Постанова № 19986343, 07.12.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2011 р. Справа № 5023/6872/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Медуниця О.Є., суддя Терещенко О.І.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за дорученням № 1 від 14 березня 2011 року

відповідача - Танько О.П., свідоцтво № 3713 від 22 грудня 2010 року, ОСОБА_2 - директор,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 4688Х/1-6) на рішення господарського суду Харківської області від 12 жовтня 2011 року у справі № 5023/6872/11

за позовом ТОВ "Омбілік-Агро", с. Сидоренкове Валківського району Харківської області

до ТОВ "Агрокомплекс Заповіт", с. Сидоренкове Валківського району Харківської області

про витребування майна,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 12 жовтня 2011 року у справі № 5023/6872/11 (суддя Добреля Н.С.) позовні вимоги задоволено.

Витребувано з чужого незаконного володіння ТОВ “Агрокомплекс Заповіт” на користь ТОВ “Омбілік-Агро” безпідставно набуте майно в натурі, а саме: трактор марки Т-70 (інвентарний №01133), державний реєстраційний номер 22-48ФХ, залишковою вартістю 13500,00грн.; котки ЗКВГ-1,4, (інвентарний №3421), 1984 року випуску, залишковою вартістю 650,00грн.; автомобіль УАЗ-3303( інвентарний номер № 3477), державний реєстраційний номер 34-77 ХАЦ, залишковою вартістю 7950,00 грн.

Стягнуто з ТОВ “Агрокомплекс Заповіт” на користь ТОВ “Омбілік-Агро” 221,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 12 жовтня 2011 року у справі № 5023/6872/11 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається, зокрема, на відсутність доказів про те, що спірне майно зареєстроване у встановленому діючим законодавством порядку за позивачем та безпідставно знаходиться в незаконному володінні недобросовісного власника. Вважає, що він є неналежним позивачем у справі, оскільки спірне майно знаходиться на зберіганні ТОВ «Агрокомплекс Заповіт»на підставі протоколу СВП «Пайовик»від 16.05.2009 року.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі, просить залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 12 жовтня 2011 року у справі № 5023/6872/11 залишити без змін. В обґрунтування своїх доводів позивач посилається, зокрема, на те, що право власності позивач набув на спірне майно на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Комерційний арбітраж»від 30.10.2008 року у справі № 01-20/08, на примусове виконання якого господарським судом Сумської області був виданий наказ від 09.02.2009 р..

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Позивач - ТОВ "Омбілік-Агро", звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить витребувати з чужого незаконного володіння у ТОВ "Агрокомплекс Заповіт" безпідставно набуте майно в натурі, а саме: трактор марки Т-70 (інвентарний №01133), державний реєстраційний номер 22-48ФХ, залишковою вартістю 13500,00грн.; котки 3КВГ-1,4 (інвентарний № 3421), 1984 року випуску, залишковою вартістю 650,00 грн.; автомобіль УАЗ-3303 (інвентарний №3477), державний реєстраційний номер 34-77 ХАЦ, залишковою вартістю 7950,00грн.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Комерційний арбітраж»від 30.10.2008 року по справі №01-20/08 було визнано право власності на майно за ТОВ «Омбілік-Агро», зокрема, на трактор марки Т-70 (інвентарний №01133), котки ЗКВГ-1,4, (інвентарний №3421), автомобіль УАЗ-3303 (інвентарний №3477).

09 лютого 2009 року на виконання вказаного рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Комерційний арбітраж» господарським судом Сумської області виданий наказ про примусове виконання рішення.

Спірне майно перебуває у ТОВ «Агрокомплекс Заповіт», про що не заперечував відповідач у судовому засіданні.

Місцезнаходження спірного майна також підтверджується листом Валківського районного відділу №08675855 ГУ МВС України в Харківській області від 05.07.2011р. №73/7174, в якому зазначено, що міліцією в ході перевірки встановлено, що трактор марки Т-70, котки ЗКВГ-1,4 та автомобіль УАЗ-3303 передані на підставі протоколу СВП «Пайовик»від 16.05.2009р. групі співвласників майна, уповноваженою особою, від яких являється ОСОБА_2 і дана техніка перебуває на зберіганні в ТОВ «Агрокомплекс Заповіт» за адресою : Харківська область, Валківський район, с. Сидоренково, вул. Рябухи, 75.

03 серпня 2011 року позивач направив відповідачу лист-вимогу №122, в якому просив відповідача повернути спірне майно.

09 серпня 2011 року відповідач надіслав позивачу лист - відповідь, в якому залишив без задоволення вимогу позивача про повернення майна.

