ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2011 року справа № 5020-1662/2011 Господарський суд міста Севастополя в складі: судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом
Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України
(99011, місто Севастополь, вул. Леніна, 48)
до Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради
(99011, місто Севастополь, вул. Л. Павліченко, 2)
про стягнення заборгованості по сплаті штрафу та пені в сумі 14000,00 грн.,
за участю представників сторін:
позивача ОСОБА_1., довіреність №9/969 від 07.10.2010;
відповідача ОСОБА_2., довіреність №04-юр від 04.04.2011.
Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради про стягнення заборгованості по сплаті штрафу та пені в сумі 14000,00 грн.
Позовні вимоги заявлено у звязку з несплатою Комунальним підприємством „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради штрафу, накладеного рішенням Адміністративної колегії СМТВ АМКУ №27/31-11-РШ у справі №27/05-11 (далі за текстом Рішення) у двомісячний строк з дня одержання зазначеного рішення Відповідачем, та на підставі статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” №2210-III від 11.01.2001, якою встановлений порядок виконання рішень органів Антимонопольного комітету України.
У зв'язку з несвоєчасною сплатою штрафу Відповідачем Позивач на підставі частини пятої статті 56 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" №3659-XII від 26.11.1993 нарахував пеню в сумі 7000,00 грн.
В судовому засіданні 22.11.2011 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні 22.11.2011 позов визнав, але просив зменшити розмір пені на підставах, викладених у відзиві на позовну заяву №6651 від 22.11.2011 (а.с. 44-45).
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши в сукупності представлені докази, заслухавши представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 20.05.2011 Адміністративною колегією Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - СМТВ АМКУ) було прийнято рішення №27/31-11-РШ у справі №27/05-11, яким було визнано, що Комунальним підприємством „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради було здійснено порушення, передбачене пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», яке виразилось у зловживанні монопольним (домінуючим) становищем.
У позовній заяві /а.с. 3/ СМТВ АМКУ зазначає, що копія Рішення про накладення штрафу була отримана Відповідачем 24.05.2011 рекомендованим листом з повідомленням, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення за №15201204 від 20.05.2011 /а.с.15/.
Вищевказане Рішення СМТВ АМКУ №27/31-11-РШ у справі №27/05-11, в порядку статті 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції” №2210-III від 11.01.2001, оскаржене не було.
Причиною виникнення спору у даній справі стала несплата Відповідачем штрафу за Рішенням та пені за прострочення сплати цього штрафу.
При вирішенні спору суд керується положеннями Закону України „Про Антимонопольний комітет України” №3659-XII від 26.11.1993 та чинного законодавства про захист економічної конкуренції.
Статтею 22 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” №3659-XII від 26.11.1993 встановлено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Відповідно до частини другої статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” №2210-III від 11.01.2001 рішення та розпорядження органів АМКУ, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Порядок виконання рішень про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органів АМКУ, голів територіальних відділень АМКУ встановлено статтею 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” №2210-III від 11.01.2001, згідно з частиною першою якої рішення органів АМКУ, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Відповідно до частини третьої статті 56 цього Закону, особа, на яку накладено штраф за рішенням органу АМКУ, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Вказаним рішенням до Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради був застосований штраф у розмірі 7000,00 грн., із зазначенням, що штраф має бути сплачений протягом двох місяців з дня одержання Комунальним підприємством „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради цього рішення.
З урахуванням вищезазначеного суд вважає, що висновки, викладені Адміністративною колегією Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України у рішенні №27/31-11-РШ у справі №27/05-11 є обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам даної справи і вимогам чинного законодавства України.
Частиною пятою статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” №2210-III від 11.01.2001 встановлено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.
Відповідно до частини сьомої статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” №2210-III від 11.01.2001, у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи АМКУ стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Позивачем було нараховано Відповідачу пеню за період з 26.07.2011 по 17.10.2011 у розмірі 8820,00 грн.
Суд, перевіривши розрахунок наданий Позивачем, визнав його правильним та встановив, що розмір пені за один день прострочення сплати штрафу складає 105,00 грн. (7000,00 грн. х 0,015 = 105,00 грн.), а за період з 26.07.2011 по 17.10.2011 включно (84 днів) 8820,00 грн. (105,00 грн. х 84 днів = 8820,00 грн.).
Однак, відповідно до частини пятої статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” №2210-III від 11.01.2001 розмір пені не може перевищувати розміру штрафу (7000,00 грн.), накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені, що підлягає стягненню з Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради за невчасне виконання зобов'язань, обґрунтоване скрутним фінансовим становищем підприємства. Проте, це клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.
Зазначена норма Господарського процесуального кодексу України може застосовуватись виключно у взаємозвязку (сукупності) з нормою матеріального права, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у звязку з порушенням зобовязання, а з інших передбачених законом підстав, їх розмір не може бути зменшено судом (аналогічна позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 16.03.2011 № 22/274, від 20.04.2011 № 4/110-38).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме, штраф в розмірі 7000,00 грн та пеня в сумі 7000,00 грн.
Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з Відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з підпунктом „а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” №7-93 від 21.01.1993 (чинного на день подачі позову) із заяв майнового характеру ставка державного мита встановлюється у розмірі 1 відсоток від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500,00 грн.).
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 №1258 „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” зі змінами і доповненнями, внесенимипостановами Кабінету Міністрів Українивід 15 листопада 2006 року №1596,від 13 квітня 2007 року №627, від 14 квітня 2009 року №361, від 24 червня 2009 року №658, від 5 серпня 2009 року №825 (чинного на день подачі позову), встановлено розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у господарських справах, що дорівнює 236,00 грн.
Таким чином, державне мито у розмірі 140,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на Відповідача.
Керуючись статтями 1, 3, 22, 25 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” 3659-XII від 26.11.1993, статтями 56, 60, 62 Закону України „Про захист економічної конкуренції” №2210-III від 11.01.2001, підпунктом „а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” №7-93 від 21.01.1993, статтями 33-35, 49, 82, 84-85, 115, 116 ГПК України, суд
В И Р I Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (99011, місто Севастополь, вул. Л. Павліченко, 2, ідентифікаційний код 03358357 р/р 26006010123615) в дохід державного бюджету України (Державний бюджет Ленінського району, ідентифікаційний код 24035598, р/р 31110106700007 в ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509, код бюджетної класифікації доходів 21081100, або на інші рахунки) 14000,00 грн. (чотирнадцять тисяч грн. 00 коп.), з яких: 7000,00 грн. штраф, 7000, 00 грн. пеня.
3. Стягнути з Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (99011, місто Севастополь, вул. Л. Павліченко, 2, ідентифікаційний код 03358357 р/р 26006010123615) в дохід державного бюджету України (Державний бюджет Ленінського району, ідентифікаційний код 23895637, р/р 31210206700001 в ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509, код бюджетної класифікації доходів 22030001) державне мито в розмірі 140,00 грн. (сто сорок грн. 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.М.Юріна
Рішення складено відповідно до вимог статті 84
Господарського процесуального кодексу України
та підписано 24.11.2011.
Судове рішення № 19983194, Господарський суд м. Севастополя було прийнято 22.11.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 5020-1662/2011. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: