Рішення № 19984096, 29.11.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.11.11 Справа № 5021/2519/2011. За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго”, м.

Суми

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Суми

про стягнення 3 237 грн. 31 коп.

СУДДЯ ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.

Представники сторін:

Від позивача не зявився

Від відповідача ОСОБА_2

При секретарі судового засідання Долгополовій Н.С.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 3 237 грн. 31 коп. заборгованості за договором № 1135-Т від 06.01.2009р., що складає: 2789 грн. 62 коп. боргу, 174 грн. 14 коп. пені, 90 грн. 43 коп. 3% річних, 183 грн. 12 коп. інфляційних збитків, а також судові витрати, повязані з розглядом даної справи.

Відповідач у відзиві від 02.11.2011р. на позовну заяву зазначає, що позовні вимоги не визнає. В судовому засіданні відповідач пояснив те, що орендоване приміщення не займає з 2008 року, у звязку з чим і не сплачує орендну плату за договору оренди нерухомого майна № УКМ 0257 від 26.04.2006 р.

Представник позивача в засідання суду не зявився.

28.11.2011р. до господарського суду надійшло клопотання позивача, в якому просить суд проводити розгляд справи без представника позивача в звязку з відрядженням останнього до господарського суду м. Київ.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

26 квітня 2006 року між Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено Договір оренди № УКМ 0257, згідно якого відповідачу було передано в оренду нежитлові приміщення у будинку АДРЕСА_1, загальною площею 31,0 кв.м. з метою здійснення торгівлі.

Згідно з п.2.1. Договору 0б'єктом оренди є нежитлові приміщення загальною площею 31,0 кв. м, розміщені на І поверсі у будинку АДРЕСА_1 (далі - Об'єкт оренди), що знаходяться на обліку Управління майна комунальної власності Сумської міської ради.

На підставі договору № 1135 -Т від 06.01.2009р. про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, позивач здійснював відпуск відповідачу теплової енергії в потрібних йому обсягах .

Згідно п.3.2. договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідно до п.3.3. договору, відповідач до 15 числа розрахункового періоду повинен був сплачувати вартість зазначеної в договорі кількості спожитої теплової енергії в гарячій воді, передбаченої на розрахунковий період. Остаточний розрахунок за фактичну спожиту теплову енергію здійснюється до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є підставою виникнення господарського зобовязання, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 629, 530 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач у період з листопада 2009 року по квітень 2011 року користувався послугами позивача з постачання теплової енергії, але на даний час так і не сплатив суму боргу за спожиту теплову енергію. Але відповідач не належним чином виконав свої договірні зобов'язання в частині розрахунків.

Таким чином з листопада 2009 р. по 04.10.2011 р. відповідач має заборгованість перед позивачем в сумі 2789 грн. 62 коп., що підтверджується відомістю звірки взаєморозрахунків за період з 01.11.2009р. по 04.10.2011р.

Як зазначив позивач у позовній заяві, суду надані додатково акти прийому-передачі теплової енергії що надавалися відповідачу разом з рахунками. Відповідач ігнорував та не підписував їх, тому вони не поверталися на нашу адресу позивача. Крім того, згідно п. 10 додатка № 2 до договору, якщо з боку споживача не було вмотивованої відмови що до причин не підписання, вважається що акт прийому-передачі послуг є підписаним.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до п.1 ч.2. ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з п. 1 ст. 13 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Приписами п. 1 ст. 759 Цивільного Кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобовязання, відповідач порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України допустив прострочення грошового зобовязання.

У судовому засіданні відповідач вказує на те, що він не повинен сплачувати орендну плату за договором оренди нежитлового приміщення № УКМ 0257 від 26 квітня 2006 року у звязку з тим, що з кінця 2008 року вказане приміщення не займає.

Проте, на підставі договору оренди нежитлового приміщення № УКМ 0257 від 26 квітня 2006р., укладеного між Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 орендар зобовязаний сплачувати орендну плату за обєкт оренди у термін згідно з цим договором.

Оскільки відповідачем не подано суду ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому суд позовні вимоги щодо стягнення 2789 грн. 62 коп. основного боргу вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 526 Цивільного кодексу України.

Крім того, відповідно до п.5.1.5. договору, за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію, відповідачу нарахована пеня, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, за кожен день прострочення, яка складає 174 грн. 14 коп., нарахованої за період з 11.05.2011р. по 04.10.2011р. Крім того, слід зазначити, що саме пеня є тим видом неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в загальній сумі 174 грн. 14 коп. передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині, також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Також, відповідно до ст. 625 ЦК України відповідачу нараховано позивачем 183 грн. 12 коп. інфляційних збитків та 90 грн. 43 коп. - 3% річних за прострочення виконання грошового зобовязання за період з 11.12.2009р. по 04.10.2011р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимоги кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 183 грн. 12 коп. інфляційних збитків та 90 грн. 43 коп. - 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобовязань є обґрунтованими, правомірними та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України з відповідача підлягає відшкодуванню на користь позивача 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 ГПК України , суд -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (юридична адреса : 42351, АДРЕСА_2; фактична адреса : 40000, АДРЕСА_1, ідент.код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сумитеплоенерго” (40022, м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 10, ідент.код 33698892) 2789 грн. 62 коп. боргу, 174 грн. 14 коп. пені, 183 грн. 12 коп. інфляційних збитків та 90 грн. 43 коп. - 3% річних, 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СУДДЯ Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