Постанова № 19994284, 07.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 листопада 2011 року <Час проголошення >№ 2а-8494/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Добрівської Н.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Шаповалової К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Ірпінської обєднаної Державної податкової інспекції

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Земля для людей»

простягнення податкової заборгованості В С Т А Н О В И В:

09 червня 2011 року Ірпінська ОДПІ звернулась до суду з позовом до ТОВ «Земля для людей» про стягнення податкової заборгованості.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що у відповідача утворилась заборгованість зі слати податку з власників наземних транспортних засобів, орендної плати з юридичних осіб та комунального податку у зазначеному розмірі, яка на день звернення до суду відповідачем не сплачена. Заходи по погашенню податкового боргу щодо боржника вичерпано і не призвели до погашення боргу, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Враховуючи, що позивачем заявлено вимоги, передбачені п.4 ч.1 ст.183-2 КАС України, які не стосуються прав, свобод, інтересів та обовязків третіх осіб, ухвалою суду відкрито скорочене провадження у справі та встановлено відповідачу строк для подання заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову.

Частиною 4 статті 183-2 КАС України передбачено, що у разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

14.07.2011 року через загальний відділ документального обігу до суду надійшло клопотання від позивача про зміну позовних вимог по позовній заяві про стягнення податкової заборгованості, а саме, позивач просить надати дозвіл суду на стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, а також, на стягнення на користь Держави податкового боргу за рахунок готівки, що належить відповідачу.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі та своєю ухвалою призначив розгляд даної справи за загальними правилами КАС України.

Ухвали суду та судові повістки були направлені за адресою відповідача, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Проте кореспонденція суду повернулась з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Враховуючи, що кореспонденція суду не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин, суд вважає, що вона вручена належним чином.

18.10.2011 року позивачем у судовому засіданні було подано заяву про внесення уточнення до заяви про зміну позовних вимог. Одночасно представником заявлено клопотання про розгляд справи у його відсутність.

07.11.2011 року сторони у судові засідання не зявились, повідомлені про день, час і місце його проведення у відповідності із вимогами ст.35 КАС України.

З огляду на зазначене та у відповідності з вимогами ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, розглянувши наявні у справі документи і матеріали, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ «Земля для людей» (код ЄДРПОУ 30407039) перебуває на обліку в Ірпінській ОДПІ як платник окремих податків та платежів у бюджет згідно довідки №374 від 07.06.2011 року та відповідно до вимог ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) та у п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, який набрав чинність з 01.01.2011 року, зобовязаний сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

На підставі акта №35 від 29.01.2010 року про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин, яким було встановлено факт порушення відповідачем ст.5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машині механізмів», п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-III (далі по тексту Закон № 2181-III) (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), а саме, товариством несвоєчасно сплачено податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машині механізмів за ІІ квартал 2008 року позивачем винесено податкове повідомлення-рішення за №0000471730/0/35 від 29.01.2010 року про нарахування на підставі п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону №2181-III (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) штрафних санкцій у сумі 216,75 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення отримане повноважним представником відповідача 17.02.2010 року.

На момент виникнення спірних правовідносин спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовувалися до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон № 2181-III.

Згідно пункту 1.11 статті 1 Закону № 2181-III податкова декларація це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обовязкового платежу).

Згідно п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону № 2181-III платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Пунктом п.5.1 ст.5 вказаного Закону встановлено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 зазначеної статті, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону № 2181-III, узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

ТОВ «Східні регіони»до податкового органу було подано розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машині механізмів за 2008 рік у розмірі 15721,00 грн., за 2009 рік 13390,00 грн., за 2010 рік 11373,00 грн., в яких відповідач самостійно визначив суму податкових зобовязань із сплати зазначеного податку.

Відповідачем самостійно визначено суму податкового зобовязання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у наступних деклараціях:

- за 2009 рік у загальному розмірі 40433,66 грн. (зі щомісячною сплатою 3369,47 грн.);

- за 2010 рік у загальному розмірі 93634,56 грн. (зі щомісячною сплатою 7802,88 грн.);

- за 2011 рік у загальному розмірі 93634,56 грн. (зі щомісячною сплатою 7802,88 грн.).

Товариством, також, подано до податкового органу декларації по комунальному податку, у яких самостійно визначив суми податкового зобовязання у наступних розмірах:

- за лютий 2009 року 122,40 грн.;

- за березень 2009 року 103,70 грн.;

- за квітень 2009 року 91,80 грн.;

- за січень 2010 року 90,10 грн.;

- за лютий 2010 року 86,70 грн.;

- за березень 2010 року 86,70 грн.;

- за четвертий квартал 2010 року 79,90 грн.

На виконання вимог п.п.6.2.1, п.п.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону № 2181-ІІІ Ірпінською ОДПІ було направлено відповідачу податкові вимоги:

- перша податкова вимога від 04.11.2008 року № 1/390 на суму 13344,04 грн. (розміщена на дошці податкових оголошень відповідно до акта №37 від 17.12.2008 року);

- друга податкова вимога від 21.01.2009 року № 2/41 на суму боргу у розмірі 22418,70 грн. (розміщена на дошці податкових оголошень відповідно до акта №2 від 02.02.2009 року).

Відповідно до облікових карток платника податку та довідки про суми податкової заборгованості станом на 31.05.2011 року сума податкового боргу відповідача у загальному розмірі складає 258058,20 грн. (з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машині механізмів 27829,96 грн., з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності 229658,99 грн., з комунального податку 569,25 грн.).

Згідно із визначенням, наведеним у п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, податковий борг сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Відповідно до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом п.95.1 ст.95 Податкового Кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а вразі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно ч.1 п.95.3 ст.95 Податкового Кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності та виходячи з встановленого судом факту наявності у відповідача податкового боргу внаслідок несплати узгоджених податкових зобовязань, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь сторони, звільненої від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись вимогами ст.ст.69-71, 94, ст.ст.112, 136, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Ірпінської обєднаної Державної податкової інспекції задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Земля для людей»(код ЄДРПОУ 30407039, адреса: 03069, м. Київ, вул. Петра Заломова, 1-а, кв.29) заборгованість зі сплати з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машині механізмів у розмірі 27829,96 грн., з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності 229658,99 грн., з комунального податку 569,25 грн. всього на загальну суму 258058 (двісті пятдесят вісім тисяч пятдесят вісім) гривень 20 коп.

Погашення суми податкового боргу здійснити шляхом стягнення коштів з банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Земля для людей», які перерахувати:

- з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машині механізмів у розмірі 27829,96 грн. на р/р №32211807700008, одержувач МБ м. Буча, ідентифікаційний код 23569441, банк одержувача: ГУ ДКУ в Київській області, м. Київ, МФО 821018 код платежу 12020100;

- орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на суму 229658,99 грн. на р/р №33217812700008 одержувач МБ м. Буча, ідентифікаційний код 23569441, банк одержувача: ГУ ДКУ в Київській області, м. Київ, МФО 821018 код платежу 13050200;

- комунального податку на суму 569,25 грн. на р/р №33212828700008 одержувач МБ м. Буча, ідентифікаційний код 23569441, банк одержувача: ГУ ДКУ в Київській області, м. Київ, МФО 821018 код платежу 16010200.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяН.А. Добрівська