Постанова № 19985395, 29.11.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2011                                                                                           № 05-5-18/12306

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Кошіля В.В.

суддів:           

при секретарі                    Браславській А.В.,

за участю представників:

від позивача                    Шпортило Я.І.,

від відповідача          Котик А.Г.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на ухвалу Господарського суду м.Києва від 19.10.2011 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом          Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРКарго»

про                    стягнення 8054,80 грн.

                                                  Встановив:

Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» звернулось до Господарського суду м.Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРКарго» про стягнення 8054,80 грн.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 19.10.2011 у справі №05-5-18/12306 позовну заяву і додані до неї документи повернуто позивачеві без розгляду на підставі п.6 ст.63 ГПК України.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» звернулось із апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу задовольнити частково.

У відповідності до п.2 ч.1, ч.5 ст.106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, про повернення позовної заяви; апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Згідно із ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно із ч.2 ст.102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п’ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

Частиною першою статті 56 ГПК України встановлено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов’язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

До позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів (п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Господарський суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зробив висновок, що позивачем не подано доказів відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів на підставі того, що доданий до позовної заяви №35-28/7-48 від14.09.2011 опис вкладення у цінний лист і частина квитанції, яка не може бути належним доказом направлення копії позовної заяви відповідачеві, адже не містить штампу поштового відділення.

Колегія суддів, переглядаючи в апеляційному порядку вказану ухвалу, не може погодитись із висновком суду першої інстанції про невиконання позивачем вимог п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України щодо відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, виходячи з наступного.

Як зазначено в абзаці шостому пункту 3.3 роз’яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.1997 № 02-5/289 у застосуванні пункту 6 статті 63 ГПК господарському суду необхідно враховувати таке. Розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв’язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), може вважатися належним доказом надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Доданий до позовної заяви реєстр поштових відправлень, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії, також може вважатися належним доказом надсилання відповідачеві копії позовної заяви; таким доказом може бути й засвідчений належним чином витяг з відповідного реєстру. Якщо ж у господарського суду з тих чи інших причин виникнуть сумніви у достовірності копії поштового реєстру або витягу з нього, він не позбавлений права і можливості у порядку підготовки до розгляду справи або у процесі її розгляду витребувати у позивача не подані ним раніше касовий чек (розрахункову квитанцію), оригінал реєстру поштових відправлень з відбитком поштового штемпеля, за необхідності - відповідну довідку підприємства зв’язку тощо. Відсутність опису вкладення до листа не тягне за собою наслідків у вигляді повернення позовної заяви, оскільки законодавством не передбачено обов’язкового оформлення відправником такого опису (за винятком випадків, зазначених у пункті 60 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270), і у господарського суду відсутні правові підстави спонукати відправників до обов’язкового оформлення описів вкладення.

Із матеріалів справи вбачається, що до позовної заяви №35-28/7-48 від14.09.2011 позивачем в якості доказів направлення копії позовної заяви №35-28/7-48 від14.09.2011 і доданих до неї документів додано оригінал квитанції з відбитком поштового штампу №0830701366320 (а.с.20) та опис вкладення у цінний лист (а.с.21).

Вказана квитанції №0830701366320 є належним доказом виконання позивачем вимог ч.1 ст.56 та п.2 ч.1 ст.57 ГПК України щодо відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів та надання суду відповідного підтвердження.

Відповідно до п. 61. Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв’язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв’язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Опис вкладення у цінний лист (а.с.21) про направлення ТОВ «СТАРКарго» позовної заяви №35-28/7-48 від14.09.2011 про стягнення 8054,80грн. з додатками містить підпис працівника поштового відділення зв’язку та відбиток календарного штемпеля, що свідчить про здійснення ним перевірки відповідності вкладення у цінний лист його опису.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що у суду першої інстанції не було достатніх підстав для повернення позовної заяви без розгляду.

Згідно із ч. 7 ст. 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про повернення позовної заяви справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

За таких обставин, апеляційна скарга Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду м.Києва від19.10.2011 у справі №05-5-18/12306 – скасуванню, а справа № 05-5-18/12306 - направленню на розгляд до суду першої інстанції.

Разом з тим, апеляційний господарський суд зазначає, що 01.11.2011 набрав чинності Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до пп.8 п.2 ч.2 ст.4 названого Закону за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Розмір мінімальної заробітної плати на 01.01.2011 складає 941,00грн.

Позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із даною апеляційною скаргою 01.11.2011, про що свідчить відбиток календарного штемпеля поштового відділення зв’язку на конверті (а.с.50), в якому апеляційну скаргу було надіслано до Господарського суду м.Києва.

Таким чином, при зверненні до апеляційного господарського суду позивач повинен був заплатити судовий збір у розмірі 470,50грн. (941,00 х 0,5).

Відповідно до абзацу 2 п.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від17.05.2011 №7 «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України» у випадках коли передбачені у пунктах 2 і 3 частини першої статті 97 ГПК підстави повернення апеляційної скарги виявлені судом апеляційної інстанції після прийняття апеляційної скарги, суд витребує від особи, яка подала скаргу, докази надсилання її копії іншій стороні (сторонам) та сплати державного мита у встановленому порядку і розмірі. У разі неподання таких доказів скарга залишається без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК, а у випадку несплати державного мита у встановленому законом розмірі суд також має право стягнути недоплачену суму мита за результатами апеляційного провадження.

За таких обставин, з Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» підлягає стягненню в доход Державного бюджету України судовий збір за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду в розмірі 470,50грн.

Відповідно до викладеного, керуючись ст.101, п. 2 ст.103, п.4 ч.1 ст. 104, ст.ст.105-106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

                                                  ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» задовольнити.

2.          Ухвалу Господарського суду м.Києва від 19.10.2011 у справі № 05-5-18/12306 скасувати.

3.          Стягнути з Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08307, Київська область, м.Бориспіль, код ЄДРПОУ 20572069) в доход Державного бюджету України судовий збір за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду в розмірі 470,50грн.

4.          Видачу наказу доручити Господарському суду м.Києва.

5.          Справу № 05-5-18/12306 передати на розгляд Господарського суду м.Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді