень 2011 року № 25, 26, 28, 29, 31, 33 не можуть вважатися належними та допустимими доказами виконання позивачем робіт по Договору № 11-14/39П від 04.01.2011р. в зв'язку з тим, що в актах виконаних робіт не правильно зазначений номер договору.

Але позивач з даним фактом не згоден, підтвердженням, того що позивач виконав послуги по перевезенню вантажу за Договором № 11-14/39-П від 04.01.20111р. у сумі 400 215,25 грн. є первинні документи, які передбаченні статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здіснення господарських операцій, належним доказом виконання робіт позивачем є товарно-транспортні накладні на підставі яких сторони склали та підписали акти виконаних робіт № 25, 26, 28, 29, 31, 33 за Договором № 11-14/39П від 04.01.2011р.

31.03.2011 року між позивачем та відповідачем підписаний акт звірки взаємних розрахунків за Договором № 11-14-39-П, згідно з яким відповідач визнає свою заборгованість за Договором № 11-14/39-П перед позивачем, що є належним доказом по справі.

Таким чином твердження відповідача, що акти виконаних робіт складенні не по Договору № 11-14/39-П є безпідставним, в зв'язку з тим, що належним доказом виконання послуг по перевезенню вантажу є товарно-транспортні накладні, на підставі яких склали та підписали акти виконаних робіт № 25, 26, 28, 29, 31, 33 та акт звірки взаємних розрахунків за Договором № 11-14/39-П.

15.11.2011р. позивачем подано письмову заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач зменшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 442 440,19 грн., яка складається з наступних сум: 400 215,25 грн. - основний борг, 35 382,88 грн. - пеня, 6 842,06 грн. - 3% річних.

Розгляд справи відкладався з 06.10.11р. на 08.11.11р.

У судовому засіданні 08.11.11р. за заявою представника позивача строк вирішення спору по справі продовжений з 22.11. по 23.11.11р.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників позивача та відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Павлоградвугілля" (згідно протоколу № 11 Чергових Загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" від 19 04.11р., було внесено та затверджено зміни до Статуту ВАТ "Павлоградвугілля" у відповідності до норм Закону України "Про акціонерне товариство" та змінено найменування Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" на Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля".

04.01.2011р. між позивачем, як перевізник, та відповідачем, як замовник, було укладено договір про надання транспортних послуг по перевезенню вантажу № 11-14/39-П, відповідно до якого перевізник бере на себе зобов'язання, в порядку та на умовах договору, надати послуги по перевезенню вантажу, а також послуги спеціальної автомобільної техніки, а замовник зобов'язується забезпечити роботою замовлений транспорт і здійснити оплату за перевезення вантажу в порядку передбаченому умовами цього договору.

Відповідно до умов договору, позивач виконав перевезення вантажу про що на підставі п. 5.3 та п. 5.5 договору позивачем та відповідачем були підписані та скріплені печаткою акти виконаних послуг, а саме:

акт виконаних послуг № 33 за січень 2011р. на суму - 4 274,66 грн.

акт виконаних послуг № 28 за січень 2011р. на суму - 134 666,96 грн.

акт виконаних послуг № 31 за січень 2011р. на суму - 191 654,24 грн.

акт виконаних послуг № 29 за січень 2011р. на суму - 31 201,72 грн.

акт виконаних послуг № 26 за січень 2011р. на суму - 23 954,72 грн.

акт виконаних послуг № 25 за січень 2011р. на суму - 14 462,95 грн.

Згідно п. 3.3.1. договору встановлено, що відповідач зобов'язаний прийняти надані транспортні послуги з перевезення вантажу та своєчасно здійснювати їх оплату.

Відповідно до п. 4.5.1. договору, замовник оплачує перевізнику вартість фактично наданих послуг протягом перших шести місяців з моменту вступу в силу цього договору - протягом 10 календарних днів з моменту підписання сторонами відповідного акту прийому-передачі наданих послуг.

Однак в порушення п.п. 1.2, 3.3.1, 4.5.1 договору, відповідач до теперішнього часу свої зобов'язання щодо оплати послуг не виконав.

31.03.2011р. між позивачем та відповідачем було підписано акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого станом на 31.03.2011р. заборгованість за договором відповідача складає у розмірі 400 215,25 грн. (а.с. 12).

На момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем не сплачена та складає суму у розмірі 400 215,25 грн.

Пунктом 7.9. договору передбачено, що у разі порушення замовником термінів оплати транспортних послуг з перевезення вантажу, які надані перекладачем за цим договором та прийняті замовником без зауважень, замовник сплачує пеню перевізнику в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов'язання щодо оплати послуг перевізника.

На підставі п. 7.9. договору, позивач просить суд стягнути пеню, згідно розрахунків, які додані до позовної заяви (з урахуванням уточнення позовних вимог), розмір нарахованої пені по договору становить у сумі 35 382,88 грн.

Крім того, згідно ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми, яка складає (з урахуванням уточнення позовних вимог) у сумі 6 842,06 грн.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за надані послуги у розмірі 400 215,25 грн.

З приводу заперечень відповідача господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно п. 4.5.1. договору, замовник сплачує перевізнику вартість фактично наданих послуг шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок перевізника в наступному порядку, починаючи з сьомого місяця з моменту початку дії цього договору та до закінчення строку дії цього договору, на протязі 30 календарних днів з моменту підписання сторонами відповідного акту прийому-передачі наданих послуг. Тобто, відповідальність замовника за не проведення оплати за виконані роботи перевізнику наступає після спливу 30 календарних днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі.

Як встановлено матеріалами справи, до позовної заяви позивачем додаються акти виконаних робіт за січень 2011р., які підписані сторонами по договору, але дата підписання , як того вимагають умови договору, на актах відсутня.

Позивачем не надано доказів визначення дати виникнення зобов'язання відповідача по оплаті за виконані роботи, а також дату порушення зобов'язання по оплаті за роботу.

З матеріалів справи вбачається, що докази прострочення зобов'язання з боку відповідача в матеріалах справи відсутні, нараховані пеня та 3% річних за прострочення оплати за виконані роботи є передчасними, а тому такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення пені та 3% річних щодо прострочення оплати за виконані роботи є безпідставними та необґрунтованими.

Враховуючи викладене, у задоволенні вимог щодо стягнення пені у розмірі 35 382,88 грн. та 3% річних у розмірі 6 842,06 грн. слід відмовити.

Викладене є підставою для часткового задоволення позову.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, необхідно покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 509, 610, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, м. Павлоград, Дніпропетровська область, вул. Леніна, 76; код ЄДРПОУ 00178353) на користь Приватного підприємства фірма "МГТ" (51400, м. Павлоград, Дніпропетровська область, вул. Карла Маркса, 45/3; код ЄДРПОУ 20257864) - 400 215 (чотириста тисяч двісті п'ятнадцять) грн. 25 коп. основний борг, 4 002 (чотири тисячі дві) грн. 15 коп. витрат по сплаті державного мита, 213 (двісті тринадцять) грн. 18 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяІ.Ю. Дубінін Повне рішення складено 28.11.11р.