Рішення № 19984260, 12.12.2011, Господарський суд Чернігівської області

12.12.11 <>

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м. Чернігів, проспект Миру,20 Тел.678-853

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

08 грудня 2011р. справа №5028/14/107/2011

За позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»,

вул.Набережна Перемоги,32, оф.402, м. Дніпропетровськ, 49000

До відповідача: Комунального підприємства «Чернігівводоканал»Чернігівської

міської ради, вул.Жабинського,15, м.Чернігів, 14017

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Гарантія»,

Печерський узвіз,3, м. Київ, в особі Чернігівської регіональної дирекції

філії ПрАТ «СТ «Гарантія», вул. Шевченка,5, м. Чернігів

Про стягнення 12064грн. 58коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН

Від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №Э.37.7.0.0/Д-246 від 06.07.11р.

Від відповідача: ОСОБА_2 юрисконсульт довіреність №365 від 02.03.11р.

Від третьої особи: ОСОБА_3 представник довіреність №218/08/11 від 05.08.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 12 064,58грн. у рахунок відшкодування витрат, повязаних зі сплатою страхового відшкодування страхувальнику (ОСОБА_4) на підставі страхового акту №И-10534 від 26.08.08р. по платіжному дорученню, за пошкодження автомобілю, які отримані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 11.07.08р. з вини водія автомобілю ГАЗ 3302314 реєстраційний номер СВ 7809АВ ОСОБА_5 працівника відповідача.

У відзиві на позовну заяву від 25.10.11р. відповідач проти позову заперечував, посилаючись на ст. 261, 256, 257 ЦК України, та зазначив про те, що відповідач вважає, що позивач дізнався про порушення свого права в день виплати страхового відшкодування страхувальнику в розмірі 12 064,58грн., що підтверджується платіжним дорученням №И-10534 від 26.08.08р., що виходячи з матеріалів справи позовна заява була прийнята господарським судом 10.10.11р., тобто час коли було порушено право позивача та час подачі позовної заяви перевищує трирічний загальний термін позовної давності. Окрім того, відповідачем подано заяву від 25.10.11р., в якій відповідно до ст.256, 257 ЦК України просив застосувати строк позовної давності по даній справі. Суд прийняв вказану заяву відповідача до розгляду.

У відзиві на позовну заяву від 16.11.11р. відповідач вважає, що твердження позивача про зупинення строку позовної давності у звязку з розглядом справи до відповідача ОСОБА_5 Городянським районним судом є невірним, оскільки позовна заява була залишена без розгляду згідно ухвали від 24.05.11р., а статтею 265 ЦК України визначено, що залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу строку позовної давності. Крім того, відповідач у відзиві зазначив, що КП «Чернігівводоканал» як заінтересовану особу, до якої у майбутньому був можливий регресний позов не було викликано на огляд пошкодженого ТЗ, у звязку з чим відповідач не мав можливості оглянути автомобіль та прийняти участь у визначенні розміру збитків, при цьому, як вбачається з Протоколу огляду пошкодженого ТЗ від 11.07.08р. огляд автомобіля «Шкода Октавія», д.н.з. НОМЕР_1 проводився за участю представника страхової компанії «Оранта»і без участі ОСОБА_5, КП «Чернігівводоканал»або ВАТ «СТ Гарантія»з яким було укладено договір (поліс) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/2522176. У відзиві відповідач посилається на те, що звіт №1434/08/08-К про оцінку автомобіля від 12.08.08р. не містить фотографічних зображень автомобіля «Шкода Октавія», д.н.з. НОМЕР_1, що є явним порушенням вимог Методики щодо порядку оформлення результатів оцінки, також вказаний звіт не містить доказів права здійснення оціночної діяльності ОСОБА_6, та доказів реєстрації ОСОБА_6 в Державному реєстрі оцінювачів.

У письмових пояснення від 18.11.11р. позивач зазначив, що згідно ч.1 ст.261 ЦКУ перебіг строку позовної давності починається від дня коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила, що згідно вх.№27-08/01-60 від 28.08.10р. ЗАТ СК «Інгосстрах»отримала постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04.08.08р., якою підтверджується вина ОСОБА_5 у вчиненні ДТП. СК «Інгосстрах»пояснює, що не мала можливості реалізувати свої регресні вимоги у передбачений законом трирічний строк без підтвердження вини особи у заподіянні шкоди та просив суд визнати поважною причину пропуску строку позовної давності та поновити його.

Ухвалою від 18.11.11р. суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Відкрите акціонерне товариство «Страхове товариство «Гарантія»в особі Чернігівської регіональної дирекції філії ВАТ «СТ «Гарантія».

Представник третьої особи в судовому засіданні 01.12.11р. надав письмові пояснення №1507/11 від 01.12.11р., в яких вважає позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними, та зазначає, що як вбачається з ухвали Городянського районного суду Чернігівської області від 24.05.11р. позовна заява позивача до ОСОБА_5 була залишена без розгляду у звязку з подачею представником позивача відповідної заяви, що перебіг позовної давності відповідно до ч.6 ст.261 ЦК України розпочався з дня виплати страхового відшкодування ОСОБА_4 на підставі договору страхування та страхового акту №И-10534, що статтею 265 ЦК України визначено, що залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу строку позовної давності та просив застосувати наслідки спливу строку позовної давності на підставі ст.267 ЦК України та відмовити у позові. Крім того, третя особа у поясненнях зазначила, що в силу укладання 01.07.08р. договору (полісу) №ВС/2522176 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та подальшого спричинення збитків третій особі за участю застрахованого транспортного засобу, правовідносини між ПрАТ «СТ «Гарантія», КП «Чернігівводоканал»та ОСОБА_4 щодо відшкодування збитків, заподіяних ОСОБА_4 у ДТП, регламентуються нормами ЗУ «Про загальнообовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що згідно п.33.2 вказаного закону учасники ДТП зобовязані вжити заходів для невідкладеного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика або МТСБУ про настання ДТП, що ОСОБА_4 не повідомив ПрАТ «СТ»Гарантія»про ДТП, що підтверджується витягом з журналу вхідної кореспонденції за відповідний період. Також третя особа зазначає, що обовязок сплатити страхове відшкодування особі, яка має право на відшкодування у ПрАТ «СТ «Гарантія», виникає тільки після прийняття рішення про виплату, яке приймається виключно на підставі заяви, поданої в порядку ст.35 вказаного Закону, та оскільки ПрАТ «СК «Ігосстрах»із відповідною заявою до ПрАТ «СТ «Гарантія»не зверталося, а тому як станом на день звернення позивача до суду з позовом до КП «Чернігівводоканал»так і на день залучення ПрАТ «СТ «Гарантія»в якості третьої особи по справі у ПрАТ «СТ «Гарантія»відсутній обовязок щодо сплати страхового відшкодування.

Представник третьої особи в судовому засіданні 01.12.11р. надав копію Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, згідно якого в реєстрі станом на 16.09.11р. в реєстрі значиться Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Гарантія», ідентифікаційний код 14229456, місцезнаходження м. Київ, Печерський узвіз,3.

Представник третьої особи в судовому засіданні 01.12.11р. надав копію Положення про «Чернігівську регіональну дирекцію»Філію Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія», затвердженого загальними зборами ПрАТ «СТ «ГАРАНТІЯ»29.04.11р., відповідно до п.1.3. філія не є юридичною особою, п.2.5 якого філія має право представляти інтереси товариства в якості позивача та третьої особи у суді, господарському та третейському судах за дорученням виконавчого органу товариства на імя відповідної посадової особи товариства або філії. Філія не має право представляти інтереси товариства в якості відповідача в судах загальної юрисдикції, господарських, адміністративних та в третейських судах.

Суд врахував зміну назви третьої особи - Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»на Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Гарантія», про що вказано в ухвалі від 01.12.11р.

Представники позивача, відповідача та третьої особи в судовому засіданні надали клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволені судом.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача, відповідача та третьої особи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, зясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив:

Згідно п.1.1 Статуту Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах», зареєстрованого державним реєстратором 18.05.11р., номер запису 12241050024003909, Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах»відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 27.04.11р. змінило найменування на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах», яке є правонаступником всіх прав та обовязків Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах».

16.01.2008р. між ЗАТ «Страхова компанія «Інгосстрах», правонаступником якого є позивач, (страховик) та ОСОБА_4 (страхувальник) укладено договір страхування наземного транспорту №CNGLAE00000019, згідно якого страховик зобовязується у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування страхувальнику або вигодонабувачу, а страхувальник зобовязується своєчасно сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови правил страхування. Обєктом страхування є майнові інтереси, повязані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом SKODA Octavia 1.9 TDI GLX, 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, дійсна вартість 85850,00грн., номер кузову НОМЕР_2 (п.5.1. договору). Страховим випадком за цим договором є зокрема пошкодження транспортного засобу внаслідок ДТП за його участю (п.7.1.1 договору). Окрім того, у п.3.1, п.5.2. вказаного договору сторони визначили, що вигодонабувачем є ПриватБанк, м. Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги,50 і договір укладено на виконання договору застави, укладеного між ПриватБанком та страхувальником від 16.01.2008р. № CNGLAE00000019, з метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором № CNGLAE00000019.

Згідно довідок ВДАІ м. Чернігова (а.с.12, 74 т.1) та протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 11.07.08р. (а.с.12 т.2), 11.07.2008 р. о 8год.00хв. в м. Чернігові на перехресті вул.Жабинського та вул.Старобілоуська, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП) за участю автомобілів SKODA Octavia, номерний знак НОМЕР_1 та ГАЗ 3302314, державний номер СВ7809АВ.

Вказана ДТП сталася в результаті порушення водієм ГАЗ 3302314 державний номер СВ7809АВ, ОСОБА_5, який працює водієм КП «Чернігівводоканал», п. 10.5 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 04.08.2008р. справа №3-19513/2008, та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді накладення штрафу в розмірі 60грн.

11.07.2008 р. до ЗАТ «СК «Ігосстрах», правонаступником якого є позивач, звернувся страхувальник ОСОБА_4 з заявою про виплату страхового відшкодування по випадку ДТП яка сталася 11.07.2008р. у м. Чернігові на перехресті вул.Старобілоуська та Жабинського.

Відповідно до Звіту №1434/08/08-К (7020986) про оцінку автомобіля SKODA Octavia 1.9 TDI GLX, реєстраційний номер НОМЕР_1 від 12.08.2008р., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля SKODA Octavia 1.9 TDI GLX, реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження в ДТП, склала 12 493,83грн. Оцінку проведено оцінювачем ОСОБА_6, на підтвердження повноважень якого позивачем надані копії відповідних свідоцтв, на які йдуться посилання у звіті.

У страховому акті №И-10534 від 26.08.08р. (а.с.23 т.1), складеному позивачем, зазначено, що автомобіль Газель належить підприємству «Чернігівводоканал», застрахованому по полісу ОСГПО в СК «Оранта», сума страхового відшкодування за умовами страхування становить 12 064,58 грн. (безумовна франшиза 429,25грн.)

Як свідчать матеріали справи, позивач згідно платіжного доручення № 17694 від 27.08.2008р. (а.с.79 т.1) на підставі договору CNGLAE00000019 від 16.01.2008р., страхового акту №И-10534 від 26.08.08р. здійснив 28.08.08р. виплату страхового відшкодування ОСОБА_4 в розмірі 12 064,58грн. на рахунок одержувача ПриватБанк (вигодонабувач), який в свою чергу згідно меморіальних ордерів №2 і №3 від 03.09.08р. здійснив відповідне зарахування коштів (а.с.80, 81 т.1).

Відповідно до ст.27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ст.993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В силу статті 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, в розумінні ст.1187 ЦК України, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Подані відповідачем копії подорожнього листа № 056138 від 11.07.08р., свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 10.03.2006р. РСА №098844 (ГАЗ 3302314, реєстраційний №СВ 7809АВ), наказу №16 від 16.01.08р. «Про розподіл автомобільної техніки між підрозділами і службами підприємства та закріплення її за водіями», витяги з наказу №85ВК від 17.05.07р. і №151 ВК від 31.07.08р. свідчать про те, що транспортний засіб ГАЗ 3302314, реєстраційний №СВ 7809АВ на час скоєння ДТП 11.07.08р. належав комунальному підприємству «Чернігівводоканал»і був закріплений за водієм ОСОБА_5, який перебував з відповідачем у трудових відносинах.

Між комунальним підприємством «Чернігівводоканал»та Відкритим акціонерним товариством «Страхове товариство «Гарантія»(яке змінило найменування на Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Гарантія») в особі начальника відділу автострахування «Чернігівської регіональної дирекції»філії ВАТ «СТ «Гарантія»Потапенко О.М., було укладено 23.05.08р. договір №2-307-38/08 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (1 тип договору згідно п.7.) та додаток №1 до нього «Перелік забезпечених транспортних засобів (договори 1 типу)». У п.15 вказаного переліку значиться транспортний засіб ГАЗ 33023-14 СВ 7809АВ. На виконання вказаного договору відповідачу страховиком «Чернігівська регіональна дирекція»філії ВАТ «СТ «Гарантія»видано поліс №ВС/2522176 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на забезпечений транспортний засіб ГАЗ 33023-14 СВ 7809АВ.

За таких обставин, посилання позивача на те, що автомобіль відповідача застраховано по полісу ОСГПО в СК «Оранта»є безпідставним.

Позивачем не подано доказів вчинення дій по зясуванню дійсного страховика щодо комунального підприємства «Чернігівводоканал».

При розгляді справи по суті суд не прийняв до уваги заперечення відповідача проти позову з посиланням на те, що КП «Чернігівводоканал»як заінтересовану особу, до якої у майбутньому був можливий регресний позов не було викликано на огляд пошкодженого ТЗ, у звязку з чим відповідач не мав можливості оглянути автомобіль та прийняти участь у визначенні розміру збитків, що звіт №1434/08/08-К про оцінку автомобіля від 12.08.08р. не містить фотографічних зображень автомобіля «Шкода Октавія», д.н.з. НОМЕР_1, що є явним порушенням вимог Методики щодо порядку оформлення результатів оцінки, також вказаний звіт не містить доказів права здійснення оціночної діяльності ОСОБА_6, та доказів реєстрації ОСОБА_6 в Державному реєстрі оцінювачів виходячи з наступного.

Згідно п.5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України №1335/5/1159 від 24.07.2009, у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату. Як вбачається з наведеної норми, присутність представників сторін, зокрема, представників винної у скоєнні ДТП особи, для проведення технічного огляду не є обовязковою. Крім того, матеріали справи містять копії кваліфікаційного свідоцтва оцінювача НОМЕР_3 від 07.06.08р. та свідоцтва №НОМЕР_4 від 08.06.07р. аварійного комісара видані на імя ОСОБА_6, копію Свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 25.07.08р. НОМЕР_5 видане ОСОБА_6 Окрім того, позивачем подані до матеріалів справи копії свідоцтв та сертифікатів видані на імя оцінювача ОСОБА_7, на якого також йдеться посилання у звіті №1434/08/08-К про оцінку автомобіля від 12.08.08р. Позивачем додані до матеріалів справи копії фотографій пошкодженого спірного транспортного засобу.

Позивач враховуючи, що особа, яка винна у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 на момент вчинення ДТП перебувала у трудових відносинах з Комунальним підприємством «Чернігівводоканал»подав позов до останнього з вимогою відшкодувати витрати повязані зі сплатою страхового відшкодування в розмірі 12 064,58грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників позивача, відповідача, третьої особи, зясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За приписами статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З огляду на приписи ст.27 Закону України «Про страхування», ст.993 Цивільного кодексу України саме з моменту сплати страхового відшкодування 28.08.2008р. страховик (позивач у справі) набуває право вимоги відшкодування понесених ним витрат.

Позивач у позовній заяві вказує на те, що днем з якого повинен обчислюватися строк позовної давності є 24.05.2011р. день винесення ухвали Городянським районним судом Чернігівської області, якою позов до винної особи у ДТП ОСОБА_5 був залишений без розгляду за заявою позивача, так як було встановлено, що винна особа в момент ДТП перебувала у трудових відносинах з КП «Чернігівводоканал».

Проте, як вбачається з матеріалів справи, зокрема страхового акту №И-10534 від 26.08.08р. позивачу на момент проведення виплати страхового відшкодування було відомо, що особа винна у скоєнні ДТП перебувала в трудових відносинах з КП «Чернігівводоканал».

Відповідно до ч. 6 статті 261 Цивільного кодексу України, за регресними зобовязаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобовязання.

Слід зазначити, що згідно ч.1 ст. 265 Цивільного кодексу України залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.

Таким чином, посилання позивача на те, що строк позовної давності обчислюється з дня винесення ухвали Городнянського районного суду Чернігівської області від 24.05.11р. не приймається судом та спростовується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторін у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

За приписами ч.5 ст. 267 Цивільного кодексу України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позивачем не подано суду доказів поважності причини пропущення позовної давності щодо стягнення з відповідача 12064,58 грн. понесених витрат і такі докази не містяться в матеріалах справи, а тому клопотання позивача про поновлення строку позовної давності не підлягає задоволенню.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом 05.10.2011р. про що свідчить поштовий штемпель на конверті (а.с.37 т.1), тобто з пропуском позовної давності щодо стягнення з відповідача 12064,58 грн. понесених витрат.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо звернення з позовною заявою до відповідача про стягнення 12064,58 грн. понесених витрат, а тому заява відповідача про застосування строків позовної давності підлягає задоволенню, у звязку з чим суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог.

Заява третьої особи про застосування строку позовної давності судом не задовольняється, оскільки право на звернення з такою заявою згідно ч.3 ст. 267 Цивільного кодексу України надано стороні у спорі, якою відповідно до положень ст. 21 Господарського процесуального кодексу України є позивач, відповідач.

Керуючись ст.ст. 253, 257, 261, 265, 267, 993, 1172 Цивільного кодексу України, ст.27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 33, 34, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовлено повністю

Суддя Н.Ю.Книш

Повний текст рішення складено 12.12.2011р.