Постанова № 19992060, 24.11.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/3548/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2011 року           суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі справу заадміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибопромислова переробна компанія «Чорноморець»до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області про визнання протиправними дій, визнання недійсними податкових-повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До суду з позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Рибопромислова переробна компанія «Чорноморець»(далі ТОВ «РППК «Чорноморець») з позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області (далі ДПІ), в якому позивач просить визнати протиправними дії відповідача стосовно висновків викладених у Акті №496/23/31969713 від 22.03.2011 року про результати планової виїзної перевірки ТОВ «РПК «Чорноморець»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010року, валютного та іншого законодавства за період 01.10.2007 року по 30.09.2010 року, визнати недійсними податкові повідомлення - рішення від 05.04.2011р.: - №0000312301 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 25750грн.; - №0000322301 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 52811грн.; - №0000202360 про визначення податкового зобов'язання зі штрафних фінансових санкцій за порушення Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ в сумі 3000грн.; - №00001291701 про визначення податкового зобов'язання зі штрафних фінансових санкцій за порушення Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»та ст.51 глави 2 Податкового Кодексу України в сумі 510 гривень.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що рішення, які оспорюються винесені на підставі акту №496/23/31969713 від 22.03.2011 року виїзної планової перевірки ТОВ«РППК «Чорноморець». Але висновки Акту про порушення ним п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року №334/94-ВР (далі Закон України №334/94-ВР), який діяв на час виникнення спірних правовідносин, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за перевіряємий період на суму 20600 грн.; п.4.1, ст.4, п.п.7.2.3, 7.2.6, п.7.2, п.п.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року №168/97-ВР , який діяв на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон України №168/97-ВР), в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 42249грн. при здійсненні ним господарської діяльності та складанні податкових документів не відповідають дійсним обставинам, оскільки ним відповідно до вимог пп.7.4.5. п.7.4 статті 7 Закону України №168/97-ВР до податкового кредиту включені тільки ті суми, які підтверджені податковими накладними, які відповідають вимогам по їх складанню. Крім того, виходячи зі змісту п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №334/94-ВР підприємством порушень цих норм не допущено. ДПІ в Акті перевірки не спростувала тих обставин, що операції з придбання товарів у контрагентів відображені ТОВ «РППК «Чорноморець»в бухгалтерському та податковому обліку на підставі первинних документів.

Що стосується податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних санкцій за порушення п.19.2 «б»ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року, ст.51 Податкового Кодексу України та п.2.6 п.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ 15.12.2004 №637, позивач вважає, що вони підлягають скасуванню, оскільки в них неправомірно визнані штрафні санкції, як податкове зобов’язання.

У відповідності до ч.6 ст.128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази у їх сукупності, судом встановлено, що ТОВ «РППК «Чорноморець» зареєстровано Комінтернівською районною державною адміністрацією 19.04.2009 року, свідоцтво серії А00 №758058 (а.с.35-46). Знаходиться на податковому обліку в ДПІ з 23.04.2002 року, зареєстроване платником ПДВ 11.05.2002 року.

З 31.01.2011 року по 14.03.2011 року працівниками ДПІ на підставі направлень від 26.01.2011 року №20/23, від 25.02.2011 року №93/23 проведено планову виїзну перевірку ТОВ «РППК «Чорноморець»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період 01.10.2007 року по 30.09.2010 року, за результатами якої складений Акт №496/23/31969713 від 22.03.2011 року ( а.с.47-93).

В висновку Акту вказано, що перевіркою встановлені порушення: - п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №334/94-ВР, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за перевіряємий період на суму 20600 грн., в тому числі у 3 кварталі 2010 року 20600грн.; - п.4.1, ст.4, п.п.7.2.3, 7.2.6, п.7.2, п.п.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 42249грн., у тому числі за жовтень 2009 року в сумі 1667нгрн., квітень 2010 року в сумі 14880грн., червень 2010 року в сумі 9222грн. та серпень 2010 року в сумі 16480грн.; - п.19.2 «б»ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року, ст.51 ПК України, ТОВ «РППК «Чорноморець» не надало до ДПІ податковий розрахунок за форми №1ДФ за 4 квартал 2010 року, несвоєчасно надало податковий розрахунок форми №1ДФ за 1 квартал 2010 р.; - п.п.2.6 п.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ 15.12.2004 №637 (а.с.72).

