Постанова № 19994478, 22.02.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

місто Київ

22 лютого 2011 року           Справа № 2а-19122/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

судді: Пісоцької О.В.,

розглянувши в приміщенні суду у місті Києві у порядку письмового провадження справу

за позовною заявоюуправління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва

додержавного підприємства «Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро з дослідним виробництвом склопластиків Інституту механіки АН України»

простягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва (далі –управління ПФ, позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до державного підприємства «Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро з дослідним виробництвом склопластиків Інституту механіки АН України»(далі –Держпідприємство, відповідач), в якій просить стягнути з відповідача заборгованість, яка виникла у зв’язку з несплатою коштів для фінансування різниці між сумами пенсій,у розмірі 5280грн. 99коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у відповідача перед управлінням ПФ виникла заборгованість з відшкодування коштів на виплату різниці між сумами пенсій.

Зазначає, що з Держпідприємства, яке перебуває на обліку в управлінні ПФ, вийшли пенсіонери, яким пенсія призначена відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»і за листопад 2010 року у відповідача виникла заборгованість з відшкодування коштів на виплату різниці у розмірі наукової пенсії пенсіонерам, розмір якої складає 5280грн. 99коп.

22 лютого 2011 року на розгляд суду (через відділ документообігу) надійшла заява управління ПФ про розгляд справи за відсутності представника останнього.

Також 22 лютого 2011 року на розгляд суду (через відділ документообігу) надійшло клопотання відповідача, в якому останній повідомляє, що позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Враховуючи вимоги статей 41, 122, 128 Кодексу адміністративного судочинства України, заяви та клопотання сторін, розглядає справу №2а-19122/10/2670 у порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги управління ПФ та клопотання відповідача, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов наступних висновків.

Держпідприємство зареєстровано як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в управлінні ПФ.

З матеріалів справи вбачається, що науковим працівникам, які працювали у ДП «Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро з дослідним виробництвом склопластиків Інституту механіки АН України», призначені пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», яким врегульовано пенсійне забезпечення та соціальний захист наукового працівника.

Статтею 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»від 13 грудня 1991 року №1977-ХІІ зі змінами та доповненнями (далі –Закон №1977), зокрема, визначено, що пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески).

За кожний повний рік роботи понад стаж наукової роботи, визначений частиною другою цієї статті, пенсія збільшується на один відсоток заробітної плати, але не може бути більше 90 відсотків середньомісячної заробітної плати.

Для обчислення пенсії враховується заробітна плата наукового працівника за основним місцем роботи за будь-які 60 календарних місяців наукового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв та за весь період наукового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості наукового стажу.

У всіх випадках період, за який враховується заробітна плата, з урахуванням виключення, передбаченого цим Законом, не може бути меншим ніж 60 календарних місяців.

Перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням положень статей 221, 222 цього Закону.

Закон №1977 встановлює особливості фінансування наукових (науково-педагогічних) працівників певних категорій, порядок визначення різниці між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник.

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року №372 затверджено Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2 Порядку за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Згідно з пункту 3 Порядку фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації.

Пунктом 2 статті 13 розділу 15 Перехідні положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі –Закон № 1058-ІV) встановлено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів, спрямованих із джерел, визначених Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність».

Згідно з пунктом 5 Порядку розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Відповідно до пункту 6 Порядку у разі зміни розміру пенсії або виникнення обставин, які впливають на фінансування різниці у розмірі пенсії (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це відповідні підприємства, установи, організації та заклади у місячний строк з дня виникнення таких обставин.

Пунктом 7 Порядку визначено, що у разі виявлення факту надміру сплачених сум, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, відповідні кошти за бажанням підприємства, установи, організації або закладу повертаються їм у 10-денний строк з дня виявлення переплати або зараховуються в рахунок фінансування різниці у розмірі пенсії у наступних періодах.

Відповідно до пункту 8 Порядку у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

До матеріалів справи позивачем надано розрахунок (повідомлення), яким визначені суми виплаченої науковим працівникам з Пенсійного фонду України пенсії за 1 листопада по 31 грудня 2010року, призначені за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність, а також суми пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

Визначений розмір різниці між сумою пенсії призначеної за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність»та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник відповідача як державного небюджетного підприємства, підлягає відшкодуванню підприємством.

Визначена повідомленням сума у розмірі 5280грн. 99коп., у встановлений законодавством термін відповідачем, не сплачена.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Разом з тим, зі змісту клопотання від 26 січня 2011 року №168/1-3 за підписом Голови ліквідаційної комісії Держпідприємства ОСОБА_1 вбачається, що останній позов визнає у повному обсязі, що відповідно до статей 112, 136 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачає прийняття судом постанови про задоволення адміністративного позову. До клопотання додано копію постанови Бюро Президії НАН України «Про надання повноважень»від 28 лютого 2003 року №50, яка свідчить про надання ОСОБА_1 повноважень Голови ліквідаційної комісії Держпідприємства.

Отже, з встановлених вище обставин вбачається, що позов управління ПФ є обґрунтованим і підлягає задоволенню, а визнання адміністративного позову – таким, що може бути прийняте судом, оскільки дії сторін у даній справі не суперечать закону та не порушують чиїх-небудь прав, свобод та інтересів.

Керуючись статтями 7, 9, 11, 69-72, 112, 136, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Позов управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва задовольнити, прийнявши визнання адміністративного позову Голови ліквідаційної комісії державного підприємства «Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро з дослідним виробництвом склопластиків Інституту механіки АН України».

Стягнути з державного підприємства «Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро з дослідним виробництвом склопластиків Інституту механіки АН України»(03164 м. Київ, вул. Генерала Наумова, 17; код за ЄДРПОУ 05417443) на користь управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва (03148 м. Київ, вул. Корольова, 5а; р/р 256053012612 в Головному управлінні Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669, код за ЄДРПОУ 22869431) заборгованість з відшкодування витрат на виплату різниці між сумами пенсій у розмірі 5280грн. 99коп. (п’ять тисяч двісті вісімдесят гривень 99коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                 О.В. Пісоцька