Єдиний державний реєстр судових рішень
РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" листопада 2011 р. Справа № 5019/1978/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Савченко Г.І.
судді Грязнов В.В. , судді Мельник О.В. при секретарі судового засідання Новак Р.А.
за участю представників сторін:
Від позивача - сільський голова Маломидської сільської ради - Крупеня О.Ф.
Від відповідача - представник ОСОБА_1., дов.б/н., від 09.09.2011 року
Від управління Держкомзему у Костопільському районі - інспектор Ліньов С.А.
Від органу прокуратури - Зайчук І.П., посв.№65
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірми Маломидська" на рішення господарського суду Рівненської області від 27.09.11 р. у справі № 5019/1978/11 (суддя Павлюк І.Ю. )
за позовом Прокурора Костопільського району в інтересах держави в особі Маломидської сільської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірми Маломидська"
про стягнення в сумі 88 861 грн. 63 коп. та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Рівненської області від 27 вересня 2011 року у справі №5019/1978/11 задоволено позов прокурора Костопільського району в інтересах держави в особі Маломидської сільської ради.
Зобовязано Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Маломидська” (35013, Рівненська область, Костопільський район, с. Малий Мидськ, вул. Молодіжна, 29, код ЄДРПОУ 35999757) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 94,99 га на території Маломидської сільської ради Костопільського району Рівненської області.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Маломидська” (35013, Рівненська область, Костопільський район, с. Малий Мидськ, вул. Молодіжна, 29, код ЄДРПОУ 35999757) на користь Маломидської сільської ради Костопільського району Рівненської області (35013, Рівненська область, Костопільський район, с. Малий Мидськ, код ЄДРПОУ 22586578) 88 861 грн. 63 коп. шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки, які перерахувати на р/р 31414544700233, одержувач Маломидська сільська рада, банк одержувач Головне управління Державного казначейства у Рівненській області, МФО 833017.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Маломидська” (35013, Рівненська область, Костопільський район, с. Малий Мидськ, вул. Молодіжна, 29, код ЄДРПОУ 35999757) в доход Державного бюджету України 973 грн. 62 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
Відповідач товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Маломидська" подав апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду. Просить його скасувати, в позові відмовити.
Посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, вказує, що спір вирішено без його участі, не враховано клопотання про відкладення розгляду справи.
Вважає висновок місцевого господарського суду про самовільне використання земельної ділянки площею 94,99 га. як такий, що не відповідає фактичним обставинам справи. В акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 18 серпня 2011 року складеного державним інспектором управління Держкомзему у Костопільському районі не зазначено місце розташування земельної ділянки згідно із земельно-кадастровою документацією та не вказаний фактичний стан використання земельної ділянки. В акті відсутні будь-які посилання на докази самовільного використання земельної ділянки. Акт перевірки не відповідає вимогам Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах №312 від 12.12.2003 року "Про затвердження Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель".
Відповідач вважає, що розрахунок розміру шкоди не відповідає Наказу №110 від 12.07.2007 року Державного агенства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням", зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, оскільки відсутній акт обстеження земельної ділянки (п.3.1 Методики).
Крім того відповідач не погоджується з позивачем та висновком місцевого господарського суду щодо використання товариством невитребуваних паїв. Зазначає, що відповідно до договору оренди землі укладеного із Маломидською сільською радою, товариство використовувало на території сільської ради не витребувані паї в кількості 30 штук площею 45,5 га., що підтверджується довідкою сільської ради. Інші не витребувані паї не використовувались. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що свідчили б взагалі про використання 60 земельних ділянок загальною площею 94,99 га., та що ці земельні ділянки (паї) є не витребуваними.
Відповідач подав довідку Костопільської районної державної адміністрації від 17.02.2011 року, що земельна ділянка загальною площею 94,99 га. не може вважатися не витребуваною і бути передана в оренду, оскільки громадянам видані державні акти на право власності на земельну ділянку. В даному випадку позивачем не може бути сільська рада, оскільки земельні ділянки їй не належать.
В судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду відповідач підтримує доводи апеляційної скарги. Пояснив, що після закінчення договору оренди земельної ділянки від 21 травня 2009 року, земельну ділянку площею 45,5 га. не використовував, однак сплачував орендну плату, додав виписки рахунків.
В судовому засіданні представник позивача - сільський голова Маломидської сільської ради пояснив, що договір оренди від 21.05.2009 року закінчився через 11 місяців, однак відповідач станом на 18 серпня 2011 року використовув 45,5 га. без договору; оскільки земельна ділянка знаходилась за межами населеного пункту, розпорядження нею відноситься до компетенції районної державної адміністрації. Земельні ділянки, в тому числі і спірні використовувались для посіву зернових культур, однак дана обставина письмово не фіксувалась.
Інспектор управління Держкомзему у Костопільському районі Ліньов С.А. викликаний на вимогу Рівненського апеляційного господарського суду пояснив, що під час перевірки площа не обмірювалась. Дані про спосіб використання земельних ділянок, в тому числі спірних взяті із поземельної книги сільської ради. Акт обстеження спірних земельних ділянок не складався.
Представник органу прокуратури пояснив, що неможливо на вимогу суду надати кадастрові номери та план земельної ділянки у зв"язку з їх відсутністю.
Пояснення вказаних осіб зафіксовані в протоколі судового засідання.
Дослідивши докази у справі, Рівненський апеляційний господарський суд встановив.
18.08.2011р. старшим державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель Костопільського району було проведено планову перевірку додержання вимог земельного законодавства при використанні ТОВ “Агрофірма “Маломидська” на території Маломидської сільської ради земельних ділянок приватної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ “Агрофірма “Маломидська” на території Маломидської сільської ради використовує 544,99 га земель приватної власності, в тому числі 450 га земель на підставі договорів, укладених між товариством та громадянами, власниками земельних часток (паїв) терміном на 5 років та 60 земельних ділянок загальною площею 94,99 га., власники яких померли та державні акти на право власності яким не видані, спадкоємці яких право на спадщину у встановленому чинним законодавством порядку не оформили.
Даних щодо укладання договорів оренди на невитребувані земельні частки (паї) між товариством та їх власниками перевіркою не встановлено.
Місцевий господарський суд задоволив позов прокурора з тих підстав, що дана земельна ділянка є державною власністю і перебуває у віданні Маломидської сільської ради, яка згідно із ст.12 Земельного кодексу України здійснює контроль за використанням та охороною земель комунальної власності. Погодився з доводами позивача, що відповідач самовільно зайняв земельну ділянку площею 94,99 га.
Давши оцінку доказам у справі, Рівненський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до частин 1 і 2 статті 125, статті 126 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою (державного акта), та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Земельний кодекс України містить заборону щодо використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації (частина 3 статті 125 Кодексу).
У звязку з цим, статтею 211 Земельного кодексу України, самовільне зайняття земельних ділянок віднесено до порушень земельного законодавства, за яке громадяни та юридичні особи несуть відповідальність відповідно до закону.
З урахуванням положень Земельного кодексу України, зміст терміну “самовільне зайняття земельних ділянок” розкрито у Законі України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”.
Відповідно до абзацу 10 статті 1 цього Закону, самовільне зайняття земельних ділянок - це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.
Згідно з статтею 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин":
3.6. У вирішенні питання про задоволення вимог щодо стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, господарським судам необхідно мати на увазі, що розмір такої шкоди визначається відповідно до розрахунку, зробленого територіальними органами інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему та її територіальними підрозділами на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 N 963.
3.7. Власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 N 284.
Згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 N 110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 N 963" підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме:
- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;
- протокол про адміністративне правопорушення;
- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);
- акт обстеження земельної ділянки.
Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.
Згідно наказу Державного комітету України по земельних ресурсах №312 від 12.12.2003р., "Про затвердження Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель" (п.п. 5.4. - 5.6. Наказу № 312).
В акті державний інспектор зазначає:
дату та місце складання акта;
посаду та прізвище інспектора (інспекторів), який (які) проводив (проводили) перевірку;
посади та прізвища осіб, які були залучені до перевірки:
посаду та прізвище представника юридичної особи чи прізвіще фізичної особи, які були присутні при перевірці;
місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які перевіряються;
місце розташування земельної ділянки, її площу згідно із земельно-кадастровою документацією та фактичну площу, яка використовується;
категорію земель та склад угідь;
цільове призначення та фактичний стан використання (освоєння) земельної ділянки;
наявність документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою;
обставини порушення земельного законодавства;
суть порушення з посиланням на акти чинного законодавства, вимоги яких порушені.
Акт підписується державним інспектором (інспекторами), який (які) проводить (проводять) перевірку, представником юридичної особи чи фізичною особою, що використовують земельні ділянки, свідками (за їх наявності).
В акті наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо).
Як вбачається з акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства №144 від 18 серпня 2011 року (а.с.10) старшим державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Костопільському районі Ліньовим С.А. у результаті перевірки встановлено, що товариство "Агрофірма "Маломидська" використовує земельні паї сільськогосподарського призначення (земельні частки (паї)) громадян загальною площею 450 га. для ведення товарного виробництва на підставі договорів простого товариства від 20.12.2011 року термін на 5 років.
Крім того, товариством використовуються не витребувані земельні частки (паї) громадян в кількості 60 ділянок на загальну площу 94,99га. Не витребувані земельні ділянки використовуються самовільно.
Даний акт суперечить вимогам вищеприведених нормативних актів. В ньому не вказано місцерозташування земельної ділянки, її площу згідно із земельно-кадастровою документацією. В розділі акту «план-схема земельної ділянки»відсутній сам план-схема та будь-які координати розташування земельної ділянки. Відсутність кадастрового номеру та плану земельної ділянки об"єктивно, не позбавляла можливості вказати будь-які відомості про розташування спірної земельної ділянки. Не вказаний термін протягом, якого використовувалась земельна ділянка. Акт обстеження земельної ділянки не складався, про що свідчить відсутність його в матеріалах справи, та пояснення інспектора. Відомості щодо земельних ділянок записані в акт перевірки на підставі поземельної книги сільської ради, обмір земельної ділянки не проводився.
Відсутні будь-які посилання на докази самовільного використання земельної ділянки площею 94,99 га, не вказано в чому саме полягає самовільне використання, оскільки в акті не вживається термін «самовільного зайняття». Термін «використання»земельних ділянок застосовується у випадку використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву, тощо, що може бути самовільним зайняттям.
Не підтверджується матеріалами справи пояснення представника сільської ради, що земельна ділянка використовувалась під посіви зернових культур, як вказує сам представник дана обставина не фіксувалась. Тому, припис Управління Держкомзему у Костопільському районі (а.с.12) не містить конкретної вимоги усунення порушення земельного законодавства, а лише констатує самовільне використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення (не витребувані земельні частки (паї) громадян орієнтовно площею 94,99 га. за межами населених пунктів території сільської ради.
Однак розрахунок розміру шкоди (а.с.14) вказує площу 94,99 га. як точно визначену, а не орієнтовну. Такі суперечності викликають сумнів, щодо розміру заподіяної шкоди, оскільки в основу розрахунку повинна покладатися чітко визначена площа самовільно зайнятої земельної ділянки.
Постановою Управління Держкомзему у Костопільському районі від 23 серпня 2011року №47 (а.с.13) справа про адміністративне правопорушення закрита. Як зазначено в листі Управління до прокуратури Костопільського району (а.с.9) - розмір заподіяної шкоди більше ніж в сто разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що свідчить про наявність в діях посадових осіб товариста ознаки злочину передбаченого ст.197 КК України. Матеріали перевірки направлені для прийняття рішення щодо порушення кримінальної справи.
Однак прокурором не надано доказів щодо порушення кримінальної справи, або про відмову в порушенні, натомість вказані матеріали стали підставою звернення до господарського суду. Таким чином, посадові особи товариства за порушення земельного законодавства не притягувались до адміністративної та кримінальної відповідальності.
Судова колегія погоджується з доводами апелянта, про те, що він не використовував не витребувані паї. Як свідчить лист Костопільської районної державної адміністрації від 17.02.2011 року №02-683/07 на ім`я директора товариства (а.с.98) на земельні ділянки площею 94,99 га. вже видані громадянам державні акти на право власності на земельні ділянки, тому земельні ділянки не вважаються невитребуваними і були передані в оренду. Крім того, листом від 06.09.2011р. (а.с.99) на ім`я Костопільської районої державної адміністрації управління Держкомзему у Костопільському районі, повідомляє, що вказані земельні ділянки не набувають статусу невитребуваних.
Таким чином, спростовується обставина про самовільне зайняття відповідачем земельних ділянок не витребуваних, що узгоджується з нормами Закону України "Про порядок виділення в натурі ( на місцевості) земельних часток (паїв)".
Сторонами, прокурором та іншими учасниками судового процесу не заперечується та обставина, що спір стосується земельних ділянок (паїв) громадян. Позов заявлено про відшкодування завданої шкоди на користь сільської ради. За таких обставин позов не може бути задоволений, оскільки позивач не є власником, землекористувачем земельних ділянок.
Та обставина, що відповідач після закінчення договору оренди від 21 травня 2009 року (а.с.59) продовжує сплачувати орендну плату не впливає на суть спору, та не свідчить про використання земельної ділянки 45,5 га. на момент перевірки.
Довідка сільської ради (а.с.84) про те, що відповідач використовує земельну ділянку не підтверджується іншими доказами. Відповідач заперечує таке використання. Крім того ні прокурор, ні сільська рада, ні Управління Держкомзему не змогли довести будь-якими доказами, чи входить даних 45,50 га. у спірну площу 94,99 га.
Судова колегія вважає, що позивачем не доведено самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки, тому шкода стягненню не підлягає. В процесі судового розгляду неможливо виправити порушення перевіряючого органу через неякісну перевірку дотримання вимог земельного законодавства. Суд не вправі підмінювати його компетенцію, встановлювати обставини, які можуть бути встановлені лише при перевірці.
Разом з тим, Судова колегія вважає, що місцевим господарським судом неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, що призвело до невідповідності висновків, викладених в оскаржуваному рішенні обставинам справи.
При цьому, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом не порушенні норми процесуального права. Відповідач отримав повідомлення про вручення поштового відправлення 13.09.2011 року (а.с.18). Мав можливість до 27 вересня 2011 року надати відзив на позовну заяву, але не зробив цього.
Адресоване місцевому господарському суду клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (а.с.33) не містить будь-яких заперечень по суті спору, або надання можливості надати якісь докази.
Судові витрати належить покласти на позивача - Маломидську сільську раду.
Керуючись ст.ст.49,99,101,103,104,105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірми Маломидська" на рішення господарського суду Рівненської області від 27 вересня 2011 року по справі №5019/1978/11 задоволити.
2. Рішення господарського суду Рівненської області від 27 вересня 2011 року по справі №5019/1978/11 скасувати. В позові відмовити.
3. Стягнути з позивача Маломидської сільської ради на користь відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірми Маломидська" 486 грн. 81 коп. витрат по державному миту за подання апеляційної скарги. Місцевому господарському суду видати наказ.
4. Матеріали справи №5019/1978/11 повернути в господарський суд Рівненської області.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Савченко Г.І.
Суддя Грязнов В.В.
Суддя Мельник О.В.
01-12/16971/11 16971/11
Судове рішення № 19986681, Рівненський апеляційний господарський суд було прийнято 29.11.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5019/1978/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: