Постанова № 19986405, 12.12.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2011 р. справа № 5023/8267/11

Колегія суддів у складі:

головуючого-судді - Могилєвкіна Ю.О., суддів –Пушай В.І., Плужник О.В.

при секретарі –Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача – Щегольського О.О.

відповідача –Кундіуса І.В.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх. № 4844Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 27.10.11 року у справі № 5023/8267/11

за позовом ТОВ «Інженерно-виробнича фірма «РІВАС», м. Харків

до ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій», с. Вільшани

про стягнення 55256,34 грн.,-

встановила:

ТОВ «Інженерно-виробнича фірма «РІВАС», м. Харків (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить суд стягнути з ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій», (відповідача) вартість виконаних робіт та поставлених матеріалів в загальній сумі 55256,34 грн., 552,56 грн. державного мита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішенням господарського Харківської області від 27.10.11 року у справі № 5023/8267/11 (суддя Доленчук Д.О.) позов задоволений повністю. Стягнуто з ТОВ "Завод Залізобетоних конструкцій" на користь ТОВ "Інженерно - виробнича фірма "Рівас" суму заборгованості у розмірі 55256,34 грн., 552,56 грн. державного мита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погоджується, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В підтвердження доводів, викладених в апеляційній скарзі, відповідач вказує на те, що 21 червня 2011 року в газеті «Голос України»вийшло оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій».

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», заяви конкурсних кредиторів з вимогами до боржника приймаються протягом тридцяти днів від дня публікації оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі.

Оскільки вимоги позивача по даній справі до відповідача виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, позивач повинен був, як конкурсний кредитор, заявити свої вимоги в тридцятиденний строк з дня публікації оголошення в газеті «Голос України».

Однак, позивач, не заявив до відповідача у встановлений термін свої грошові вимоги, а тому, згідно ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14 вересня 2011 р. було затверджено реєстр вимог кредиторів та зазначено, що вимоги кредиторів, що не були заявлені в тридцяти денний строк з дня публікації оголошення є погашеними.

Таким чином, у позивача відсутні будь-які правові підстави вимагати стягнення заборгованості з відповідача, оскільки ця заборгованість є погашеною.

Ці обставини не були з'ясовані судом першої інстанції оскільки рішення було ухвалене за відсутності відповідача в першому ж засіданні.

Позивач вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судова колегія повторно розглянувши справу та перевіривши повноту, законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, 22 вересня 2008 року між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) було підписано Договір №236-07, відповідно до умов якого, позивач взяв на себе зобов'язання виконати роботи по поставці та монтажу кабельної мережі у приміщеннях адміністративного корпусу відповідача за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, 1, згідно Технічного завдання (Додаток 1 до Договору) та Договірній ціні (Додаток 2 до Договору), а відповідач зобов'язався прийняти ці роботи та сплатити їх вартість.

Вартість матеріалів, обладнання та робіт за вищезазначеним Договором у момент його укладання складала 90400 грн. 62 коп. з урахуванням ПДВ. Роботи за цим договором мали виконуватися з використанням обладнання та матеріалів підрядника, згідно з узгодженою відомістю матеріалів та обладнання (Додаток З до Договору).

Згідно п. 2.3. Договору, для закупівлі матеріалів та обладнання відповідач мав перерахувати підряднику 100% вартості обладнання та матеріалів у сумі 35557,10 грн., з урахуванням ПДВ. Згідно п. 2.4 Договору, вартість робіт мала скласти 54843,52 грн.

Згідно п. 2.5. договору, оплата за виконані роботи мала здійснюватися кожного тижня за фактом їх виконання згідно Акту прийому-передачі виконаних робіт.

Замовник не виконав положень п. 2.3. договору та не перерахував до початку виконання робіт обумовлену договором суму на закупку матеріалів та обладнання, у зв’язку із чим підрядником було придбано частину матеріалів та обладнання, необхідну для першого етапу виконання робіт за власні кошти.

У жовтні 2008 року позивач виконав частину робіт за договором на загальну суму 55256,34 грн., з яких 13590,30 грн. є вартістю використаних матеріалів підрядника, а 41666,04 грн. є вартістю виконаних робіт.

Однак, приймаючи рішення суд першої інстанції не надав належну оцінку тому факту, що ухвалою господарського суду Харківської області від 14 вересня 2011 р. було затверджено реєстр вимог кредиторів та зазначено, що вимоги кредиторів, які не були заявлені в тридцяти денний строк з дня публікації оголошення є погашеними, оскільки з пояснень представника позивача суд першої інстанції знав про порушення справи з банкрутства відповідача.

Посилання представника позивача на те, що позивач є поточним кредитором безпідставне, оскільки згідно п. 2.3. Договору, для закупівлі матеріалів та обладнання відповідач мав перерахувати підряднику 100% вартості обладнання та матеріалів у сумі 35557,10 грн., з урахуванням ПДВ. Згідно п 2 4 Договору, вартість робіт мала скласти 54843,52 грн.

Згідно п. 2.5. договору оплата за виконані роботи мала здійснюватися кожного тижня за фактом їх виконання згідно Акту прийому-передачі виконаних робіт.

Тобто, позивач мав право звернутись до відповідача та суду з відповідною вимогою про стягнення з відповідача коштів як після укладання договору, так і після виконання робіт у жовтні 2008 року.

Як вбачається з наданих відповідачем документів, 21 червня 2011 року в газеті «Голос України»вийшло оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій».

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», заяви конкурсних кредиторів з вимогами до боржника приймаються протягом тридцяти днів від дня публікації оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі.

Оскільки вимоги позивача по даній справі до відповідача виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, позивач повинен був, як конкурсний кредитор, заявити свої вимоги в тридцятиденний строк з дня публікації оголошення в газеті «Голос України».

Однак, позивач, не заявив до відповідача у встановлений термін свої грошові вимоги, а тому, згідно ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що Господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

У зв’язку з вищевикладеним та керуючись Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 22, 33, 49; 99; п.2 ст.103, ст. 101, п.п. 3-4 ст. 104, ст. 105 ГПК України, судова колегія, -

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити. Рішення господарського суду Харківської області від 27.10.11 року у справі № 5023/8267/11 скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно - виробнича фірма "Рівас" (61003, м. Харків, вул. Кооперативна, 5, р/р 26007301811186 в Філії "Відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Харків, МФО 351458, Код ЄДРПОУ 21227104) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Залізобетоних конструкцій" (61102, м. Харків, вул. Достоєвського, 1, р/р 26005000421288 у Харківській філії АТ "Укрексімбанк", МФО 351618, Код ЄДРПОУ 31437310) –276, 28 грн. держмита по скарзі.

Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

судді Пушай В.І.

Плужник О.В.

Повний текст постанови підписано 12.12.2011 року.