Рішення № 19983185, 22.11.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2011 року справа № 5020-1620/2011

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Єфременко О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Суми-Стройінвест”

(вул. Селекційна, б.84, с. Сад, Сумський р-н, Сумська область, 42343)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Авантажбуд-Крим.”

(Комишовське шосе, б.15, корпус Б, м. Севастополь, 99014)

про стягнення заборгованості в розмірі 15 857,10 грн.,

за участю представників сторін:

позивача не зявився;

відповідача ОСОБА_1., довіреність б/н від 19.10.2011;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Суми-Стройінвест” звернулось до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Авантажбуд-Крим.” про стягнення заборгованості в розмірі 15 857,10 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач належним чином не виконав свої зобовязання щодо оплати поставленої продукції.

Ухвалою від 12.10.2011 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

Позивач явку уповноваженого представника не забезпечив, проте 25.10.2011 надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представнику відповідача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Суми-Стройінвест” поставило Товариству з обмеженою відповідальністю “Авантажбуд-Крим.”, а Товариство з обмеженою відповідальністю “Авантажбуд-Крим.” прийняло товар за видатковими накладними: №СТ-0001923 від 13.12.2010 на суму 9498,00 грн., №СТ-0002159 від 13.12.2010 на суму 4200,00 грн., №СТ-0001980 від 20.12.2010 на суму 873,84 грн., №СТ-0001981 від 20.12.2010 на суму 4200,00 грн., №СТ-0001998 від 20.12.2010 на суму 4200,00 грн., №СТ-0002051 від 20.12.2010 на суму 7335,50 грн., №СТ-0001814 від 20.12.2010 на суму 5095,50 грн., №СТ-0002052 від 20.12.2010 на суму 11332,50 грн., №СТ-0002022 від 20.12.2010 на суму 8212,84 грн., №СТ-0001999 від 20.12.2010 на суму 2830,01 грн., №СТ-0002087 від 23.12.2010 на суму 2250,00 грн., №СТ-0002089 від 23.12.2010 на суму 6815,00 грн., №СТ-0002094 від 22.12.2010 на суму 4560,00 грн., №СТ-0002105 від 24.12.2010 на суму 305,60 грн., №СТ-0002108 від 24.12.2010 на суму 4016,00 грн., всього на суму 75724,79 грн. (арк. с. 10-23).

Факт прийняття товару Товариством з обмеженою відповідальністю “Авантажбуд-Крим.” підтверджується довіреностями №4 від 13.12.2010, №13 від 20.12.2010, №14 від 20.12.2010, №19 від 22.12.2010, копії яких містяться в матеріалах справи (арк. с. 24-27).

Відповідачем поставлений товар був частково оплачений в сумі 59867,69 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку, копії яких містяться в матеріалах справи (арк. с. 78-79).

Заборгованість відповідача перед позивачем складає 15857,10 грн. і залишається на сьогоднішній день непогашеною, що і стало причиною звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до частини першої статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно з положеннями статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини другої статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Судом встановлено, що між сторонами фактично був укладений договір поставки, оскільки позивач поставив, а відповідач прийняв товар за видатковими накладними та частково оплатив його.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

22.09.2011 позивачем на адресу відповідача була направлена вимога №012 про сплату заборгованості в розмірі 15857,10 грн. (арк. с. 28).

Дана вимога залишена відповідачем без задоволення.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на день розгляду справи в суді складає 15857,10 грн.

Відповідно до частини пятої статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

На підставі викладеного, у звязку з тим, що представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, докази погашення відповідачем наявної заборгованості відсутні, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Авантажбуд-Крим.” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Суми-Стройінвест” заборгованості в розмірі 15857,10 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 43, 49, 78, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Авантажбуд-Крим.” (Комишовське шосе, б.15, корпус Б, м. Севастополь, 99014, код ЄДРПОУ 37335034, відомості про наявні розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Суми-Стройінвест” (вул. Селекційна, б.84, с. Сад, Сумський р-н, Сумська область, 42343, код ЄДРПОУ 34878645, р/р 26006060313117 в Сумській філії КБ «Приватбанк», МФО 337546) заборгованість в розмірі 15857,10 грн., а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 158,57 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.О.Єфременко

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 24.11.2011