Доказами, які підтверджують право власності позивача на спірне майно, є рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Комерційний арбітраж»по справі №01-20/08 від 30 жовтня 2008 року, на примусове виконання якого виданий наказ господарського суду Сумської області № 13/54-09 від 09.02.2009 р., який не визнаний у встановленому законодавством порядку таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 21 червня 2011 року у задоволенні заяви про скасування рішення від 30 жовтня 2008 року по третейській справі № 01-20/08 та визнання таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Сумської області № 13/54-09 від 09.02.2009 р., відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13 вересня 2011 року зазначена ухвала залишена без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 14 листопада 2011 року зазначена постанова Харківського апеляційного господарського суду від 13 вересня 2011 року скасована, справа передана на розгляд до Харківського апеляційного господарського суду. Як зазначено в цій постанові, апеляційний суд не перевірив та не надав ніякої оцінки доводам ОСОБА_2 стосовно того, що ним було подано до господарського суду Сумської області заяву від 13 квітня 2011 року як фізичною особою та за дорученням фізичних осіб, права та законні інтереси яких було порушено під час розгляду справи третейським судом, він ніколи не виступав представником СВК «Надія». Проте зясування цього питання впливає на підвідомчість спору.

Отже, на час розгляду справи у суді першої інстанції та апеляційному суді рішення третейського суду від 30 жовтня 2008 року по третейській справі № 01-20/08 не скасоване, а наказ господарського суду Сумської області № 13/54-09 від 09 лютого 2009 року не визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Згідно довідки №128 від 11 серпня 2011року, на балансі ТОВ «Омбілік-Агро»станом на 11.08.2011р. обліковуються трактор марки Т-70 (інвентарний №01133), державний реєстраційний номер 22-48ФХ, залишковою вартістю 13500,00грн.; котки ЗКВГ-1,4, (інвентарний №3421), 1984 року випуску, залишковою вартістю 650,00грн.; автомобіль УАЗ-3303 1993 року випуску (інвентарний №3477), двигун №31109553, шасі №Р0236719, державний реєстраційний номер 34-77 ХАЦ, залишковою вартістю 7950,00грн.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Надані позивачем докази є належними доказами у справі та підтверджують зазначені ним обставини.

Статтею 316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом статті 317 цього Кодексу власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 387 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтями 1212, 1213 цього Кодексу також передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Аналізуючи докази в їх сукупності, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позову.

Щодо зауважень апелянта стосовно відсутності інформації про державну реєстрацію спірного рухомого майна, то слід зазначити, що здійснення державної реєстрації транспортних засобів проводиться при фактичній його наявності. Як уже зазначалось вище в цій постанові, спірне майно перебуває у відповідача.

Відсутність державної реєстрації транспортних засобів не спростовує факту набуття його у власність і не позбавляє права власності на спірне майно, а лише впливає на право експлуатації транспортних засобів.

Так, пунктом З.5 Правил технічної експлуатації тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 06.04.2010р. №173, технічна експлуатація машин не допускається без свідоцтва про реєстрацію машини (талона тимчасового обліку).

Щодо посилання скаржника на те, що він не є належним відповідачем у справі, судова колегія зазначає, що суд першої інстанції правильно визначив сторони у справі, пославшись на те, що право на витребування майна з чужого незаконного володіння належить лише власникові, яким є ТОВ «Омбілік-Агро», а незаконним володільцем спірного майна є відповідач ТОВ «Агрокомплекс Заповіт», у якого знаходиться спірне майно.

Договір зберігання, на який посилається відповідач в обґрунтування своїх доводів, укладений 25 травня 2009року, тобто після винесення третейським судом рішення про визнання за позивачем права власності на спірне майно та видачі наказу на примусове виконання рішення.

Вказаний договір не є належним доказом правомірного володіння відповідачем спірним майном, оскільки згідно із статтею 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судова колегія вважає необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення господарської справи № 5021/1027/2011 за заявою про скасування рішення третейського суду від 30 жовтня 2008 року та визнання таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Сумської області № 13/54-09, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі, зокрема, у разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені самостійно у даній справі.

Юрисдикція щодо даної справи не обмежена, і апеляційний суд на підставі наявних у матеріалах справи доказах не позбавлений можливості переглянути рішення місцевого господарського суду.

Слід зазначити, що у разі скасування рішення третейського суду та визнання таким, що не підлягає виконанню, наказ господарського суду Сумської області № 13/54-09 від 09 лютого 2009 року, які стали підставою для ухвалення цього судового рішення, відповідач не позбавлений права звернутися з відповідною заявою про перегляд судового рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами в порядку, визначеному розділом ХІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, у звязку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 12 жовтня 2011 року у справі № 5023/6872/11 підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 12 жовтня 2011 року у справі № 5023/6872/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20 днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Камишева Л.М.

суддя Медуниця О.Є.

суддя Терещенко О.І.

Повний текст постанови підписаний 12 грудня 2011 року.