Рішення № 19984120, 12.12.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.12.11 Справа № АС4/18-09. Господарський суд Сумської області у складі судді Лугової Н.П., розглянувши матеріали справи, -

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Універбур», м.Суми

до відповідача:Державної податкової інспекції в м.Суми

про скасування податкових повідомлень - рішень

Представники:

від позивачаОСОБА_1, довіреність № 303 від 12.12.2011р.

від відповідачане з“явився

У судовому засіданні брали участь: секретар судового засідання Кириченко - Шелест А.Г.

Суть спору: позивач просить суд скасувати податкові повідомлення рішення ДПІ в м.Суми № 0000932114/0/96558 від 18.12.2008р. за яким позивачеві визначено суму податкового зобов”язання з податку на додану вартість в сумі 56787,00 грн., в т.ч. за основним платежем 37858,00 грн., штрафними санкціями 18929,00 грн. та № 0000942314/0/96559 від 18.12.2008р. за яким позивачеві визначено суму податкового зобов”язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 71211,00 грн., в т.ч. за основним платежем 47474,00 грн., штрафними санкціями 23737,00 грн.

Відповідач подав відзив на позовну заяву № 8835/9/10-009 від 12.02.2009р. в якому заперечує проти позовних вимог та просить відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що валові витрати ТОВ «Універбур» сформовані на підставі накладних виписаних по договору купівлі - продажу долота є неправомірними та складені в порушення вимог ст. 216 ЦК України та п. 5.1, пп. 5.2.1, пп. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР, а тому витрати за накладними на поставку долота не можуть бути враховані до складу валових витрат за 4-й квартал 2006 року, а також згідно пп. 7.4.2, пп. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР не можуть бути враховані до складу податкового кредиту за жовтень 2006 року в розмірі 27 533,00 грн., за листопад 2006 р. в розмірі 10 325,00 грн. . Відповідач в судове засідання не з“явився, повноважного представника не направив, тому справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 128 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне:

В період з 27.10.2008р. по 28.11.2008р. ДПІ в м.Суми була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Універбур» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 20.06.2006р. по 30.06.2008р., про що складено акт перевірки № 9946/2314/34328050/65 від 05.12.2008р.

Як свідчить акт перевірки, в ході її проведення відповідачем було виявлено порушення позивачем п.4.1 ст.4, пп.3.1.1 п.3.1 ст.З, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7, пп.7.4.2 п.7.4 ст.7, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97 №168 "Про податок на додану вартість”, ч.1.2 ст.228 та ст.215 ст.216 Цивільного Кодексу України щодо загальних вимог додержання яких є необхідним для чинності правочину, внаслідок чого за період з 20.06.06 по 30.06.08р. підприємством занижено податок на додану вартість на суму 37858 грн. у тому числі за жовтень 2006 року на суму 27533 грн. та за листопад 2006року в розмірі 10325 грн.

Згідно висновків викладених ДПІ в м.Суми в акті перевірки, згідно вироку Білоцерківського міськрайонного суду від 13 червня 2008р., директор ПП “Калина” ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 212 ч.З КК України, а саме в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених в установленому законом порядку. Злочинні дії колишнього керівника ПП “Калина” перевіряючі вважають доказом того, що ПП “Калина”(постачальник товару для ТОВ “Універбур”) здійснювала діяльність, яка суперечить вимогам Закону, шляхом укладення угод надавала можливість іншим суб'єктам, в т.ч. ТОВ “Універбур” безпідставно відносити несплачені суми податкових зобов'язань до валових витрат та податкового кредиту, що в свою чергу призвело до ненадходження податків до бюджету.

На підставі вищевказаного акту перевірки, ДПІ в м.Суми було прийнято податкові повідомлення - рішення від 18.12.2008р. № 0000932114/0/96558 за яким позивачеві визначено суму податкового зобов”язання з податку на додану вартість в сумі 56787,00 грн., в т.ч. за основним платежем 37858,00 грн., штрафними санкціями 18929,00 грн. та № 0000942314/0/96559 згідно якого позивачеві визначено суму податкового зобов”язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 71211,00 грн., в т.ч. за основним платежем 47474,00 грн., штрафними санкціями 23737,00 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що пунктом 19 статті 2 Бюджетного кодексу України від 21 червня 2001 року №2542-111 з подальшими змінами та доповненнями (далі - Бюджетний кодексу визначено, що доходи бюджету - це усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).

Також, у відзиві відповідач посилається на те, що згідно статті 228 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-ІУ України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Таким чином, саме ст.228 ЦК України встановлює нікчемність правочину спрямованого на заволодіння майном держави.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході перевірки було виявлено, що згідно податкових накладних від 16.10.2006р. №331 та від 27.11.2006р. № 461, виписаних ПП “Калина” ТОВ “Універбур”, останнє перерахувало за нібито поставлені товари, грошові кошти в сумі 227 150,00 грн.

