Рішення № 19984018, 12.12.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.12.11 Справа № 5021/2707/2011. Господарський суд Сумської області, у складі судді Зайцевої І.В. при секретарі судового засідання Пономаренко Т.М., розглянувши матеріали справи № 5021/2707/2011

за позовом:товариства з обмеженою відповідальністю «Темп-СВ»,

м. Суми

до відповідача:фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

м. Охтирка

про стягнення 44627,37 грн.

представники:

від позивача:ОСОБА_2 (довіреність № б/н від 18.03.2011р.)

від відповідача:не зявився

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 44627,37 грн. заборгованості (в т.ч. 41551,46 грн. основного боргу, 1329,88 грн. пені, 1715,98 грн. 20% річних, 30,05 грн. інфляційних збитків) відповідно до договору поставки продуктів харчування та лікеро-горілчаних виробів № 1747 від 23.09.2010р., укладеного між сторонами даного спору, а також судові витрати, повязані з розглядом справи.

12.12.2011 року позивач подав до суду пояснення, в яких зазначає, що 31.10.2011 року відповідачем було частково погашено заборгованість в сумі 2000,02 грн. та 09.12.2011 року сплачено решту суми основного боргу в розмірі 39551,44 грн. що підтверджується банківськими виписками за особовим рахунком за 31.10.2011 року та 09.12.2011 року.

Відповідач в судове засідання не зявився, відзиву на позовну заяву не подав, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив.

23.09.2010 року між позивачем товариством з обмеженою відповідальністю «Темп-СВ» та відповідачем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір поставки продуктів харчування та лікеро-горільчаних виробів № 1747, згідно умов якого, позивач зобов'язався систематично постачати і передавати у власність відповідача, на умовах, передбачених дійсним договором продовольчі товари, кондитерські вироби та лікеро-горілчану продукцію, а відповідач в свою чергу зобов'язався прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату.

Факт поставки позивачем товарів та лікеро-горілчаних виробів відповідачу підтверджується товарно-транспортними накладними Серії 01 ААБН №078407 від 19.07.2011 року, Серії 01 ААБН №073456 від 26.07.2011 року, Серії 01 ААБН №073408 від 26.07.2011 року, Серії 01 ААБН №090827 від 09.08.2011 року, Серії 01 ААБН №090774 від 09.08.2011 року, Серії 01 ААБН №083463, №083464, №083465 від 12.08.2011 року, Серії 01 ААБП №492765 від 23.08.2011 року, Серії 01 ААБН №511038 від 06.09.2011 року., видатковими накладними: № БЦ045902 від 19.07.2011 року, №БЦ045917 від 19.07.2011 року, №БЦ045923 від 19.07.2011 року, №БЦ047643 від 26.07.2011 року, №БЦ047793 від 26.07.2011 року, №БЦ051166 від 09.08.2011 року, №БЦ051176 від 09.08.2011 року, №БЦ051251 від 09.08.2011 року, №БЦ052329 від 12.08.2011 року, №БЦ052492 від 12.08.2011 року, №БЦ055054 від 23.08.2011 року, №058635 від 06.09.2011 року.

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 3.2. Договору сторони передбачали, що відповідач зобов'язаний оплатити 100% вартості товару на протязі 6 (шести) календарних днів з дати поставки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення умов договору поставки продуктів харчування та лікеро-горілчаних виробів № 1747 від 23.09.2010р. не сплатив вартість поставленого товару і станом на 25.10.2011 року його заборгованість становить 41551,46 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що 31.10.2011 року та 09.12.2011 року на рахунок позивача від відповідача надійшла оплата основного боргу в сумі 41551,44 грн. за договором поставки продуктів харчування та лікеро-горілчаних виробів № 1747 від 23.09.2010р., тому провадження у частині стягнення основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (відсутній предмет спору).

Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені в сумі 1329,88 грн.

Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобовязання у вигляді стягнення пені передбачена п. 3.4 договору, за яким за несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу , що діяла в період заборгованості, за кожний день прострочення платежу до повного погашення заборгованості.

Але відповідно до ч.1. ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні та не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Пункт 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України надає право господарському суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Враховуючи, що сума основного боргу відповідачем погашена, суд вважає за необхідне зменшити суму пені і стягнути з відповідача 664,94 грн. цієї неустойки.

Також, за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по договору позивач просить стягнути з відповідача 1715,98 грн. 20% річних та 30,05 грн. інфляційних збитків.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимоги кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 3.4 договору у випадку несвоєчасної оплати товару відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 20% річних від простроченої суми.

Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 1715,98 грн. 20% річних та 30,05 грн. інфляційних збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 80 - 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (42700, АДРЕСА_1 і.к. НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Темп-СВ» (40007, м. Суми, вул. Леніна, буд. 15, і.к. 23997042) 2410,90грн. заборгованості (в т.ч. 664,94 грн. пені, 1715,98 грн. 20% річних, 30,05 грн. інфляційних збитків) відповідно до договору поставки продуктів харчування та лікеро-горілчаних виробів № 1747 від 23.09.2010р., а також 446 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення 41551,44 грн. основної суми боргу провадження у справи припинити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ І.В. ЗАЙЦЕВА

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13.12.2011 р.