Рішення № 19994813, 19.12.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

19.12.2011Справа №5002-22/5121-2011 за позовом Заступника прокурора м. Сімферополя, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 11 в інтересах держави в особі Головного управління капітального будівництва при Раді Міністрів АР Крим, м. Сімферополь, вул. Леніна, 17

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Консоль Строй ЛТД», м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16

про стягнення 260754,57 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача ОСОБА_1, представник, дов від 03.10.2011 року

від відповідача не зявився

прокурор - Коноваленко А.В., посвідчення № НОМЕР_1

Заступник прокурора м. Сімферополя в інтересах держави в особі Головного управління капітального будівництва при Раді Міністрів АР Крим звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Консоль Строй ЛТД», просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 260754,57 грн., у тому числі: 238540,20 грн. основного боргу, 15228,41 грн. пені, 1025,72 грн. збитків від інфляції та 5960,24 грн. 3% річних, мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення прийнятих на себе зобовязань за договором № 301/145/070 від 12.11.2010 року, належним чином та вчасно не використав сплаченого позивачем авансу у розмірі 238540,20 грн.

07.12.2011 року відповідач надав суду відзив на позовну заяву, просить суд в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що у листопаді 2011 року між сторонами були підписані акт виконаних робіт № 301 на суму 29584,20 грн. (КБ-2), акт виконаних робіт № 301/1 на суму 20772,76 грн. (КБ-2) та акт виконаних робіт № 301/2 на суму 217767,44 грн., а також довідку про вартість виконаних робіт на загальну суму 268124,40 грн. (КБ 3), у звязку з чим відповідач стверджує що ним у повному обсязі був використаний отриманий аванс.

В судовому засіданні позивач надав суду пояснення по суті спору, відповідно до яких зазначив, що за даними бухгалтерського обліку позивача за відповідачем відсутня прострочена заборгованість за довго ром № 301/145/070 від 12.11.2010 року.

Крім того, в судовому засіданні позивач надав суду клопотання про припинення провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 238540,20 грн. основного боргу.

Відповідач в судове засідання не зявився, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та прокурора, суд

встановив:

12 листопада 2010 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 301/145/070 «Капітальний ремонт дитячого дошкільного закладу № 8 м. Ялта» відповідно до умов якого позивач виступав замовником, а відповідач - підрядником.

Відповідно до умов зазначеного договору, зокрема п. 1, 4.1.1., 4.2.3, підрядник прийняв на себе зобов'язання виконати роботи на об'єкті «Капітальний ремонт дитячого закладу № 8 м. Ялта», а замовник своєчасно здійснити прийомку виконаних робіт, а також оплатити вартість виконаних робіт у межах фактичного фінансування на умовах Договору.

Порядок здійснення платежів, визначений статтею 3 Договору.

Так, п. 3.2 Договору встановлено, що оплата здійснюється у вигляді проміжних та кінцевих платежів в межах фактичного фінансування, а також авансових платежів, але не більше 90 % від планової суми року відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2006 року № 1404 «Питання попередньої оплати товарів, робіт та послуг, що закуповуються за бюджетні кошти».

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2006 року № 1404 «Питання попередньої оплати товарів, робіт та послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» встановлений строк, на який може надаватись попередня оплата і становить 3 місяця.

Відповідно до п. 4.1.2 Договору підрядник прийняв на себе зобов'язання використати отриманий аванс до 30 грудня 2010 року. Невикористані суми авансу по закінченню вказаного строку повертаються замовнику. Використання авансу підтверджується наданням відповідних документів встановленої форми.

Такими документами є Акт приймання виконаних будівельних робіт (типова форма КБ 2) та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (типова форма № КБ 3). Вказані форми затверджені наказом Мінрегіонбуду України від 04.12.2009 року № 554 та є обовязковими у разі здійснення будівництва за рахунок бюджетних коштів.

У разі ненадання вказаних документів та не повернення отриманих грошових коштів у встановлені строки, підрядник виплачує замовнику за кожен день прострочення неустойку (пеню), розмір якої вираховується від суми простроченого платежу, з урахуванням офіційного рівня інфляції, із розрахунку облікової ставки НБУ, яка діє у період, за який виплачується неустойка (ч. 2 п, 4.1.2 Договору).

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивачем 17.11.2010 року платіжним дорученням № 962 був перерахований у аванс у розмірі 266257,80 грн.

Але, у порушені вимог п. 4.1.2 Договору та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України, від 09.10.2006р. № 1404 відповідачем у встановлений строк, до 30 грудня 2010 року не надані у повному обсязі відповідні документи встановленої форми, що б підтверджували використання частини отриманого авансу.

В той час, відповідач надав документи встановленої форми на підтвердження використання лише частини отриманого авансу - 27717,60 грн.,в той час як документи, що підтверджують використання бюджетних коштів у розмірі 238540,20 грн. відповідачем надані не були.

07.12.2011 року відповідач надав суду відзив на позовну заяву, просить суд в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що у листопаді 2011 року між сторонами були підписані акт виконаних робіт № 301 на суму 29584,20 грн. (КБ-2), акт виконаних робіт № 301/1 на суму 20772,76 грн. (КБ-2) та акт виконаних робіт № 301/2 на суму 217767,44 грн., а також довідку про вартість виконаних робіт на загальну суму 268124,40 грн. (КБ 3), у звязку з чим відповідач стверджує що ним у повному обсязі був використаний отриманий аванс.

Так, суду були надані акт № 301/2 прийомки виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року, довідка про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року, а.с. 35-37, відповідно до яких судом встановлено, що відповідачем були використані кошти, перераховані позивачем відповідачу в якості авансу, у розмірі 268124,40 грн.

Згідно п. 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача 238540,20 грн. основного боргу підлягає припиненню у звязку з відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 15228,41 грн. пені, 1025,72 грн. збитків від інфляції та 5960,24 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Але, слід зауважити, що умовами укладеного між сторонами договору встановлено, що у разі ненадання вказаних документів та не повернення отриманих грошових коштів у встановлені строки, підрядник виплачує замовнику за кожен день прострочення неустойку (пеню), розмір якої вираховується від суми простроченого платежу, з урахуванням офіційного рівня інфляції, із розрахунку облікової ставки НБУ, яка діє у період, за який виплачується неустойка (ч. 2 п, 4.1.2 Договору).

Тобто, сторонами погоджено, що при нарахуванні пені застосовується облікова ставка НБУ, що діяла у відповідний період.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Договір № 301/145/070 від 12.11.2010 року не містить положень, які б передбачали нарахування штрафних санкцій за межами шестимісячного строку, передбаченого частиною 6 статті 232 ГК України.

Судом перевірено розрахунок пені, з яким суд погодитись не може внаслідок невірного розрахунку позивачем.

Так, розрахунок пені зроблений позивачем за період у 304 дня.

Отже, суд вважає за необхідне здійснити перерахунок пені, за період з 01.01.2011 року по 01.07.2011 року, за шість місяців, що, в свою чергу, відповідає приписам ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Розрахунок пені здійснюється судом за наступною формулою:

Пеня = Сх2УСДхД:100, де:

С сума заборгованості за період,

2УСД подвійна облікова ставка НБУ на день прострочення,

Д кількість днів прострочення.

За період з 01.01.2011 року по 01.07.2011 року ставка НБУ складала 7,75%

Таким чином, пеня повинна розраховуватись наступним чином:

З 01.01.2011 року по 01.07.2011 року 238540,20 грн. х 0,0212 х 182/100 = 9203,83 грн.

Таким чином, загальна сума пені, повинна складати 9203,83 грн., у звязку з чим в задоволенні частини вимог про стягнення з відповідача 6024,58 грн. слід відмовити.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, з урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судового збору підлягає покладанню на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, ст. 44-49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Консоль Строй ЛТД» (м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16, рахунок № 26008267615400 АТ «Укрсіббанк» м. Сімферополь, МФО 351005, ЄДРПОУ 31095642) на користь Головного управління капітального будівництва при Раді Міністрів АР Крим (м. Сімферополь, вул. Леніна, 17, спец. регістр. 35423063001186 ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 26226434) 1025,72 грн. збитків від інфляції

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Консоль Строй ЛТД» (м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16, рахунок № 26008267615400 АТ «Укрсіббанк» м. Сімферополь, МФО 351005, ЄДРПОУ 31095642) на користь Головного управління капітального будівництва при Раді Міністрів АР Крим (м. Сімферополь, вул. Леніна, 17, рахунок № 31405427000001 в ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 23896447, отримувач бюджет АР Крим 21081100) 9203,83 грн. пені та 5960,24 грн. 3% річних.

4.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Консоль Строй ЛТД» (м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16, рахунок № 26008267615400 АТ «Укрсіббанк» м. Сімферополь, МФО 351005, ЄДРПОУ 31095642) до місцевого бюджету м. Сімферополя (отримувач місцевий бюджет м. Сімферополя 22030001, рахунок № 31216206700002, ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026 в ГУ ДКУ в АР Крим, призначення платежу «судовий збір, код 03499968, пункт 2.1.) 1411,50 грн. судового збору.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6.Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 238540,20 грн. припинити.

7.В задоволенні частини вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 6024,58 грн. відмовити.

Повне рішення складено 19.12.2011 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКалініченко А.А.