Відповідно до пп. 7.2.3., пп. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов“язань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підпунктом 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно п. 7.5. ст. 7 зазначеного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит, є дата здійснення першої з наступних подій:

а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

б) дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до постанови господарського суду Сумської області від 16.06.2009р. по справі № АС 10/50-09 за позовом Державної податкової інспекції в м.Суми до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Універбур», 2) Приватного підприємства «Калина», про стягнення 127998 грн. 00 коп., судом було відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

При цьому, слід зазначити, що постанова суду від 16.06.2009р. була залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2010р.

Предметом спору у вищевказаній справі було стягнення з ТОВ «Універбур» в доход держави грошових коштів в сумі 227150 грн. 00 коп., що складає вартість долота, визначеної в податкових накладних від 16.10.2006р. № 331 та від 27.11.2006р. № 461 одержані за нікчемним правочином та стягнення з ПП «Калина» в доход держави грошові кошти в сумі 227150 грн. 00 коп., одержані за нікчемним правочином.

Як свідчить вказана постанова, судом було встановлено, що вирок суду щодо керівника підприємства та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених (виданих) з моменту державної реєстрації такої юридичної особи.

Зокрема, у мотивувальній частині постанови зазначено, що постачання товару здійснювалось ТОВ «Калина» за договором купівлі - продажу від 15.10.2006 року та на його виконання, 16.10.2006 року була здійснена оплата в сумі 165 200,00 грн. та 21.11.2006 року на суму 61 950,00 грн.; 10.11.2006 року за накладною № 327 був отриманий товар на суму 165200 грн. та 27.11.2006 року за накладною № 452 - на суму 61 950,00 грн.

Відповідно до пп.,7.5. п.7.5. ст.. 7 Закону України “Про податок на додану вартість ”ПП “Калина” виписала податкові накладні № 331 від 16.10.2006 року та № 461 від 27.11.2006 року за якими ТОВ “Універбур”отримало право на податковий кредит.

Всі отримані долота (55 штук) були реалізовані на протязі 2006 -2007 років 7 підприємствам. 3 доходу від реалізації повністю сплачені всі податки (на додану вартість, на прибуток).

Судом було встановлено, що на момент здійснення господарських операцій ПП “Калина”було включено до Єдиного державного реєстру, а також перебувало на обліку як платник податків.

Посадова особа ПП “Калина” ОСОБА_2 був визнаний винним за статтею 212 КК України “Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)”. Зокрема, судом встановлено, що ОСОБА_2 скоїв злочин у листопаді - грудні 2005 року, а одним з доказів вини ОСОБА_2 є акт виїзної позапланової перевірки підприємства № 3746/23-2-032/24892397/405 від 06.12.2007.

Але, при цьому слід зазначити, що за період діяльності ПП “Калина”з 01.01.2006 року по 06.12.2006 року робітниками Білоцерківської ОДПІ порушень податкового законодавства щодо умисного ухилення від сплати податків не встановлено.

Частиною 1 ст. 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, судовим рішенням у справі № АС 10/50-09 підтверджено, що під час укладення та виконання угоди від 15.10.2006р. позивач та ПП «Калина» вступили в господарські відносини як юридичні особи, мали цивільну правоздатність та цивільну дієздатність, були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Згідно ч.4 ст.91 ЦК України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду.

Враховуючи викладене, суд відмовляє позивачеві у задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень рішень ДПІ в м.Суми № 0000932114/0/96558 від 18.12.2008р. за яким позивачеві визначено суму податкового зобов”язання з податку на додану вартість в сумі 56787,00 грн., в т.ч. за основним платежем 37858,00 грн., штрафними санкціями 18929,00 грн. та № 0000942314/0/96559за яким позивачеві визначено суму податкового зобов”язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 71211,00 грн., в т.ч. за основним платежем 47474,00 грн., штрафними санкціями 23737,00 грн.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним податкове повідомлення рішення ДПІ в м.Суми № 0000932114/0/96558 від 18.12.2008р. про донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Універбур» суму податкового зобов”язання з податку на додану вартість в сумі 56787,00 грн., в т.ч. за основним платежем 37858,00 грн., штрафними санкціями 18929,00 грн.

3. Визнати недійсним податкове повідомлення рішення ДПІ в м.Суми № 0000942314/0/96559 від 18.12.2008р. про донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Універбур» суму податкового зобов”язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 71211,00 грн., в т.ч. за основним платежем 47474,00 грн., штрафними санкціями 23737,00 грн.

4. Стягнути з Державної податкової інспекції в м.Суми (40030, м.Суми, вул. Червона площа, 2, код 21102740) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Універбур» (40030, м.Суми, вул. Кірова, 36, код 34328050) 3 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. Видати виконавчий документ після набрання постановою законної сили.

6. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

7. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її складення у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 дні після подання заяви про апеляційне оскарження.

8. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ Н.П.ЛУГОВА

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови підписано 13.12.2011р.