Постанова № 19988282, 24.10.2011, Житомирський окружний адміністративний суд

справа №0670/6748/11

категорія 8.2.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                    24 жовтня 2011 р.                                                                       м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Майстренко Н.М.,

за участю секретаря - Гнітецької Т.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Омелянівський кар'єр"

до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Омелянівський кар'єр" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області від 02.06.2011 року №0000372301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 122146,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог посилається на відповідність дій підприємства вимогам Податкового кодексу України, який визначає підстави для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту підприємства. Зазначає, що наявні у позивача первинні документи, на підставі яких податок на додану вартість включений до складу податкового кредиту, оформлені у відповідності до вимог чинних нормативно-правових актів та підтверджують факт здійснення відповідної господарської операції.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач надав письмові заперечення проти адміністративного позову, за змістом яких просить відмовити у його задоволенні. У судовому засіданні представник відповідача надав пояснення та зазначив, що надані позивачем для перевірки товарно-транспортні накладні не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки не містять типових реквізитів, а відтак ці документи не можуть підтверджувати факт здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ "СКВ-МІГ". З огляду на відсутність належних доказів в підтвердження факту здійснення господарської операції, відповідач вважає неправомірним включення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "СКВ-МІГ".

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем було здійснено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Омелянівський кар'єр" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "СКВ-МІГ" за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року, за наслідками якої складено акт від 17.05.2011 року №732/23-01/00292400.

Зазначеним актом зафіксовано порушення підприємством вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за лютий 2011 року на 122146,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 02.06.2011 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000372301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 122146,00 грн.

Перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд не може визнати його таким, що узгоджується з правовими положеннями законів України, зважаючи на наступне.

Так, судом встановлено, що в акті перевірки зафіксовано обставини, відповідно до яких між позивачем (Покупець) та ТОВ "СКВ-МІГ" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу від 05.01.2011 року №2, за умовами якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця нафтопродукти, а Покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його у строки і на умовах, визначених цим договором.

На виконання умов даного договору ТОВ "СКВ-МІГ" поставило позивачу дизельне паливо та бензин та виписало у лютому 2011 року податкові накладні з включенням до їх складу податку на додану вартість у сумі 122145,77 грн., а також видаткові накладні. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи (а.с. 26-53).

Сума податку на додану вартість у розмірі 122145,76 грн. включена до податкового кредиту товариства за лютий 2011 року. Розрахунки проведені у безготівковій формі, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Заперечуючи проти права позивача на включення згаданої суми податку на додану вартість до податкового кредиту, відповідач вказує на те, що у ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товару від ТОВ "СКВ-МІГ" до ТОВ "Омелянівський кар'єр" у зв'язку з відсутністю належним чином оформлених актів приймання-передачі товару та документів, що засвідчують транспортування і зберігання товарів. В акті перевірки міститься посилання на пояснення ТОВ "Омелянівський кар'єр", відповідно до якого вказано, що доставка товарів (нафтопродуктів) на підприємство проводилась транспортом постачальника, але на підтвердження цих даних позивачем надано тільки неналежним чином оформлені товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів від ТОВ "СКВ-МІГ", які не містять номеру подорожнього листа, ідентифікаційного коду вантажоодержувача, виду перевезень та установленого для даного виду перевезень цифрового коду, дати і часу виїзду з підприємства-вантажовідправника, дати і часу прибуття до вантажоодержувача, дати і часу виїзду від вантажоодержувача, прізвища, ім'я, по-батькові та підпису особи, яка отримала вантаж. Відповідач вважає, що тільки належним чином оформлена товарно-транспортна накладна, яка дозволяє ідентифікувати перевезення певного виду вантажу від постачальника до покупця, може бути правовою підставою для включення сум податку на додану вартість з вартості одержаних вантажів до складу податкового кредиту.

Правовідносини, що виникають у зв’язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, регулюються ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Кодекс).

Так, пп. "а" п. 198.1 ст. 198 Кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 цієї ж статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами п. 198.6 ст. 198 Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Зміст наведених норм свідчить на користь того, що наявність господарських операцій з придбання товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.

Обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з придбання у ТОВ "СКВ-МІГ" нафтопродуктів, на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення сплаченого ПДВ до податкового кредиту, відповідачем спростовані не були.

Так, зазначені обставини знайшли своє підтвердження у ході судового розгляду справи, під час якого було встановлено, що позивач належними доказами довів факт придбання нафтопродуктів, їх отримання шляхом транспортування ТОВ "СКВ-МІГ" автомобільним транспортом, що, зокрема, підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, а саме: договором купівлі-продажу від 05.01.2011 року №2, видатковими та податковими накладними, довіреностями на отримання нафтопродуктів від ТОВ "СКВ-МІГ", товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів.

Судом також встановлений факт наявності у ТОВ "СКВ-МІГ" торгового патенту серії ТПВ №059759 на право здійснення роздрібної торгівлі нафтопродуктами та факт наявності цистерн у ТОВ "СКВ-МІГ", який підтверджується договором оренди цистерн від 01.07.2009 року №1. Наведені обставини засвідчують спроможність ТОВ "СКВ-МІГ" бути постачальником нафтопродуктів для ТОВ "Омелянівський кар'єр". При цьому, представниками сторін не заперечувалось, що єдиним постачальником нафтопродуктів для ТОВ "Омелянівський кар'єр", використання яких забезпечує можливість здійснення позивачем власної господарської діяльності з добування піску та гравію, яка у свою чергу вимагає використання автотранспорту, було ТОВ "СКВ-МІГ".

Крім того, позивачем в підтвердження факту використання придбаних нафтопродуктів у подальшій господарській діяльності товариства надані відомості про списання паливно-мастильних матеріалів за лютий 2011 року, а також відомості про видачу бензину та мастильних матеріалів на автомашини, що використовуються позивачем у його господарській діяльності.

Відповідно до ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов’язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Обставини, які слугували фактичною підставою для визначення позивачу грошового зобов’язання з податку на додану вартість згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, знаходяться поза межами вимог ст. 198 Податкового кодексу України.

Посилання відповідача на неналежне заповнення товарно-транспортних накладних, за умови відсутності доказів, які б підтверджували факт фіктивних взаємовідносин між позивачем та ТОВ "СКВ-МІГ", не спростовує висновку про незаконність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, адже надані позивачем в підтвердження факту господарських взаємовідносин зі своїм контрагентом товарно-транспортні накладні дозволяють ідентифікувати вид перевезення (з огляду на зазначення у накладних відомостей про автомобіль, яким таке перевезення здійснювалось), зміст та учасників господарської операції, а також дозволяють забезпечити ідентифікацію та облік товару. Отже недоліки у заповненні товарно-транспортних накладних, на які вказує відповідач, не спростовують реальності здійснених господарських операцій між позивачем та ТОВ "СКВ-МІГ".

Крім того, надані позивачем документи дають підстави для висновку про сплату товариством сум податку на додану вартість в ціні придбання нафтопродуктів у ТОВ "СКВ-МІГ", яке видало позивачу податкові накладні, маючи статус платника податку, що не спростовано відповідачем.

З огляду на викладене законодавче регулювання спірних правовідносин та на встановлені у справі обставини щодо дотримання позивачем усіх визначених Податковим кодексом України умов для включення сплаченого в ціні придбаних товарів податку на додану вартість до складу податкового кредиту підприємства та при наявності належним чином складених податкових накладних, виданих платником податку на додану вартість, суд вважає, що оскаржуване рішення Коростенської об’єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ не відповідає вимогам чинного законодавства, з огляду на що вважає позовні вимоги про його скасування обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд

постановив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Омелянівський кар'єр" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області від 02.06.2011 року №0000372301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 122146,00 грн.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. сплаченого судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Головуючий суддя:                                                                      Н.М. Майстренко

Повний текст постанови виготовлено: 03 листопада 2011 р.

присуджено до стягнення <сума >грн.

матеріальну шкоду <сума >грн.

моральну шкоду <сума >грн.