Постанова № 19984437, 15.11.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.11.2011 р. справа №4/112пд/2011

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Азарової З.П.

суддівГези Т.Д.

Малашкевича С.А.

При секретарі судового засіданні: Куляс Т.Ю.

За участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_1 представник за дов. від відповідача:ОСОБА_2., ОСОБА_3 представники за довіреностями.

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадбанк України" в особі філії - Луганського обласного управління Публічного акціонерного товариства "Держаний ощадний банк України" м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області

від02 вересня 2011

у справі№ 4/112пд/2011 (суддя Старкова Г.М.)

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліспрод" м.Лисичанськ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадбанк України" в особі філії - Луганського обласного управління Публічного акціонерного товариства "Держаний ощадний банк України" м.Луганськ

прозобов'язання внести зміни до договору іпотеки В С Т А Н О В И В:

У судовому засіданні 01.11.2011р. була оголошена перерва до 15.11.2011р.

Рішенням господарського суду Луганської області від 02.09.2011р. по справі № 4/112пд/2011 (суддя Старкова Г.М.) задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліспрод" м.Лисичанськ до відповідача Публічного акціонерного товариства "Державний ощадбанк України" в особі філії - Луганського обласного управління Публічного акціонерного товариства "Держаний ощадний банк України" м.Луганськ.

Внесено зміни до пункту 1.4. Договору іпотеки нерухомого майна серії ВМА № 023900 від 15 жовтня 2008 року, який укладений між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліспрод".

Пункт 1.4 вказаного договору викладено в наступній редакції:

«1.4. Вартість предмета іпотеки визначена шляхом проведення оцінки предмету іпотеки субєктом оціночної діяльності ПП Агентство оцінки «Аналітик»і згідно з Актом експертної оцінки від 01.09.2008, складеного субєктом оціночної діяльності ПП «Гудвіллс»(сертифікат субєкта оціночної діяльності № 3532/10 від 15.04.2011), становить 8398553 грн. 00 коп. (вісім мільйонів триста девяносто вісім тисяч пятсот пятдесят три гривні). При цьому, сторони погодилися з тим, договірна вартість предмету іпотеки становить 8398553 грн. 00 коп. (вісім мільйонів триста девяносто вісім тисяч пятсот пятдесят три гривні) та є приблизною вартістю предмета іпотеки на момент передачі його у іпотеку. Реалізація предмета іпотеки у будь-якому випадку буде здійснюватись за цінами, що реально склалися на ринку на момент його реалізації та є реальними щодо його відчуження за грошові кошти. Іпотекодавець погодився з тим, що у разі, якщо реалізація предмету іпотеки за цінами, що склались на ринку, за будь-яких причин не здійснюватиметься протягом 30 календарних днів, Іпотекодержатель вправі, якщо інше не передбачено законодавством України, що буде чинним на момент реалізації, здійснити реалізацію предмета іпотеки за цінами, що дозволять провести якомога скорішу реалізацію предмета іпотеки за грошові кошти»

Судове рішення мотивоване тим, що сторонами при укладенні договору іпотеки було невірно визначена вартість предмета іпотеки, ціна, зазначена в договорі іпотеки за 18 обєктів, не відповідає дійсній вартості предмету іпотеки. Вартість предмету іпотеки була помилково зазначена в розмірі 3 676 646 грн. 00 коп., тоді як це вартість лише 3-х обєктів, вартість 18-ти обєктів складає 8398553 грн. 00 коп.

Публічне акціонерне товариство "Державний ощадбанк України" в особі філії - Луганського обласного управління Публічного акціонерного товариства "Держаний ощадний банк України" м.Луганськ не погоджуючись з вказаним рішенням, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також неповне дослідження фактичних обставин справи. Він вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи справу, не врахував той факт, що звіт про оцінку є факультативним засобом оцінювання, який в будь-якому разі зазначається в договорі, а вартість предмета іпотеки визначається на договірній основі та виступає узгодженою між сторонами попередньою ціною, відповідно до якої обліковується майно та сплачуються страхові внески. Таким чином, скаржник вважає, що висновок суду про невірність визначення вартості іпотеки, при укладанні договору є хибним та не відповідає дійсності.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що в оспорюваному рішенні не міститься правового обґрунтування використання ст. 651 Цивільного кодексу України.

