Постанова № 19992691, 18.05.2011, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2011 р. Справа № 2а-1870/959/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколова В.М.

за участю секретаря судового засідання - Шаповал Є.А.,

представника позивача Шамоніна Є.О.

представника позивача Клещенко О.М.

представника відповідача Сіренко І.С.

представника відповідача Кіптенко Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Промтехпостач» до Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулось Дочірнє підприємство «Промтехпостач»(далі по тексту ДП «Промтехпостач»- позивач) до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі відповідач, ДПІ в м. Суми), в якому просить суд:

- визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 23 листопада 2010 року № 0000712314\2 (№ 000712314\3 від 02 лютого 2011 року), яким позивачеві донараховано податку на прибуток в сумі 700013 грн. 00 коп.

- визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 23 листопада 2010 року № 000702314\2 (№ 0000702314\3 від 02 лютого 2011 року), яким позивачеві донараховано податку на прибуток в сумі 554853 грн. 00 коп

- визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 23 листопада 2010 року № 0001482314/2 (№0001482314/3 від 02 лютого 2011 року), яким позивачеві донараховано податку на додану вартість в сумі 60,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що, на його думку, висновки посадових осіб податкового органу про безпідставне формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ по господарським операціям з ТОВ «АС-Пиво»щодо придбання обладнання для виробництва пива є необґрунтованими. Позивач наполягає, що зазначені господарські операції носили реальний характер та безпосередньо повязані з господарською діяльністю ДП «Промтехпостач», а висновки про нікчемність даного правочину не відповідають дійсному волевиявленню його сторін.

Відповідач з позовом не погодився, з підстав викладених в запереченні, зазначивши при цьому, що поставка обладнання за договором №11/09 від 11.09.2008р., укладеного між позивачем та ТОВ «АС-ПИВО»не здійснювалась, фактичне перерахування коштів відбувалось не в межах даного договору, а виключно з метою безпідставного формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі. Представники відповідача проти позову заперечували .

Суд, заслухавши представника позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що ДП «Промтехпостач»з 19.02.1998 року виконкомом Сумської міської ради зареєстроване юридичною особою, взято на облік в якості платника податків 26.02.1998 року в ДПІ в м. Суми, зареєстроване платником ПДВ згідно свідоцтва від 10.03.1998 року № 25769245 про що зазначено в акті перевірки (а.с.8-9).

Посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Суми було проведено перевірку, за результатами якої складено Акт про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2010 року № 4941/2314/23819984/44 від 22.06.2010 р.

На підставі вказаного Акту, ДПІ в м. Суми прийнято податкове повідомлення - рішення від 06.07.2010 року № 0000712314/0/50401, яким донараховано податок на прибуток у сумі 700449 грн.,з урахуванням штрафних санкцій та податкове повідомлення - рішення від 06.07.2010 року № 0000702314/0/50394, яким донараховано податок на додану вартість у сумі 554853 грн., також з урахуванням штрафних санкцій.

В процесі апеляційного оскарження, 07 лютого 2011 року позивачем отримано Рішення ДПА України про результати розгляду скарги від 02.02.2011 року № 2246/6/25-0115 (т. 1 а.с. 72-75), яким залишено без змін податкові повідомлення - рішення ДПІ в м. Суми від 06.07.2010 року № 0000712314/0/50401, та від 06.07.2010 року № 0000702314/0/50394 (з урахуванням Рішення ДПА в Сумській області від 23.11.2010 р. № 18263/10-25-005-132/192/ск (т. 1 а.с. 68-71), яким були змінені первинні податкові повідомлення-рішення в частині правових підстав донарахування податкових зобовязань, а скаргу залишено без задоволення.

ДПІ в м. Суми за результатами розгляду скарги на рівні ДПА України прийнято повідомлення-рішення: № 0000712314/3 від 2 лютого 2011 року про донарахування податку на прибуток у сумі 700013 грн.; № 0000702314/3 від 2 лютого 2011 року про донарахування податку на додану вартість у сумі 554853 грн.; № 0001482314/3 від 2 лютого 2011 року про донарахування податку на додану вартість у сумі 60 грн.

На переконання суду зазначені податкові повідомлення-рішення не відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України з огляду на наступне.

Підставами для прийняття оскаржуваних рішень послугували наступні висновки посадових осіб податкового органу.

В ході проведення перевірки було встановлено укладення договору №11/09 від 11.09.2008р між ДП «Промтехпостач»та TOB «АС-ПИВО»(т. 1 а.с. 79-80), за яким TOB «АС-ПИВО»зобов'язується поставити обладнання для виробництва пива з метою його подальшого продажу.

Договір передбачає умову, відповідно до якої ДП «Промтехпостач» зобов'язалось здійснити 100% попередню оплату товару згідно рахунку № 2 від 11.09.2008р. (т. 1 а.с. 81) в сумі - 2 833 750,00 грн.

На переконання посадових осіб податкового органу, поставка обладнання за договором №11/09 від 11.09.2008р. не здійснювалась, фактичне перерахування коштів відбувалось не в межах даного договору, а виключно з метою безпідставного формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ.

При цьому, посадові особи ДПІ посилаються на те, що TOB «АС-Пиво»є засновником ДП «Промтехпостач», його частина в статутному фонді становить 100 %, тобто TOB «АС - Пиво»- юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку ДП «Промтехпостач».

Відповідно TOB «АС-Пиво»не лише був обізнаний про діяльність ДП «Промтехпостач», а й міг контролювати та контролював дану діяльність.

При цьому, за твердженнями представників відповідача, перерахування коштів від ДП «Промтехпостач»своєму засновнику відбувались в сумі, яка залежала від фінансового-господарської діяльності підприємства засновника, та результатів діяльності ДП «Промтехпостач»в частині уплати податків до бюджету.

На переконання посадових осіб ДПІ в м. Суми, сукупність викладених обставин вказують на ознаки нікчемності правочинів за ст. 228 Цивільного кодексу України, а саме - договору від 11.09.2008р. №11/09, а також господарських зобов'язань, які виникли на підставі даного нікчемного правочину, оскільки такі дії платника суперечать моральним засадам суспільства та порушують публічний порядок.

В акті перевірки міститься посилання на положення статті 203 ЦК України, де зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 1 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічній порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, .... незаконне заволодіння ним. Згідно ч. 2 ст. 228 ЦК України, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарською діяльністю визначається будь - яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Діяльність ДП «Промтехпостач»по перерахуванню грошових коштів TOB «АС - Пиво»є регулярною та постійною, однак, на переконання посадових осіб податкового органу, дана діяльність не була направлена на отримання доходу у будь-якій формі та не відповідала суті господарських операції, відповідно дана діяльність не може бути визнана як господарська.

Враховуючи вищевикладене, та приймаючи до уваги здійсненням ДП «Промтехпостач»діяльності яка не є господарською, в розумінні п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», посадові особи податкового органу дійшли висновку про те, що позивач не має права на віднесення зазначеної попередньої оплати до валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Суд не може погодитись з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.

Як зазначалось вище між позивачем та відповідачем був укладений договір №11/09 від 11.09.2008р. За даним договором TOB «АС-ПИВО»зобов'язується поставити позивачеві обладнання для виробництва пива з метою його подальшого продажу.

Відповідно до п. 1.2. Договору, право власності на обладнання переходить до Покупця через чотири місяці після 100 % оплати товару, відповідно до рахунку № 2 від 11.09.2008 року. Вартість обладнання за даним рахунком становить 2833755, 00 грн.

При проведенні перевірки було встановлено, що позивачем, на виконання вищезазначеного договору було перераховано 2241434,00 грн., що також підтверджується копіями платіжних доручень, наявними в матеріалах справи (т. 1 а.с. 82-195).

При цьому умовами договору №11/09 від 11.09.2008р. строки поставки обладнання для виробництва пива не були обумовлені, що дає підстави стверджувати про його чинність як на час проведення перевірки, так і під час розгляду даної справи. Відповідно, зобовязання за зазначеним договором існують як у позивача так і у ТОВ «АС-ПИВО».

Щодо посилань відповідача на повязаність юридичних осіб позивача та ТОВ «АС-ПИВО»слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 1.26 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пов'язана особа, зокрема, юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку.

В розумінні наведеної норми ДП «Промтехпостач»та ТОВ «АС-ПИВО»є повязаними особами. Однак дана обставина не перешкоджає укладенню будь яких угод між ними.

Обмеження, що встановлене Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Законом України «Про податок на додану вартість»стосується лише вартості товарів, робіт послуг що реалізуються повязаними особами. Така вартість має бути на рівні звичайної ціни, в розумінні п. 1.20. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Натомість посадовими особами ДПІ в м. Суми не було вжито заходів щодо проведення процедури визначення звичайної ціни, за умови наявності всіх підстав для запровадження такої процедури.

Відповідачем також безпідставно зроблений висновок про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та ТОВ «АС-ПИВО»на підставі ст. 228 Цивільного кодексу України.

Статтею 228 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачені правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок та встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Варто зауважити, що для встановлення нікчемності правочину за вказаною вище нормою закону, необхідно довести умисел сторін такого правочину на ухилення від сплати податків, що потягне за собою недоотримання державним бюджетом грошових коштів чим спричиняється шкода державі. Такий умисел, серед іншого, може бути встановлений вироком суду в кримінальній справі.

Дана позиція знайшла своє відображення в Постанові пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року.

В судовому засіданні відповідачем не було надано достатніх доказів про наявність такого умислу у позивача.

Окрему увагу варто звернути на те, що опис порушень в акті перевірки, нібито допущених позивачем, містить лише низку констатуючих певні обставини тез, без логічно побудованої структури, що завершуються у висновках, які носять характер субєктивних припущень, що в свою чергу, є порушенням Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10 серпня 2005 року N 327, що був чинний на момент проведення перевірки.

Так відповідно до положень п. 1.5. зазначеного Порядку, акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.

Підпунктом 1.7. встановлено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В свою чергу підпунктом 2.3.4. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства передбачено, що не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

Разом з тим, відповідно до п. 5.1. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1. ст. 5 цього ж Закону, до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В свою чергу, відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на наведені норми, суд дійшов висновку про правомірність формування позивачем як валових витрат, так і податкового кредиту з ПДВ, оскільки посадовими особами податкового органу під час проведення перевірки та під час судового розгляду даної справи не було надано достатньо належних доказів про відсутність у позивача наміру використовувати придбане у ТОВ «АС-ПИВО»обладнання для здійснення власної господарської діяльності.

При цьому, як уже зазначалось вище, за умови наявності у ДП «Промтехпостач»та ТОВ «АС-ПИВО»ознак повязаних осіб в розумінні п. 1.26. ст.. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», посадовими особами ДПІ в м. Суми не було застосовано процедуру визначення звичайної ціни (п. 1.20 ст. 1 Закону) реалізованого обладнання. Дана обставина не дає можливості суду надати правову оцінку правомірності формування позивачем валових витрат та податкового кредиту з ПДВ в контексті відповідності договірної вартості реалізованого обладнання рівню звичайних цін, що в свою чергу, вимагається положеннями наведених вище норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України «Про ПДВ».

Окрему увагу варто звернути на те, що навіть за умови фактичного невиконання договору ТОВ «АС-ПИВО», тобто відмови в поставці обладнання для виробництва пива на адресу позивача, шкода державі у вигляді ненадходження податку на прибуток до бюджету не буде заподіяна, оскільки статтею 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, визначений механізм врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості. Аналогічні норми містяться в ст. 159 Податкового кодексу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають вимогам ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також варто зауважити, що позивач обрав спосіб захисту порушеного права, який полягає у визнанні нечинними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в місті Суми , які за своєю суттю є актами індивідуальної дії. Водночас, такий спосіб захисту (вимога про визнання акта нечинним), як випливає з системного аналізу статей 105, 162, 171 КАС України, може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів. Відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема, в моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.

Що стосується вимог позивача про скасування похідних податкових повідомлень-рішень, що були прийняті за наслідками адміністративного оскарження, слід зазначити наступне.

Похідні повідомлення-рішення формуються на підставі рішень про розгляд скарги платника податків, і не є окремими актами індивідуальної дії.

Правова природа таких повідомлень-рішень визначена Наказом ДПА України від 22.12.2010 N 985«Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків».

Похідні повідомлення-рішення формуються на підставі рішень про розгляд скарги платника податків і призначені лише для доведення нових термінів сплати раніше встановленого зобов'язання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ в м. Суми № 0000712314\2 від 23 листопада 2010 року; № 0000702314\2 від 23 листопада 2010 року; № 000 1482314\2 від 23 листопада 2010 року.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства «Промтехпостач» до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми № 0000712314\2 від 23 листопада 2010 року; № 0000702314\2 від 23 листопада 2010 року; № 000 1482314\2 від 23 листопада 2010 року.

В задоволенні інших вимог відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 23.05.2011 року.

Суддя (підпис) В.М. Соколов

З оригіналом згідно

Суддя В.М. Соколов