Постанова № 19992889, 12.07.2011, Сумський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
12.07.2011
Номер справи
2а-1870/3842/11
Номер документу
19992889
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України

КОПІЯ

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2011 р. Справа № 2a-1870/3842/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколов В.М.

за участю секретаря судового засідання - Шаповал Є.А.,

представника позивача - Гордієнко Л.В.,

представників відповідача - Марченка О.О.,

- Сумцової С.В.,

- Літвінової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №2a-1870/3842/11 за позовом приватного спеціалізованого підприємства "УкрРосХим" до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулось приватне спеціалізоване підприємство «УкрРосХим» (далі по тексту позивач, ПСП «УкрРосХим») до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі відповідач, ДПІ в м. Суми), в якому просить суд:

- визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 27 травня 2011 року №000542314/0/42177, яким позивачеві донараховано податок на прибуток в сумі 441768,00 грн.;

- визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 27 травня 2011 року №000552314/0/42183, яким позивачеві донараховано податок на прибуток в сумі 844190,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що, на його думку, висновки посадових осіб податкового органу про безпідставне формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ по господарським операціям ПСП «УкрРосХим» щодо придбання аміачної селітри у ТОВ «Хімпромбуд», з ТОВ «Далерт Еліт» щодо надання маркетингових послуг, з ТОВ «Соллі» щодо надання послуг з розвантаження, навантаження, фасовки мінеральних добрив та промивки вагонів та щодо виключення з податкового кредиту суми податку на додану вартість сплаченого у складі вартості робіт повязаних з будівництвом ТОВ «Промбудівельник Делюкс» нежитлових будівель є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності. Позивач наполягає, що зазначені господарські операції носили реальний характер та безпосередньо повязані з господарською діяльністю ПСП «УкрРосХим», а висновки про нікчемність зазначених правочинів не відповідають дійсному волевиявленню його сторін.

Відповідач з позовом не погодився, з підстав викладених в запереченні, зазначивши при цьому, що документи первинного, бухгалтерського та податкового обліку, які були підписані з боку позивача та його контрагентів, а саме: ТОВ «Хімромбуд», ТОВ «Далерт Еліт», ТОВ «Соллі», ТОВ «Промбудівельник Делюкс» були виписані без наміру створити реальні правові наслідки. Оскільки, фактично, як було встановлено під час перевірки посадовими особами ДПІ в м. Суми, роботи за даними первинними документами не виконувалися, а були складені з єдиною метою надати ПСП «УкрРосХим» податкову перевагу у вигляді незаконного права на формування валових витрат та податкового кредиту з відповідним ухиленням від оподаткування податком на прибуток та податковим на додану вартість, що в свою чергу, призвело до ненадходження податків до бюджету.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі.

Представники відповідача проти позову заперечували.

Суд, заслухавши представника позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 11.12.1997 року Рішенням засновника затверджено статут ПСП «УкрРосХим» та зареєстровано відділом державної реєстрації субєктів підприємницької діяльності Сумської міської ради 17.12.1997 р. в якості юридичної особи.

09.01.1998 р. підприємство взято на облік в якості платника податків у ДПІ в м. Суми. Протягом періоду, що перевірявся, ПСП «УкрРосХим» було платником податку на прибуток та податку на додану вартість.

У період з 21.03.2011 р. по 04.05.2011 р. ДПІ в м. Суми проведено документальну планову виїзну перевірку ПСП «УкрРосХим» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р., в ході якої посадовими особами ДПІ в м.Суми було складено акт №3036/2314/13996998/37 від 12.05.2011 р. (а.с.12-77), де зафіксовано виявлені порушення:

- п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ч. 1,2 ст. 228, пп. 1,2 ст. 215, ч. 1,5 ст. 203 Цивільного кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 353414,00 грн.;

- пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ч. 1,5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст.. 215, 228, 202 Цивільного кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 675352,00 грн.;

- пп. 4.2.1 абз «г» пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п 8.1 ст. 8, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету на суму 2339,06 грн.

На підставі акту перевірки, ДПІ в м. Суми прийнято податкові повідомлення - рішення від 27.05.2011 року №000542314/0/42177, яким ПСП «УкрРосХим» визначено суму грошового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 353414 грн за основним платежем і 88354 грн. за штрафними санкціями, та №000552314/0/42183, яким позивачу визначено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 675352 грн. за основним платежем, і 168838 грн. за штрафними санкціями.

Підставами для прийняття оскаржуваних рішень послугували наступні висновки посадових осіб податкового органу.

В ході проведення перевірки було встановлено укладення договорів №24/11-01 від 24.11.2010 р. та № 10/12-01 від 10.12.2010 р. між ПСП «УкрросХим» та TOB «Хімпромбуд» на поставку аміачної селітри. На виконання умов даних договорів ПСП «УкрРосХим» перерахувало на рахунки ТОВ «Хімпромбуд» грошові кошти в сумі 2413360,00 грн., в тому числі ПДВ 402226,66 грн. та отримало податкові накладні на зазначену суму.

У той же час ДПІ в м. Суми були встановлені відомості про взаємовідносини ТОВ «Хімпромбуд» з контрагентами за грудень 2010 року, одним з яких було ТОВ «Мівісс», що поставляло аміачну селітру ТОВ «Хімпромбуд» згідно угоди від 04.11.2010 р. №04/11.

В ході зустрічних перевірок було встановлено відсутність посадових осіб ТОВ «Мівіс» за місцезнаходженням, чисельність працюючих складає 1 особа, в результаті чого посадовими особами ДПІ в м. Суми зроблено висновок про відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів. Враховуючи відсутність умов для ведення господарської діяльності у ТОВ «Мівісс» ДПІ в м. Суми дійшла висновку, що угоди із ТОВ «Хімпромбуд» та відповідно ПСП «УкрРосХим», за якими було сформовано податковий кредит та валові витрати в грудні 2010 року мають ознаки нікчемності за ст.. 228 Цивільного кодексу України.

У звязку з наведеними обставинами позивачеві було донараховано зобовязання з податку на прибуток в сумі 145100 грн. 00 коп. та 116080 грн. 00 коп. по податку на додану вартість.

На переконання суду наведені висновки посадових осіб податкового органу є необґрунтованими з огляду на наступне.

У судовому засіданні було встановлено, що між ПСП «УкрРосХим» та ТОВ «Хімпромбуд» було укладено договори на поставку мінеральних добрив (т.1 а.с.103-109). Від ТОВ «Хімпромбуд» було поставлено аміачну селітру на загальну суму 2196480,00 грн. за податковими накладними:

№307 від 10.12.2010 р. на суму 1500000,00 грн., в т.ч. ПДВ 250000,00 грн.,

№310 від 10.12.2010 р. на суму 60000,00 грн., в т.ч. ПДВ 10000,00 грн.,

№311 від 10.12.2010 р. на суму 110480,00 грн., а т.ч. ПДВ 18413,33 грн.,

№312 від 10.12.2010 р. на суму 526000,00 грн., в т.ч. ПДВ 87666,67 грн.

При цьому фактичне виконання зазначених угод підтверджується копіями видаткових накладних, податкових накладних, залізничних товарно-транспортних накладних, виписками з рахунків у банку на підтвердження оплати отриманого товару. Зазначені документи були досліджені в судовому засіданні та наявні в матеріалах справи (т. 2 а.с. 4-27).

В той же час, в судовому засіданні представниками відповідача не заперечувалось фактичне виконання угоди в ланцюгу ТОВ «Хімпромбуд» - ТОВ «УкрРосХім».

При цьому варто зауважити, що висновок про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та ТОВ «Хімпромбуд» ґрунтується виключно на висновках перевірки останнього, викладених в акті № 556/23-23487766 від 17.03.2011 року, що був складений посадовими особами ДПІ у м. Северодонецьку. В даному акті зроблено висновок про укладення ТОВ «Хімпромбуд» нікчемних угод з ТОВ «Мівісс». Висновок про нікчемність даних угод податковим органом було зроблено на підставі припущення про безтоварний характер операцій між ТОВ «Хімпромбуд» та ТОВ «Мівісс», яке було контрагентом даного підприємства. Крім того, ДПІ в м. Суми було встановлено, що ТВ «Мівісс» не знаходиться за місцем державної реєстрації, має лише одного працівника, тому у нього відсутні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності.

В свою чергу, посилаючись на наведені висновки перевірки посадовими особами ДПІ в м. Суми зроблено висновок про нікчемність угод, укладених між позивачем та ТОВ «Хімпромбуд».

