Постанова № 19994402, 18.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 листопада 2011 року 10:00 № 2а-12597/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Савченко А.І., при секретарі Литовці Ю.Є., розглянувши у письмову провадженні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

доТовариства з обмеженою діяльністю «Промо. Юєй»

простягнення заборгованості у розмірі 188319, 02 грн., ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва (далі по тексту позивач, ДПІ у Печерському районі м. Києва) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою діяльністю «Промо. Юєй»(далі по тексту відповідач, ТОВ «Промо. Юєй») про стягнення заборгованості у розмірі 188319,02 грн. та накладення арешту на кошти ТОВ «Промо. Юєй»в розмірі 188319,02 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 вересня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 27 вересня 2011 року.

В судове засідання, призначене на 27 вересня 2011 року, зявився представник позивача. Уповноважені представники відповідача у судове засідання не зявились, в звязку з чим та враховуючи приписи статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд відклав розгляд справи на 18 жовтня 2011 року.

В судовому засіданні 18 жовтня 2011 року представник позивача підтримав позовні вимоги.

Уповноважені представники відповідача у судове засідання не зявились, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 18 жовтня 2011 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промо. Юєй»зареєстровано Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією як субєкт підприємницької діяльності 27.05.2004р., взято на облік ДПІ у Печерському районі м. Києва як платника податків 02.06.2004р.

Як вбачається з наявних матеріалів справи та згідно довідки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 30.08.2011р. №11994/9/24-409 за ТОВ «Промо. Юєй»обліковується податковий борг у сумі 188319, 02 грн., а саме: з податку на додану вартість у розмірі 84602, 15 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 103716, 87 грн., який виник з наступних підстав.

На підставі акта перевірки від 13.12.2010р. №1062/2310/321918099 про результати невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово господарських взаємовідносин, яким встановлено факт порушення відповідачем, зокрема, вимог п.п. 5.1, п.п. 5.3.9, п. 5.3, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 22.12.2010р. форми «Р» № 0010902310/0, яким нараховано до сплати податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 105833, 00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення отримане повноважним представником відповідача 24.12.2010р.

Декларацією від 31.01.2011р. № 682616 з податку на прибуток відповідач самостійно зменшив податкове зобовязання на суму 1541, 00 грн.

Також, на підставі акта перевірки від 16.05.2011р. № 1267/15-7 про результати камеральної перевірки своєчасності сплати податків до бюджету, яким встановлено факт порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме відповідачем несвоєчасно подано платіжні доручення до установи банку на перерахування податку на прибуток, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 16.05.2011р. форми «Ш»№ 0012671507 про нарахування на підставі ст. 126 Податкового Кодексу України суми штрафу у розмірі 308, 20 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення отримане повноважним представником відповідача 27.05.2011р.

Згідно довідки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 30.08.2011р. №11994/9/24-409 та з урахуванням існування переплати з податку на прибуток підприємств у розмірі 901,00 грн., загальна сума заборгованості відповідача з вказаного податку станом на день розгляду справи по суті складає - 103716, 87 грн.

На підставі акту перевірки від 13.12.2010р. № 1062/2310/321918099 про результати невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово господарських взаємовідносин, яким встановлено факт порушення відповідачем вимог п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5, п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 22.12.2010р. форми «Р»№ 0010892310/0, яким нараховано до сплати податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 84666,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення отримане повноважним представником відповідача 24.12.2010р.

30.01.2011р. відповідачем, згідно поданої декларації від 14.01.2011р. № 625114, самостійно донараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі - 100, 00 грн.

Також, на підставі акта про результати камеральної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість від 16.05.2011р. № 1268/15-7, яким було встановлено факт порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме відповідачем несвоєчасно подано платіжні доручення до установи банку на перерахування податку на додану вартість, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 16.05.2011р. форми «Ш»№ 0012681507/0, яким відповідачу було нараховане до сплати до бюджету податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 10,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення отримане повноважним представником відповідача 27.05.2011р.

Таким чином, з урахуванням переплати у розмірі 74, 00 грн. та самостійно погашеного податкового зобовязання у розмірі 100, 00 грн., загальна сума боргу відповідача зі сплати податку на додану вартість на момент винесення судом рішення становить 188319, 02 грн., що підтверджується довідкою ДПІ у Печерському районі м. Києва № 11994/9/24-409 від 30.08.2011р.

До набрання чинності Податковим кодексом України (01.01.2011р.), спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовувалися до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21.12.2000р. (далі по тексту Закон України № 2181-III від 21.12.2000р.)

Відповідно до п.п. 5.2.1 та 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України № 2181-III від 21.12.2000р. податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

З 1 січня 2011 року набрав чинність Податковий кодекс України.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податковий кодекс України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податковий кодекс України, зокрема п.14.1.175 ст. 14 визначає, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений ним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як встановлено статтею 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Так,позивач з метою стягнення податкового боргу направив ТОВ «Промо. Юєй»податкову вимогу від 19.11.2011р. № 850 на суму 189424, 18 грн.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, податкову вимогу відповідач отримав 14.03.2011р.

Відповідно до п.п. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звергатись до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до п.п. 20.1.18. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають в його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майка такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що встановлені у справі обставини свідчать про наявність у відповідача заборгованості перед бюджетом зі сплати податку на додану вартість та з податку на прибуток у сумі 188319, 02 грн., суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення я з відповідача податкового боргу в розмірі 188319, 02 грн.

Щодо вимоги позивача про накладення арешту на кошти ТОВ «Промо. Юєй»в розмірі 188319,02 грн., суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даної вимоги з огляду на те, що позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували необхідність вжиття таких заходів, а також жодних доказів існування обставин, передбачених п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України, що позбавляє можливості вирішити питання щодо обгрунтованості вказаної вимоги позивача.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Доказів, які б спростовували доводи позивача щодо наявного податкового боргу, відповідач суду не надав.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку про обґрунтованість вимог Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва та наявність підстав для їх задоволення в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промо Юєй»суми заборгованості перед бюджетом у розмірі 188319, 02 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промо. Юєй» (01021, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 28/2 А, нежиле приміщення, №43, код ЄДРПОУ 32918099) суму податкової заборгованості перед бюджетом:

- з податку на додану вартість 84602, 15 грн. на бюджетний рахунок № 31112029700007 (одержувач: УДК у Печерському р-ні м. Києва, код 26077922 в ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 14010100);

- з податку на прибуток в сумі 103716, 87 грн. на бюджетний рахунок № 31110009700007 (одержувач: ВДК у Печерському р-ні м. Києва, код 26077922 в УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 11021000).

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя А.І. Савченко