На підставі Акту №496/23/31969713 від 22.03.2011 року ДПІ 05.04.2010 року прийняла податкові повідомлення-рішення:

- №0000312301 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 25750 гривень (за основним платежем 20600 гривень, штрафні (фінансові) санкції 5150 гривень);

- №0000322301 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 52811грн. (за основним платежем 42249 грн., штрафні (фінансові) санкції 10562 гривень);

- №0000202360 про визначення податкового зобов'язання зі штрафних фінансових санкцій за порушення Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ в сумі 3000грн.;

- №00001291701 про визначення податкового зобов'язання зі штрафних фінансових санкцій за порушення Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»та ст.51 глави 2 Податкового Кодексу України в сумі 510гривень (а.с.9-12).

Податкові повідомлення-рішення від 05.04.2011 року №0000312301 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 25750грн. та №0000322301 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 52811грн , які оскаржує позивач, прийняті як зазначено в акті перевірки у зв’язку з встановленням порушення з боку позивача п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №334/94-ВР, п.4.1, ст.4, п.п.7.2.3, 7.2.6, п.7.2, п.п.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР.

Пункт 5.1 ст.5 Закону України №334/94-ВР визначає поняття валових витрат виробництва та обігу, а саме що це сума будь –яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.5.2.1 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. У пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №334/94-ВР зазначені витрати, які не включаються до складу валових витрат, у тому числі будь –які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пункт 4.1 ст.4 Закону України №168/97-ВР визначає базу оподаткування ПДВ. Згідно з п.п. 7.4.5. п. 7.4 статті 7 Закону України №168/97-ВР, про порушення якого зазначено в Акті, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. Відповідно до п.7.2.3 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг) Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Судом встановлено, що відповідно до рахунків - фактур №СФ-НС 000355 від 09.08.2010 року та № б/н від 10.08.2010 року ТОВ РППК «Чорноморець»перерахувало ПП «Меридіан» грошові кошти за масло М10 Г2цс в загальній сумі 98880 грн. в тому числі ПДВ 16480 грн. Згідно видаткових накладних №809257 від 09.08.2010 року та №810257 від 10.08.2010 року підприємством віднесено до складу валових витрат вартість придбаного масла М10 Г2цс на загальну суму 82400,0 грн., без ПДВ а саме: по видатковим накладним №809257 від 09.08.2010 року та №810257 від 10.08.2010 року на суму без ПДВ 82400,0 грн.

Перевіряючі в Акті перевірки зазначають, що ТОВ РППК «Чорноморець»безпідставно включило до складу валових витрат у III кварталі (серпні) 2010 року вартість придбаного масла М10 Г2цс на загальну суму 82400,0 грн. При цьому перевіряючі посилаються на акт ДПІ у Бабушкінському районі «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та ПДВ ПП «Меридіан», з питань дотримання податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ «Е - Восток Україна» та ТОВ «Елфра Дисплей» за серпень 2010 року»№68/233/32502385 від 25.01.2011 року, в якому зазначено, що при здійснені ПП «Меридіан»операцій з продажу та купівлі товарів (робіт, послуг) порушує ч.ч.1.5 ст.203, ч.ч.1.2 ст.215, ст. 228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства. ПП «Меридіан»здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. З цих же підстав перевіряючи вважають безпідставним включення позивачем до складу податкового кредиту серпня 2010 року вартість придбаного масла М10 Г2цс на загальну суму ПДВ 16480 грн. по податковим накладним, виписаним ПП «Меридіан», №809257 від 09.08.2010 року на суму ПДВ 8240,0 грн., №810257 від 10.08.2010 року на суму ПДВ 8240,0 грн.

Перевіряючі в Акті не заперечують, що у ТОВ «РППК «Чорноморець»наявні всі документи (розрахунки, платіжні документи, накладні та інші), які підтверджують віднесення до валових витрат – витрати, які стосуються операцій з ПП «Меридіан». В бухгалтерському та податковому обліку вказані операції відображені в повному обсязі. Також в Акті перевірки не спростовується факт, що у перевіряємий період по господарським операціям з ПП «Меридіан»суми ПДВ були внесені до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкових декларацій з ПДВ. Таким чином, позивачем до валових витрат віднесені витрати, які підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документам, а до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними відповідно до вимог п.п. 7.4.5. п. 7.4 статті 7 Закону України №168/97-ВР, тобто позивачем дотримані вимоги податкового законодавства.

В акті перевірки перевіряючі стверджують, що правочини, які укладені між позивачем та ПП «Меридіан»є нікчемними, оскільки не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки підприємство ПП «Меридіан»не мало наміру здійснювати господарську діяльність. Висновки перевіряючих про порушення підприємством ТОВ «РППК «Чорноморець»податкового законодавства ґрунтуються на акті перевірки контрагента позивача - ПП «Меридіан»під час здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ «Е - Восток Україна» та ТОВ «Елфра Дисплей» за серпень 2010 року №68/233/32502385 від 25.01.2011 року .

Дослідивши акт перевірки суд не встановив наявності в ньому посилання на жодний доказ щодо висновків перевіряючих про безтоварність господарської операції ТОВ «РППК «Чорноморець»з контрагентом ПП «Меридіан». Посилання на акт перевірки ПП «Меридіан»щодо взаємовідносин з іншими контрагентами суд вважає неспроможним, оскільки це не стосується позивача.

Крім того, жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі податковим органом свідоцтва платника ПДВ, сплату до бюджету податків та ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

З цих же підстав суд вважає неправомірними висновки перевіряючих щодо завищення податкового кредиту позивачем по господарським операціям по придбанню у червні 2010 року у ТОВ „Ровінол 2009" масла М10 Г2цс на загальну суму 55332 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 9222 грн. згідно отриманих податкових накладних №010610 від 01.06.2010 року, на суму ПДВ - 3072,0 грн, №230610 від 23.06.2010 року, на суму ПДВ - 6150,0 грн, та у квітні 2010 року придбало у ПП „Реалтексервіс" масла М10 Г2цс на загальну суму 89280 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 14880 грн. з посиланням на неможливість проведення перевірки контрагентів у зв’язку з не находженням їх за місцем реєстрації, оскільки саме позивачем норми податкового законодавства не порушені.

При цьому суд враховує, що контрагенти позивача на час спірних правовідносин були зареєстровані в ЄДР, знаходилось на податкову обліку в ДПІ.

Таким чином, висновки перевіряючих про завищення позивачем суми податкового кредиту з ПДВ на 40582грн. щодо господарських взаємовідносин з вищезазначеними контрагентами не ґрунтуються на законодавстві.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що перевіркою повноти визначення податкових зобов’язань з ПДВ встановлено його заниження на суму 1667 грн. у жовтні 2009 року. Позивачем у жовтні 2009 року були реалізовані продукти харчування ТОВ«Чорноморінвестгруп»по податковим накладним №№381,382 від 16.10.2009 року на суму 2510,32грн. (у т.ч. ПДВ 418,39грн.) та на суму 7489,68грн. (у т.ч. ПДВ 1248,28грн.), проте у податкові зобов’язання сума ПДВ у порушення ст.4.1 ст.4 Закону України №168/97-ВР не включена (а.с.57-59).

Суд вважає вказане порушення ДПІ встановленим. Позивач в позові не наводить доказів в спростування встановленого перевіркою порушення щодо заниження податкових зобов’язань на суму 1667грн.

З урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 05.04.2011 року №0000312301 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 25750грн (за основним платежем 20600 гривень, штрафні (фінансові) санкції 5150 гривень) є протиправним та підлягає скасуванню у повному обсязі; податкове повідомлення-рішення від 05.04.2011 року №0000322301 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 52811грн. (за основним платежем 42249 грн., штрафні (фінансові) санкції 10562 гривень) є протиправним та підлягає скасуванню у частині визначення податкового зобов'язання у сумі 50727,5грн. (за основним платежем 40582грн., штрафні (фінансові) санкції 10145,5гривень).

В п.3.7.2.2 Акту перевірки зазначено, що у наданих до перевірки документах знаходився прибутковий касовий ордер №8 від 21.08.2010 року на суму 600грн., який не оприбуткований в касовій книзі підприємства. Тобто зазначена сума не оприбуткована підприємством, що є порушенням п.2.6 п.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ 15.12.2004 №637, відповідно до якого уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Штрафна санкція застосована згідно ст.1 Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”, яка передбачає відповідальність за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки –у п’ятикратному розмірі не оприбуткованої суми –600грн х 5=3000 гривень.

В п.3.4.1.1 Акту зазначено, що перевіркою встановлено не надання позивачем до ДПІ податкового розрахунку за форми №1ДФ за 4 квартал 2010 року та несвоєчасне надання податкового розрахунку форми №1ДФ за 1 квартал 2010р., що є порушенням п.19.2 «б»ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003року, ст.51 ПК України, відповідно до яких податковий агент зобов’язаний подавати у строки, встановлені для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу ДПІ за місцем свого обліку.

Згідно п.2.1 «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом ДПА України №1020 від 24.12.2010 року, (а також п.2.1 такого ж Порядку, затвердженого наказом ДПА України №451 від 29.09.2003 року, який втратив чинність з прийняттям наказу від 24.12.2010 року), такий розрахунок (ф.№1ДФ) подається окремо за кожний квартал протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.

Позивач в позові не зазначив жодного доказу в спростування встановлених порушень п.2.6 п.2 Положення про ведення касових операцій, п.19.2 «б»ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ст.51 ПК України, проте вважає податкові повідомлення - рішення №0000202360 форми «С»від 05.04.2011 року, яким визначені штрафні (фінансові) санкції за порушення Положення про ведення касових операцій, в сумі 3000грн., та №00001291701форми «Р» про визначення податкового зобов'язання зі штрафних фінансових санкцій за порушення Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»та ст.51 глави 2 Податкового Кодексу України в сумі 510гривень, необхідно визнати недійсними, оскільки визначені суми не є податковими зобов’язаннями у розумінні п.1.2 ст.1 Закону України №2181-Ш «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Проте таке обґрунтування позовних вимог суд до уваги не приймає. При цьому суд виходить з наступного.

З 01.01.2011 року набрав чинності ПК України. Пунктом 14.1.157 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов’язок платника податків сплатити суму грошового зобов’язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючи органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності. Таким чином, ПК України не передбачає іншого виду рішення про нарахування грошового зобов’язання, ніж податкове повідомлення-рішення.

Наказом ДПА України №985 від 22.12.2010 року затверджений «Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень –рішень платникам податків», в якому передбачений порядок складання органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень, та в п.2.2 визначено за якою формою складаються податкові повідомлення –рішення, у тому числі: за формою згідно з додатком 2 за наслідками перевірок (форма «Р»); за формою згідно з додатком 10 про застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (форма «С»). Саме за цими формами відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення відносно позивача про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням встановлених фактів, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.04.2011 року №0000312301 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 25750грн.; визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення податкове повідомлення-рішення від 05.04.2011р. №0000322301 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 52811грн. у частині визначення податкового зобов'язання у сумі 50727,5грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибопромислова переробна компанія «Чорноморець»до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області про визнання протиправними дій, визнання недійсними податкових-повідомлень-рішень – задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області від 05.04.2011 року №0000312301, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Рибопромислова переробна компанія «Чорноморець»визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 25750грн (за основним платежем 20600 гривень, штрафні (фінансові) санкції 5150 гривень).

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області від 05.04.2011 року №0000322301, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Рибопромислова переробна компанія «Чорноморець»визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 52811грн. (за основним платежем 42249 грн., штрафні (фінансові) санкції 10562 гривень) в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 50727,5грн. (за основним платежем 40582грн., штрафні (фінансові) санкції 10145,5гривень).

У задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання постанови у порядку ст.160,167 КАС України.

Суддя