Постанова № 19994124, 31.10.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 жовтня 2011 року                     № 2а-12132/11/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі:

Судді Добрянської Я.І.

Розглянувши відповідно до ч.6 ст.128 КАС України в порядку письмового провадження справу

за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопромсервіс К»

третя особа Державний реєстратор Святошинського району м. Києва

про припинення юридичної особи,

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув (заява про розгляд справи за відсутності представника позивача)

від відповідача: не прибув

від третьої особи: не прибув

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопромсервіс К», третя особа - Державний реєстратор Святошинського району м. Києва про припинення юридичної особи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.08.2011 р., відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. ст.183-2 КАС України, було відкрито скорочене провадження у справі № 2a-12132/11/2670 та запропоновано відповідачу у строк до 05.09.2011 р. або у десятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття скороченого провадження надати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача.

Також, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.08.2011 р. про відкриття скороченого провадження у справі № 2a-12132/11/2670 було зобов’язано позивача в строк до 05.09.2011 р. подати до суду актуальний витяг з ЄДРПОУ відносно відповідача, з метою належного встановлення його місцезнаходження.

Ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.08.2011 р. про відкриття скороченого провадження у справі № 2a-12132/11/2670, що була скерована на адресу відповідача, зазначену в адресній частині позовної заяви, повернулася до суду з відміткою поштового відділення «не повна адреса».

Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

07.09.2011 р. до канцелярії суду позивачем було надано витяг з ЄДРПОУ відносно відповідача станом на 05.09.2011 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.09.2011 р. справу № 2a-12132/11/2670 було призначено до розгляду в судовому засіданні на 31.10.2011 р.

В судове засідання сторони не прибули та не скерували своїх представників, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання, докази чого містяться в матеріалах справи.

Однак, 31.10.2011 р. позивачем до канцелярії суду було подано заяву про розгляд справи № 2a-12132/11/2670 за відсутності представника позивача.

Згідно до ч. 1 ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на викладене, суд ухвалив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідач протягом тривалого часу –більше року не звітує до податкових органів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технопромсервіс К»(ідентифікаційний номер 24743786) зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності Ленінградською районною у м. Києві державною адміністрацією 24.04.1997 р. за адресою: м. Київ, пр-т 50-річчя Жовтня, 9-Ж.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технопромсервіс К»знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Святошинському районі м. Києва.

З довідки Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва № 1800/9/15-128 від 12.03.2011 р. вбачається, що відповідач не звітує до податкового органу з моменту реєстрації.

Також, відповідно до довідки Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва № 1800/9/15-128 від 12.03.2011 р., відповідач заборгованості перед бюджетом не має.

Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування»передбачені обов’язки платників податків і зборів (обов’язкових платежів), а саме платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані:

1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами;

2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів);

3) сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни;

4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи під час перевірки, що проводиться державними податковими органами, зобов'язані давати пояснення з питань оподаткування у випадках, передбачених законами, виконувати вимоги державних податкових органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт про проведення перевірки.

Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". У разі ліквідації юридичної особи заборгованість з податків і зборів (обов'язкових платежів) сплачується у порядку, встановленому законами України. У разі укладення мирової угоди у процедурі провадження у справі про банкрутство заборгованість з податків і зборів (обов'язкових платежів) сплачується у розмірах, визначених мировою угодою, укладеною у порядку, встановленому законами України.

В статті 4 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців” визначено поняття державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Згідно з ч. 2 ст. 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців” підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Згідно зі статтею 247 Господарського кодексу України, у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації.

Як встановлює норма п. 6 ст. 58 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання ліквідується:

за ініціативою осіб, зазначених у частині першій цієї статті;

у зв'язку із закінченням строку, на який він створювався, чи у разі досягнення мети, заради якої його було створено;

у разі визнання його в установленому порядку банкрутом, крім випадків, передбачених законом;

у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15.05.2003 р. № 755-IV, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця проводиться у разі:

прийняття фізичною особою-підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності;

смерті фізичної особи-підприємця;

постановлення судового рішення про оголошення фізичної особи померлою або визнання безвісно відсутньою;

постановлення судового рішення про визнання фізичної особи, яка є підприємцем, недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності;

постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця є:

визнання фізичної особи-підприємця банкрутом;

провадження нею підприємницької діяльності, що заборонена законом;

неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Згідно з п. 17 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. № 509, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до п.п.20.1.12 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, передбачено право органів державної податкової служби звертатися у передбачених законом випадках до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Статтею 16 Податкового Кодексу України передбачені обов'язки платника податків, а саме: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Невиконання цих норм тягне за собою скасування державної реєстрації у судовому порядку.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень зазначеної статті необхідно позов задовольнити повністю, оскільки у позивача наявні докази неподання відповідачем податкової звітності більше року.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Таким чином, Cуд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі щодо припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопромсервіс К».

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Припинити державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопромсервіс К»(ідентифікаційний номер 24743786, адреса: м. Київ, пр-т 50-річчя Жовтня, 9-Ж), зареєстрованого Ленінградською районною у м. Києві державною адміністрацією 24.04.1997 р.

3.          Зобов’язати державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців запис про судове рішення, провести припинення держаної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопромсервіс К»відповідно до чинного законодавства та повідомити органи статистики, Державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та Товариство з обмеженою відповідальністю «Технопромсервіс К»щодо якого постановлено судове рішення про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців такого запису.

4.          Постанову надіслати сторонам у справі та державному реєстратору.

Постанова набирає законної сили відповідно ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська