Постанова № 19986440, 14.12.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2011 р. Справа № 5023/6696/11

          Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В., суддя Камишева Л.М.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - ОСОБА_1, дор. № 2464 від 05.09.2011 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача за первісним позовом (вх. №4895Х/1-9) на рішення господарського суду Харківської області від 17.10.2011 р. у справі № 5023/6696/11

за позовом ТОВ «Н-Лізинг», м. Київ

до ФОП ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 41190,20 грн.

та за зустрічним позовом ФОП ОСОБА_2, м. Харків

до ТОВ «Н-Лізинг», м. Київ

про визнання незаконним дій та передачу предмету лізингу

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.10.2011 р. по справі № 5023/6696/11 (суддя Добреля Н.С.) первісний позов задоволено частково. Стягнено з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Н-Лізинг»8595,94 грн. заборгованості за лізинговими платежами; 85,95грн. державного мита; 49,25 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення основного боргу по лізинговим платежам в сумі 22900,15 грн., 1019,05 грн. пені та 8675,06 грн. штрафу відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Позивач за первісним позовом з рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить зменшити позовні вимоги, рішення господарського суду Харківської області від 17.10.2011 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити первісні позовні вимоги та стягнути з відповідача заборгованість по лізинговим платежам в сумі 20043,89 грн. та 136,36 грн. пені.

Відповідач вважає рішення законним і обґрунтованим, у зв’язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач в судове засідання не з’явився, про причини неявки не повідомив, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи без участі представника позивача за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши доводи представника відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 заборгованість по щомісячним лізинговим платежам у сумі 31496,09 грн., пеню в сумі 1019,05 грн., штраф у сумі 8675,06 грн.

10.10.2011 р. відповідач подав зустрічну позовну заяву, в якій просив суд визнати незаконними дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Н-Лізинг»щодо відібрання (вилучення) у Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 належного йому транспортного засобу марки «Рута», модель «20», 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) 33020082336848, Y9820000081А36025, колір - зелений, тип Т3 - автобус пасажирський, реєстраційний номер НОМЕР_1, на підставі акту повернення предмету лізингу від 13 липня 2011 року. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Н-Лізинг»передати Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 у фінансовий лізинг на підставі Договору фінансового лізингу № LА08000321 від 14 липня 2008 року належний йому транспортний засіб марки «Рута», модель «20», 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) 33020082336848, Y9820000081А36025, колір - зелений, тип ТЗ - автобус пасажирський, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 57-59).

Як вбачається з матеріалів справи, 14.07.2008 р. між Закритим акціонерним товариством «Єврофінас»(лізингодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №1008000321, відповідно до п.1.1. якого лізингодавець зобов`язується надати, а лізингоодержувач прийняти предмет лізингу - транспортного засобу марки “Рута”, модель “20”, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) 33020082336848, Y9820000081А36025, колір - зелений, тип ТЗ - автобус пасажирський, реєстраційний номер НОМЕР_1, згідно з додатком №1, на умовах, визначених договором. Строк дії договору лізингу - 60 місяців.

Відповідно до 3.4. договору щомісячні лізингові платежі складають 4770,80 грн.

03.09.2008 р. між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору лізингу №1008000321 від 14.07.2008 р., відповідно до якої щомісячні лізингові платежі складають 4816,19 грн.

01.10.2008 р. сторонами було підписано акт приймання-передачі до договору лізингу № НОМЕР_2 від 14.07.2008 р.

10.01.2011 р. між Закритим акціонерним товариством «Єврофінас»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Н-Лізинг»було укладено договір відступлення права вимоги, а також підписано реєстр договорів, за якими відступається право вимоги.

10.01.2011 р. між Закритим акціонерним товариством «Єврофінас», Товариством з обмеженою відповідальністю «Н-Лізинг»та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 3 до договору лізингу №1008000321 від 14.07.2008 р., відповідно до умов якої у зв'язку зі зміною власника предмета лізингу та на підставі договору про відступлення права вимоги від 10 січня 2011 року, лізингодавцем по договору вважати Товариство з обмеженою відповідальністю «Н-ЛІЗИНГ».Всі лізингові платежі та заборгованість за ними з 10 січня 2011 року підлягають сплаті на поточний рахунок нового лізингодавця. А також внесено зміни до пункту 8.2. додатку №2 договору та викладено його у новій редакції, а саме: «Лізингоодержувач зобов'язується сплачувати лізингодавцю лізингові платежі згідно з ДФЛ, протягом (п'яти) календарних днів з дати виставлення відповідних рахунків лізингодавцем, але не пізніше 7 (сьомого) числа кожного місяця, шляхом перерахування відповідних сум коштів на поточний рахунок лізингодавця, зазначений у ДФЛ чи виставленому рахунку. Неодержання рахунку лізингоодержувачем не звільняє його від зобов'язання своєчасно сплачувати лізингові платежі згідно ДФЛ. Лізингові платежі сплачуються в українській гривні. Якщо у ДФЛ вказана валюта контракту - долари США або Євро, всі платежі будуть конвертовані в гривню на дату виставлення відповідного рахунку. Конвертовані платежі нараховуються у відповідності до офіційного курсу відповідної валюти, встановленого Національним Банком України, на дату виставлення рахунку».

Відповідно до додатку №2 договору про відступлення права вимоги від 10.01.2011 р. сума заборгованості ФОП ОСОБА_2 за договором лізингу №1008000321 від 14.07.2008 р. складає 11610,75 грн., у зв`язку з чим відповідачу було надіслано повідомлення №11/01-027 від 10.01.2011 р. про зміну лізингодавця за договором лізингу №1008000321 від 14.07.2008 р., яке отримано останнім 13.01.2011 р.

Матеріали справи також свідчать, що 14.01.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Н-Лізинг» та ФОП ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 4 до договору лізингу №1008000321 від 14.07.2008 р., відповідно до якої визначено графік щомісячних лізингових платежів на період 01.01.2011 р. –01.11.2013 р.

13.07.2011 р. сторонами було підписано акт повернення предмету лізингу за договором лізингу №1008000321 від 14.07.2008 р.

Додатково відповідачу було направлено повідомлення № 2011/07-001 від 29.07.2011 р. про односторонню відмову від договору лізингу, в якому зазначено, що у зв`язку з порушенням лізингоодержувачем умов договору лізингу №1008000321 від 14.07.2008 р. договір вважається розірваним з 13.07.2011 р., а також повідомлялось про необхідність розрахуватися з державою по податках.

Позивач в обгрунтування своєї позиції по справі посилається на те, що у зв’язку з порушенням відповідачем умов договору лізингу у останнього утворилася заборгованість перед позивачем, яка складає 41190,20 грн., з яких: 31496,09 грн. сума простроченої заборгованості за щомісячними лізинговими платежами, 1019,05 грн. - пені та 8675,06 грн. - штраф.

В апеляційній скарзі позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 20180,25 грн., з яких: 20043,89 грн. заборгованість по лізинговим платежам та 136,36 грн. –пеня.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в рішенні, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 ЦК України та законом.

Частиною 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»встановлено, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі лізингоотримувачем сплачувати періодичні лізингові платежі за користування об'єктом лізингу встановлені частиною 1 статті 806 Цивільного кодексу України, частиною 1 статті 292 Господарського кодексу України та статтею 16 Закону України «Про фінансовий лізинг».

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що згідно з додатком № 4 до договору лізингу розмір щомісячного лізингового платежу становить 4770,80 грн.

додатковою угодою № 1 від 01.10.2008 р. до договору лізингу було встановлено лізинговий платіж в розмірі 4816,19 грн., який відповідач повинен був сплатити 07.12.2008 р. за жовтень 2008 р.

Таким чином, зобов'язання відповідача по сплаті щомісячних платежів виникли з грудня 2008 р. відповідно до п. 4 додаткової угоди № 2 до договору лізингу.

З початку виникнення у відповідача зобов'язань по сплаті лізингових платежів на користь позивача та до 14.01.2011 р. (дати узгодження лізингових платежів у новій редакції) пройшло 25 лізингових періодів, тобто відповідач повинен був сплатити на користь позивача лізингові платежі на загальну суму 119315,39 грн.

Як зазначалося вище, 14.01.2011 р. сторонами у справі було узгоджено новий графік щомісячних лізингових платежів, відповідно до якого лізинговий платіж було змінено, а саме: у січні 2011 року лізинговий платіж складав 2942,44 грн., у лютому 2011 року - 4442,44 грн., у всіх подальших місяцях - 5442,44 грн., тобто, в період з 14.01.2011 р. (дати зміни лізингового платежу) до 13.07.2011 р. (дати повернення предмету лізингу), відповідач повинен був сплатити на користь позивача 29154,64 грн.

Таким чином, відповідно до умов договору лізингу з урахування внесених до нього змін станом на 13.07.2011 р. сума належних до сплати лізингових платежів склала 148470,03 грн.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій квитанцій про сплату лізингових платежів, відповідачем за вказаний період сплачено на користь позивача суму грошових коштів у розмірі 139874,09 грн.

Отже, з урахуванням викладеного суд першої інстанції обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги та стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість за договором фінансового лізингу в сумі 8595,94 грн. та відмовив в іншій частині позовних вимог.

Що стосується заяви позивача, викладеної в апеляційній скарзі, щодо зменшення розміру позовних вимог, то вона не приймається до уваги, оскільки ч. 4 ст. 22 ГПК України передбачено право позивача зменшити розмір позовних вимог лише до прийняття рішення по справі судом першої інстанції, а не під час апеляційного провадження у справі. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач не зменшував позовні вимоги.

Щодо зустрічних позовних вимог Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про визнання незаконними дій та передачу предмету лізингу, то вони не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес способами, що встановлені договором або законом.

Предмет зустрічного позову не відповідає способам захисту права, передбаченим законом. Такий спосіб захисту не міститься в переліках способів захисту права, що визначені у вищевказаних нормативних актах, не передбачений він й іншими нормами права. Також, в матеріалах справи відсутні докази того, що такий спосіб захисту був передбачений договором сторін.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України способи захисту права по своїй суті - це правові заходи, за допомогою яких у встановленому законом порядку здійснюється відновлення порушеного суб’єктивного права.

Неможливість застосування способу захисту права, який не відповідає Закону і не приводить до відновлення порушеного права узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, викладеною в п. 3 Інформаційного листа № 01-8/2229 від 25.11.2005 року, відповідно до якої суд, дійшовши висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, суд повинен відмовити у позові.

Таким чином, звертаючись із зустрічним позовом про визнання незаконними дій та передачу предмету лізингу, ФОП ОСОБА_2 обрав спосіб захисту, який не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв оскаржуване рішення законно, обґрунтовано, з урахуванням матеріалів справи та у відповідності до діючого законодавства, а тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Щодо апеляційної скарги, то колегія суддів дійшла висновку, що вона необґрунтована, безпідставна і підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 85, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Рішення господарського Харківської області від 17.10.2011 р. у справі № 5023/6696/11 залишити без змін.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Камишева Л.М.

Повний текст постанови підписаний 14.12.2011 р.