Постанова № 19988345, 09.11.2011, Житомирський окружний адміністративний суд

справа №0670/6667/11

категорія 10.2.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                    09 листопада 2011 р.                                                             м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Майстренко Н.М.,

за участю секретаря - Карасюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Житомиррадіоком" <Текст >до Державної податкової інспекції у м. Житомирі <Текст >про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Приватне підприємство "Житомиррадіоком" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі, в якому просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 29.06.2011 року №0002112301, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 32193,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 8048,00 грн. Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на відповідність дій підприємства вимогам Закону України "Про податок на додану вартість", а також вказує на відсутність у контролюючого органу передбачених законом правових підстав для збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити.

Відповідач надав письмові заперечення на адміністративний позов, за змістом яких зазначив про нікчемність угод, укладених між позивачем ТОВ "РА "Луар-Медіа Студії", а відтак і про відсутність у підприємства підстав для включення податку на додану вартість, сплаченого в ціні послуг ТОВ "РА "Луар-Медіа Студії" до складу податкового кредиту.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, допитавши свідка, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що відповідачем було здійснено позапланову виїзну документальну перевірку ПП "Житомиррадіоком" з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "РА "Луар-Медіа Студії" за березень 2009 року, вересень 2009 року та грудень 2009 року з урахуванням акту документальної невиїзної перевірки ТОВ "РА "Луар-Медіа Студії" від 18.02.2011 року №128/23-2/36311871.

За наслідками перевірки позивача складено акт від 09.06.2011 року №2748/23-1/24699022/0110, у якому, зокрема, зроблено висновок про порушення підприємством пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість на 32193,00 грн., у тому числі за вересень 2009 року - на 2852,00 грн., за жовтень 2009 року - на 13273,00 грн., за листопад 2009 року - на 13477,00 грн., за грудень 2009 року - на 2591,00 грн. Такий висновок зроблений з огляду на те, що контрагент позивача - ТОВ "РА "Луар-Медіа Студії" - має ознаки фіктивності. Зокрема, відповідно до акту невиїзної документальної перевірки ТОВ "РА "Луар-Медіа Студії" за період з 05.02.2009 року по 28.10.2010 року, складеного Бориспільською ОДПІ, встановлено, що у товариства відсутні власні, орендовані, одержані по договорах лізингу, складські, торгівельні, виробничі та інші приміщення, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності, відсутній персонал та транспортні засоби. Згідно службової записки від 22.01.2011 року №291/7/26-30 ВПМ Бориспільської ОДПІ від директора та засновника ТОВ "РА "Луар-Медіа Студії" - громадянки ОСОБА_1 - надійшло звернення, в якому остання пояснює, що не має ніякого відношення до створення та ведення фінансово-господарської діяльності підприємства за весь період його існування. Ніяких документів бухгалтерського та податкового обліку від імені товариства не складала та не підписувала, нікого на це не уповноважувала, ніяких розрахунків від імені ТОВ "РА "Луар-Медіа Студії" з іншими суб’єктами господарювання України не здійснювала та нікого на це не уповноважувала. Податкову звітність товариства не складала та не підписувала.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки контролюючий орган поставив під сумнів факт реального здійснення господарської операції з ТОВ "РА "Луар-Медіа Студії".

Перевіривши рішення відповідача на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд не може визнати його такими, що узгоджується з правовими положеннями законів України, зважаючи на наступне.

Так, судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "РА "Луар-Медіа Студії" укладено договори від 16.02.2009 року №1-2, від 17.08.2009 року №1-0809, від 01.12.2009 року №1-1209 про надання рекламних послуг.

У відповідності до укладених договорів ТОВ "РА "Луар-Медіа Студії" за березень 2009 року на підставі оформленого акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2009 року №ЛМ-00052 надало позивачу послуги по виготовленню та розповсюдженню рекламних проспектів на загальну суму 158260,00 грн., у тому числі ПДВ - 26267,22 грн., про що було виписано податкову накладну; за вересень 2009 року на підставі оформленого акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2009 року №1/300909 надало позивачу послуги по виготовленню та розповсюдженню рекламних проспектів на загальну суму 290000,00 грн., у тому числі ПДВ - 48132,78 грн., про що було виписано податкову накладну; за грудень 2009 року на підставі оформленого акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.12.2009 року №ЛМ-00630 надало послуги по виготовленню та розповсюдженню рекламних проспектів на загальну суму 150000,00 грн., у тому числі ПДВ - 24896,26 грн., про що було виписано податкову накладну.

Позивачем було включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість у загальній сумі 99296,26 грн. на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ "РА "Луар-Медіа Студії".

Відповідно до досліджених банківських документів оплата за отримані послуги була здійснена позивачем у повному обсязі, що також не заперечується відповідачем.

При цьому судом були оглянуті оригінали макетів рекламних проспектів, які виготовлялись та розповсюджувались ТОВ "РА "Луар-Медіа Студії".

Таким чином, факт придбання послуг з виготовлення та розповсюдження рекламної продукції підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

При цьому за обставин, які склались у даній справі, судом встановлено, що придбання послуг з виготовлення та розповсюдження рекламної продукції замовлялось позивачем з огляду на те, що одним з основних видів діяльності ПП "Житомиррадіоком" є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту (довідка з ЄДРПОУ від 13.08.2008 року серії АА №048765), яку відповідно до торгових патентів позивач здійснює за адресою: м. Житомир, вул. Хлібна, 23 та м. Бердичів, вул. Леніна, 18. Відповідно до свідоцтва на знак для товарів і послуг №101740 позивач у своїй діяльності використовує знак для товарів і послуг "Канцелярський експрес". Придбання послуг у ТОВ "РА "Луар-Медіа Студії" з рекламою канцелярських товарів позивача здійснювалось з нагоди свят 1 вересня, Нового року та навесні.

Суд не може погодитись з висновком відповідача про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту за наслідками господарських взаємовідносин з ТОВ "РА "Луар-Медіа Студії".

Так, згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Зміст наведених норм свідчить про те, що наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.

Обставини щодо фактичності здійснення господарської операції з придбання у ТОВ "РА "Луар-Медіа Студії" послуг з виготовлення та розповсюдження рекламної продукції, на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення сплаченого ПДВ до податкового кредиту, відповідачем спростовані не були.

Крім того, зазначені обставини знайшли своє підтвердження у ході судового розгляду справи, під час якого було встановлено, що позивач належними доказами довів факт придбання послуг з виготовлення та розповсюдження рекламної продукції, їх отримання шляхом укладення з ТОВ "РА "Луар-Медіа Студії" договорів про надання рекламних послуг, складаннями актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та оформленням податкових накладних.

Надані позивачем документи також дають підстави для висновку про сплату підприємством сум податку на додану вартість в ціні придбаних у ТОВ "РА "Луар-Медіа Студії" послуг, яке видало позивачу податкові накладні, маючи статус платника податку, що не спростовано відповідачем.

Відповідно до ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов’язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Обставини, які слугували фактичною підставою для визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на додану вартість згідно спірного податкового повідомлення-рішення, знаходяться поза межами вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Не можуть бути визнані такими підстави і доводи відповідача стосовно відсутності у ТОВ "РА "Луар-Медіа Студії" виробничих можливостей для надання обумовлених послуг, а також непричетності директора та засновника ТОВ "РА "Луар-Медіа Студії" громадянки ОСОБА_1 до фінансово-господарської діяльності товариства.

Зазначені обставини не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи, під час якого в якості свідка була допитана ОСОБА_1 Остання пояснила, що вона дійсно виконувала функції директора ТОВ "РА "Луар-Медіа Студії" у період, коли відбувались господарські взаємовідносини з ПП "Житомиррадіоком". На виконання умов укладених договорів особисто розробляла макети рекламних проспектів для позивача, розміщувала відповідні замовлення у суб'єктів господарювання, які займаються друком поліграфічної продукції, та організовувала розповсюдження рекламних проспектів. При цьому, з огляду на значний досвід роботи у сфері рекламної діяльності, всі роботи виконувала самостійно, чим і пояснюється відсутність інших працівників у ТОВ "РА "Луар-Медіа Студії". Крім того, ОСОБА_1 підтвердила, що всі податкові накладні, виписані від імені ТОВ "РА "Луар-Медіа Студії", підписувала особисто. Що ж стосується пояснень, які вона нібито надавала ВПМ Бориспільської ОДПІ, стосовно її непричетності до створення та ведення фінансово-господарської діяльності підприємства, ОСОБА_1 зазначила, що ніяких звернень вона не направляла. Факт створення та прийняття участі у фінансово-господарській діяльності ТОВ "РА "Луар-Медіа Студії" визнала, лише пояснивши, що з 01.07.2010 року вийшла зі складу засновників даного товариства, передавши свою частку іншій особі, про що є нотаріально засвідчена заява. Усі статутні документи та документи, які стосуються фінансово-господарської діяльності ТОВ "РА "Луар-Медіа Студії", були передані відповідно до акту приймання-передачі документів товариства, який також засвідчений нотаріально.

З огляду на викладене законодавче регулювання спірних правовідносин та на встановлені у справі обставини щодо дотримання позивачем усіх визначених Законом України "Про податок на додану вартість" умов для включення сплаченого в ціні придбаних послуг податку на додану вартість до складу податкового кредиту підприємства та при наявності належним чином складених податкових накладних, виданих платником податку на додану вартість, суд вважає, що оскаржуване рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі про збільшення підприємству грошового зобов'язання з ПДВ не відповідає вимогам названого Закону, з огляду на що вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд

постановив:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Житомиррадіоком" задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 29.06.2011 року №0002112301, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 32193,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 8048,00 грн.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. сплаченого судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Головуючий суддя:                                                                      Н.М. Майстренко

Повний текст постанови виготовлено: 14 листопада 2011 р.

присуджено до стягнення <сума >грн.

матеріальну шкоду <сума >грн.

моральну шкоду <сума >грн.