Постанова № 19992779, 09.06.2011, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2011 р. Справа № 2а-1870/1127/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколова В.М.

за участю секретаря судового засідання - Чикалова М.С.,

представника позивача - Жулавського С.А.,

представника відповідача - Кіптенко Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Деоніс-Агро" до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Деоніс-Агро”(далі по тексту позивач, ТОВ “Деоніс-Агро”) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі відповідач, ДПІ в м. Суми), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення:

- №0000742312/0/59790 від 09.08.2010 р., яким позивачу було визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 89760,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 44880,00 грн.;

- №0000752312/0/59792 від 09.08.2010 р., яким позивачу було визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 74989,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 76056,00 грн.;

- №0001112312/1/80563 від 19.10.2010 р., яким позивачу було визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1000,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 500,00 грн.;

- №0001122312/1/80564 від 19.10.2010 р., яким позивачу було визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 9,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ДПІ в м. Суми неправомірно було донараховано ТОВ “Деоніс-Агро” податок на прибуток та податок на додану вартість у звязку з тим, що, на думку посадових осіб податкового органу, позивач необґрунтовано відніс до складу валових витрат вартість наданих юридичних, інформаційно-консультативних послуг та послуг з проведення вантажно-розвантажувальних робіт. Надання всіх зазначених послуг підтверджується відповідними договорами та актами виконаних робіт, що свідчить про реальну природу даних операцій та про їх виконання.

Відповідач з позовом не погодився, обґрунтовуючи свою позицію тим, що в жодному з наданих позивачем під час перевірки актах наданих послуг не зазначено, які саме послуги надавалися і за що фактично підприємством були перераховані кошти. Крім того, позивачем жодним чином не підтверджено звязок між результатами наданих послуг та господарською діяльністю підприємства. У звязку з цим посадовими особами податкового органу зроблено висновок про намір ТОВ “Деоніс-Агро” отримати податкову вигоду шляхом необґрунтованого збільшення валових витрат підприємства та податкового кредиту з ПДВ.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, зазначених у письмових запереченнях.

Суд, заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що ТОВ “Деоніс-Агро” з 27.06.2007 року зареєстроване юридичною особою та взято на облік в якості платника податків в ДПІ в м. Суми (а.с. 26).

Посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Суми було проведено планову виїзну перевірку ТОВ “Деоніс-Агро” з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 31.03.2010 р., за наслідками якої складено акт від 28.07.2010р. №5846/2312/35172196/50 (а.с.27-64), в якому було зафіксовано порушення п.п. 4,1 ст. 4, 5.1, 5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5, п. 1.32 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та встановлено заниження податку на прибуток на суму 75299,00 грн. та п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, у результаті чого позивачу було донараховано податок на додану вартість у сумі 89760,00 грн.

На підставі даного акту ДПІ в м. Суми винесено податкове повідомлення-рішення №0000742312/0/59790 від 09.08.2010 р., яким позивачу було визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 89760,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 44880,00 грн. (а.с.22), а також податкове повідомлення-рішення №0000752312/0/59792 від 09.08.2010 р., яким позивачу було визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 74989,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 76056,00 грн. (а.с.23).

Позивач з даними податковими повідомленнями-рішеннями не погодився та оскаржив їх до ДПІ в м. Суми.

За результатами розгляду первинних скарг ДПІ в м. Суми винесено рішення, яким податкові повідомлення-рішення №0000742312/0/59790 та №0000752312/0/59792 від 09.08.2010 р. залишені без змін, а скарги ТОВ “Деоніс-Агро” - без задоволення. Після розгляду даних скарг були прийняті нові рішення №0001112312/1/80563 від 19.10.2010 р., якими позивачу було донараховано податку на додану вартість у розмірі 1000,00 грн. із застосуванням штрафних санкцій у розмірі 500,00 грн. та №0001122312/1/80564 від 19.10.2010 р., яким позивачу донараховано податку на прибуток у розмірі 9,00 грн.

На переконання суду, оскаржені рішення цілком відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України з огляду на наступне.

10.10.2008 р. ТОВ “Деоніс-Агро” укладено договір з ТОВ “Аметт” про здійснення юридичного обслуговування в наступних формах:

- проведення юридичних консультацій;

- складення висновків та підготовка довідок за вимогами клієнта;

- складання проектів необхідних документів;

- юридична експертиза наданих клієнтом документів.

Надання зазначених послуг підтверджується актом виконаних робіт (а.с. 90), наданим ТОВ “Деоніс-Агро” посадовим особам податкового органу під час перевірки. В той же час в даному акті відсутня інформація про конкретні послуги, надані замовнику, що виключає можливості дійти висновку про фактичне надання послуг та їх звязок з використанням у господарській діяльності. Відсутність відповідних документів, які підтверджують факт виконання робіт, послуг вказує на відсутність реального виконання договору. Крім того, позивачем не було доведено звязку суми понесених витрат з його господарською діяльністю.

За умовами договору №ДА 03/10 від 03.10.2008 р. ТОВ “Аметт” здійснює надання інформаційно-консультативних послуг по забезпеченню основної діяльності ТОВ “Деоніс-Агро”. Виконання зазначених робіт підтверджується актом виконаних робіт (а.с. 87), однак, даний акт не містить повної та достовірної інформації щодо надання конкретних юридичних послуг.

За умовами договору №01/07 від 01.07.2009 р. ТОВ “Аметт” повинно було провести вантажно-розвантажувальні роботи, виконання яких підтверджувалось актом виконаних робіт (а.с. 81-85). В той же час надані акти виконаних робіт не містять повної та достовірної інформації щодо фактичного виконання вантажно-розвантажувальних робіт, також в акті відсутня інформація про конкретні послуги надані замовником, відсутні документи, які підтверджують факт виконання робіт (послуг), таких як товарно-транспортні накладні, та інше, що вказує на відсутність реального виконання договору.

Позивачем також в судовому засіданні не було надано доказів подальшого використання у власній господарській діяльності товару, що вантажився.

Аналогічні обставини стосуються і договору ТОВ “Деоніс-Агро”, укладеного з ТОВ ”Аметт” №01/07 від 01.07.2009 р. про надання інформаційних консультативних послуг для забезпечення основної діяльності підприємства; договорів №01/08-08 від 01.08.2008 р. та № 02/07-08 від 01.08.2008 р. з ТОВ “Амирис” про надання інформаційно-консультативних послуг по забезпеченню основної діяльності.

ДПІ в м. Суми з метою отримання підтвердження відомостей, наданих ТОВ “Деоніс-Агро” відносно ТОВ “Аметт” та ТОВ “Амирис” було зроблено запит до ДПІ у Печерському районі м. Києва.

Згідно отриманої відповіді від ДПІ в Печерському районі м. Києва, провести перевірку ТОВ “Аметт” було неможливо у звязку з тим, що відповідно до ухвали господарського суду м. Києва по справі №15/185-6 від 15.05.2010 р. було порушено провадження у справі про банкрутство відносно ТОВ “Аметт”.

Також, ДПІ в Печерському районі м. Києва було повідомлено про неможливість проведення перевірки ТОВ “Амирис” у звязку з тим, що згідно АІС “РПП” ТОВ “Амирис” припинено, але не знято з обліку. Постановою господарського суду м. Києва від 04.12.2008 р. у справі №24/507-6 ТОВ “Амирис” визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Разом з тим, відповідно до п. 5.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього ж Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону “Про оподаткування прибутку підприємств”, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Статтею 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” встановлено, що підставою для включення витрат підприємства до складу валових витрат є належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат та їх звязок з господарською діяльністю підприємства.

Факт безпосереднього звязку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлений з урахуванням якісних характеристик послуг, які б однозначно свідчили про призначення наданих послуг для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.

В той же час, відсутність в актах виконаних робіт інформації про конкретні послуги надані замовником позбавляє можливість дійти висновку про фактичне надання послуг та їх звязок з використанням у господарській діяльності. При проведенні перевірки ТОВ “Деоніс-Агро” не було доведено звязку суми понесених витрат з його господарською діяльністю.

Щодо донарахування позивачеві зобовязань з ПДВ, слід зазначити наступне.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, як було зазначено вище, відсутність в актах виконаних робіт інформації про конкретні послуги, надані замовником, та відсутність первинних документів, складених у відповідності до вимог статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, позбавляє можливість дійти висновку про фактичне надання послуг та їх звязок з використання у господарській діяльності позивачем.

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність винесення податкових повідомлень-рішень №0000742312/0/59790, №0000752312/0/59792 від 09.08.2010 р. та №0001112312/1/80563, №0001122312/1/80564 від 19.10.2010 р. ДПІ в м. Суми, які прийняті в межах повноважень податкового органу, відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому у задоволенні позовних вимог ТОВ “Деоніс-Агро” слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Деоніс-Агро" до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкових повідомлень-рішень від 09.08.2010 року № 0000742312/0/59790 та № 0000752312/0/59792, а також податкових повідомлень-рішень ДПІ в м. Суми від 19 жовтня 2010 року № 0001112312/1/80563 та № 001122312/1/80564 відмовити за необгрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 14 червня 2011 року.

Суддя (підпис) В.М. Соколов

З оригіналом згідно

Суддя В.М. Соколов