Разом з тим, відповідно до п. 5.1. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1. ст. 5 цього ж Закону, до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п. 10.2, 10.4 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д» пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності, своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у звязку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

В розумінні Закону України “Про податок на додану вартість” існують декілька підстав для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, а також сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній.

Так п 7.5. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, для віднесення відповідних сум сплачених у ціні товару до складу валових витрат та податкового кредиту з ПДВ в розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість», не передбачається обовязкова умова про сплату цих сум до бюджету контрагентами. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сум сплачених у складі вартості придбаного товару до валових витрат та податкового кредиту, у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови для цього та має всі документальні підтвердження.

Статтею 228 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачені правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок та встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Варто зауважити, що для встановлення нікчемності правочину за вказаною вище нормою закону, необхідно довести умисел сторін такого правочину на ухилення від сплати податків, що потягне за собою недоотримання державним бюджетом грошових коштів чим спричиняється шкода державі. Такий умисел, серед іншого, може бути встановлений вироком суду в кримінальній справі.

Дана позиція знайшла своє відображення в Постанові пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року.

В судовому засіданні відповідачем не було надано достатніх доказів про наявність такого умислу у позивача.

ПСП «УкрРосХим» має всі необхідні первинні документи, що були досліджені в судовому засіданні, що підтверджують отримання та сплату ним вартості товару. Відповідачем не було доведено нікчемності договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Хімпромбуд», натомість констатація нікчемності правочинів, укладених між ТОВ «Хімпромбуд» та ТОВ «Мівісс» не може мати жодних негативних наслідків для позивача за умови належного виконання ним своїх зобовязань.

Крім того, посадовими особами ДПІ в м. Суми було зроблено висновок, що позивач безпідставно включив до складу валових витрат та податкового кредиту з ПДВ вартість маркетингових послуг, отриманих від ТОВ «Далерт Еліт» на загальну суму 97843 грн.,в наслідок чого йому було донараховано 24461 грн. 00 коп. податку на прибуток та 19569 грн. 00 коп. податку на додану вартість.

В судовому засіданні було встановлено, що згідно договору доручення №17-7 від 06.10.2009р. (т. 1 а.с. 113-116), ТОВ «Далерт-Еліт» зобовязувалось від імені та за рахунок ПСП «УкрРосХим» (довірителя) здійснювати юридичні дії, узгоджені цим договором, а саме:

- укладати договори та підписувати від імені довірителя ПСП "УкрРосХим" та за його рахунок договори постачання, а також інші господарські договори, дозволені діючим законодавством України;

- здійснювати сприяння в пошуку потенційних партнерів для придбання мінеральних добрив, згідно наступного переліку та умов - амофос - за ціною не вище базової -350 дол. США/т;

- приймати консультативну учать в підписанні договірної документації.

Згідно додатку №1 до договору доручення №17-7 від 06 жовтня 2009 року, оплата послуг повіреного складає 2% від суми угоди, а також в разі придбання зазначеного товару за ціною нижче базової різницю між базовою вартістю та вартістю придбання.

Оплата здійснюється в національній валюті України в перерахунку по офіційному курсу НБУ на дату надання послуг.

TOB "Далерт Еліт", листами від 17.12.2009р. №1217-1 та від 09.12.2009 р. №1209-1 (т. 1 а.с. 118-119), повідомив ПСП "УкрРосХим" про пропозицію укласти угоду з TOB Торговий дім "Уралхім" на поставку 312 т. амофосу за ціною 330 дол. США, та 124,8 т. за ціною 325 дол. США.

Актом приймання - передачі виконаних робіт від 28.02.2010 р. згідно договору доручення №17-7 від 06 жовтня 2009 року (т. 1 а.с. 116) сторонами було встановлено, що роботи були виконані в повному обсязі. На виконання договору було укладено контракт № 113-Е/09 від 14.12.2009р. на придбання амофосу (т.2 а.с. 28-31).

Сума винагороди повіреного становила 117411,84 грн. в т.ч. ПДВ 19568,64 грн.

Разом з тим, посадові особи ДПІ в м. Суми порушення обґрунтовують виключно тим, що TOB "Далерт Еліт" перевірити неможливо у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням, а також тим, що договір поставки амофосу між TOB Торговий дім "Уралхім" та ПСП "УкрРосХим" було підписано тільки представниками сторін.

Крім того посадові особи податкового органу зазначили в акті перевірки, що до укладання договору доручення з TOB "Далерт Еліт" у ПСП "УкрРосХим" існували господарські взаємовідносини з TOB «Торговий дім «Уралхім».

Зважаючи на викладені обставини, посадові особи податкового органу дійшли висновку про наявність порушення позивачем Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки, на їх переконання, зазначені послуги фактично не надавались.

Суд не може погодитись з наведеними висновками посадових осіб податкового органу з огляду на наступне.

Акт, яким оформлявся факт отримання агентських послуг TOB "Далерт Еліт", містить всі обов'язкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів: назву послуг, їх вартісне вираження, одиниця виміру, місце та дату складання, посади та підписи уповноважених осіб.

Крім того, фактичне надання послуг за вищенаведеним договором підтверджується тим, що між позивачем та ТОВ «Торговий дім «Уралхім» був укладений договір постачання № 113-Е/09 від 14.12.2009 року (т. 2 а.с. 28-31). Фактичне виконання зобовязань за даним договором також підтверджується копіям вантажно-митних декларацій та інших супровідних документів, що підтверджують належне проведення позивачем імпортної операції (т. 2 а.с. 36-57).

Що стосується посилань посадових осіб ДПІ в м. Суми про неможливість проведення перевірки TOB "Далерт Еліт" у звязку з відсутністю за місцем державної реєстрації, то з таким висновком важко погодитись, оскільки відповідно до витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т. 1 а.с. 120-124) вбачається, що на момент проведення перевірки в реєстрі був відсутній запис про відсутність TOB "Далерт Еліт" за місцем державної реєстрації.

Суд також не приймає до уваги твердження відповідача щодо підписання договору постачання саме позивачем, а не уповноваженою особою TOB "Далерт Еліт", оскільки відповідно до листа TOB "Далерт Еліт" № 11/12-03 від 11.12.2009 року (т. 2 а.с. 58) надісланого на адресу позивача, однією з вимог ТОВ «ТД «Уралхім» є підписання договору службовими особами ПСП «УкрРосХім».

Що стосується посилань посадових осіб податкового органу, що до укладання договору доручення з TOB "Далерт Еліт" у ПСП "УкрРосХим" існували господарські взаємовідносини з TOB Торговий дім "Уралхім", слід зазначити наступне.

Одним з принципів господарювання в Україні, визначених ч. 1 ст. 5 Господарського кодексу України є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом. Змістом цього принципу є те, що субєкт господарювання самостійно визначає напрямки, порядок та способи своєї діяльності.

Натомість, за умови наявності достатніх доказів фактичного надання послуги та отримання від неї позитивного результату, про що зазначалось вище, у посадових осіб податкового органу відсутні повноваження визначені ст. 20 Податкового кодексу для надання оцінки необхідності або доцільності отримання тієї чи іншої послуги.

Таким чином, в порушення ст. 19 Конституції України, посадові особи податкового органу перевищують надані їм повноваження і безпідставно втручаються в господарську діяльністю підприємства.

Варто зазначити, що пункт 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено вичерпний перелік витрат платника податку, що не включаються до складу валових. Серед таких обмежень послуги, які були виключенні ДПІ в м. Суми зі складу валових витрат ПСП "УкрРосХим" відсутні.

Крім того, п.5.11 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не дозволяє встановлювати додаткові обмеження щодо віднесення до складу валових витрат платника податку крім тих обмежень, що зазначені в цьому Законі.

Пунктом 5.3.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи зі змісту вищенаведених норм, жодних вимог щодо обмеження права залучення підприємством третіх осіб для здійснення господарської діяльності вони не містять та, відповідно до вимог п.5.1. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», позивач цілком правомірно сформував валові витрати за рахунок послуг отриманих від TOB "Далерт Еліт".

Крім того, позивачем, відповідно до п.п. 7.2.1 п.п., 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", було правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ сплачені у складі вартості послуг, отриманих від TOB "Далерт Еліт" згідно договору доручення №17-7 від 06.10.2009р. При цьому позивачеві була надана належним чином оформлена податкова накладна.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновку посадових осіб податкового органу про безпідставність включення до складу валових витрат та податкового кредиту з ПДВ вартості маркетингових послуг, отриманих від ТОВ «Далерт Еліт» на загальну суму 97843 грн., в наслідок чого йому було донараховано 24461 грн. 00 коп. по податку на прибуток та 19569 грн. 00 коп. по податку на додану вартість.

Серед іншого, перевіркою також було встановлено безпідставне віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту з ПДВ сум сплачених ТОВ «Соллі» згідно договору підряду №01/04-2010/4 від 01.01.2010 р., внаслідок чого позивачеві визначено зобовязання з податку на додану вартість в сумі 147082 грн. 00 коп. та з податку на прибуток підприємств в сумі 183853 грн. 00 коп.

Обґрунтовуючи зазначені порушення, посадові особи ДПІ в м. Суми зазначили, що для підтвердження відомостей отриманих від платника податків до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва було направлено запит №22659/7/23-149 від 24.03.2011р., відповідь на який станом на день складання акту перевірки не отримано.

Крім того, посадові особи податкового органу посилаються на наступні обставини.

Відсутність TOB "Соллі" за місцезнаходженням позбавляє органи державної податкової служби можливостей отримання підтвердження правомірності формування валових доходів та витрат, а також визначити суму податкового кредиту з ПДВ.

Фактично підприємство знаходиться в м. Києві, а послуги надаються в м. Суми.

TOB "Соллі" не має трудових ресурсів для виконання даного виду послуг, чисельність працюючих на TOB "Соллі" становить 1 особа.

Згідно пояснень, що надані працівниками ПСП "УкрРосХим" - машиніста навантажувача ОСОБА_6, машиніста крану ОСОБА_7, колишнього працівника ОСОБА_8 усі вантажо-розвантажувальні роботи та фасування мінеральних добрив на базі за адресою вул. Харківська, буд. 122 виконувались працівниками ПСП "УкрРосХим". За поясненнями ОСОБА_9 працівників інших організацій, що здійснювали розвантаження, навантаження мінеральних добрив та обмітання вагонів протягом 2009 - 2010 років за адресою вул. Харківська, 122 він не бачив.

На підставі викладених вище обставин, посадові особи ДПІ в м. Суми прийшли до висновку, що угоди між TOB "Соллі" та ПСП "УкрРосХим" мають ознаки нікчемності та укладені про людське око.

Суд не може погодитись з наведеними висновками з огляду на наступне.

В судовому засіданні було встановлено, що предметом договору №01/01-2010/4 від 01 січня 2010 року між ПСП "УкрРосХим" та TOB "Соллі" (т.1 а.с. 139-140) було виконання наступних робіт:

-розвантаження мінеральних добрив з вагонів на склад - 35 грн/тон в т.ч. ПДВ

-відвантаження зі складу на транспорт Покупця -35 грн/тон в т.ч. ПДВ;

-миття вагонів 360 грн/шт в т.ч ПДВ;

-фасування мінеральних добрив - 90,00 грн. /тон в.т.ч. ПДВ;

-розтарювання мінеральних добрив 25 грн/тон, в т.ч. ПДВ;

-розвантаження мінеральних добрив з хопрів на склад 20 грн/тон, в т.ч. ПДВ;

-виготовлення мінеральних добрив - тукосумішей NPK 150 грн/тон, в т.ч. ПДВ;

-розвантаження мінеральних добрив з транспорту постачальника на склад 35 грн/тон в т.ч. ПДВ.

В ході перевірки ДПІ в м. Суми досліджено акти приймання виконаних робіт від 31 березня 2010 року та 30 червня 2010 року та податкові накладні № С-0331006 від 31.03.2010р та № 0630008 від 30.06.2010 р. (т. 1 а. с. 142-145), якими повністю підтверджено факт виконання робіт за договором №01/01-2010/4 від 01 січня 2010 року між ПСП "УкрРосХим" та TOB "Соллі".

При цьому в актах міститься деталізація за видами та обсягами виконаних робіт.

Також варто звернути увагу на пояснення директора ПСП "УкрРосХим", щодо реальності, товарності операцій з надання послуг з навантаження, розвантаження, фасування та миття вагонів надане листом №444 від 21.04.2011 року на запит ДПІ в м. Суми №31628/10/23-1410 від 19.04.2011р.

В поясненні зазначалось, що діяльність якою займається підприємство має сезонний характер, тому недоцільно було утримувати бригаду вантажників у штаті. В період надання послуг TOB "Соллі" козловий кран на підприємстві не використовувався, так як був введений в експлуатацію 13.12.2010р. Враховуючи одночасне надходження на підприємство великої кількості товару протягом 1 -2 кварталу 2010 року, було прийнято рішення залучити для виконання цих робіт TOB "Соллі".

Що стосується посилань посадових осіб ДПІ в м. Суми про неможливість проведення перевірки TOB "Соллі" у звязку з відсутністю за місцем державної реєстрації, то з таким висновком важко погодитись, оскільки відповідно до витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т. 1 а.с. 125-129) вбачається, що на момент проведення перевірки в реєстрі був відсутній запис про відсутність TOB " Соллі " за місцем державної реєстрації.

Натомість в матеріалах справи міститься лист директора ТОВ «Соллі» на адресу позивача (т. 2 а.с. 72), в якому зазначено наступне.

Для надання зазначеного обсягу послуг, TOB «Соллі» в м. Суми були залучені працівники за цивільно-правовими договорами.

Вартість виконаних послуг включена TOB «Соллі» в повному обсязі до валових доходів в 2010 році на суму 735412,00 грн.

Сума податку на додану вартість що оплачена ПСП "УкрРосХим" у складі вартості послуг, в повному обсязі включена TOB «Соллі» до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість в березні 2010 року на суму 4255348 грн., та в червні 2010 року на суму 104528,88 грн. Дана обставина також підтверджується актом про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Соллі» щодо підтвердження господарських відносин із ПСП «УкрРосХім» від 09.06.2011 року № 2950/23-1011/36039708 (т. 2 а.с. 202-203), де зазначено про те, що ТОВ «Соллі» в повному обсязі задекларовано зобовязання з ПДВ по взаємовідносинам з позивачем.

При цьому в листі зазначено також, що підприємство місця знаходження, зазначеного в установчих документах, не змінювало та знаходиться за місцем реєстрації: м. Київ вул. Миколи Василенка, буд. 7-а. В 2011 році жодних запитів з приводу підтвердження відомостей по взаємовідносинах із ПСП "УкрРосХім" від органів державної податкової служби не надходило.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що посадовими особами податкового органу не було вжито необхідних заходів для проведення зустрічної звірки по взаємовідносинам позивача та ТОВ «Соллі», що призвело до формування недостовірних висновків за наслідками перевірки.

Що стосується пояснень працівників ПСП "УкрРосХим", то суд не може сприйняти їх пояснення в якості належних та допустимих доказів, оскільки вони носять субєктивний характер.

Таким чином посадовими особами ДПІ в м. Суми зроблено хибний висновок про те, що послуги фактично не надавались, а первинні документи були складені з єдиною метою - надати ПСП "УкрРосХим" податкову перевагу у вигляді незаконного права на формування валових витрат з відповідним ухиленням від оподаткуванням податком на прибуток та податкового кредиту по ПДВ, що призвело до не надходження податків до бюджету.

Варто зазначити, що пункт 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачає вичерпний перелік витрат платника податку, що не включаються до складу валових. Серед таких обмежень послуги, які були виключенні ДПІ в м. Суми зі складу валових витрат ПСП "УкрРосХим" відсутні.

Крім того, п.5.11 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не дозволяє встановлювати додаткові обмеження щодо віднесення до складу валових витрат платника податку крім тих обмежень, що зазначені в цьому Законі.

Пунктом 5.3.9 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи зі змісту вищенаведених норм, жодних вимог щодо обмеження права залучення підприємством третіх осіб для здійснення господарської діяльності вони не містять та, відповідно до вимог п.5.1. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», позивач цілком правомірно сформував валові витрати за рахунок послуг отриманих від TOB " Соллі".

Крім того, позивачем, відповідно до п.п. 7.2.1 п.п., 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", було правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ сплачені у складі вартості послуг, отриманих від TOB " Соллі ". При цьому позивачеві були надані належним чином оформлені податкові накладні.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновку посадових осіб податкового органу про безпідставність включення до складу валових витрат та податкового кредиту з ПДВ вартості послуг, отриманих від ТОВ «Соллі», в силу нікчемності укладеного ними правочину.

В даному випадку (про що вже було зазначено вище) посадовими особами податкового органу не надано достатніх та допустимих доказів наявності умислу у сторін правочину укладати його з метою ухилення від сплати податків, що є обовязковою умовою для формування висновків про нікчемність правочину на підставі ст. 228 цивільного кодексу України.

Серед іншого, в акті перевірки зазначено про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ на суму 392621,00 грн. внаслідок включення до податкового кредиту за червень 2010 року податкової накладної від 30.06.2010 р. на загальну суму 2355728,00 грн. в т.ч. ПДВ 392661,33 грн. на роботи з будівництва виробничих будівель по вул. Харківська, 122 у м. Суми від ТОВ «Промбудівельник Делюкс» м. Київ, яке фактично, на переконання посадових осіб податкового органу, не могло виконувати дані роботи.

Згідно бази даних ДПА України підприємство з червня 2010 року має стан платника за місцем реєстрації не знаходиться. Згідно розрахунку комунального податку на підприємстві працює лише три працівника. Обсяг операцій, що були проведені складають 2355,7 тис. грн., згідно додатку К1 основні фонди відсутні. Таким чином, посадовими особами ДПІ в м. Суми зроблено висновок, що вказані операції не були спрямовані на надання послуг, а направлені на завищення витрат ТОВ «УкрРосХим» та необґрунтованого формування податкового кредиту з ПДВ та, у звязку з цим, заниження платежів до бюджету по договорам, укладеним з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, тобто по нікчемним угодам.

З огляду на наведені обставини, посадовими особами податкового органу позивачеві донараховано зобовязань з податку на додану вартість в сумі 392621 грн. 00 коп.

Суд не може погодитись з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ «Промбудівельник Делюкс» (Підрядник) укладено договір підряду на капітальне будівництво № 04/05-2010/69 від 04 травня 2009 року (т.1 а.с. 146). Згідно даного договору підрядник зобовязується виконати будівництво виробничих будівель по вул.. Харківська, 122 у м. Суми згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією.

Будівництво проводилось на земельній ділянці, що перебуває у користуванні позивача на праві оренди, згідно договору оренди земельної ділянки від 31 серпня 2006 року (т. 2 ст. 94-104).

На виконання умов договору підряду було розроблено та затверджено проектно-кошторисну документацію, а по завершенню робіт підписано акт приймання-передачі виконаних робіт (т. 1 а.с. 151-175, т. 2 а.с. 107-115). Таким чином, вся належна документація на будівництво була наявна у позивача на момент проведення перевірки та досліджена під час судового розгляду даної справи.

Після завершення будівництва ТОВ «Промбудівельник Делюкс» було виписано податкову накладну від 30.06.2010 року № 100630016 (т. 1 а.с. 176).

Варто також зауважити, що в акті перевірки зазначено про наявність у ТОВ «Промбудівельник Делюкс» ліцензій для ведення будівельної діяльності (т. 1 а.с. 49).

Щодо посилань посадових осіб податкового органу на відсутність за місцем реєстрації ТОВ «Промбудівельник Делюкс» і,як наслідок, відсутність можливості провести зустрічну перевірку для підтвердження взаємовідносин з позивачем слід зазначити наступне.

На момент здійснення господарської операції та видачі податкової накладної, ТОВ «Промбудівельник Делюкс» був зареєстрований в якості юридичної особи, відомості про відсутність його за місцем реєстрації в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців були відсутні, що підтверджується довідкою з ЄДР (т.1 а.с. 181-185).

Щодо посилань відповідача на пояснення працівників ПСП "УкрРосХим" як на підставу для висновків про те, що будівельні роботи ТОВ «Промбудівельник Делюкс» не здійснювались слід зазначити наступне.

В акті перевірки містяться посилання на наступні пояснення.

ОСОБА_6, який працює на ПСП «УкрРосХим» на посаді машиніста- навантажувача близько трьох років пояснив, що будівельні роботи на базі за адресою вул. Харківська 122 виконувалося в 2010 році навесні чи влітку на протязі одного місяця і були повністю завершені. Будівництво починалося з нуля. Крім того, незадовго до цього, але також у 2010 році здійснювалося будівництво цеху, цей цех також будувався з нуля. Також у минулому році було зведено битовку, яка розташована при в'їзді на базу. Цех який розташовується напроти в'їзду на базу було збудовано наприкінці 2009 року. Вказані будівельні роботи виконувалися якоюсь будівельною бригадою, тобто не працівниками ПСП «УкрРосХим». Ким йому не відомо.

ОСОБА_10, який працює на ПСП «УкрРосХим» на посаді машиніста крану близько двох років, пояснив, що будівельні чи ремонтні роботи на базі за адресою по вул. Харківській 122 в 2010 році не виконувалися.

Згідно пояснення колишнього працівника ПСП «УкрРосХим» ОСОБА_11, який працював на підприємстві з 2005 року по листопад 2010 року, будівельні роботи на базі за адресою по вул. Харківській 122 виконувалися працівниками ПСП «УкрРосХим», а саме копання ям для стояків, монтаж стояків, укріплення складського приміщення, трамбування площадки біля складського приміщення та інші види будівельних робіт

Згідно пояснення працівника ПСП «УкрРосХим» ОСОБА_12, який працював на підприємстві з 2010 року будівельні роботи на базі за адресою по вул. Харківській 122 на протязі 2010 року не виконувалися.

Згідно пояснення працівника ПСП «УкрРосХим» Заїки ОСОБА_13, будівельні роботи на базі за адресою по вул. Харківській, 122 на протязі 2009-2010 років не проводилися.

Згідно пояснення працівника ПСП «УкрРосХим» ОСОБА_9, будівельні роботи на базі за адресою по вул. Харківській, 122 на протязі 2009-2010 років не проводилися.

Таким чином пояснення працівників ПСП «УкрРосХим» носять суперечливий характер та у звязку з цим не можуть бути прийняті судом в якості належного та допустимого доказу.

Окрему увагу варто звернути на те, що факт здійснення будівельних робіт, встановлений рішенням Господарського суду Сумської області по справі №17/21-10 від 01 березня 2010 року (т. 1 а.с. 177-180), за позовом ПСП "УкрРосХим" до виконавчого комітету Сумської міської ради м. Суми про визнання таким, що відповідає державним будівельним, протипожежним та санітарним нормам, самочинне будівництво нежитлових приміщень за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 122 та визнання за ПСП "УкрРосХим" права власності на такі приміщення, що самочинно збудовані.

Крім того, право власності на збудовані приміщення зареєстроване за позивачем, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 26163683 від 19.05.2010 року (т. 2 а.с. 93).

Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, сам факт здійснення будівництва та його закінчення визнаний рішенням суду.

Документи, що підтверджують витрати підприємства на будівництво, а саме договір, кошторис, акт виконаних робіт та податкова накладна, оформлені належним чином та надані під час перевірки.

Відповідно до п. 10.2, 10.4 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д» пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності, своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у звязку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

В розумінні Закону України “Про податок на додану вартість” існують декілька підстав для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, а також сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній.

Так п 7.5. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Статтею 228 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачені правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок та встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Варто зауважити, що для встановлення нікчемності правочину за вказаною вище нормою закону, необхідно довести умисел сторін такого правочину на ухилення від сплати податків, що потягне за собою недоотримання державним бюджетом грошових коштів чим спричиняється шкода державі. Такий умисел, серед іншого, може бути встановлений вироком суду в кримінальній справі.

Дана позиція знайшла своє відображення в Постанові пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року.

В судовому засіданні відповідачем не було надано достатніх доказів про наявність такого умислу у позивача.

Натомість, як зазначалось вище, позивачем були надані всі документи, що підтверджують витрати підприємства на будівництво, а саме договір, кошторис, акт виконаних робіт та податкова накладна. Дані первинні документи оформлені належним чином та надані під час перевірки.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що оскаржені податкові повідомлення рішення не відповідають вимогам ч. 3 ст.2 КАС України та підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного спеціалізованого підприємства "УкрРосХим" до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкових повідомлень-рішень задовольити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми № 000542314/0/42177 від 27 травня 2011 року щодо донарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 441768 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем 353414 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 88354 грн. 00 коп., а також податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми № 000552314/0/42183 від 27 травня 2011 року щодо донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 844190 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем 675352 грн. 00 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму6 168838 грн. 00 коп. <Текст >

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) В.М. Соколов

З оригіналом згідно

Суддя В.М. Соколов

Повний текст постанови складено 15.07.2011 року.

Часті запитання

Який тип судового документу № 19992889 ?

Документ № 19992889 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 19992889 ?

Дата ухвалення - 12.07.2011

Яка форма судочинства по судовому документу № 19992889 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 19992889 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 19992889, Сумський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 19992889, Сумський окружний адміністративний суд було прийнято 12.07.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 19992889 відноситься до справи № 2а-1870/3842/11

Це рішення відноситься до справи № 2а-1870/3842/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 19992887
Наступний документ : 19992918