Рішення № 19991109, 19.12.2011, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И справа № 2/2218/6114/11

7 грудня 2011 року

Хмельницький міськрайонний суд в складі :

головуючої - судді Порозової І.Ю.

при секретарі Кормило С.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу за позовом ПАТ КБ "Приват Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

16.05.2008 року ОСОБА_1 уклав з ПАТ КБ «Приватбанк»кредитно-заставний договір № HMIВАЕ00000035 б/н, згідно якого Банк видав йому кредит в сумі 16903, 34 доларів США при умові сплати 17.04% річних. Кінцевий термін погашення кредиту 15.05.2013 року.

В серпні 2011 року ПАТ КБ «Приватбанк»звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором в сумі 13455, 90 доларів США, посилаючись на те, що відповідач прострочив сплату по договору.

В судовому засіданні представник позивача наполягає на задоволені заявлених позовних вимог.

Відповідач та його представник проти позову заперечують та пояснили, що в рахунок погашення заборгованості відповідач в січні 2009 року передав банку належний йому автомобіль «Мерседес Бенц», 1997 року випуску та вважає, що вартість автомобіля цілком покривала суму заборгованості по кредиту, а відтак підстав для нарахування боргу у банку не було.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, оскільки встановлено, що відповідач прострочив сплату кредиту та процентів по кредитному договору від 16.05.2008 року. Станом на 12.04.2011 року заборгованість по самому кредиту становить 8236.75 доларів США грн.; 2368.65 доларів США - проценти за користування кредитом, 796.82 долари США комісії за користування кредитом; 31.41 долар США–штраф фіксована складова; 639.26 доларів США штрафу, процентна складова; 1383.01 долар США - пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором.

Дані факти підтверджуються: кредитно-заставним договором від 16.05.2008 року; розрахунком заборгованості; копією паспорту позичальника.

Відповідно до ст.1054 ЦК України “За кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти”.

ч.2 ст. 1050 ЦК України визначено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідач умови кредитно-заставного договору виконує не в повній мірі, що є підставою для дострокового стягнення позики та нарахованих за користування кредитом процентів.

Пояснення відповідача про те, що боргу за договором кредиту не може бути, оскільки вартість автомобіля перевищує суму залишку по кредиту не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та спростованні дослідженими документами. Відповідно до кредитно-заставного договору від 16.05.2008 року вартість заставного майна-автомобіля ОСОБА_2, 1997 року випуску, д.н.НОМЕР_1 сторони погодили в 100747 гривень. Станом на 17.08.2009 року заборгованість по тілу редиту складала 14402.59 доларів, з них 1737.49 доларів прострочена заборгованість, 2209.63 долари США мала місце заборгованість по процентах. В серпні 2009 року реалізовано заставний автомобіль ОСОБА_2, який в січні 2009 року боржник ОСОБА_1 добровільно передав банку для реалізації надавши працівникам банку довіренність для продажу автомобіля. 20.08.2009 року відповідно до меморіальних ордерів на рахунок ОСОБА_1 було внесено двома платежами 11601.34 доларів США для погашення заборгованості по кредиту. Вказана сума виникла внаслідок реалізації автомобіля і за її рахунок було погашено заборгованість по кредиту відповідно до умов договору. Вказані обставини свідчать про те, що сума коштів від реалізації автомобіля очевидно була недостатньою для погашення всієї заборгованості по кредиту і цю обставину ОСОБА_1 повинен був та міг передбачити, проте не вжив ніяких заходів для з’ясування дійсної суми боргу після реалізації автомобіля. Пояснення відповідача про те, що ринкова вартість переданого ним автомобіля була значно більшою не узгоджується з погодженою сторонами сумою зставного майна, яка близька до суми, що зарахована на погашення кредиту в серпні 2008 року. ОСОБА_1 добровільно передав автомобіль для реалізації, видавши при цьому довіренність на представників банку і з того моменту взагалі не контролював їх подальші дії, а тому за вказаних обставин його заперечення проти позову видаються нелогічними. Будь-яких інших доказів того, що боргу перед банком у відповідача не існує останній не представив, разом з тим враховуючи, що в діях ОСОБА_1 не вбачається умисного ухилення від сплати кредиту та вище зазначених обставин, суд вважає за можливе застосувати ч.3 ст. 551 ЦК Ураїни та зменшити розмір пені, що виникла за період, коли боржник не передбачав наявність боргу перед банком.

Пеня за несвоєчасну сплату кредиту нарахована станом на 12.04.2011 року і складає 1383.01 доларів США, що в еквіваленті до національної грошової одиниці України гривні становить 11008.75 гривень( 1383.01х7.96), які суд зменшує до 1000 гривень.

Судові витрати розприділяються відповідно до ст.88 ЦПК України і становлять 1091 грн. ( 971 + 120 ) пропорційно до частини задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.209, 212-215, 60, 88 ЦПК України, ст.ст.525, 526, 549, 550, 551, 1048, 1049,1050, 1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк»12072,89 доларів США боргу за договором кредиту № HMIBAЕ00000035 від 16.05.2008 року, 1000 гривень пені та 1091 гривню понесених судових витрат.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом 10 днів з дня отримання його копії.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя