Постанова № 19992019, 07.12.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

07.12.2011 р. Справа № 2а-4931/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О. за участю секретаря судового засідання Миндрул Л.В. від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 18/03-62, від 01.08.10; від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 2633/10/10-009, від 17.02.11; від прокуратури: Редченко В. І., посвідчення № 86, від 19.07.11;

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовомПАТ "ВОЗКО", вул. Жовтневої революції, 287,Вознесенськ,Миколаївська область,56500 доВознесенська обєднана ДПІ Миколаївської області, пров. Б.Іпатових, 6,Вознесенськ,Миколаївська область,56500 проскасування податкового повідомлення - рішення № 0000082301 від 18.05.11.р., В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Вознесенської обєднаної державної податкової інспекції в Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000082301 від 18.05.2011 р. Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що податкове повідомлення рішення підлягає скасуванню, оскільки сума бюджетного відшкодування була зменшення по причині не відображення одним з постачальників контрагента позивача - ТОВ «ВШЗ»в січні 2011 р. податкових зобовязань. Позивач придбав у ТОВ «ВШЗ»напівфабрикат вет/блу, який використовував в своїй господарській діяльності для виготовлення шкіри, тому ця угода є реальною та кредит сформований позивачем правомірно. Відповідач проти позову заперечує, просить відмовити в позові, оскільки перевіркою встановлено, що позивачем по ланцюгу постачання сформований ризиковий податковий кредит по постачальнику ТОВ «Вознесенський шкіросировинний завод»в розмірі 987050 грн., угода укладена між позивачем та ТОВ «ВШЗ»є нікчемною, фактичне надходження податку до бюджету не відбулось, тому податкове повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування в сумі 1079134 грн. є законним та скасуванню не підлягає. Прокуратура Миколаївської області на підставі ст. 60 КАС України вступила у справу для захисту інтересів Вознесенської ОДПІ. У судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Заслухавши пояснення представників сторін,прокурора, дослідив матеріали справи суд приходить до наступного висновку: Актом № 948/23/00310781 від 12.05.2011 р. про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2011 р., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.01.2011 р. по 31.01.2011 р.

В ході перевірки встановлено, що на виконання умов угоди № 10/11-п від 18.01.2011 р. про поставку напівфабриката вет-блу ТОВ «Вознесенський шкіросировинний завод»відвантажено продукцію на суму 5868299,98 грн. в т.ч. ПДВ в сумі 978050 грн. ТОВ «Вознесенський шкіро сировинний завод»не є виробником реалізованого товару, переданого ЗАТ «Возко». Зазначена продукція придбана у ТОВ «Ресурспром», ТОВ «Інтерсервісплюс», обробка здійснена на ВАТ «Васильківський шкірозавод». При формуванні податкового кредиту за січень 2011 р. ТОВ «Вознесенський шкіросировинний завод»використано СГД, які в свою чергу не підтверджують власними податковими зобовязаннями сформований податковий кредит з ПДВ.

В акті перевірки зазначено, що ЗАТ «Возко» необхідно встановити наявність трьох обовязкових підстав у їх сукупності:

-Здійснення операції з придбання товарів (ст. 198 ПК),

-Наявність належним чином оформленої податкової накладної, виданої платником податку на додану вартість (ст. 201 ПК),

-Фактичне надходження суми податку до Державного бюджету України ( ст.200.4 ПК).

Підприємством порушено ст. 228 ЦК України щодо укладання правочинів, які суперечать моральним засадам суспільства, а також порушують публічний порядок, спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету , а отже є нікчемними. Угода між позивачем та ТОВ «Вознесенський шкіросировинний завод»є нікчемною. Право на бюджетне відшкодування виникає при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобовязання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

У висновку акта перевірки зазначено, що на підставі п.198.6 ст.198 ПК України підприємством завищено заявлену до відшкодування з бюджету суму ПДВ на 1079134 грн. по декларації за лютий 2011 р.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000082301 від 18.05.2011 р. відповідно до підпункту 54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 ПК України та п.200.11 ст.200 ПК, п.198.6 ст.198 ПК України, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1079 134 грн. за лютий 2011 р.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони відповідно до вимог ст. 2 КАС України.

Позивач 17.03.2011 р. надав ДПІ декларацію з податку на додану вартість за лютий 2011 р., в якій в рядку 25,25.1 визначив суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в сумі 1079134 грн. В додатку 2 до податкової декларації рядках 2,3 позивач визначив суму 1079134 грн. та звітний період у якому виникла сума відємного значення січень 2011 р.

В податковому повідомленні-рішенні зазначено, що позивачем порушено п.6 ст.198 ПК України , яким передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Позивач при перевірці та суду надав належним чином складені податкові накладні.

Згідно зі ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого

відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Позивач придбав товар у ТОВ «Вознесенський шкіросировинний завод», що підтверджується договором №10/11-П від 18.01.201 р. Адреса позивача вказана в договорі м. Вознесенськ, вул. Жовтневої революції 287, адреса контрагента: м. Вознесенськ, вул. Жовтневої революції 287/3, тому транспортні засоби не застосовувались та товарно транспортні накладні не складались, в зв»язку з находженням підприємств рядом, а прийом товару підтверджується актами прийому-передачі ( арк.с.110-120) та довіреностями на отримання товару від ТОВ «ВШЗ».

Виконання договору підтверджується також податковими накладними ( арк.с.42-55), видатковими накладними (арк.с.98-109), платіжними дорученнями( аре.с.79-95), що підтверджують оплату товару повністю контрагенту в т.ч. податок на додану вартість, який входить у вартість товару.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона ( продавець) передає або зобовязується передати майно ( товар) у власність другій стороні ( покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно ( товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що договір , який був уладений позивачем з ТОВ «Вознесенський шкіросировинний завод», спрямовані на реальне настання наслідків, умовлених ними, виконані сторонами в повному обсязі та відповідають положенням вільного, господарського і податкового законодавства. Крім того, у суду немає підстав вважати зазначені угоди такими, що порушують публічний порядок та спрямовані на незаконне заволодіння майном держави.

Відповідач в акті перевірки та в запереченнях на позов посилається на те, що податковий кредит позивачем сформований на підставі угод, які є нікчемними. Необхідною умовою для визнання правочинів нікчемними є фактичні дані, зокрема наявність умислу на заволодіння державними коштами у позивача або його контрагентів, які об'єктивно можуть бути встановлені лише шляхом вчинення відповідних слідчих дій і підтверджені вироком суду. Доказів порушення кримінальних справ або вироків суду відносно керівника позивача та його контрагента відповідач суду не надав, тому в цій частині доводи відповідача стосовно нікчемності угод не приймаються судом до уваги.

Податковий кодекс України не надає права позивачу по справі контролювати показники податкової звітності по податку на додану вартість іншого платника податків, тим більше щодо субєктів господарської діяльності (по другому, третьому і т. д. ланцюгам постачання), з якими зокрема останній не мав будь-яких господарських чи цивільно-правових правовідносин.

Порушення субєктами підприємницької діяльності контрагентами позивача по другому, третьему ланцюгу постачання не можуть впливати на результати діяльності позивача.

Відповідно до вимог Податкового Кодексу України позивач по справі виконав обовязкові умови для виникнення права платника податку на бюджетне відшкодування:

- податковий кредит був сформований на підставі реальної (товарної) угоди за фактично придбаний товар , що підтверджується податковими та видатковими накладними, з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

- позивач оплатив вартість товару контрагенту з урахуванням сум податку на додану вартість, що підтверджується платіжними дорученнями.

- позивач відповідно до закону мав належним чином оформлені податкові накладні, видані ТОВ «Вознесенський шкіросировинний завод».

Посилання відповідача на те, що не було встановлено надміру сплати податку до бюджету , судом до уваги не приймається, оскільки судова практика Верховного Суду України дозволила дійти однозначного висновку про те, що факт надмірної сплати товару повинен розумітися як сплата податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг), що придбані платником податку, і розрахунки за які є здійсненими.

Відповідач не довів суду належними засобами доказування, чому зменшена вся сума бюджетного відшкодування в сумі 1079134 грн., оскільки сума податкового кредиту по контрагенту ТОВ «ВШЗ»складає 978050 грн.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а податкове повідомлення-рішення № 0000082301 від 18.05.2011 р. скасуванню.

Судові витрати у вигляді судового збору підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України на підставі ст. 94 КАС України.Керуючись ст. ст. 11,71,94 158-163, 167, 254 КАС України суд -

П О С Т А Н О В И В:

1 Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві № 0000082301 від 18.05.2011 р.

3. Повернути Публічному акціонерному товариству «ВОЗКО», вул. Жовтневої революції,287, м. Вознесенськ з Державного бюджету України судовий збір в сумі 3,40 грн. ( три грн.40 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т. О. Гордієнко

Повний текст постанови складений

та підписаний суддею 12.12.2011 р.