Постанова № 19993922, 14.12.2011, Чернігівський окружний адміністративний суд

14.12.2011 Справа № 2а/2570/6095/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

<Список >

13 грудня 2011 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіТкаченко О.Є.,

за участю секретаря Серкіної О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТФ Кабель Україна» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

29.11.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТФ Кабель Україна» (далі ТОВ«ТФ Кабель Україна») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі ДПІ у м.Чернігові). В ході судового розгляду справи позивач змінив позовні вимоги та остаточно просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернігові від 27.09.2011 року №0014961510, яким позивачу зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 33312388,00 грн. Свої позовні вимоги мотивує тим, що ТОВ«ТФ Кабель Україна» за 1 квартал 2011року задекларувало відємне значення обєкту оподаткування в сумі 374439680,00 грн. За результатами діяльності 1 кварталу 2011 року товариством отримані збитки в сумі 4127292,00 грн. В декларації за 2 квартал 2011року відображено суму 37439680,00 грн., оскільки розрахунок обєкта оподаткування за наслідками 2 кварталу 2011 року здійснюється з урахуванням відємного значення, отриманого платником податку за 1 квартал 2011 року. Таким чином, при складанні декларацій з податку на прибуток ТОВ«ТФ Кабель Україна» керувалось положеннями Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994року № 334. Порядок обліку відємного значення обєкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів здійснювався відповідно до ст. 6 вказаного Закону. У 2011 році сума відємного значення, яка виникла у 2010 році, підлягає включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Тому ТОВ«ТФ Кабель Україна» відображено у декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року відємне значення обєкту оподаткування попереднього звітного періоду. Позивач наголошує на тому, що розрахунок обєкта оподаткування за наслідками 2, 2-3, 2-4 кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням відємного значення, отриманого платником податку за 1 квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого відємного значення. Відємне значення визначається з урахуванням збитків попередніх періодів, які є витратами звітного періоду, та не визначається окремо від них. За таких обставин позивач вважає, що ним правомірно відображено збитки попередніх податкових періодів у складі витрат 1 кварталу 2011 року, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернігові від 27.09.2011 року №0014961510 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача змінені позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та зазначив, що в результаті проведеної камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток встановлено порушення ТОВ«ТФ Кабель Україна» п. 150.1 ст. 150 з урахуванням п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, про що складено акт перевірки від 15.09.2011 року № 626/15-124. Відповідно п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками 1 кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат 2 календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками 2, 2-3, 2-4 кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за 1 квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Тобто даною нормою, зокрема п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, законодавець врегульовує питання включення відємного значення обєкта оподаткування з податку на прибуток в перехідному періоді, а саме 1-2 квартал 2011 року. Законодавцем також визначено, що розділ ІІІ Податкового кодексу України “Податок на прибуток підприємств”, у тому числі і п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України щодо витрат попереднього періоду та наступних періодів, застосовується починаючи саме з 01.04.11 р., тобто 2 кварталу. А в п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України Перехідних положень ПКУ встановлено, що у 2 кварталі 2011року враховується відємне значення саме отримане в 1 кварталі 2011 р. Що стосується відображення відємного значення обєкта оподаткування з податку на прибуток у декларації, то слід зазначити, що в рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємства, форма якої затверджена наказом ДПА України від 28.02.2011 р. №114, відображається відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (відємне значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або відємне значення обєкта оподаткування за 1 квартал 2011року. Тобто, знову ж таки в перехідний період 1-2 кварталу 2011 року йдеться про врахування відємного значення саме 1 кварталу 2011 року (без урахування відємного значення обєкта оподаткування за підсумками 2010 року). Отже, виходячи з положень п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України вбачається, що до складу відємного значення другого кварталу 2011 року включається виключно відємне значення обєкта оподаткування, отримане субєктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за 1 квартал 2011 р. без врахування відємного значення, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 р. Тобто, норми Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” у 2 кварталі поточного року застосовуватись не можуть. Враховуючи те, що у звязку із набранням 01.04.2011 р. чинності розділом ІІІ Податкового кодексу України та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року відємного значення обєкта оподаткування, окрім того що виник за результатами діяльності у 1 кварталі 2011 р., відємне значення обєкта оподаткування 2010р., що увійшло до 1 кварталу 2011 р. відповідно до п.22.4 ст.22 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” до складу відємного значення 2 кварталу 2011 р. не включається. За результатами перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 27.09.2011 року №0014961510, яким позивачу зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 33312388,00грн. Представник відповідача вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а тому не підлягає скасуванню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ«ТФ Кабель Україна» (ідентифікаційний код-32194971) зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 22.01.2008року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 581138 (а.с. 25).

Судом встановлено, що працівниками ДПІ у м. Чернігові проведено камеральну перевірку за звітний податковий період 2 квартал 2011 року декларації з податку на прибуток платника податку ТОВ«ТФ Кабель Україна», за результатами якої складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 15.09.2011 року №626/15-124 (а.с.8-11).

Перевіркою встановлено порушення п. 150.1 ст. 150 з урахуванням п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, ТОВ«ТФ Кабель Україна» 19.09.2011року за № 652 подано до податкового органу заперечення до акту перевірки (а.с.12-13).

Листом від 26.09.2011 року за № 15680/10/15-119 ДПІ у м. Чернігові повідомила ТОВ«ТФ Кабель Україна», що у звязку із набранням 01.04.2011 року чинності розділом ІІІ Податкового кодексу України та відсутністю у ньому посилання на врахування у 2 кварталі 2011 року відємного значення обєкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у 1 кварталі 2011 року, відємне значення обєкта оподаткування 2010 року, що увійшло до 1 кварталу 2011 року відповідно до п.22.4 ст.22 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” до складу відємного значення 2 кварталу 2011 року не включається (а.с.14-15).

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.09.2011 року №0014961510, яким позивачу зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 33312388,00грн. (а.с. 16).

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ«ТФ Кабель Україна» подано до ДПА у Чернігівській області скаргу.

Рішенням про результати розгляду скарги від 24.10.2011 року № 1938/10/25-020 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 27.09.2011 року №0014961510, а скаргу позивача-без задоволення (а.с. 18-19).

Також ТОВ«ТФ Кабель Україна» подано скаргу до Державної податкової служби України.

Рішенням про результати розгляду скарги від 07.11.2011 року № 5805/6/10-2115 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 27.09.2011 року №0014961510 та рішення ДПА у Чернігівській області від 24.10.2011 року № 1938/10/25-020, а скаргу позивача-без задоволення (а.с. 20-22).

Відповідно до ст.150 Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей абзацу першого цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.

Орган державної податкової служби не може відмовити у прийнятті податкової декларації, яка містить від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, з причин наявності такого від'ємного значення.

У разі якщо від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування декларується платником податку протягом чотирьох послідовних податкових періодів, орган державної податкової служби має право провести позапланову перевірку правильності визначення об'єкта оподаткування. В інших випадках наявність значення такого від'ємного значення не є достатньою підставою для проведення такої позапланової перевірки.

Відповідно до п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Прикінцевих положень Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до абз.5 п.1 розділу ХІХ Прикінцевих положень Податкового кодексу України цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім: розділу III цього Кодексу, який набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при складанні декларації з податку на прибуток у 1 кварталі 2011 року керувався нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". При цьому порядок обліку відємного значення обєкту оподаткування в наступних податкових періодах здійснювався на підставі ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до ст.6 Закону України від 28.12.1994, № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Відповідно до п.22.4 ст.22 цього Закону у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Судом встановлено, що ТОВ«ТФ Кабель Україна» подано до ДПІ у м.Чернігові податкові декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року від 10.05.2011 року та за 2 квартал 2011 року від 08.08.2011 року (а.с. 25-26,27-29).

Так, ТОВ«ТФ Кабель Україна» в декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011року в рядку 04.9 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року» відображено суму 33312388,00 грн.

Згідно поданої звітності за 1 квартал 2011 року підприємство задекларувало від'ємне значення об'єкту оподаткування в сумі 37439680,00 грн. (рядок 8 декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року).

За результатами діяльності виключно 1 кварталу 2011 року підприємством отримано збитки в сумі 4127292,00 грн. ( 37439680,00 грн. 33312388,00 грн.).

В декларації за 2 квартал 2011 року по рядку 06.6 „Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду" відображено суму 37439680,00 грн.

Тобто, в декларації з податку на прибуток підприємства за 1-й квартал 2011 року при розрахунку рядка 08 “Обєкт оподаткування позитивний (+) відємний (-) ((± 03 (± 06) -07)” безпосередньо приймало участь відємне значення минулого податкового періоду (рядок 04.9 декларації з податку на прибуток підприємства), тобто: „+ чи - скоригований валовий дохід поточного періоду” мінус „+ чи - скориговані валові витрати поточного періоду” та мінус „+ чи - сума амортизаційних відрахувань”.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм, позивач дійшов висновку, що в новій декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 28.02.2011 року за № 114, яка складалася позивачем за 2-й квартал 2011 року, і по якій відповідач проводив перевірку, для відображення відємного значення, розрахованого за результатами 1-го кварталу 2011 року, слугує рядок 06.6 “Відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (відємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або відємне значення обєкту оподаткування за 1 квартал 2011 року)”, тобто саме рядок 0.8 декларації з податку на прибуток підприємства за 1-й квартал 2011 року.

Рядок 07 „Обєкт оподаткування від усіх видів діяльності = рядок 01 „Доходи, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування” мінус рядок 04 „Витрати, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування”, який в свою чергу вираховується (тобто бере участь у розрахунку) як сума рядка 05 „Витрати операційної діяльності, в тому числі:” та рядка 06 „Інші витрати”, який в свою чергу (рядок 06) вираховується як сума рядків з 06.1 по 06.6 включно, а рядок 06.6 в декларації за 2-й квартал 2011 року і є тим відємним значенням обєкту оподаткування за 1-й квартал 2011 року, який у відповідності до п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Суд погоджується з висновком позивача та зазначає, що норми Податкового кодексу України є схожими з нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а тому збитки, сформовані в рамках дії Закону, не мають строку давності, та можуть враховуватись у від'ємному значенні з податку на прибуток у II кварталі 2011 року до повного погашення такого від'ємного значення.

Тобто в даному випадку законодавчі норми мають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків, а тому відповідно до пункту 4.1.4 ПКУ визнається презумпція правомірності рішень платника податку, а пункт 56.21 ПКУ вказує, що за умови, коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Крім цього, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" визнано порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд дійшов висновку про порушення прав заявника, гарантованих статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, у зв'язку з тим, що:

відповідне національне законодавство не було чітким та узгодженим і, таким чином, не відповідало вимозі "якості" закону та не забезпечувало адекватність захисту від свавільного втручання у майнові права заявника;

національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника (платника податку), коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.

Відповідно до п. 44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За змістом вищезазначених норм, відповідні витрати вважаються сформованими платником податку правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарських операцій платника податків у податковому обліку фактичним даним, що відповідачем також не було доведено.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як субєкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи те, що позивачем при поданні декларації з податку на прибуток за 2квартал 2011 року були дотриманівсі вимоги законодавства, а тому позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 27.09.2011 року №0014961510 з підстав, наведених позивачем у позовній заяві, підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З поданого платіжного доручення вбачається, що позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2823,00 грн. (а.с. 2).

Проте, згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674 за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір в розмірі 0,03 розміру мінімальної заробітної плати (28,23 грн.).

Тому суд приходить до висновку, що стягненню з Державного бюджету України на користь ТОВ «ТФ Кабель Україна» підлягає 28,23 грн.

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТФ Кабель Україна» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 27.09.2011 року №0014961510.

Стягнути з Державного бюджету України (місцевий бюджет м.Чернігова, р/р31419537700002 ГУДК України в Чернігівській області, код22825965, МФО853592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТФ Кабель Україна» 28,23 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ткаченко О.Є.