Постанова № 19985100, 09.12.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

09.12.2011

Постанова

Іменем України

06.12.2011 р. справа №15/140/2011

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Дучал Н.М.

Суддів: Калантай М.В., Склярук О.І.

При секретарі Отцевич В.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, за довіреністю

від відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю

від третьої особи - не зявився

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна", м. Київ

на рішення господарського судуЛуганської області

від12.10.2011р. (підписане 17.10.2011р.)

у справі№ 15/140/2011 (суддя Пономаренко Є.Ю.)

за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна", м. Київ

до

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта-Лугань", м. Луганськ

ОСОБА_3, м.Красний Луч Луганської області

простягнення 16 872грн. 37 коп. ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна", м. Київ, звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта-Лугань", м. Луганськ про стягнення 16 872,37 грн. на відшкодування в порядку регресу.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 06.09.2011р. порушено провадження у справі, в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ОСОБА_4 м. Красний Луч Луганської області.

В обґрунтування позову позивач посилався на договір добровільного комплексного автострахування: добровільного страхування наземного транспорту, водіїв і пасажирів від нещасних випадків на транспорті та відповідальності власників наземних транспортних засобів №06/0615571/1313/09 від 17.10.2009р.; поліс обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/2875968; документи, що підтверджують настання страхового випадку в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини ОСОБА_5 шляхом зіткнення транспортного засобу марки Mazda 3, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 з транспортним засобом ВАЗ-21099, держ.номер НОМЕР_2; постанову Краснолуцького міського суду Луганської області від 12.01.2010р., докази виплати страхового відшкодування власнику ТЗ марки Mazda 3, 2006р.в. ОСОБА_6 Наполягав, що у звязку з виплатою ОСОБА_6 страхового відшкодування, у Приватного акціонерного товариства «СК «Провідна»виникло право регресної вимоги до Публічного акціонерного товариства «Оранта-Лугань», як до особи, відповідальної за завдання шкоди, незадоволення відповідачем претензії позивача.

Рішенням господарського суду Луганської області від 12.10.2011р. у справі №15/140/2011 у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Лугань», за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, про стягнення 16 872 грн. 37 коп. відмовлено повністю.

Рішення мотивоване несвоєчасним повідомленням учасниками ДТП АСК "Оранта-Лугань" про настання страхового випадку; відсутністю звернення ОСОБА_6 до АСК "Оранта-Лугань" з заявою про виплату страхового відшкодування; недоведеністю фактичного отримання ОСОБА_6 коштів від позивача.

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна", не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 12.10.2011р. по справі №15/140/2011 та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування скарги наполягає на тому, що рішення господарського суду Луганської області від 12.10.2011р. прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, судом не зясовані суттєві для справи обставини та не здійснено повний і всебічний розгляд справи. Вважає помилковим висновок суду про недоведеність факту сплати позивачем страхового відшкодування. Зазначає, що АСК «Оранта-Лугань»було повідомлено про ДТП, що підтверджується, зокрема, присутністю представника відповідача 13.11.2009р. при проведенні огляду пошкодженого транспортного засобу. Наполягає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення не враховані ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 993 Цивільного кодексу України та невірно застосована ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Заявою №03-08/13906 від 27.10.2011р. скаржник просив долучити до матеріалів справи копію листа-відповіді КБ Приватбанк про отримання ОСОБА_6 страхового відшкодування. Неможливість подання зазначеного документу до суду першої інстанції скаржник обґрунтовує тим, що даний лист-підтвердження отриманий позивачем 27.10.2011р.

Відповідач заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві №02-07/1030 від 25.11.2011р.. Вважає, що судом першої інстанції всебічно зясовані обставини справи та прийнято обґрунтоване рішення. Наполягає на недоведеності позивачем факту виплати ОСОБА_6 страхового відшкодування. Наголошує, що страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування не є потерпілим, тобто особою, майну якої внаслідок ДТП заподіяна шкода, і отже, не має права на отримання страхового відшкодування за договором про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Третя особа не скористалась правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання була повідомлена належним чином. Ухвалою суду сторони та учасники процесу не зобовязувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, тому згідно зі ст. 75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

17.10.2009р. між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна»(Страховик), правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна», та ОСОБА_6 (Страхувальник) було укладено договір добровільного комплексного страхування наземного транспорту, водіїв і пасажирів від нещасних випадків на транспорті та відповідальності власників наземних транспортних засобів №06/0615571/1313/09 (далі Договір страхування), об"єктом страхування за яким, згідно з п.4 договору, є транспортний засіб -автомобіль Mazda 3, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, обєм двигуна 1598 куб.см, кузов НОМЕР_3.

Страхова сума по застрахованому автомобілю Mazda 3, реєстраційний номер НОМЕР_1, обумовлена в розмірі 125000,00грн. (п.5.2. Договору страхування).

Згідно з п. 5.9. Договору страхування Вигодонабувачами за даним договором є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (п.5.9.договору).

Пунктом 8.4. Договору страхування сторони погодили строк дії договору з 18.10.2009р. до 17.10.2010р.

06.11.2009р. о 14 год. 10 хв. в м. Красний Луч Луганської області на перехресті вул.Луганське шосе та вул.Вольного відбулася дорожньо-транспортна пригода - зіткнення двох транспортних засобів: Mazda3, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_6 (на момент ДТП транспортним засобом керував ОСОБА_7), та «ВАЗ-21099», реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_8 (на момент ДТП транспортним засобом керував ОСОБА_3 ).

В результаті ДТП автомобілю Mazda3, реєстраційний номер НОМЕР_1, були спричинені технічні ушкодження в задній частині автомобіля, що підтверджується довідками Управління державтоінспекції №37/221 від 09.11.2009р., №37/224 від 10.11.2009р.

У звязку з настанням події, яка має ознаки страхової, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Mazda3, реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_7 звернувся з заявою № 1301/06/1075 від 09.11.2099р. до Філії ЗАТ «СК «Провідна» в м.Красний Луч про виплату страхового відшкодування.

13.11.2009р. об 11 год. 00 хв. спеціалістом ПП «Екорт»за участю представників ОСОБА_6, страхової компанії «Провідна», страхової компанії «Оранта-Лугань», в місті Красний Луч Луганської області, було проведено огляд транспортного засобу - Mazda 3, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_3, під час якого встановлено характер пошкоджень. Огляд транспортного засобу був оформлений ОСОБА_8 огляду транспортного засобу від 13.11.2009р., що підписаний всіма учасниками огляду.

Відповідно до звіту №07837/09/11/17 від 23.11.2009р. про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої ушкодженням транспортного засобу, що складений ПП «Екорт»(оцінник ОСОБА_9.) на замовлення ПрАТ «СК «Провідна», матеріальна шкода, без врахування ПДВ, завдана власнику транспортного засобу Mazda 3, реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 14485,31 грн.; вартість відновлюваного ремонту з урахуванням зносу та зносу шини 17382,37 грн.

Крім того, в матеріалах справи наявні рахунок-фактура № СФ-0003115 від 10.11.2009р. (ТОВ "Алекс-Моторс") на суму 25 470, 66 грн., акт виконаних робіт № 8961 від 07.12.2009р. на суму 23 561,08грн., фіскальні чеки від 11.11.09р. на суму 9 000,00грн., та від 07.12.2009р. на суму 14 561,08грн.

Позивачем, на підтвердження визнання факту настання страхового випадку, складені: страховий акт №1301/06/1075/30192 від 30.11.2009р. за договором страхування транспортних засобів ( від.99 від 27.11.2009р.); розрахунок суми матеріального збитку по справі № 1301/06/1075 в розмірі 14 485,31 грн.; страховий акт № 2 1301/06/1075/30192 від 30.11.2009р. ( від.273 від 28.12.2009р.) за договором страхування транспортних засобів; розрахунок суми матеріального збитку (доплата) по справі № 1301/06/1075.

На підтвердження виплати позивачем ОСОБА_6 страхового відшкодування в сумі 17 382,37 грн. позивачем надані: відомість №ВПТ-000099 від 27.11.09р. для виплати коштів страхових відшкодувань отримувачам за період з 27.11.2009р. по 27.11.2009р. ( з відміткою КБ "Приватбанк" Київське регіональне управління) на загальну суму 79514,04 грн. (розмір страхового відшкодування ОСОБА_6 становить 14485,31 грн.); платіжне доручення №056877 (#20236515) від 10.12.2009р. на суму 79514,04грн., отримувач Приватбанк, КБ КРУ; відомість №ВПТ-000273 від 28.12.09р. для виплати коштів страхових відшкодувань отримувачам за період з 28.12.09р. по 28.12.09р. ( з відміткою КБ "Приватбанк" Київське регіональне управління) на загальну суму 79 460,60 грн. (розмір страхового відшкодування ОСОБА_6 склав 2897,06 грн.).

Листом ПАТ КБ «Приватбанк»( на запит позивача) щодо відомостей про отримання страхового відшкодування в системі «Приват Мані» по клієнту ОСОБА_6 в період з 01.11.2009р. по 31.03.2010р., повідомлено, що ОСОБА_6 ( з зазначенням всіх необхідних даних) були виплачені грошові кошти 16.12.09р. (відправлені СК «Провідна»11.12.09р.) у розмірі 14485,31 грн., та 14.01.10р. (відправлені СК «Провідна»12.01.10р.) у сумі 2897,06 грн., пункт виплати переказу м. Красний Луч, вул. Шевченка, 42д.

Постановою Краснолуцького міського суду Луганської області від 12.01.2010р. ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУаАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом строком на 6 місяців.

Цивільно-правову відповідальність ОСОБА_10 та ОСОБА_3 застраховано полісом №ВС/2875968 АСК «Оранта-Лугань»м.Луганськ обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - Страховий поліс), страхувальник - ОСОБА_10.

Умовами Страхового полісу передбачено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Забезпеченим транспортним засобом за Страховим полісом є ВАЗ 21099, номерний знак НОМЕР_2, номер кузова (шасі) НОМЕР_4, рік випуску 1993 (п. 6 Страхового полісу).

Пунктом 2 Страхового полісу встановлений ліміт відповідальності: за шкоду заподіяну життю і здоровю (на одного потерпілого) 51000 грн.; за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) 25500 грн.; франшиза 510 грн.

Згідно з п.3 Страхового полісу строк його дії становить один рік: з 21.02.2009р. до 20.02.2010р.

Враховуючи, що відповідальність власника транспортного засобу та водія, винного у ДТП, застрахована акціонерною страховою компанією «Оранта-Лугань»за полісом №ВС/2875968 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, позивач, виплативши ОСОБА_6 страхове відшкодування, звернувся до відповідача з вимогою про відшкодування означених сум в порядку регресу, шляхом направлення 15.06.2011р. на адресу АСК «Оранта-Лугань»претензії №03-08/7455 від 14.06.2011 про перерахування в порядку регресу на рахунок ПрАТ «СК «Провідна»п/р 265003941501 в ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна»м.Київ, МФО 300120, ЄДРПОУ 23510137, суми страхового відшкодування у розмірі 17382,37 грн., сплаченої ПрАТ «СК «Провідна»на користь страхувальника ОСОБА_6 Зазначену претензію отримано відповідачем 20.06.2011р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, та залишено без відповіді та задоволення.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відносини у сфері страхування регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тощо.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», який регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України „Про страхування”, яка кореспондується зі статтею 354 Господарського кодексу України та статтею 979 Цивільного кодексу України,договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховим випадком, за умовами ч.2 ст.8 Закону України "Про страхування", є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Страховою виплатою ст.9 цього ж Закону визначає грошову суму, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування - страхова виплата яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

За приписами ст.20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний, зокрема, протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику; при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк; відшкодувати витрати, понесені страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків, якщо це передбачено умовами договору.

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком ( ч.1 ст.25 Закону України «Про страхування»).

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за положеннями ст.ст.1,2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (п.22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу ( ст.28 того ж Закону).

У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України (ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до приписів ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Ця норма кореспондується зі ст. 27 Закону України „Про страхування”, згідно з якою до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В силу частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ст. 1188 ЦК України).

Положеннями статті 1191 Цивільного кодексу України встановлено право особи, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, щодо зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про недоведеність факту виплати позивачем страхового відшкодування ОСОБА_6 у розмірі фактично завданих збитків. З матеріалів справи вбачається, що страхове відшкодування загальною сумою 17382,37 грн. було перераховано позивачем ОСОБА_6 за системою грошових переказів «PrivatMoney», за умовами якої (розміщені на офіційному сайті ПриватБанку в мережі Інтернет) з моменту оформлення відправником та банком відповідних документів, всі подальші дії, в тому числі з повідомлення отримувача та виплати коштів, виконуються банком.

Відмовляючи позивачеві у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що, враховуючи порушення учасниками ДТП п.п. 33.1.2. п. 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до приписів пп. 38.1.1. п. 38.1. ст. 38 зазначеного закону, позивач не набув права регресного позову саме до відповідача. Даний висновок місцевого господарського суду є помилковим з огляду на наступне.

Згідно з підпунктом 33.1.2. пункту 33.1. статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(в редакції, яка діяла на момент ДТП) учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Положення означеної статті не визначають форми (усна чи письмова) повідомлення страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Як вбачається з матеріалів справи, страхова компанія "Оранта-Лугань" була письмово повідомлена ОСОБА_10 про настання страхового випадку 13.11.2009 р., про що свідчить Повідомлення останнього про настання страхового випадку від 13.11.2009р. та відповідний запис в Журналі реєстрації вхідної кореспонденції заяв громадян по ЦВ і КАСКО (01.06.2009р.), тобто з пропуском встановленого ст. 33.1.2. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»строку.

Втім, несвоєчасне повідомлення страховика про настання страхового випадку саме по собі не може бути підставою для відмови від виплати страхового відшкодування, - а лише в тому випадку, коли воно позбавляє страховика можливості дізнатися, чи є ця подія страховим випадком, тобто якщо буде доведено, що відсутність у страховика відомостей про це могло вплинути на його обовязок виплатити страхове відшкодування.

З матеріалів справи вбачається, що несвоєчасне письмове повідомлення ОСОБА_10 Страхової компанії «Оранта-Лугань»про ДТП не позбавило її можливості переконатися, що ця подія є страховим випадком. Зазначене підтверджується, зокрема, присутністю 13.11.2009р. об 11-00 год. представника страхової компанії «Оранта-Лугань»при проведенні огляду транспортного засобу - Mazda 3, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який відбувся в м. Красний Луч, вул. Павлова, 60.

Судом першої інстанції невірно застосовані норми ст. 38 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, в пп. „г” пп.38.1.1 п.38.1 якої передбачено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Стаття 38 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” регулює регресні відносини між страховиком і страхувальником за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, і тому не може бути застосована до правовідносин, що виникли між позивачем і відповідачем.

Згідно зі ст.4 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники, страховики, особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована, Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) та потерпілі.

Отже, приписи підпункту 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” щодо невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, стосуються тих учасників дорожньо-транспортної пригоди, на яких такий обовязок покладено законом та/ або договором.

ПАТ "Страхова компанія "Провідна" та ОСОБА_6 не є особами, на яких був покладений обовязок повідомлення ПАТ "Страхова компанія "Оранта-Лугань" про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, помилковим є зазначення суду першої інстанції, в якості підстави для відмови у позові, що ОСОБА_6 не звертався до відповідача з вимогою про відшкодування спричинених збитків, оскільки у ОСОБА_6 взагалі був відсутній обов"язок такого звернення, у зв"язку з тим, що ним як страхувальником за договором комплексного добровільного страхування наземного транспорту, водіїв і пасажирів від нещасних випадків на транспорті та відповідальності власників наземного транспортного засобу №06/0615571/1313/09 від 17.10.2009р. отримано страхове відшкодування від позивача.

Виходячи з аналізу зазначених норм, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотньої вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. Такою особою, в даному випадку, є винний у скоєнні ДТП ОСОБА_3 Втім, враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 перед третіми особами застрахована у страховика - ПАТ «СК «Оранта-Лугань», то останній є відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми (передбаченої полісом) несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою, тобто, бере на себе відповідальність за свого страхувальника, що виникає внаслідок заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, оскільки застрахував такий страховий ризик, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність у позивача права вимоги до відповідача в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування.

Пунктом 12.1 ст. 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (№ВС/2875968 від 21.02.2009р.) передбачено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну у розмірі 25500,00 грн., франшиза 510,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, при здійсненні розрахунку вимог про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу позивачем вираховано суму франшизи у розмірі 510,00 грн. і заявлено до стягнення з відповідача страхове відшкодування у сумі 16872,37 грн.

Отже, регресний позов до відповідача заявлений позивачем вірно, а суд першої інстанції неправильно застосувавши норми матеріального права, дійшов хибного висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі є обґрунтованими, доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, судом апеляційної інстанції при апеляційному розгляді справи встановлено недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; неправильне застосування норм матеріального права, що за положеннями статті 104 ГПК України, є підставою для скасування рішення господарського суду Луганської області від 12.10.2011р.(підписане 17.10.2011р.) у справі №15/140/2011 та прийняття нового про задоволення позову.

Результати апеляційного провадження у справі №15/140/2011 оголошені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Надмірно сплачені суми державного мита за подання позову в розмірі 6,27 грн., державного мита за подання апеляційної скарги в розмірі 0,64 грн. підлягають поверненню ПАТ "СК "Провідна" з державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 116 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна", м. Київ на рішення господарського суду Луганської області від 12.10.2011р. (підписане 17.10.2011р.) у справі №15/140/2011 задовольнити.

Рішення господарського суду Луганської області від 12.10.2011р. (підписане 17.10.2011р.) у справі №15/140/2011 - скасувати.

Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна", м. Київ до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта-Лугань", м.Луганськ про стягнення 16 872грн. 37 коп. задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта-Лугань", м.Луганськ на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна", м. Київ 16 872,37 грн. в порядку регресу.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта-Лугань", м.Луганськ на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна", м. Київ 168, 72 грн. витрат по сплаті державного мита за подання позовної заяви та 236,00 грн. витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 84, 36 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Повернути з державного бюджету Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Провідна", м. Київ 6,27 грн. державного мита за подання позовної заяви, надмірно сплаченого згідно з платіжним дорученням №039476 (#24375756З) від 23.08.2011р.; 0,64грн. державного мита за подання апеляційної скарги, надмірно сплаченого згідно з платіжним дорученням №050593 (#24748192) від 25.10.2011р.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.М. Дучал

Судді: М.В. Калантай

О.І. Склярук

Надруковано 6 екз.: 1-позивачу, 1-відповідачу, 1-третій особі, 1- у справу, 1-ДАГС, 1-ГСЛО