Постанова № 19994314, 11.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 листопада 2011 року <Час проголошення >№ 2а-10986/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.;

при секретарі Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

прокуратури Діброва В.С.;

представників позивача - Сучик А.В., Беляневич В.Е.;

представника відповідача - Федоров С.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГлобалЛоджик Україна»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва за участю прокуратури Голосіївського району міста Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГлобалЛоджик Україна»(далі - ТОВ «ГлобалЛоджик Україна», позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15 березня 2011 року №000332320, від 15 березня 2011 року №0000322320, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що оскаржувані податкові повідомлення рішення прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, є необґрунтованими та неправомірними.

12 жовтня 2011 року судом ухвалено залучити до участі у справі прокуратуру Голосіївського району міста Києва.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15 березня 2011 року №000332320, від 15 березня 2011 року №0000322320.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проти задоволення позову заперечила в повному обсязі, зазначивши, що у періоді, який перевірявся (з 01.04.2008 року по 30.09.2010 року) податковим органом встановлено заниження позивачем податкових зобовязань з податку на додану вартість на суму 128000577 грн., чим порушено п.3.1 ст.3, п.п. «д»п.6.5 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»; завищення податкового кредиту на загальну суму 1996 грн., чим порушено п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»; безпідставне віднесення позивачем до складу валових витрат витрати на загальну суму 159618,00 грн., чим порушено п.5.1, абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року №334/94-ВР; завищення амортизаційних відрахувань на суму 650564 грн., чим порушено п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року №334/94-ВР.

Прокуратура Голосіївського району міста Києва в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила в повному обсязі, зазначивши, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом правомірно, обґрунтовано, на підставі чинного законодавства України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

ТОВ «ГлобалЛоджик Україна»(ідентифікаційний код 34423473) зареєстровано Голосіївською районною в місті Києві державною адміністрацією 05.07.2006 року, його основними видами діяльності є, зокрема, розроблення стандартного програмного забезпечення, консультування з питань інформатизації, інші види діяльності у сфері розроблення програмного забезпечення.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на підставі направлень від 29.11.2010 року №2089/23-20, від 20.12.2010 року №2261/23-20 та від 02.02.2011 року №213/23-20 згідно з п.77.1 ст. 77, абз.2 п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України та відповідно до плану - графіка проведення документальних планових виїзних перевірок субєктів господарювання, у період з 29.11.2010 року по 12.01.2011 року та з 02.02.2011 року по 22.02.2011 року проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ГлобалЛоджик Україна»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2010 року, за результатами якої складено Акт від 01.03.2011 року №121/1-23-20-34423473 про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ГлобалЛоджик Україна» код ЄДРПОУ 34423473 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2010 року (далі Акт перевірки від 01.03.2011 року №121/1-23-20-34423473).

За результатами перевірки встановлено порушення ТОВ «ГлобалЛоджик Україна», зокрема, вимог п.3.1 ст.3, п.п. «д»п.6.5 ст.6, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 128002573 грн.; п.5.1, абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року №334/94-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 202547 грн.

На підставі Акту перевірки від 01.03.2011 року №121/1-23-20-34423473 ДПІ у Голосіївському районі м. Києва винесені податкові повідомлення рішення: від 15 березня 2011 року №000332320 з податку на додану вартість із зазначенням суми грошового зобовязання: за основним платежем 128002573 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 32000643 грн.; від 15 березня 2011 року №0000322320 з податку на прибуток приватних підприємств із зазначенням суми грошового зобовязання: за основним платежем 202 547 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 50637 грн.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями субєкта владних повноважень, ТОВ «ГлобалЛоджик Україна»оскаржило їх в адміністративному порядку, надіславши Державній податковій адміністрації у м. Києві первинну скаргу №2868 від 21.03.2011 року на податкове повідомлення-рішення від 15 березня 2011 року №000332320; податкове повідомлення-рішення від 15 березня 2011 року №0000322320, що видані Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 17.05.2011 року №5151/10/25-114 Державна податкова адміністрація у м. Києві залишила без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 15 березня 2011 року №000332320, №0000322320, а скаргу директора ТОВ «ГлобалЛоджик Україна»Хміля Р.В. №2868 від 21.03.2011 року (вх.№2345/10 ДПА у м. Києві від 24.03.2011 року) без задоволення.

Позивач надіслав Державній податковій адміністрації України повторну скаргу №3206 від 19.05.2011 року на податкове повідомлення-рішення від 15 березня 2011 року №000332320; податкове повідомлення-рішення від 15 березня 2011 року №0000322320, що видані Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва, за результатами розгляду якої Державна податкова адміністрація України винесла рішення про результати розгляду скарги від 18.07.2011 року №12907/6/25-0115, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 15 березня 2011 року №000332320, №0000322320, рішення Державної податкової адміністрації у м. Києві від 17.05.2011 року №5151/10/25-114, а скаргу без задоволення.

Як вбачається з Акту перевірки від 01.03.2011 року №121/1-23-20-34423473 підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 15 березня 2011 року №000332320 стало те, що ТОВ «ГлобалЛоджик Україна»занизило податкові зобовязання з податку на додану вартість за період з 01.04.2008 року по 30.09.2010 року на загальну суму 128000577 грн., в тому числі: квітень 2008 року на суму 1712338 грн.; травень 2008 року на суму 1609044 грн.; червень 2008 року на суму 1670478 грн.; липень 2008 року на суму 1820262 грн.; серпень 2008 року на суму 1870446 грн.; вересень 2008 року на суму 1880492 грн.; жовтень 2008 року на суму 2360324 грн.; листопад 2008 року на суму 2796248 грн.; грудень 2008 року на суму 3297724 грн.; січень 2009 року на суму 5094997 грн.; лютий 2009 року на суму 3635702 грн.; березень 2009 року на суму 7298677 грн.; квітень 2009 року на суму 14507843 грн.; травень 2009 року на суму 409261 грн.; червень 2009 року на суму 436917 грн.; липень 2009 року на суму 9888645 грн.; серпень 2009 року на суму 3396135 грн.; вересень 2009 року на суму 4196687 грн.; жовтень 2009 року на суму 3747281 грн.; листопад 2009 року на суму 4167206 грн.; грудень 2009 року на суму 366041 грн.; січень 2010 року на суму 4322930 грн.; лютий 2010 року на суму 5661776 грн.; березень 2010 року на суму 5070342 грн.; квітень 2010 року на суму 5991511 грн.; травень 2010 року на суму 5399950 грн.; червень 2010 року на суму 6021773 грн.; липень 2010 року на суму 6953948 грн.; серпень 2010 року на суму 6200102 грн.; вересень 2010 року на суму 6215497 грн.

Судом встановлено, що у період з 01.04.2008 року по 30.09.2010 року ТОВ «ГлобалЛоджик Україна»здійснювало надання послуг у сфері консультування з питань інформатизації відповідно до контракту №55-45/2007 від 31.08.2007 року, укладеного з Компанією «Бонус Технолоджі, Інк.» (США); контракту №20080204 від 04.02.2008 року, укладеного з Компанією «Validio Software, LLC»(США); контракту №20080110 від 01.10.2008 року, укладеного з Компанією «InterObject Ltd»(Ізраїль), контракту №56-45/2007 від 01.07.2007 року, укладеного з Компанією «ГлобалЛоджик, Інк.»(США).

Податковим органом зроблено висновок про необхідність оподаткування ПДВ послуг, які позивач надавав за контрактами з тих підстав, що вони носять загальний характер, не ідентифіковані відносно практичного застосування, не дають можливості визначити, які саме послуги надавались, такі послуги відсутні у переліку підпункту «д»пункту 6.5 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в період, що підлягав перевірці), а тому визначення місця поставки таких послуг здійснюється за загальними правилами і як наслідок ТОВ «ГлобалЛоджик Україна»занижено податкові зобовязання на суму 128000577 грн.

Проте, дані твердження відповідача спростовуються наступним.

Послуги у сфері консультування з питань інформатизації ТОВ «ГлобалЛоджик Україна»здійснювало частково власними силами та із залученням субєктів підприємницької діяльності (далі - СПД) (постачальників послуг-резидентів), а саме: СПД ОСОБА_6, СПД ОСОБА_7, СПД ОСОБА_8, СПД ОСОБА_9, СПД ОСОБА_10, СПД ОСОБА_11, СПД ОСОБА_12, СПД ОСОБА_13, СПД ОСОБА_14, СПД ОСОБА_15, СПД ОСОБА_16, СПД ОСОБА_17, СПД ОСОБА_18, СПД ОСОБА_19, СПД ОСОБА_20, СПД ОСОБА_21, СПД ОСОБА_22, СПД ОСОБА_23, СПД ОСОБА_24, СПД ОСОБА_25, СПД ОСОБА_26, СПД ОСОБА_27, СПД ОСОБА_28 та іншими, що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами про надання послуг, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) і не заперечується відповідачем.

Як вбачається з листа Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві від 25.08.2011 року №21-10/3850 станом на 15 серпня 2011 року інформація про представництва іноземних компаній з назвами «Бонус Технолоджі, Інк.»(«BONUS TECHNOLOGY, INC.»), «Validio Software, LLC», «ГлобалЛоджик Ізраїль LTD», «ГлобалЛоджик, Інк.»(«GLOBALLOGIC INC.») в ЄДРПОУ не значиться.

Послуги у сфері консультування з питань інформатизації, що надавались позивачем нерезидентам полягали, зокрема, в аналізі потреб замовника, визначенні необхідної функціональності програмного забезпечення, обробці даних замовників за допомогою обчислювальних засобів шляхом тестування і виявлення недоліків у програмному забезпеченні із відображенням результатів у спеціалізованих інформаційних системах замовника, наданні порад щодо усунення виявлених недоліків та шляхів вдосконалення програмного забезпечення.

Інженери та інженери-програмісти, яких ТОВ «ГлобалЛоджик Україна»залучало для надання послуг, надавали послуги нерезидентам через мережу Інтернет із використанням компютерних систем.

Підрядники позивача передавали результати своєї роботи замовникам з використанням мережі Інтернет як засобу доступу до компютерних систем, що знаходяться на серверах замовників за межами території України, та здійснювали модифікацію певних масивів даних, параметрів роботи систем на стороні замовника, безпосередньо у програмному забезпеченні замовника, у режимі реального часу за рахунок систем електронного доступу, за допомогою мережі Інтернет.

Співпраця позивача та компаній-нерезидентів «Бонус Технолоджі, Інк.»(США), «Validio Software, LLC»(США), «Глобаллоджик Ізраїль Ltd»(стара назва «InterObject Ltd»(Ізраїль) та «ГлобалЛоджик, Інк.»(США) щодо надання консультаційних послуг відповідно до контрактів протягом періоду з 01.04.2008 року по 30.09.2010 року була організована таким чином: кінцеві споживачі консультаційних послуг (нерезиденти, юридичні особи, зареєстровані у США, Франції, Великобританії та інших країнах) укладали контракти з надання послуг з компаніями «Бонус Технолоджі, Інк.», «Validio Software, LLC», «Глобаллоджик Ізраїль Ltd», «ГлобалЛоджик, Інк.», які підписували з позивачем Технічні завдання, відповідно до яких зазначені компанії доручали позивачу надати кінцевим споживачам консультаційні послуги за проектами, переліченими у Технічних завданнях. Позивач для виконання контрактів про надання послуг, укладених ним з компаніями «Бонус Технолоджі, Інк.», «Validio Software, LLC», «Глобаллоджик Ізраїль Ltd», «ГлобалЛоджик, Інк.», залучав підрядників інженерів з компютерних систем та інженерів-програмістів, з якими позивач укладав договори. Компанії «Бонус Технолоджі, Інк.», «Validio Software, LLC», «Глобаллоджик Ізраїль Ltd», «ГлобалЛоджик, Інк.»забезпечували підрядникам позивача доступ до віддалених компютерних серверів та програмного забезпечення кінцевих споживачів консультаційних послуг. Підрядники позивача в режимі реального часу тестували та аналізували програмне забезпечення, зокрема, з використанням мережі Інтернет на віддалених компютерних серверах кінцевих споживачів послуг.

Послуги із надання доступу до мережі Інтернет протягом періоду з 01.04.2008 року по 30.09.2010 року позивачу надавали: Закрите акціонерне товариство «ДАТАГРУП»згідно Договорів №Х2/1-276 від 01.02.2008 року та №ІНК.2508/2007 від 02.08.2007 року; Товариство з обмеженою відповідальністю «СТМ Нетворкс»згідно Договору про надання послуг №4-0408 від 01.04.2008 року, Договору на абонентське обслуговування №5-0408 від 01.04.2008 року; Товариство з обмеженою відповідальністю «Дабл-Ю Нет»згідно Договору про надання телекомунікаційних послуг №ВК-914-03/09 від 20.03.2009 року.

Підрядники позивача із використанням програмного забезпечення кінцевих споживачів, яке знаходилось на віддалених компютерних серверах, через мережу Інтернет вносили дані, отримані в результаті аналізу та тестування програмного забезпечення, а також на регулярній основі готували та направляли кінцевим споживачам узагальнюючі звіти щодо недоліків та шляхів покращення роботи програмного забезпечення кінцевих споживачів та рекомендації щодо розробки нового програмного забезпечення.

Компанії «Бонус Технолоджі, Інк.», «Validio Software, LLC», «Глобаллоджик Ізраїль Ltd», «ГлобалЛоджик, Інк.»приймали послуги позивача, надані із залученням підрядників, про що сторони підписували відповідні акти приймання наданих послуг, та оплачували надані позивачем послуги.

ТОВ «ГлобалЛоджик Україна»приймало та оплачувало послуги, надані його підрядниками, про що сторони підписували відповідні акти приймання наданих послуг.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в період, що підлягав перевірці), об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з: передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом.

Згідно з абзацом 4 підпункту «д»пункту 6.5 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в період, що підлягав перевірці), місцем поставки послуг вважається місце реєстрації покупця або його постійного представництва, а за відсутності такого місця реєстрації - місце постійної адреси або постійного проживання, в разі якщо покупці, яким надаються нижченаведені послуги, проживають за межами митної території України, надають послуги з надання послуг консультантами, інженерами, адвокатами, бухгалтерами, аудиторами, актуаріями та інших аналогічних послуг, а також з обробки даних та надання інформації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем.

В матеріалах справи наявні відповіді позивача на письмові запити ДПІ у Голосіївському районі м. Києва №2690 від 08.02.2011 року, №2725 від 16.02.2011 року, №2727 від 17.02.2011 року, з яких, зокрема, вбачається, що послуги, що надавались ТОВ «ГлобалЛоджик Україна»нерезидентам, полягають у здійсненні консультаційної діяльності у сфері інформатизації, а саме: консультування у сфері інформаційних систем щодо апаратних засобів і повязаного з ними програмного забезпечення, попередні дослідження і консультування у сфері методології розроблення інформаційних систем, розробки детальних технічних завдань, консультування та дослідження програмного забезпечення згідно технічних завдань з метою виявлення недоліків у його роботі, надання консультацій щодо усунення таких недоліків, підтримки та супроводження існуючого програмного забезпечення, аналізу програмного забезпечення на предмет можливої оптимізації алгоритмів та структур даних, дослідження характеристик роботи програм під навантаженням, розробки технічної документації до програмного забезпечення та інші подібні послуги, чим спростовуються посилання відповідача щодо неможливості визначення конкретних послуг, що надавались позивачем.

Також ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначила, що до перевірки позивачем не надано первинних документів відповідно до яких здійснювалось приймання-передача компютерних програм та програмного забезпечення.

ТОВ «ГлобалЛоджик Україна»не надано відповідачу зазначених документів, оскільки відповідно до Контрактів не отримувало компютерні програми та програмне забезпечення, оскільки доступ позивача до таких програм здійснювався через мережу Інтернет. Згідно з Контрактами позивач не ввозив в Україну жодні компютерні програми або програмне забезпечення, що підтверджується Технічними завданнями до Контрактів, в п.4.1 яких зазначено, що програмне забезпечення не надавалось.

Таким чином, оскільки ТОВ «ГлобалЛоджик Україна»відповідно до контрактів надавало послуги нерезидентам, що не мають постійного представництва в Україні, із залученням консультантів та інженерів, а зміст таких послуг полягав, зокрема, в обробці даних і наданні інформації, у тому числі з використанням компютерних систем, такі послуги не є обєктом оподаткування ПДВ.

У судовому засіданні 04.11.2011 року свідки ОСОБА_20, ОСОБА_11, ОСОБА_30, надаючи пояснення, підтвердили, що вони укладали та підписували договори про надання послуг з ТОВ «ГлобалЛоджик Україна», підписували акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), отримували оплату за надані послуги, сплачували єдиний податок. Свідок ОСОБА_20, зокрема, зазначив, що надавав консультації з приводу роботи систем програмного забезпечення, виявлення та можливості усунення помилок у програмному забезпеченні; свідок ОСОБА_11 надавав консультаційні послуги щодо методології розробки програмного забезпечення; свідок ОСОБА_30 надавав консультаційні послуги щодо аналізу якості програмного забезпечення, перевірки програмного забезпечення на наявність помилок.

Отже, суд приходить до висновку, що при наданні послуг у сфері консультування з питань інформатизації покупцям-нерезидентам, ТОВ «ГлобалЛоджик Україна»правомірно не оподатковувало зазначені послуги податком на додану вартість з урахуванням вимог п.6.5 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»з відображенням в рядку 9.1 «Декларації з податку на додану вартість»(обсяг поставки послуг за межами митної території України або послуг, місце поставки яких визначено відповідно до п.6.5 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»за межами митної території України).

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.04.2008 року по 30.09.2010 року ТОВ «ГлобалЛоджик Україна»задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість в сумі 5022975 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту ТОВ «ГлобалЛоджик Україна»за період з 01.04.2008 року по 30.09.2010 року встановлено його завищення на суму 1996 грн., у тому числі за серпень 2009 року на суму 1996 грн. та зафіксовано порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

03.08.2009 року ТОВ «ГлобалЛоджик Україна» (іменоване згідно договору Замовником), з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю «С.Дж.Р.Груп»(іменоване згідно договору Підрядником), з другої сторони, уклали Договір б/н підряду на будівельно-оздоблювальні роботи, згідно з яким Підрядник зобовязується у встановлений Договором термін провести будівельно-оздоблювальні роботи і установку обладнання в приміщеннях офісу Замовника за адресою: м. Харків, пр.Леніна,47, теоретичний корпус, а Замовник зобовязується прийняти виконані роботи і оплатити визначену в Договорі суму.

На виконання умов зазначеного Договору Товариством з обмеженою відповідальністю «С.Дж.Р.Груп»(далі також ТОВ «С.Дж.Р.Груп») виписано податкові накладні №6149 від 07.08.2009 року на загальну суму 49280, 00 грн. (у тому числі ПДВ 8213,33 грн.) та №6150 від 07.08.2009 року на загальну суму 257 516, 00 грн. (у тому числі ПДВ 42919,32 грн.).

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, обґрунтовуючи свою позицію щодо завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 1996 грн., зазначила, що оскільки Договір б/н підряду на будівельно-оздоблювальні роботи від 03.08.2009 року укладений між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»є нікчемним, то перевіркою не могли бути прийняті до уваги податкові накладні виписані від імені вищевказаного підприємства і, як наслідок, суми податку на додану вартість, які ТОВ «ГлобалЛоджик Україна»сплатило у звязку з виконанням ТОВ «С.Дж.Р.Груп»ремонтно-будівельних робіт у сумі 1996 грн., не підлягають включенню до складу податкового кредиту, оскільки вони не підтверджені податковими накладними.

Проте, суд звертає увагу, що на дату укладення і фактичного виконання Договору б/н підряду на будівельно-оздоблювальні роботи від 03.08.2009 року ТОВ «С.Дж.Р.Груп»(ідентифікаційний код 34981754) було зареєстровано у передбаченому законодавством порядку юридичною особою і платником податку на додану вартість, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №158662, Довідкою АА №188317 з ЄДРПОУ, Свідоцтвом №100039671 про реєстрацію платника податку на додану вартість. ТОВ «С.Дж.Р.Груп»було належним чином уповноважене на виконання ремонтно-будівельних робіт, оскільки мало чинну ліцензію на здійснення будівельної діяльності серії АВ №316541 від 04.06.2007 року, видану Міністерством регіонального розвитку та будівництва України.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення обєкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить зясовувати, зокрема, обставини щодо встановлення спеціальної податкової правосубєктності учасників господарської операції, а саме статус постачальника товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та/або сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

При цьому для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обовязковому порядку необхідно зясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути зясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

ТОВ «С.Дж.Р.Груп»проведено ремонтно-будівельні роботи, що підтверджується Актом здачі-прийняття виконаних робіт згідно Договору б/н підряду на будівельно-оздоблювальні роботи від 03.08.2009 року.

Зазначені обставини свідчать про те, що волевиявлення позивача та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»на укладення договору було вільним та відповідало їх внутрішній волі, а договір спрямований на реальне настання передбачених ним наслідків.

Посилання відповідача на відсутність обовязкових реквізитів на первинних документах не беруться судом до уваги з огляду на те, що в матеріалах справи наявні належним чином завірені копії податкових накладних №6149 та №6150 від 07.08.2009 року, видаткової накладної №6149 від 07.08.2009 року, підписані директором ТОВ «С.Дж.Р.Груп»ОСОБА_31, скріплені печаткою товариства та є такими, що відповідають вимогам законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в період, що підлягав перевірці), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в період, що підлягав перевірці), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, законодавцем визначено підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, повязану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обовязкових реквізитів, визначених Законом України «Про податок на додану вартість»(чинного в період, що підлягав перевірці), та видану субєктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в період, що підлягав перевірці) передбачено порядок обчислення і сплати податку. Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 та п.п. 7.4.1 п. 7.4 зазначеної статті податкова накладна є єдиною підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату покупцем товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Згідно з п.п. 7.2.4 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в період, що підлягав перевірці) право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, відповідно до якої особи, що підпадають під визначення платників податку згідно із статтею 2 Закону України «Про податок на додану вартість», зобов'язані зареєструватися як платники податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного в період, що підлягав перевірці) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Суд також звертає увагу на те, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність включення до складу податкового кредиту ПДВ, що був сплачений позивачем відповідно до Договору б/н підряду на будівельно-оздоблювальні роботи від 03.08.2009 року.

Згідно з Актом перевірки від 01.03.2011 року №121/1-23-20-34423473 підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 15 березня 2011 року №0000322320 стало порушення ТОВ «ГлобалЛоджик Україна»п.5.1, абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року №334/94-ВР.

Перевіркою повноти визначення скоригованих валових витрат за період з 01.04.2008 року по 30.09.2010 року податковим органом встановлено їх завищення ТОВ «ГлобалЛоджик Україна»на загальну суму 159618,00 грн., у тому числі: за ІІІ квартали 2009 року- 159618,00 грн.; за 2009 рік - 159618,00 грн.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій Протоколу №4 Загальних зборів Учасників ТОВ «ГлобалЛоджик Україна»(Рішення Учасника) від 07.07.2009 року, Акту прийому-передачі за Протоколом №4 Загальних зборів Учасників ТОВ «ГлобалЛоджик Україна»(Рішення Учасника від 07.07.2009 року) від 08.07.2009 року, до статутного капіталу ТОВ «ГлобалЛоджик Україна»Компанією «Бонус Технолоджі Інк.»внесені малоцінні необоротні матеріальні активи на загальну суму 159618,00 грн.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року №334/94-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 8.1.3 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду витрати платника податку, зокрема, на придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшого продажу іншим особам чи їх використання як комплектуючих (складових частин) інших основних фондів, призначених для подальшого продажу іншим особам.

Згідно з абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року №334/94-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва прийшла до висновку, що внесок іноземної інвестиції до статутного фонду ТОВ «ГлобалЛоджик Україна»не підтверджено первинними документами, а відтак позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат витрати на загальну суму 159618,00 грн., у тому числі: за ІІІ квартали 2009 року- 159618,00 грн.; за 2009 рік - 159618,00 грн.

Проте, дане твердження відповідача підлягає спростуванню з огляду на таке.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Протокол №4 Загальних зборів Учасників ТОВ «ГлобалЛоджик Україна»(Рішення Учасника) від 07.07.2009 року, Акт прийому-передачі за Протоколом №4 Загальних зборів Учасників ТОВ «ГлобалЛоджик Україна»(Рішення Учасника від 07.07.2009 року) від 08.07.2009 року відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому суд приходить до висновку про правомірність включення до валових витрат малоцінних необоротних матеріальних активів позивачем на загальну суму 159618,00 грн.

Також перевіркою встановлено, що за період з 01.04.2008 року по 30.09.2010 року ТОВ «ГлобалЛоджик Україна»задекларовано амортизаційні відрахування в сумі 17069990 грн.

Перевіркою повноти визначення амортизаційних відрахувань за період з 01.04.2008 року по 30.09.2010 року встановлено їх завищення на суму 650564 грн., в тому числі за ІV кв. 2009 року 198 139 грн., за І кв. 2010 року 172 168 грн., за ІІ кв. 2010 року 149 787 грн.; за ІІІ кв. 2010 року 130 470 грн.

Так, ТОВ «ГлобалЛоджик Україна»віднесло до складу амортизаційних відрахувань витрати, понесені внаслідок виконання умов Договору б/н підряду на будівельно-оздоблювальні роботи від 03.08.2009 року, укладеному між позивачем (іменованим в договорі Замовником) та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»(іменованим в договорі Підрядником). На виконання даного договору між підприємствами підписано Акт здачі-приймання виконаних робіт за адресою м. Харків, пр. Леніна,47 на загальну суму 255663 грн. (у тому числі ПДВ 51132 грн.).

Позивач відніс суму 255663 грн. на збільшення вартості основних фондів 1 групи з нормою амортизації 2%.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва прийшла до висновку, що фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «ГлобалЛоджик Україна» та ТОВ «С.Дж.Р.Груп» носять характер недійсного правочину, оскільки даний правочин не відповідає обовязковим умовам чинності правочину, а саме: частинам 1, 3 та 5 статті 203 Цивільного кодексу України, а тому позивачем в порушення п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року №334/94-ВР завищено суму амортизаційних відрахувань в загальній сумі 19868 грн., в тому числі за ІV кв. 2009 року 5113 грн., за І кв. 2010 року 5011 грн., за ІІ кв. 2010 року 4910 грн.; за ІІІ кв. 2010 року 4813 грн.

Відповідно до п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року №334/94-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), амортизації підлягають, зокрема, витрати на проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Обґрунтовуючи свою позицію вище, суд дійшов висновку про те, що волевиявлення позивача та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»на укладення Договору б/н підряду на будівельно-оздоблювальні роботи від 03.08.2009 року було вільним та відповідало їх внутрішній волі, договір спрямований на реальне настання передбачених ним наслідків, спеціальна податкова правосубєктність ТОВ «С.Дж.Р.Груп»на час укладення договору підтверджена, зокрема, Свідоцтвом №100039671 про реєстрацію платника податку на додану вартість, а тому дані посилання відповідача не приймаються судом до уваги.

Перевіркою встановлено, що внесене до статутного фонду ТОВ «ГлобалЛоджик Україна»майно (іноземна інвестиція) компанією «Бонус Технолоджі Інк.»в порушення п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем було віднесено до 2 та 4 групи основних фондів та в перевіряємому періоді нараховувалась амортизація з відображенням в деклараціях з прибутку підприємств на суму 630696 грн., в тому числі по кварталам: ІV кв. 2009 року 193 006 грн., за І кв. 2010 року 167 157 грн., за ІІ кв. 2010 року 144 876 грн.; за ІІІ кв. 2010 року 125 657 грн.

Проте, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до п.п.8.4.1 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року №334/94-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі здійснення витрат на придбання основних фондів балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості їх придбання, з урахуванням транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням, без урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником податку на додану вартість.

Згідно з п.п.8.4.11 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року №334/94-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), для цілей п.8.4 ст.8 цього Закону до придбання основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з включення таких основних фондів та нематеріальних активів до складу статутного капіталу такої іншої особи, із подальшим включенням основних фондів до відповідних груп.

Таким чином, ТОВ «ГлобалЛоджик Україна»мало право збільшити вартість основних фондів у звязку із надходженням інвестиції від учасника позивача - компанії «Бонус Технолоджі Інк.».

Згідно з п.1.28 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року №334/94-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) інвестиція - господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно.

Отже, здійснивши внесок до статутного капіталу ТОВ «ГлобалЛоджик Україна», компанія «Бонус Технолоджі Інк.»придбала корпоративні права та продала основні фонди, а ТОВ «ГлобалЛоджик Україна»- продало корпоративні права і придбало основні фонди. Відтак, витрати, яких зазнав позивач у звязку з включенням інвестиції до основних фондів, визначаються вартістю корпоративних прав, які отримує інвестор.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про правомірність збільшення ТОВ «ГлобалЛоджик Україна»балансової вартості 2 і 4 групи основних фондів на загальну суму 1493517 грн. відповідно до п.п. 8.4.1 та п.п. 8.4.11 п.8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно п.п. 8.6.1 п.8.6 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року №334/94-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал), зокрема, група 2 - 10 відсотків; група 4 - 15 відсотків.

Отже, позивачем правомірно із дотриманням п.п. 8.6.1 п.8.6 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»нараховано амортизацію основних фондів 2 і 4 групи загальною вартістю 1493517 грн. за ставками відповідно 10% та 15%.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ «ГлобалЛоджик Україна»із дотриманням положень законодавства збільшило балансову вартість основних фондів та правомірно нараховувало протягом періоду з 01.04.2008 року по 30.09.2010 року на основні фонди амортизаційні відрахування.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України (чинного на момент винесення Акту перевірки від 01.03.2011 року №121/1-23-20-34423473), посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник відповідача не надав суду належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість висновків перевірки та правомірність винесених податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 15 березня 2011 року №000332320, від 15 березня 2011 року №0000322320 прийняті ДПІ у Голосіївському районі м. Києві необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, а тому позовні вимоги ТОВ «ГлобалЛоджик Україна»є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 15 березня 2011 року №000332320.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 15 березня 2011 року №0000322320.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний 14.11.2011 року.

Суддя Є.В. Аблов