Рішення № 19983459, 05.12.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2011 року справа № 5020-1693/2011

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Єфременко О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Леніна, 48, м. Севастополь, 99011)

до Приватного підприємства «Ремснабсервіс»

(вул. Михайлівська, 2, кв. 67, м. Севастополь, 99002;

пл. Захарова, 3, м. Севастополь, 99002)

про стягнення 1470,00 грн.,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1., довіреність №9/969 від 07.10.2010;

відповідача ОСОБА_2., довіреність №4 від 06.01.2011;

СУТЬ СПОРУ:

Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до Приватного підприємства «Ремснабсервіс»про стягнення пені в розмірі 1470,00 грн.

Позовні вимоги у вигляді стягнення з відповідача в доход Державного бюджету пені, нарахованої на підставі частини пятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», заявлено у звязку з несплатою Приватним підприємством «Ремснабсервіс»у встановлений законом строк штрафу, накладеного рішенням Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України №27/19-11-РШ від 16.03.2011.

Ухвалою від 26.10.2011 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, просить суд позов задовольнити.

Відповідач у відзиві на позов проти позову заперечує, просить в його задоволенні відмовити посилаючись на те, що Приватним підприємством «Ремснабсервіс»було подано касаційну скаргу на рішення господарського суду міста Севастополя від 20.06.2011 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.09.2011 у справі №5020-751/2011 за позовом Приватного підприємства «Ремснабсервіс» до Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення від 16.03.2011 №27/19-11-РШ. Отже, на думку відповідача, позивач повинен був зупинити нарахування пені відповідно до положень частини пятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Представник відповідача в судовому засіданні 17.11.2011 заявив клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги Приватного підприємства «Ремснабсервіс»на рішення господарського суду міста Севастополя від 20.06.2011 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.09.2011 у справі №5020-751/2011 за позовом Приватного підприємства «Ремснабсервіс»до Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення від 16.03.2011 №27/19-11-РШ, проте належних доказів прийняття Вищим господарським судом України зазначеної касаційної скарги не надав, у звязку з чим розгляд справи був відкладений за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України на 05.12.2011.

В судовому засіданні 05.12.2011 представник позивача надав суду копію ухвали Вищого господарського суду України від 25.11.2011 по справі №5020-751/2011, з якої вбачається, що касаційна скарга на рішення господарського суду міста Севастополя від 20.06.2011 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.09.2011 у справі №5020-751/2011 була повернута Приватному підприємству «Ремснабсервіс», вважає, що підстав для зупинення провадження у справі немає.

З огляду на зазначене, представник відповідача в судовому засіданні не наполягав на вирішенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Судом оголошувалась перерва в судовому засіданні в порядку частини третьої статті 77 Господарського процесуального кодексу України з 10.11.2011 по 17.11.2011.

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

16.03.2011 Рішенням Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України №27/19-11-РШ у справі №27/35-10, було встановлено, що Приватне підприємство «Ремснабсервіс» у 2010 році займало монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг з утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій в межах територій району обслуговування житлових будинків, споруд та прибудинкової території у Нахімовському районі міста Севастополя, з часткою 100 відсотків; визнано дії Приватного підприємства «Ремснабсервіс»порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», яке кваліфікується відповідно до частини першої статті 13 цього закону як зловживання монопольним (домінуючим) становищем субєктом господарювання на ринку надання послуг з утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій в межах території району обслуговування у Нахімовському районі міста Севастополя; накладено на Приватне підприємство «Ремснабсервіс»штраф у розмірі 7000,00 грн. (арк. с. 7-16).

Приватне підприємство «Ремснабсервіс»звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою про визнання незаконним рішення Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.03.2011 №27/19-11-РШ «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Приватним підприємством «Ремснабсервіс»та накладення штрафу».

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 20.06.2011 по справі №5020-751/2011 за позовом Приватного підприємства «Ремснабсервіс»до Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання рішення незаконним у задоволенні позовних вимог було відмовлено (арк. с. 17-19).

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.09.2011 рішення господарського суду міста Севастополя від 20.06.2011 по справі №5020-751/2011 було залишено без змін (арк. с. 20-24).

Відповідно до положень статті 105 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Згідно з частиною третьою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Судом встановлено, що 14.10.2011 відповідачем було сплачено суму штрафу у сумі 7000,00 грн. в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 38 (арк. с. 25).

Тобто, штраф відповідачем був сплачений з порушенням встановленого законом строку.

Предметом спору є стягнення з відповідача суми пені, нарахованої за прострочення сплати штрафу, виходячи з суми штрафу 7000,00 грн. за період з 30.09.2011 по 13.10.2011 - за розрахунком 0,015 х 7000,00 = 105,00 грн. (в день); 105,00 х 14 днів = 1470,00 грн.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Статтею 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» встановлено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Порядок виконання рішень про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органів Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України встановлено статтею 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», згідно з частиною першою якої рішення органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Відповідач у своїх запереченнях на позов зазначає, що позивач не мав права нараховувати пеню після винесення Севастопольським апеляційним господарським судом постанови від 29.09.2011 у справі №5020-751/2011, оскільки Приватним підприємством «Ремснабсервіс»було подано касаційну скаргу на рішення господарського суду міста Севастополя від 20.06.2011 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.09.2011.

Відповідно до пункту 19.2 Рекомендації Вищого господарського суду України № 04-5/247 від 29.10.2008 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства»абзацами третім - п'ятим частини п'ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у позивача не було підстав для зупинення нарахування пені після винесення Севастопольським апеляційним господарським судом постанови від 29.09.2011.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача зазначає, що розмір пені повинен бути обмежений подвійною обліковою ставкою Національного банку України відповідно до положень статей 231, 343 Господарського кодексу України.

Проте, суд вважає зазначені доводи відповідача необґрунтованими, оскільки розмір пені встановлений частиною пятою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», якою передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Положеннями частини пятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»передбачено припинення нарахування пені з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у суді апеляційної інстанції - від дня прийняття апеляційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

За таких обставин, у позивача виникло право на стягнення суми пені за період з 30.09.2011 (наступний день після винесення Севастопольським апеляційним господарським судом постанови від 29.09.2011) по 13.10.2011 (день, що передує дню сплати штрафу) у розмірі 1470,00 грн.

Суд, перевіривши розрахунок, наданий позивачем, визнав його обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до частин сьомої, девятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

На підставі вищевикладеного, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 1470,00 грн., нарахованої у звязку з несплатою Приватним підприємством «Ремснабсервіс»у встановлений законом строк штрафу, накладеного рішенням Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України №27/19-11-РШ від 16.03.2011, такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

В ході судового розгляду представником відповідача було заявлене клопотання про зменшення розміру пені, що підлягає стягненню, у звязку з важким фінансово-економічним становищем Приватного підприємства «Ремснабсервіс»з посиланням на положення статті 233 Господарського кодексу України, якою передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Але, оскільки розмір пені, нарахований у звязку із несвоєчасною сплатою застосованого штрафу, визначений Законом України «Про захист економічної конкуренції», суд вважає заявлене клопотання відповідача таким, що не підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 43, 49, 8285, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Ремснабсервіс»(вул. Михайлівська, 2, кв. 67, м. Севастополь, 99002; код ЄДРПОУ 32427874, відомості про наявні розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) в дохід Державного бюджету України (одержувач: Державний бюджет Ленінського району, ЄДРПОУ 24035598, р/р 31110106700007 в ГУ ДКУ в м.Севастополі, МФО 824509) заборгованість по сплаті пені в сумі 1470,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Ремснабсервіс»(вул. Михайлівська, 2, кв. 67, м. Севастополь, 99002; код ЄДРПОУ 32427874, відомості про наявні розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) в дохід Державного бюджету м.Севастополя (одержувач: Державний бюджет м.Севастополя, код ЄДРПОУ 23895637, р/р №31210206700001 в ГУ ДКУ в м.Севастополі, код бюджетної класифікації: 22030001, МФО 824509) державне мито в розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.О.Єфременко

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 08.12.2011