Позивач вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтоване, а тому таким, що не підлягає скасуванню. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, які прибули в засідання суду, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліспрод" м.Лисичанськ звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадбанк України" в особі філії - Луганського обласного управління Відкритого акціонерного товариства "Держаний ощадний банк України" м.Луганськ про зобовязання відповідача укласти з позивачем додаткову угоду до договору іпотеки нерухомого майна серії ВМА № 023900 (зареєстровано у реєстрі за № 5155) від 15 жовтня 2008 року, якою (додатковою угодою) внести відповідні зміни до п. 1.4. договору іпотеки щодо зміни вартості предмету іпотеки з 3676646,00 грн., визначеної на підставі акту експертної оцінки від 01 вересня 2008 року (на частину комплексу будівель та споруд цеху №1) на 8757446,00 грн., визначеної на підставі звіту про оцінку майна (усього комплексу будівель та споруд цеху № 1) від 07.02.2011 року.

Заявою від 01.09.2011р. (а.с.15 т.3) керуючись ст. 22 Господарського процесуального кодексу, позивач уточнив позовні вимоги та просив суд внести зміни до договору іпотеки нерухомого майна серії ВМА № 023900 від 15 жовтня 2008 року шляхом викладення п. 1.4 Договору іпотеки нерухомого майна у наступній редакції:

«1.4. Вартість предмета іпотеки визначена шляхом проведення оцінки предмету іпотеки субєктом оціночної діяльності ПП Агентство оцінки «Аналітик»і згідно з Актом експертної оцінки від 01.09.2008, складеного субєктом оціночної діяльності ПП «Гудвіллс»(сертифікат субєкта оціночної діяльності № 3532/10 від 15.04.2011), становить 8398553 грн. 00 коп. (вісім мільйонів триста девяносто вісім тисяч пятсот пятдесят три гривні). При цьому, сторони погодилися з тим, договірна вартість предмету іпотеки становить 8398553 грн. 00 коп. (вісім мільйонів триста девяносто вісім тисяч пятсот пятдесят три гривні) та є приблизною вартістю предмета іпотеки на момент передачі його у іпотеку. Реалізація предмета іпотеки у будь-якому випадку буде здійснюватись за цінами, що реально склалися на ринку на момент його реалізації та є реальними щодо його відчуження за грошові кошти. Іпотекодавець погодився з тим, що у разі, якщо реалізація предмету іпотеки за цінами, що склались на ринку, за будь-яких причин не здійснюватиметься протягом 30 календарних днів, Іпотекодержатель вправі, якщо інше не передбачено законодавством України, що буде чинним на момент реалізації, здійснити реалізацію предмета іпотеки за цінами, що дозволять провести якомога скорішу реалізацію предмета іпотеки за грошові кошти».

Також, в указаній заяві позивач просив зменшити ціну майна з 8757446,00 грн. (оцінка 18 ти обєктів станом на 07.02.2011) на суму 8398553,00 грн. (оцінка 18-ти обєктів станом на 01.09.2008). Заява прийнята судом і позовні вимоги розглянуті з урахуванням вказаної заяви.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що при складанні Договору іпотеки у пункті 1.2. окрім трьох обєктів (адміністративна будівля, будівля виробництва східних солодощів, будівля виробництва мармеладу, тобто три інвентарних об'єктів цілісного комплексу будівель та споруд цеху № 1) було зазначено 18 інвентарних обєктів (комплекс будівель та споруд цеха № 1, який знаходиться за адресою: м. Лисичанськ, вул. Макаренка, буд. 208 (двісті вісім). При цьому, у п. 1.2. Договору іпотеки зазначено, що загальна площа усього комплексу складає - 1361,60 м.кв., що не відповідає реальній дійсності, оскільки це площа лише 3-х інвентарних об'єктів, а не 18 інвентарних об'єктів, оскільки відповідно до схеми плану з експлікацією комплексу будівель та споруд цеху № 1 усі 18 інвентарних об'єктів є окремими об'єктами. Таким чином, договірна ціна предмету іпотеки, що викладена у п. 1.4 Договору іпотеки, значно зменшена. Так, договірна вартість предмету іпотеки (18 обєктів) становить 3676 646,00 грн., в той час, як згідно проведеної суб'єктом оціночної діяльності ПП «Агентство оцінки «Аналітик»(сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 9532/10 від 15.04.2010) оцінка предмету іпотеки у складі 18 обєктів була встановлена станом на 01.09.2008р. 8398553,00 грн. Тобто, на 4721907 грн. більша ніж, сума, яка зазначена у п. 1.4. Договору іпотеки.

Вартість переданого майна була встановлена, шляхом проведення оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності і згідно з Актом експертної оцінки від 01.09.2008, складеного суб'єктом оціночної діяльності ПП «Гудвіллс», відповідно до якого висновок було надано щодо 3-х обєктів, а саме: адміністративної будівлі літера А-1Н, а-А/4 загальною площею 439,7 м.кв.; будівля цеху по виробництву безалкогольних напоїв, халви, вафель літера 3-1Н, з-з\6 загальною площею 1248,8 м.кв.; будівля цеху по виробництву мармеладу літера Г2Н, г-г/5 загальною площею 1361,6 м.кв.

Враховуючи викладене, позивач наголошує, що примусова реалізація зазначеного майна призведе до порушення прав позивача, як власника цього майна.

При розгляді справи господарським судом було встановлено, що 13.10.2008р. між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадбанк України" (банк, відповідач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліспрод" м.Лисичанськ (позичальник, позивач по справі) було укладено договір кредитної лінії № 27, відповідно до умов якого, банк зобовязався надати позичальнику, а позичальник зобовязався отримати, належним чином використати та повернути в передбачені Договором строки кредит та сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором. Сторони погодили суму максимального ліміту кредитування і визначили його в розмірі 1800000 грн. (пункти 2.1. та 2.3. кредитного договору)

У забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором 15.10.2008р. між тими ж сторонами був укладений договір іпотеки нерухомого майна, зареєстрований у реєстрі за № 5155 (договір іпотеки).

Відповідно до пункту 1.1. вказаного договору іпотеки іпотекодавець (позивач) з метою забезпечення належного виконання зобовязання, що випливає з договору відновленої кредитної лінії, передає в іпотеку, а іпотекодержатель (банк) приймає в повторну іпотеку в порядку і на умовах, визначених цим договором, предмет іпотеки, що належить позивачу на праві власності.

Пунктом 1.2 Договору іпотеки встановлено,що предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: комплекс будівель та споруд цеха № 1, який знаходиться за адресою: м. Лисичанськ, вул. Макаренка, буд. 208 (двісті вісім), складається з:

А-1Н,а-а4 - адміністративна будівля цегла; загальною площею 439,70 кв.м,

Б-1Н,б-б' - прохідна цегла;

В-1Н - слюсарна майстерня цегла;

Д-1Н,д-д2 - будівля зефірного цеху цегла;

Е-1Н - компресорна цегла;

Ж-1Н - навіс;

3-1Н,з-з6 - будівля, цеху по виробництву безалкогольних напоїв, халви, вафель цегла; загальною площею 1248,80 кв. м.,

И-1Н,и-и1 - склад готової продукції цегла;

К-1Н - будівля мех.цеху цегла;

Л-1Н - склад сировини шл/блок;

М1Н,м'-м3,м5-м10 - будівля цеху з виробництва пряників цегла;

Н-1Н -трансформаторний кіоск цегла;

О-1Н - столярна майстерня цегла; м4 - будівля котельної;

Пд- підвал бетон;

Р,р -склад під тару метал;

№ 11,12,Х - огорожа та споруди; Г2Н.г-г5 - будівля мармеладного цеху цегла. Загальна площа складає 1361,60 м2.

Згідно п. 1.4 Договору іпотеки вартість предмета іпотеки визначена шляхом проведення оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності і згідно з Актом експертної оцінки від 01.09.2008 року, складеного суб'єктом оціночної діяльності ПП "ГУДВІЛЛС", становить 3 676 646,00 грн. При цьому сторони погоджуються з тим, що договірна вартість предмету іпотеки становить 3676 646,00 грн. та є приблизною вартістю предмету іпотеки на момент передачі його у іпотеку. Вказаний договір був посвідчений нотаріусом Лисичанського міського нотаріального округу Бабенко О.В.

Позивач звернувся з позовом про зміну умов договору іпотеки в частині визначення вартості предмету іпотеки, який задоволено судом першої інстанції.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі не відповідає вимогам норм чинного законодавства та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Згідно до абзацу 2 п.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 575 Цивільного кодексу України Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі:Істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

До другої групи підстав, що надають право вимагати зміни або розірвання договору належать підстави прямо передбачені Цивільним кодексом України, іншими актами законодавства або договору.

Визначальним для вирішення даного спору є, зокрема, встановлення наявності або відсутності підстав для зміни спірного договору, встановлених ч. 2 ст. 651 ЦК України, тобто обставин істотного порушення стороною договору або інших обставин, встановлених договором або законом.

При зверненні з вимогами про зміну договору, на підставі статті 651 ЦК України на позивача покладається, у відповідності до статті 33 ГПК України, обов'язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Проте, при зверненні з позовом та в ході розгляду спору наявності підстав для зміни договору в частині внесення змін стосовно вартості предмету іпотеки позивачем не доведено. Доказів порушення банком договору іпотеки, які могли б слугувати підставами для зміни договору, у судовому порядку позивачем також не надано.

Крім того, ст. 582 Цивільного кодексу України встановлено, що оцінка предмета застави здійснюється у випадках, встановлених договором або законом.

Як зазначалось вище, між відповідачем та позивачем був укладений договір іпотеки, відповідно до пункту 1.4. якого сторони погодили договірну вартість предмету іпотеки, яка становить 3676 646,00 грн. та є приблизною вартістю предмету іпотеки на момент передачі його у іпотеку. Реалізація предмета іпотеки у будь-якому випадку буде здійснюватись за цінами, що реально склалися на ринку на момент його реалізації та є реальними щодо його відчуження за грошові кошти.

Таким чином, зазначена вартість є договірною, тобто узгодженою домовленістю сторін та приблизною, з чітким зазначенням моменту її перегляду на момент реалізації майна.

Відповідно до ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до частини 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору визначається на розсуд сторін та погоджується ними.

При укладенні господарського договору будь-яка особа здійснює оцінку свого інтересу від укладення того чи іншого договору, виходячи з усієї сукупності існуючих обставин.

З пункту 10.1. спірного договору іпотеки вбачається, що договір сторонами прочитаний, відповідає їх намірам та досягнутим домовленостям, засвідчуються власними підписами уповноважених Сторін, які діють у повній відповідності їх повноваженням та з повним розумінням предмету та змісту договору.

Крім того, в матеріалах справи наявне рішення господарського суду Луганської області по справі № 19/213 від 12.07.2011р. (а.с.111-115 т.1), яким задоволені позовні вимоги банку до ТОВ "Ліспрод" про звернення стягнення на майно. З вказаного рішення вбачається, що позивач не спростував узгоджену ціну іпотечного майна, не заявив клопотання про призначення судової експертизи, оскільки при вирішенні питання щодо оцінки майна-предмета іпотеки його ціна встановлюється в самому договорі. Якщо сторони не погоджуються з такою оцінкою і між ними виникає спір щодо такої оцінки, то в залежності від того яка сторона її оспорює, вона повинна довести згідно ст. 33 ГПК України інший розмір, зокрема, заявити клопотання про призначення та проведення відповідної судової експертизи. Така правова позиція зазначена Верховним Судом України в Узагальненні практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин 2009-2010рр. від 07.10.2010р.

До того ж, пунктом 1.4. договору іпотеки сторони встановили, що реалізація предмета іпотеки у будь-якому випадку буде здійснюватись за цінами, що реально склались на ринку на момент його реалізації та є реальними щодо його відчуження за грошові кошти.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає субєкта оціночної діяльності субєкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України». Сторони не позбавлені права при незгоді з результатами визначення вартості чи оцінки, подати державному виконавцю заперечення у встановлений Закону України «Про виконавче провадження» строк.

Враховуючи викладене, та той факт, що забезпеченням виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором є предмет іпотеки, а не його ціна, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, звернувшись з позовом про внесення змін до договору іпотеки в частині зміни вартості іпотечного майна, іпотекодавець не навів підстав для внесення таких змін. Невірна (помилкова) ціна іпотечного майна, не є істотним порушенням договору банком в розумінні ст. 651 Цивільного кодексу України і не може ототожнюватись з обов'язковим внесенням змін до договору. Пунктом 2 вказаної статті закріплено, що істотним є таке порушення стороною договору коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Отже, помилка і істотне порушення є різними поняттями.

До того ж, в судовому засіданні апеляційної інстанції встановлено, що при укладанні договору іпотеки заявку на оцінку майна подавав сам іпотекодавець і договірна ціна визначалася за погодженням сторін. Проте, суд першої інстанції на вказане не звернув уваги і вніс зміни до договору після того, як було відкрито виконавче провадження по виконанню рішення суду про звернення стягнення на заставне майно.

Банк, за кредитним договором виконав свої обов'язки, видав кредит, а позичальник його в установлені строки не повернув, не виконавши свої обов'язки, чим порушив умови кредитного договору. Укладений іпотечний договір є похідним від кредитного договору і при належному виконанні обов'язків позичальником, предмет іпотеки не потрібно було б реалізовувати, і право власності не змінювалось би. Реалізація предмету іпотеки буде здійснюватись за цінами, що реально склалися на ринку на момент його продажу, тому можливість порушення прав позивача, як власника майна, відсутня.

Крім того, судова колегія зазначає, що судом першої інстанції не було врахована зміна найменування відповідача, оскільки 21.07.2011р. відповідач надав до суду правоустановчі документи, які підтверджують зміну його найменування з Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України". (а.с.84-98 т.1)

За змістом ч.1 ст.88 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.57 Господарського кодексу України найменування юридичної особи вказується в установчих документах.

Згідно із ч.1, 3 ст.90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

Як свідчать матеріали справи, зокрема, постанова Кабінету міністрів України № 06.11.2011р. № 502, статут відповідача та довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій, найменуванням останнього є - Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України ".

При цьому, судова колегія приймає до уваги, що зміна найменування сторони не є правонаступництвом, оскільки підстави для зміни сторони її правонаступником, передбачені ст.25 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Якщо після порушення провадження у справі найменування сторони змінилося і цю зміну зареєстровано в установленому порядку, сторона повинна у відповідності до вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України подати суду відповідні докази, які підтверджують зміну найменування юридичної особи. Суд, з урахуванням змісту наданих документів, зазначає про зміну найменування в рішення або в ухвалі.

З процесуальних документів господарського суду Луганської області, наявних в матеріалах справи, не вбачається, що суд першої інстанції змінив найменування відповідача. Приймаючи до уваги зміст наданих відповідачем до матеріалів справи документів, судова колегія дійшла висновку про необхідність зміни найменування відповідача на Публічне акціонерне товариство " Державний ощадний банк України "

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадбанк України" в особі філії - Луганського обласного управління Публічного акціонерного товариства "Держаний ощадний банк України" м.Луганськ, на рішення господарського суду Луганської області від 02.09.2011р. у справі №4/112пд/2011 задовольнити.

Рішення господарського суду Луганської області від 02.09.2011р. у справі №4/112пд/2011 - скасувати.

Змінити найменування відповідача по справі № 4/112пд/2011 з Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадбанк України" в особі філії - Луганського обласного управління Відкритого акціонерного товариства "Держаний ощадний банк України" м.Луганськ на Публічне акціонерне товариство "Державний ощадбанк України" в особі філії - Луганського обласного управління Публічного акціонерного товариства "Держаний ощадний банк України" м.Луганськ

Відмовити у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліспрод" м.Лисичанськ до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадбанк України" в особі філії - Луганського обласного управління Відкритого акціонерного товариства "Держаний ощадний банк України" м.Луганськ про зобов'язання внести зміни до договору іпотеки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліспрод" (вул. Макаренка, 208, м. Лисичанськ, Луганська область, код ЄДРПОУ 30482032) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадбанк України" в особі філії - Луганського обласного управління Публічного акціонерного товариства "Держаний ощадний банк України" (вул. Шевченко, 1, м. Луганськ, код ЄДРПОУ 09304612) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у сумі 42 грн. 50 коп.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд.

ГоловуючийЗ.П.Азарова

Судді Т.Д.Геза

С.А.Малашкевич

надр. 7 прим:

1 прим. у справу;

2 прим. позивачу

1 прим. відповідачу

2 прим. ДАГС;

1 прим. ГСЛО;